"15" березня 2021 р. Справа № 596/1030/20
Провадження № 3/596/206/2021
Суддя Гусятинського районного суду Тернопільської області Лисюк І.О., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від відділення поліції №3 (м.Гусятин) Чортківського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , фізичну особу-підприємця, за ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Згідно матеріалів, які надійшли від Гусятинського відділення поліції Підволочиського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , а саме протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 543372 від 26.06.2020 року, близько 14:00 год. продавець та власник магазину «Продукти» в с. Майдан, Гусятинського району, ОСОБА_1 , перебувала на робочому місці без засобів індивідуального захисту, а саме маски та рукавиць, чим порушила вимоги п.8 Постанови КМУ від 11.03.2020 року № 211, чим вчинила правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП.
Як встановлено, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено 26.06.2020 року, а направлено до Гусятинського районного суду Тернопільської області 24.02.2021 року поза межами строків притягнення особи до адміністративної відповідальності.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про час та дату розгляд справи в суді. Клопотання про відкладення розгляду справи не подавав, а тому є підстави розглянути справу у її відсутності по наявних доказах, що долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступних висновків.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Особу може бути визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення виключно в разі встановлення в її діянні всіх ознак складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, тобто наявність усіх необхідних елементів об'єктивних та суб'єктивних ознак, які характеризують діяння як правопорушення. Відсутність одного з елементів юридичних ознак складу правопорушення не утворює складу правопорушень.
Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є одним із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»,- суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Гурепка проти України» (п. 50-55 Рішення від 06.09.2005) суд не має сумніву, що в силу суворості санкції справа про адміністративне правопорушення за суттю є кримінальною, а адміністративне покарання фактично носить кримінальний характер з усіма гарантіями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, що дає підстави для застосування практики Європейського суду з прав людини з кримінальних справ у справах про адміністративні правопорушення залежно від суворості санкції статті Закону.
Європейський суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Крім того, у справі «Paul and Audrey Edwards v. the United Kingdom» (№ 46477/99), суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
У відповідності до роз'яснень, які містяться в ч. 2 п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя»,- визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини. Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Тобто, протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, але й актом обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення, що узгоджується із практикою та позицією ЄСПЛ.
За змістом закону (КУпАП), розгляд справи здійснюється лише щодо особи, відносно якої складений протокол та в межах цього протоколу про адміністративне правопорушення.
Суд зауважує, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Адміністративна відповідальність за ст. 44-3 КУпАП настає за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Норми статті 44-3 КУпАП є бланкетними, тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення, обов'язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.
За таких обставин, у протоколі про адміністративне правопорушення за ст. 44-3 КУпАП мають відображатися чіткі вказівки про порушення особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, певних правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених певними статтями Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. №211 із змінами, що внесені постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2020 р. №215, та рішенням виконавчого комітету відповідних міських рад, прийнятим на виконання вищевказаних нормативно-правових актів.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали.
Статтею 256 КУпАП встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до вимог ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст. 251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.
В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 порушила п.8 Постанови КМУ від 11.03.2020 року № 211.
Із постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 року № 211 (в редакції яка діяла на момент вчинення правопорушення) вбачається, що пункт 8 виключено на підставі Постанови КМ № 392 від 20.05.2020.
Зважаючи на вищевикладені норми Закону, посилання посадової особи, якою складено протокол, на вимоги п. 8 Постанови КМУ від 11.03.2020 року № 211, є неприпустимим та не розкриває суті даного адміністративного правопорушення.
Таким чином, в протоколі про адміністративне правопорушення не вказано посилання на конкретну норму нормативно-правового акта, який діяв на момент інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, щодо дотримання вимог в умовах карантину, що є обов'язковою складовою об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, не розкрита суть обвинувачення, що в свою чергу прямо суперечить принципу правової визначеності, згідно якого «закон має бути доступним та передбачуваним, що стосується його наслідків, тобто вираженим із достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку». Окрім цього, відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші, обставини, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
В той же час відповідно до п.15 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року № 1376 (із змінами) до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
В порушення вищевикладеного, в протоколі відсутні відомості про залучення свідків правопорушення, або інформація про їх відсутність. До протоколу додано лише пояснення ОСОБА_1 .
Будь-які інші належні і допустимі докази, які б свідчили про вчинення 26.06.2020 року ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ст.44-3 КУпАП, в матеріалах справи відсутні.
Склад адміністративного правопорушення, передбачений ст.44-3 КУпАП, з урахуванням бланкетної норми, визначає спеціального суб'єкта - суб'єкта господарювання.
Зі змісту протоколу слідує, що ОСОБА_1 вчинила інкриміноване їй правопорушення як продавець та власник магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що в с. Майдан Гусятинського району Тернопільської області.
Однак, до матеріалів справи не долучено доказів про те, що ОСОБА_1 є продавцем та власником магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що в с. Майдан Гусятинського району Тернопільської області, тобто що вона здійснює свою господарську діяльність саме у вищевказаному магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в с. Майдан Гусятинського району Тернопільської області.
Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, свідчить лише про те, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа підприємець.
Також, в протоколі містяться виправлення, зокрема в графах, де зазначено прізвище особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
На зазначені недоліки суд звертав увагу в постанові Гусятинського районного суду Тернопільської області від 31 липня 2020 року.
Однак, після дооформлення вищевказані недоліки усунуті не були.
Європейський суду з прав людини у рішенні від 20.09.2016 року у справі «Karelin v.Russia» заява №926/08 зазначив, що за умови наявності певної неточності чи суперечностей у фабулі адміністративного правопорушення, суд не вправі брати на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинності, закріпленому у ст.62 Конституції України, оскільки доказування є правом особи, а не її юридичним обов'язком.
Відповідно до п.15 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року № 1376 (із змінами) до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній у відповідності з законом.
Як встановлено, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що підтверджують винуватість ОСОБА_1 щодо порушення правил карантину, а тому в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 44-3 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.44-3 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП України.
Керуючись ст.ст. 7, 8, ст. 44-3, 247, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.44-3 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП України.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Гусятинський районний суд Тернопільської області.
Суддя Гусятинського районного суду
Тернопільської області І.О. Лисюк