Справа № 484/789/19
Провадження: № 1-кп/484/40/21
15.03.2021р. Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
в складі колегії: головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретарів судового засідання - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 , ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Первомайську кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018150110002058, за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Чорнянка Каховського району Херсонської області, громадянина України, який має середню освіту, одружений, неповнолітніх дітей не має, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 18.03.1993р. Каховським райсудом Херсонської обл. за ч. 3 ст. 81 КК України (в редакції 1960р.) до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, звільнений УДО 14.02.1995р. з не відбутим строком 10 місяців 20 днів;
- 20.07.1995р. Каховським райсудом Херсонської обл. за ч. 2 ст. 140 КК України (в редакції 1960р.), на підставі ст.43 КК України (в редакції 1960р.) до покарання у виді позбавлення строком на 3 роки, звільнений на підставі закону про амністію 26.06.1997р.;
- 26.10.1998р. Каховським райсудом Херсонської обл. за ч. 3 ст. 81, 2 ст. 140, ст.17, ч. 2 ст. 140 КК України (в редакції 1960р.) на підставі ст.. 42 КК України (в редакції 1960р.) до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, звільнений 03.12.2001р. через відбуття строку покарання;
- 06.03.2006р. Чаплинським райсудом Херсонської області за ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, звільнений 25.03.2006р.;
- 06.04.2007р. Каховським районним судом Херсонської обл. за ч. 3 ст. 185 КК України на підставі ч.4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців, звільнений УДО 09.09.2008р. з не відбутим строком 1 рік 2 дні;
- 08.05.2012р. Царичанським районним судом Дніпропетровської обл. за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України на підставі ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців, звільнений УДО 15.12.2014р. з не відбутим строком 1 рік 5 місяців 7 днів;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурорів - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11
потерпілої - ОСОБА_12
представника потерпілої - ОСОБА_13
обвинуваченого - ОСОБА_8
захисників - ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17
17.08.2018р. у ОСОБА_8 за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження (далі - особа-2), достовірно знаючи, що в будинку розташованому за адресою: АДРЕСА_3 знаходяться грошові кошти, що належать ОСОБА_12 , так як остання займалася вирощуванням свиней та їх реалізацією, виник злочинний прямий умисел на проникнення до житла за місцем проживання потерпілої та вчинення крадіжки грошових коштів та належного майна потерпілій.
Так, 17.08.2018, виконуючи задумане, пересвідчившись, що за їх злочинними діями ніхто не спостерігає, керуючись прямим умислом та корисливим мотивом на заволодіння чужим майном ОСОБА_8 , за попередньою змовою з особою-2, впевнились, що на території та в будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_3 , нікого немає. Приблизно о 10:40 год. ОСОБА_8 разом із особою-2 через відчинену хвіртку проникли до вищевказаного домоволодіння потерпілої.
Перебуваючи на подвір'ї вказаного домоволодіння, ОСОБА_8 спільно з особою-2, через відчинене вікно проникли до житлового будинку, де в одній із кімнат в шафі виявили та викрали грошові кошти в сумі 32 тис. 20 доларів США, що в перерахунку на національну валюту (1 долар США згідно офіційних даних НБУ станом на 17.08.2018р. складає - 27.67 гривні) складає 885 тис. 993 грн. 04 коп.
Крім того, ОСОБА_8 спільно з особою-2 в тій же самій шафі виявили та викрали 150000 гривень, дві золоті обручки 585 проби вагою - 4,21 гр. та 6,05 гр., золоту підвіску 585 проби, вагою - 4 гр., вартість яких відповідно до довідки вартості, станом на серпень 2018 року (вартість 1 гр. золота 585 проби становить - 1200 гривень), складала 4800 гривень.
Викрадене ОСОБА_8 поклав до чорної чоловічої сумки та покинув будинок разом із особою-2. Викраденим майном, ОСОБА_8 та особа-2 розпорядились на власний розсуд в корисливих для себе цілях.
Отже, загальна сума спричинених матеріальних збитків ОСОБА_12 становить 1 053 105 грн.04 коп.
Під час судового розгляду ОСОБА_8 своєї вини не визнав, вказуючи, що злочини він не вчиняв. Також він пояснив, що 17.08.2018р. приблизно о 06:00год. автомобіль ВАЗ 21114, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебуває у власності його дружини, він дав своєму товаришу ОСОБА_18 , а сам направився на роботу на «шиномонтажку» в с.Тягинка Білозерського району Херсонської області. Приблизно о 13:30год або 14:00год. товариш повернув йому автомобіль, пригнавши його на роботу. На вказаному автомобілі він направився до дому, але дорогою зрозумів, що він несправний, тому автомобіль він залишив біля будинку, та повернувся на роботу. Ввечері він поїхав навідати батьків. Вночі йому зателефонувала дружина та вказала, що вночі приїжджали працівники поліції, які обшукали автомобіль. В день вчинення крадіжки в м.Первомайську він не перебував, злочину, який йому інкримінують, не вчиняв.
Однак суд критично відноситься до пояснень обвинуваченого, оскільки вони повністю спростовуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, та розцінює як спробу уникнути покарання. Суд вважає, що його вина в інкримінованому діянні, повністю підтверджується наступними доказами, наданими стороною обвинувачення..
Так, потерпіла ОСОБА_12 пояснила, 17.08.2018р. вона перебувала вдома. О 09:00год. за нею заїхав її син ОСОБА_19 та відвіз її до ринку. Приблизно через годину він привіз її до дому та хвилин через 15 вони разом поїхали до сина додому. Приблизно об 11:00год. вони разом з невісткою знову повернулись до її будинку. Всі разом вони зайшли на подвір'я. Паркан її домоволодіння невисокий, хвіртка тоді не зачинялась. Син направився за каністрами, щоб привезти води. Невістка запитала її, чи залишала вона відкритим вікно. Вона звернула увагу, що москітна сітка з вікна витягнута та лежить біля будинку. в цей час вона почула крики, з яких зрозуміла, що її син когось побачив біля паркану будинку. Ключем вона відкрила двері та побачила, що у спальній кімнаті та залі всі речі перевернуті, вікна відкриті. У спальній кімнаті всі речі були вивернуті з шафи. Їй стало погано. Син побіг наздоганяти когось. Їй викликали швидку. У шафі на верхній поличці у емальованому лотку вона тримала 32020 доларів США. Це лоток був завернутий у серветку та ковдру. Нижче, у шафі, у неї зберігались 150 000грн., які були у пакеті. Також у шафі, на поличці у шкатулці, вона зберігала дві обручки: її чоловіка та сина, а також підвіску (іконку). Всі зазначені речі зникли. Також у спальній кімнаті вона виявила, що з пакета були витягнуті документи, а сам пакет зник. Також зникла нова чоловіча сумка, яку подарувала невістка її чоловікові, що знаходилась у пакеті біля шафи у залі. Також потерпіла вказала, що деякі номера купюр доларів вона записала у блокнот. Їй були повернуті 2020 доларів США, номери яких частково співпадали з номерами, які вона записувала у блокноті, 7 000грн. та одну каблучку її сина.
Свідок ОСОБА_19 пояснив, що у серпні, точну дату не пам'ятає, приблизно о 09:00год. він прихав до матері, відвіз її на ринок. На ринку вони були приблизно 1 годину, після цього, приблизно об 11:00год. вони разом з його дружиною повернулись до будинку матері, зайшли на подвір'я, дружина та мати пішли до будинку. Він забрав каністри для води та направився до виходу з подвір'я. В цей час біля подвір'я, у вишнях, він побачив обвинуваченого, який був одягнутий у світлу сорочку, темні брюки, кепку. Він сидів, наче ховався. При ньому була чорна сумка, яку його дружина подарувала батькові. Відстань між ними була приблизно 3 метри та він чітко роздивився його обличчя та стверджував, що це точно був обвинувачений. В цей час він також почув крик матері. Обвинувачений почав тікати. Він побіг за ним, але не догнав, оскільки обвинувачений сів за кермо автомобіля ВАЗ 21114 зеленого кольору та уїхав. Він запам'ятав номер машини. Після цього він викликав поліцію, якій повідомив номер машини. Працівники поліції по базі дізнались, кому належить автомобіль. Виявилось, що він належить дружині обвинуваченого. Після обіду він разом з поліцією направились за місцем проживання обвинуваченого. Біля будинку знаходився вказаний вище автомобіль. До них вийшла дружина обвинуваченого, яка дозволила працівникам поліції оглянути машину. У автомобілі були знайдені 2020доларів США, гривні купюрами по 200грн., одна обручка, в якій він впізнав свою.
Свідок ОСОБА_20 пояснила, що 17.08.2018р. приблизно об 11:00год. вона разом із чоловіком та його матір'ю приїхали до будинку останньої. Вони всі зайшли на подвір'я. Її чоловік направився за тарою для води, а вона разом з ОСОБА_12 - до будинку. вона побачила, що москітна сітка вікна була вийнята. Також вона бачила, як її чоловік побіг наздоганяти іншого чоловіка, який був біля подвір'я, однак обличчя цього чоловіка вона не бачила. Зайшовши до будинку, побачила, що речі розкидані.
Пояснення потерпілої та вказаних свідків є логічними та послідовними, узгоджені між собою.
17.08.2018р. від потерпілої ОСОБА_12 надійшла заява про вчинене кримінальне правопорушення та потерпіла повідомила, що 17.08.2018р. в період часу з 08:00год до 10:00год. з її будинку вчинена крадіжка 32 000 доларів США, 150 000рн., двох золотих обручок та золотої підвіски.
На підставі вказаної заяви 17.08.2019р. о 18:06 до ЄРДР внесені відомості (№12018150110002058) за ч.5 ст. 185 КК України.
Згідно протоколу огляду місця події від 17.08.2018р., проведеного з дозволу потерпілої, під час огляду домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 виявлено, що в одній із кімнат (кімната №3) двері шафи відчинені, речі розкидані по кімнаті, вікно відчинене. В іншій кімнаті (кімната №4) будинку виявлено, що двері шафи відчинені, речі розкидані по підлозі та ліжку, шафи тумбочки висунуті, вікно відчинене, на підвіконні знаходиться сітка, яка знята з вікна. На вказаних вище вікнах виявлені та вилучені сліди СПУ.
Під час досудового розслідування потерпіла добровільно надала працівникам поліції блокнот із записами, вказуючи, що в ньому нею записані номера деяких банкнот, який 17.08.2018р. був оглянутий слідчим та з'ясовано, що на аркушах блокноту містяться записи з вказівками на номера банкнот.
В судовому засіданні був оглянутий вказаний блокнот та з'ясовано, що він містить записи з номерами купюр, зокрема НВ 71821172 М, КВ 2672304 К, НЕ 41788657 В, КВ 01818022 J, НА 01487024 А, КК 64662598 С.
Відповідно до протоколу пред'явлення особи для впізнання від 30.08.2018р. свідок ОСОБА_19 вказав на фотокартку із зображенням обвинуваченого, пояснивши, що саме цю особу він бачив 17.08.2018р. біля території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , та саме ця особа, тікала від нього. Крім того, під час судового засідання він також вказав на обвинуваченого, пояснюючи, що саме його він бачив біля домоволодіння потерпілої.
Відповідно до протоколу огляду матеріалів відеозапису від 17.08.2018р. та відеозаписах з камер зовнішнього спостереження за 17.08.2018р. із залізничного переїзду, розташованого між м. Первомайськом та с. Мигія, наданих добровільно ОСОБА_21 вбачається, що з боку м.Первомайська рухається автомобіль ВАЗ, темнозеленого кольору, номерний знак НОМЕР_1 .
Отже, судом встановлено, що в день викрадення майна потерпілої обвинувачений, який користувався автомобілем, що належав ОСОБА_22 , був в м.Первомайську Миколаївської області біля домоволодіння обвинуваченої та утримував при собі сумку, яка належала сім'ї потерпілої та була викрадена 17.08.2018р. у домоволодінні потерпілої.
Оцінюючи зазначені докази, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними, несуперечливими, а викладені в них відомості такими, що вірно відображають фактичні обставини даного кримінального провадження, а тому вважає, що винуватість ОСОБА_8 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена в повному обсязі та його дії правильно кваліфіковані за ч.5 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в особливо великих розмірах, поєднана з проникненням у житло, вчинена за попередньою змовою групою осіб, повторно.
Свідок ОСОБА_22 пояснила, що вона є дружиною обвинуваченого та у її власності перебуває автомобіль ВАЗ 21114, темнозеленого кольору, номерний знак НОМЕР_1 . 17.08.2018р. вона покинулась вранці на початку восьмої. Чоловіка не було вдома. Її автомобіля також не було. Автомобіль перебуває у вільному користуванні чоловіка. Вона поїхала до матері допомагати. На початку 14:00год. зателефонував чоловік. Вона повернулась до дому, покормила чоловіка та знову поїхала до матері. Чоловік приїхав на автомобілі, при цьому автомобіль будь-яких видимих пошкоджень ззовні не мав. Повернулась вона ввечері та лягла спати. Чоловіка не було. Автомобіль стояв біля будинку. Після дев'ятої години вечора вона прокинулась від лаю собаки. Потім спрацювала сигналізація на автомобілі. В цей час зателефонував її однокласник ОСОБА_23 , який вказав, що біля двору декілька чоловіків б'ють її машину. Вона вийшла з будинку. Біля машини було 5-6 чоловіків. Спочатку вони вказали, що приїхали на рибу, та зачепили заднє крило, стали розмовляти за кошти. На задньому крилі були сліди, але від того, наче б його били ногами. Вона намагалась вимкнути сигналізацію, але не змогла. Обійшовши автомобіль, вона побачила, що ліві пасажирські двері відкриті. Чоловіки стали питати про її чоловіка. Підбіг ОСОБА_19 , став кричати, що зникли гроші. Їй погрожували, вона злякалась, стала плакати. Де її чоловік вона не знала. У неї вихопили телефон, тому вона не могла зателефонувати ні адвокату, ні в поліцію. Один з чоловіків назвався слідчим, сказав, що з м.Первомайська. Вони поросили оглянути автомобіль. Вона дозволила оглянути автомобіль. Вона разом з чоловіками підійшла до передніх пасажирських дверей, відкрила двері. Їй сказали підняти килимок, що вона й зробила. Під килимком лежала обручка. ОСОБА_19 сказав, що обручка його. Потім вони підійшли до пасажирських дверей, відкрили їх. Під козирком знаходились грошові кошти: 45 купюр по 200грн. та 2000доларів. Чи були у чоловіка гроші, вона не знає, зазвичай таку суму грошей у автомобілі вони не зберігають. Після чого вона відкрила багажник та стала викладати речі. На цьому огляд закінчився.
Згідно заяви ОСОБА_22 17.08.2018р. вона дала дозвіл працівникам поліції оглянути автомобіль ВАЗ 2111, номерний знак НОМЕР_1 .
Згідно протоколу огляду місця події від 17.08.2018р., розпочатого о 23:00год., та таблиці зображень до нього, в присутності двох понятих була оглянута проїжджа частина біля домоволодіння АДРЕСА_2 . Об'єктом огляду являється автомобіль ВАЗ, номерний знак НОМЕР_1 . Під час огляду салону автомобіля під переднім козирком виявлений поліетиленовий пакет з 45 грошовими купюрами номіналом по 200грн., 20 купюр номіналом по 100$, серед яких є номера: НВ 71821172 М, КВ 26721304 К, НЕ 41788657 В, КВ 01818022 J, НА 01487024 А, КК 64662598 С, одна купюра номіналом по 20$. З правого боку під сидінням виявлена обручка.
Однак, огляд цього автомобіля не можна вважати оглядом місця події, оскільки, як убачається з матеріалів кримінального провадження, події, що стали предметом розслідування, відбувалися у домоволодінні, належному потерпілій.
Отже, судом встановлено, що працівниками поліції фактично був проведений обшук автомобіля, який належав свідкові ОСОБА_22 та перебував у користуванні обвинуваченого.
Відповідно до частини 1 статті 233 КПК України, ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ним володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті. Тобто, законодавцем окрім можливості проникнення до іншого володіння особи на підставі судового рішення, передбачено іншу процесуальну гарантію захисту прав особи, а саме, можливість проникнути до іншого володіння особи за добровільною згодою особи, яка ним володіє.
Встановлення наявності й добровільності згоди особи на проведення в її житлі або іншому володінні огляду є важливим для визначення допустимості доказів, отриманих у результаті такого огляду, оскільки за такої згоди немає потреби звертатися до слідчого судді в порядку частини третьої статті 233 КПК. Тому сторона, яка надає такі докази, має переконати суд у наявності такої згоди та її добровільності. Наявність та добровільність згоди не може доводитися лише письмовим документом відповідного змісту. Закон не визначає спеціальних засобів доказування добровільності згоди на проникнення до житла або іншого володіння особи. Тому наявність чи відсутність згоди, а також її добровільність чи вимушеність мають бути встановлені виходячи з сукупності обставин, за яких відбувалося проникнення до житла чи іншого володіння особи, і ці обставини можуть доводитись або спростовуватися сторонами за допомогою будь-яких засобів доказування. Отже, для з'ясування допустимості доказів, отриманих під час огляду в житлі чи іншому володінні особи, якщо наявність та/або добровільність згоди володільця ставиться стороною під сумнів, суд має виходити із сукупності всіх обставин, що супроводжували цю слідчу дію, враховуючи, але не обмежуючись, наявністю письмового підтвердження такої згоди.
Сторона захисту стверджувала, що згода надання дозволу на обшук її автомобіля ОСОБА_22 не була добровільною.
Відповідно до протоколу огляду від 17.08.2018р., вказана слідча дія, яка є фактично обшуком автомобіля, відбувалась вночі з 23:00год. до 23:40год. за участю свідка ОСОБА_22 , яка до цього відпочивала. При цьому вона пояснила, що була дуже налякана, оскільки перебувала вдома одна, працівники поліції їй погрожували, забрали мобільний телефон, отже вона підписала добровільну згоду на огляд автомобіля. При цьому свідок ОСОБА_19 кричав, що зникли гроші. Свою присутність під час обшуку автомобіля свідок ОСОБА_19 підтвердив в судовому засіданні.
Отже, на думку суду, час проведення слідчої дії та обставини, що її супроводжували, дають підстави для висновку про те, що свідок ОСОБА_22 , яка фактично проживає з обвинуваченим, не надала добровільну та інформовану згоду на огляд її автомобіля, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що даючи таку згоду, вона була здатна усвідомлювати правові наслідки такої згоди.
Тому, навіть за умов, що огляд цього автомобіля підпадав під визначення невідкладного випадку, зазначеного у частині третьої статті 233 КПК, звернення до слідчого судді постфактум відповідно до вимог цього положення було обов'язковим. За відсутності ухвали слідчого судді, отриманої в порядку, передбаченому цим же положенням, результати такого огляду не можуть бути визнані допустимими доказами.
Щодо інших доказів, наданих стороною обвинувачення, слід вказати наступне.
Згідно заяви від 18.08.2018р. ОСОБА_24 , який проживає за адресою: АДРЕСА_4 , добровільно видав працівникам поліції відеозаписи з камери зовнішнього спостереження за 17.08.2018р. в період часу з 10:00год та 12:00год. Згідно протоколу огляду матеріалів відеозапису від 17.08.2018р. видно, як по вулиці йде чоловік приблизний вік якого 40-50років, одягнутий у штани чорного кольору, сорочку з коротким рукавом світлого кольору, з кепкою на голові чорного кольору, який несе пакет червоного кольору. У склі вікна автомобіля синього кольору, який стоїть на вулиці, видно, як вказаний чоловік о 10:32:01 звертає біля будинку АДРЕСА_3 та о 10:32:39 виходить та їде далі. О 10:33:34 цей чоловік повертається до будинку АДРЕСА_3 , о 10:33:34 він знову повертається до будинку АДРЕСА_3 , о 10:37:02 чоловік виходить з будинку та йде вулицею до пров. Білоуса. О 10:46:57 невідомий чоловік знову підходить до будинку АДРЕСА_3 та заходить до середини. О 10:47:19 до вказаного будинку заходить це один чоловік. Об 11:18:40год до будинку під'їжджає автомобіль ОСОБА_19 , з якого виходить він, потерпіла та його дружина. Об 11:19:55 з домоволодіння виходить невідома особа, який швидко рухався у бік пров. С.Білоуса. Об 11.:20:06 год. до автомобіля сідає ОСОБА_19 .
Однак, оглянувши диск з відеозаписом, судом встановлено, що 17.08.2018р. о 10:31:40 по вулиці йде чоловік, одягнутий у сорочку світлого кольору, штани темного кольору, на його голову одягнута кепка темного кольору. Чоловік несе пакунок червоного кольору. Вік чоловіка по відео з'ясувати неможливо. Відображення у двох затемнених вікнах автомобіля синього кольору неможливо розгледіти. Докази того, що чоловік, зображений на відеозапису, є обвинуваченим, стороною обвинувачення суду не надані.
Згідно заяви від18.08.2018р. ОСОБА_25 добровільно видала працівникам поліції відеозаписи з камери зовнішнього спостереження за 17.08.2018р. в період часу з 11:00год та 12:00год.
Відповідно до протоколу огляду матеріалів відеозапису від 17.08.2018р. та під час огляду вказаного відеозапису під час розгляду справи в судовому засіданні, встановлено, що 17.08.2018р. об 11:12 з вул.. Київської повертає автомобіль зеленого кольору марки ВАЗ2111 та зупиняється на початку вул.. Загородної. З місця водія виходить чоловік віком приблизно 40 років, одягнутий у сорочку світлого кольору, штани темного кольору, підходить до інших дверей автомобіля, потім повертається до місця водія, сідає у автомобіль та автомобіль рухається по вул.. Київській. Пізніше автомобіль з'являється на вул.. Загородній. Об 11:24:00 з автомобіля з місця водія виходить чоловік віком приблизно 40 років, одягнутий у сорочку світлого кольору, штани темного кольору та направляється по АДРЕСА_3 . О 12:00:30год. цей чоловік повертається з сумкою чорного кольору, яка одягнена через плече, до автомобіля, сідає до нього та уїжджає.
У протоколі огляду слідчим вказано, що нею встановлено, що чоловіком, який зображений на відео, є ОСОБА_8 , однак не зрозуміло, за якими ознаками слідчий встановила особу чоловіка, обличчя якого не видно. Також не видно номер автомобіля. Докази того, що чоловік, який зображений на відео є ОСОБА_8 суду не надані.
Згідно заяви, наданої прокурором, ОСОБА_26 добровільно видав працівникам поліції записи з камери зовнішнього спостереження за 17.08.2018р. з будівлі за адресою: АДРЕСА_5 .
З протоколу огляду матеріалів відеозапису та під час огляду відеозапису в судовому засіданні, встановлено, що 17.08.2018р. о 10:18:45год. повз камеру проїжджає автомобіль ВАЗ2111 темно-зеленого кольору, який є засобом вчинення злочину. Однак з відеозапису не видно номера автомобіля, отже не зрозуміло, за якими ознаками слідчим встановлено, що саме цей автомобіль є засобом вчинення злочину.
Отже, суд вважає, що дані, які містяться у відеозаписах, наданих ОСОБА_24 , ОСОБА_25 та ОСОБА_26 є неналежними доказами у вказаному кримінальному провадженні.
Відповідно до висновку експерта №614 ввід 31.08.2018р., слід слідоутворюючого об'єкту, виявлений під час огляду місця події 17.08.2018р. за адресою: АДРЕСА_3 , непридатний до ідентифікації.
Згідно висновків експертів №710 від 31.08.2018р. та №750 від 30.10.2018р. два сліди папілярних узорів руки (рук), виявлені під час огляду місця події 17.08.2018р. за адресою: АДРЕСА_3 придатні для ідентифікації за ними особи (осіб) та залишені не ОСОБА_12 , а іншою особою.
Вказані докази не вказують на причетність обвинуваченого до вчинення злочину, що йому інкримінують, отже є також неналежними.
Стосовно тверджень обвинуваченого щодо вчинення злочину, що йому інкримінують, іншою особою, та клопотань сторони захисту, щодо витребування матеріалів кримінального провадження стосовно такої особи та допиту вказаної особи, суд вважає за необхідне, вказати наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею.
У даному кримінальному провадженні у вчинені злочину, передбаченого ч.5 ст. 185 КК України, обвинувачується ОСОБА_8 , винуватість якого на підставі викладеного вище доведена в судовому засіданні. Причетність до вчинення злочину іншої особи буде встановлюватись у іншому кримінальному провадженні.
Крім того, захисник ОСОБА_15 під час судових дебатів заявив, що суд позбавив його права на підготовку до дебатів, оскільки йому був потрібен час для підготовки промови з урахуванням пояснень обвинуваченого, які він дав лише 12.03.2021р.
Однак, відповідно до матеріалів кримінального провадження перший договір про надання юридичної допомоги між обвинуваченим та адвокатом ОСОБА_15 був укладений 21.02.2020р. З матеріалами кримінального провадження захисник був повністю ознайомлений 15.05.2020р. За участю захисника ОСОБА_15 29.05.2020р. судом було закінчено з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами. З того часу суд декілька раз відкладав розгляд справи та попереджав про необхідність підготовки до судових дебатів. В судовому засіданні 27.11.2020р. обвинувачений відмовився від захисника ОСОБА_15 . Вдруге між обвинуваченим та адвокатом ОСОБА_15 був укладений договір про надання юридичної допомоги 11.03.2021р. Перед судовим засіданням 12.03.2021р. захисником були надані клопотання про долучення документів, допит свідка та витребування документів щодо вчинення злочину іншою особою. Вказане свідчить, що захисник ОСОБА_15 повністю знайомий з матеріалами справи, був обізнаний про позицію обвинуваченого, отже мав достатньо часу підготуватись до дебатів.
Відповідно до вимог, викладених в п. п. 1, 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержувати вимог ст.. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Згідно ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини Кримінального кодексу України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Статтею 50 КК України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлені.
Обираючи міру покарання, суд враховує, що обвинувачений вчинив особливо тяжкий злочин, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, завдана злочином потерпілій шкода не відшкодована, негативна характеристика на обвинуваченого відсутня, те, що він раніше судимий за вчинення злочинів проти власності.
На думку суду вказане вище, дані про його особу, дають підстави для призначення йому покарання в межах санкції ч.5 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, яке він має відбувати реально в умовах ізоляції від суспільства, оскільки саме таке покарання є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Долю речових доказів по кримінальному провадженню, зазначених в обвинувальному акті, вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Відповідно до ч.4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
На підставі ч.2 ст. 124 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави судові витрати на залучення експертів для проведення експертизи в сумі 1716 грн.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд
ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 9 (дев'ять) років з конфіскацію майна.
Строк відбуття покарання рахувати з моменту затримання під час виконання вироку.
Арешт, накладений ухвалами слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 21.08.2018р., 04.10.2018р., скасувати.
Речові докази - блокнот чорного кольору із записами, обручку, грошові кошти 45 купюр номіналом 200грн., 20 купюр номіналом 100 доларів США, грошову купюру номіналом 20 доларів США, які передані на зберігання потерплій, залишити у ОСОБА_12 , слід слідоутворюючого предмету розміром 18х50см у сейф-пакеті №3962527, 2 сліди папілярних узорів, CD-R диски №1,2,3,4, які перебувають в матеріалах справи, - зберігати у матеріалах справи, мобільний телефон марки «Бравіс» чорного кольору - повернути власнику, посвідчення водія, видане на ім'я ОСОБА_8 НОМЕР_2 - повернути ОСОБА_8 , автомобіль марки ВАЗ 21114, державний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 , видане на ім'я ОСОБА_22 , ключі від автомобіля ВАЗ 21114, держаний номер НОМЕР_1 , - повернути ОСОБА_22 .
Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави судові витрати на залучення експерта для проведення експертизи в сумі 1716 (одну тисячу сімсот шістнадцять) грн. 00 коп.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Уразі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом 30 днів через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області з моменту його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Роз'яснити, що обвинувачений, захисник, потерпіла, її представник мають право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3