Справа № 487/33/21
Провадження № 3/487/332/21
12.03.2021 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Бобрової І.В., за участю секретаря судового засідання Табунщик К.С., представника ОСОБА_1 - адвоката Цюри П.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва матеріали, які надійшли із Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, директора кафе «Освод», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 за ч.1 ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Відповідно до протоколу серії ВАБ №199104/2567 від 20.12.2020 року, 19.12.2020 року о 23:50 год., у кафетерії «Освод» за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 здійснював прийом відвідувачів, чим порушив обмеження щодо карантину людей, а саме п-п.12 п.2 Постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 року.
Дії ОСОБА_1 співробітниками Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області були кваліфіковані за ч.1 ст. 44-3 КУпАП.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Цюра П.С. просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що матеріали надані до суду, не містять доказів того, що ОСОБА_1 є посадовою особою суб'єкта господарювання або є ФОП, здійснював господарську діяльність з надання послуг громадського харчування . Крім того, зазначив, що в примірнику протоколу, який був наданий ОСОБА_1 не міститься частина статті 44-3 КУпАП, якою передбачена відповідальність за правопорушення, на відмінну від протоколу, який надано органами поліції до суду із дописаною частиною 1 статті 44-3 КУпАП, що свідчить про порушення порядку оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення. Разом з тим, вказав, що норма статті 44-3 КУпАП є банкетною, у зв'язку з чим протокол про адміністративне правопорушення повинен містити посилання на норму спеціального закону, за порушення якої настає відповідальність, що також відсутнє.
Заслухавши пояснення адвоката Цюри П.С., дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Склад адміністративного правопорушення це встановлена адміністративним законодавством сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
Адміністративна відповідальність за ст.44-3 КУпАП настає за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Стягнення за ст.44-3 КУпАП може бути накладено на громадян та на посадових осіб суб'єктів господарювання.
Таким чином, відповідальність за порушення вимог щодо карантину можуть нести як громадяни, так і посадові особи суб'єктів господарювання, а не їх працівники.
Відповідно до ч.2 ст.55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Відповідно до п-п.12 п.2 постанови КМУ від 09.12.2020 р. №1236 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на території України на період дії карантину запроваджуються обмежувальні протиепідемічні заходи, а саме забороняється робота після 23-ї та до 7-ї години, із забороною проведення розрахункових операцій після 22-ї години, суб'єктів господарювання з надання послуг громадського харчування (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо), крім діяльності з надання послуг громадського харчування із здійсненням адресної доставки замовлень та замовлень на винос і діяльності після 23-ї години 31 грудня 2020 р. до 1-ї години 1 січня 2021 р..
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ №199104/2567 від 20.12.2020 року вказано, що ОСОБА_1 є директором кафе «Освод», проте, доказів того, що він є посадовою особою суб'єкта господарювання або є фізичною особою-підприємцем матеріали справи не містять.
Крім того, при дослідженні матеріалів справи, зокрема, протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №199104/2567 від 20.12.2020 року та примірника протоколу, який був наданий ОСОБА_1 , вбачаються розбіжності, а саме в останньому не зазначено частину ст.44-3 КУпАП, за порушення якої передбачена відповідальність.
Частиною 2 статті 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 62 Конституції України визначено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою не винуватість у вчиненні злочину.
Суд вважає, що встановлення безпосередньо в Конституції України формули презумпції не винуватості, як об'єктивно-правового положення має найважливіший значення для захисту прав та законних інтересів громадян. Хоча цей принцип сформульовано як кримінально-процесуальній, однак його дія виходить за рамки лише кримінального процесу.
Згідно ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Враховуючи, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (більш кримінальна), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського суду з прав людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Усі сумніви щодо доведеності вини суд трактує на користь особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 в розумінні ст. 44-3 КУпАП не є суб'єктом вказаного правопорушення, а за такого в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, провадження по справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП.
Керуючись ст. ст.44-3, 247, 251, 252, 284 КУпАП, -
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.44-3 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з моменту винесення та може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду у строк та в порядку передбаченому ст.294КУпАП.
Суддя І.В.Боброва