СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. №759/1002/21
пр. №3/759/971/21
15 березня 2021 року
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Горбенко Н.О. розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення № 759/1002/21, які надійшли від УПП в м. Києві ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП -
15.12.2020 року близько 09 години 41 хвилин ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ГАЗ 3302 ФХА N1GF02, д.н.з НОМЕР_1 в м. Київ по Олевська, в порушення п. 10.9, 2.3 б ПДР України рухаючись заднім ходом у дворі, не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з транспортним засобом Toyota Land Cruiser Prado 150, д.н.з НОМЕР_2 , який зупинився позаду.
В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не' зявився, хоча про час та місце розгляду справи неодноразово повідомлявся належним чином, про що свідчать поштові відправлення, які повернулись на адресу суду з відміткою «інші причини що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення».
Відповідно до ст.268 КУпАП справу може бути розглянуто у відсутності особи, коли є дані про своєчасне сповіщення особи про час і місце розгляду справи, якщо від особи не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином і від нього не надходило клопотання про відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Вирішуючи питання щодо можливості розгляду справи у відсутності ОСОБА_1 , суд також враховує, що згідно з ч.10 ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» за адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Відповідно до ч.17 ст.6 цього Закону особи, які не проживають за адресою, що зареєстрована як місце їх проживання, більше одного місяця і які, зокрема, беруть участь у судовому процесі в будь-якій якості, зобов'язані письмово повідомити орган реєстрації про своє місце перебування.
Враховуючи вище викладене, поведінка останнього, що виражається у відмові в отриманні судових повісток, на думку суду, є спробою ухилитись від адміністративної відповідальності.
Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а саме - порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Відповідно до п.10.9 ПДР Під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
Відповідно до п.2.3 б ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, також підтверджується сукупністю зібраних доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 15.12.2020 року серії ДПР 18 № 013930 /а.с.2/, схемою місця ДТП.
В зв'язку з вищевикладеним, суд, проаналізувавши наявні в справі матеріали в їх сукупності, приходить до переконання, що дана дорожньо-транспортна пригода та її наслідки перебувають у прямому причинному зв'язку саме з порушенням ОСОБА_1 вимог п. 10.9, 2.3 б ПДР України, що і було зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення.
За встановлених фактичних обставин справи, беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 скоїв правопорушення, що передбачене диспозицією ст.124 КУпАП, оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи і були повно та всебічно досліджені під час судового засідання.
Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно вимог ст.33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Пом'якшуючих чи обтяжуючих відповідальність обставин, передбачених ст.34,35 КУпАП, під час розгляду справи, не встановлено.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, суд враховує характер вчиненого ним адміністративного правопорушення, особу правопорушника: вік, соціальне положення та рівень правосвідомості, ступінь його вини та відношення до скоєного адміністративного правопорушення, наявність пом'якшуючої - щире розкаяння та відсутність обтяжуючих вину обставин, відсутність відомостей про попередні притягнення до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи наявність негативних наслідків скоєного адміністративного правопорушення, вважаю за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, в межах мінімальної межі санкції статті у виді штрафу.
Обставин, які б позбавляли можливості суд застосувати до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу не встановлено. Окрім того, суд також вважає, що в даному випадку саме такий вид і розмір стягнення, враховуючи вищевикладені обставини, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.
Керуючись ст.124, ст.ст.221, 283-285 КУпАП, суд -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 454 грн.судового збору.
Роз'яснити правопорушнику, що згідно зі ст.307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч.1 ст.308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Згідно ст.291 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва.
Суддя Святошинського
районного суду м. Києва Н.О. Горбенко