Справа № 487/1386/21
Провадження № 1-кс/487/1456/21
12.03.2021 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , захисника - ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві клопотання слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу - тримання під вартою відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Первомайська Миколаївської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п.6,11,12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України,-
02.03.2021 року слідчий Другого слідчого відділу слідчого управління Ткриторіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_5 , за погодженням з прокурором відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 ..
У клопотанні слідчий зазначив, що у проваджені Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, перебувають матеріали кримінального провадження №42015150000000101 від 02.04.2015 за ознаками кримінальних правопорушень,передбачених п.п.6,11,12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що Указом Президента України «Про призначення суддів» № 882/2008 від 01.10.2008 ОСОБА_6 призначено на посаду судді Центрального районного суду м. Миколаєва строком на 5 років.
Постановою Верховної Ради України «Про обрання суддів» № 452/VII від 05.09.2013 ОСОБА_6 обрано безстроково на посаду судді Центрального районного суду м. Миколаєва.
Житель м. Миколаєва ОСОБА_8 , 1955 року народження, який тривалий час працював головою Заводського районного суду м. Миколаєва, у зв'язку з погіршенням стану свого здоров'я, 24.05.2013 склав заповіт, відповідно до якого його дружина ОСОБА_9 мала отримати після його смерті у спадщину: квартиру АДРЕСА_2 ; гараж № НОМЕР_1 , розташований по АДРЕСА_3 ; автомобіль марки „TOYOTA”, модель „CAMRY” 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; судно „Волна 490” № 50, бортовий реєстраційний номер НОМЕР_3 з двигуном „Mercury-60”.
Крім вищевказаного майна, у власності ОСОБА_8 перебувала Ѕ частина будинку, загальною площею 30 кв.м. з гаражем, бесідкою, 4 сараями, навісом і туалетом, розташованих по АДРЕСА_4 , а також ОСОБА_8 володів та користувався автомобілем марки «BMW X5», 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 , зареєстрованим за ОСОБА_10 . Крім цього, ОСОБА_8 користувався земельною ділянкою площею 0,03 га., розташованою в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області, на яку ОСОБА_8 розпорядженнями Березанської райдержадміністрації Миколаївської області № 79 від 25.03.2013 та № 246 від 20.08.2013 надано дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо її відведення для індивідуального дачного будівництва та надано згоду на передачу у власність. Однак ОСОБА_8 не встиг зареєструвати за собою право власності на вказану земельну ділянку.
19.12.2013, після смерті ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , його дружина ОСОБА_9 звернулася до приватного нотаріуса ОСОБА_11 для відкриття та прийняття спадщини. В свою чергу, після відкриття спадкової справи, ОСОБА_11 в січні 2014 року повідомила про це дітей померлого ОСОБА_8 від попереднього шлюбу (спадкоємців за законом першої черги) - ОСОБА_6 , який працював суддею Центрального районного суду м. Миколаєва та ОСОБА_12 , який працював адвокатом.
Ще при житті ОСОБА_8 усно розпорядився, щоб його син ОСОБА_12 зареєстрував право власності на земельну ділянку площею 0,03 га, розташовану в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області за ОСОБА_9 , після чого отримає у спадок автомобіль марки «BMW X5». Однак ОСОБА_12 це усне розпорядження виконано не було, у зв'язку з чим, ОСОБА_9 відмовила ОСОБА_12 у передачі цього автомобіля, яким продовжувала користуватися після смерті свого чоловіка.
У зв'язку з цим на початку квітня 2014 року між ОСОБА_9 з однієї сторони та ОСОБА_6 і ОСОБА_12 , які підтримували тісні родинні зв'язки, з іншої сторони, на ґрунті розподілу спадкового майна виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_6 разом з ОСОБА_12 змінили замки в будинку, розташованому по АДРЕСА_4 та заборонили ОСОБА_9 користуватися ним.
Розуміючи, що ОСОБА_9 крім майна за заповітом, отримає свою частку при розподілі будинку в с. Радсад, автомобіль марки «BMW X5» і земельну ділянку в Березанському районі Миколаївської області, ОСОБА_6 разом з ОСОБА_12 , не погоджуючись з цим, бажаючи отримати собі у власність спірне спадкове майно, після виниклого конфлікту вирішили вчинити вбивство ОСОБА_9 , для чого при нагоді підшукати виконавців злочину.
В січні 2014 року ОСОБА_12 , через раніше йому знайомого ОСОБА_13 , котрий неофіційно працював у ОСОБА_6 водієм, познайомився з жителем Піщанського району Вінницької області ОСОБА_14 , який з ОСОБА_13 відбував покарання в Арбузинській виправній колонії (№83) та приїхав в м. Миколаїв до ОСОБА_13 у пошуках роботи.
Після їх знайомства, ОСОБА_12 надав ОСОБА_14 роботу у вигляді виконання будівельних робіт на об'єкті, розташованому в районі Сухого Фонтану в м. Миколаєві, після чого між ними зав'язалися дружні стосунки. В ході спілкування з ОСОБА_14 , ОСОБА_12 дізнався, що він раніше неодноразово судимий та відбував покарання в місцях позбавлення волі.
З метою реалізації спільного з ОСОБА_6 злочинного умислу, направленого на вбивство ОСОБА_9 з корисливих мотивів, ОСОБА_12 , з відома ОСОБА_6 , вирішив залучити ОСОБА_14 в якості виконавця цього злочину за грошову винагороду. Для цього ОСОБА_12 розповів ОСОБА_14 , що у нього, та його брата ОСОБА_6 на ґрунті розподілу спадкового майна виник конфлікт з ОСОБА_9 - дружиною їхнього померлого батька - ОСОБА_8 та вони разом вирішили вчинити її вбивство, для чого їм потрібні виконавці цього злочину.
В ході чергової зустрічі, яка відбулась в травні 2014 року на території Миколаївської міської лікарні №4, розташованої по вул. Адмірала Макарова, 1 в м. Миколаєві, ОСОБА_12 , з відома ОСОБА_6 , організовуючи вчинення запланованого ними злочину, запропонував ОСОБА_14 за грошову винагороду вбити ОСОБА_9 .
ОСОБА_14 , не маючи постійного джерела доходів, бажаючи збагатитись за рахунок вчинення злочину та отримати за вбивство ОСОБА_9 грошову винагороду, погодився на пропозицію ОСОБА_12 , вступив таким чином з ОСОБА_12 і ОСОБА_6 у злочинну змову і розділив з ними злочинний умисел. При цьому, ОСОБА_12 та ОСОБА_14 домовились між собою, що ОСОБА_14 вчинить вбивство ОСОБА_9 , а ОСОБА_12 сплатить йому за це грошові кошти в сумі 5000 доларів США, які для цього надасть його брат ОСОБА_6 .
Отримавши згоду ОСОБА_14 на вчинення за грошову винагороду вбивства ОСОБА_9 , тим самим залучивши його до цього злочину, ОСОБА_12 описав ОСОБА_14 зовнішність ОСОБА_9 та надав інформацію про її місце проживання і роботи, сприяючи йому таким чином і створюючи умови для успішної реалізації спільних злочинних намірів.
Готуючись до вчинення злочину, використовуючи інформацію надану ОСОБА_12 , ОСОБА_14 став вести приховане спостереження за ОСОБА_9 , з'ясовуючи її розпорядок дня, шляхи пересування, з метою подальшого визначення часу, місця та способу вчинення вбивства.
Спостерігаючи за способом життя ОСОБА_9 , ОСОБА_14 розуміючи, що самостійно, без сторонньої допомоги, не зможе вчинити вбивство, вирішив повідомити ОСОБА_12 про те, що вбивство ОСОБА_9 вже вчинив, за що в якості винагороди отримати від нього грошові кошти.
Так, під час чергової зустрічі, ОСОБА_14 повідомив ОСОБА_12 про те, що на днях він вчинить вбивство ОСОБА_9 тому, ОСОБА_12 має підготувати для нього кошти.
В свою чергу ОСОБА_12 , будучи об'єднаним зі своїм братом єдиним умислом, спрямованим на позбавлення ОСОБА_9 життя з корисливих мотивів, не маючи такої суми коштів, звернувся до ОСОБА_6 та отримав від нього 3000 доларів США для сплати ОСОБА_14 за вчинення ним вбивства ОСОБА_9 .
Наприкінці травня 2014 року, більш точної дати слідством не встановлено, ОСОБА_12 зустрівся з ОСОБА_14 на території Миколаївської міської лікарні №4, розташованої по вул. Адмірала Макарова,1 в м. Миколаєві, де ОСОБА_14 повідомив ОСОБА_12 про нібито вчинене ним вбивство ОСОБА_9 .
ОСОБА_12 , будучи впевненим, що ОСОБА_14 виконав замовлене йому вбивство, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_6 та його відома, передав ОСОБА_14 в якості винагороди грошові кошти в сумі 3000 доларів США, отримані від ОСОБА_6 та повідомив, що раніше обговореної суми на теперішній час не має.
Отримавши кошти та не вчинивши вбивство ОСОБА_9 , ОСОБА_14 виїхав до місця свого постійного проживання до смт. Рудниця Піщанського району Вінницької області, де розпорядився ними на власний розсуд.
Дізнавшись, що ОСОБА_9 жива, ОСОБА_6 та ОСОБА_12 , як замовники та організатори вбивства, з метою подальшої реалізації своїх злочинних намірів, спрямованих на вбивство ОСОБА_9 , розповіли про це ОСОБА_13 , розраховуючи за його допомоги відшукати ОСОБА_14 , зобов'язати останнього виконати заздалегідь досягнуту домовленість щодо вбивства ОСОБА_9 та запропонували ОСОБА_13 взяти участь у вчиненні цього злочину, пообіцявши сплатити за це грошову винагороду.
ОСОБА_13 , не маючи постійного джерела доходів, бажаючи збагатитись за рахунок вчинення злочину та отримати за вбивство ОСОБА_9 грошову винагороду, погодився на пропозицію ОСОБА_6 та ОСОБА_12 , вступив таким чином з ними в злочинну змову і розділив з ними злочинний умисел.
З метою реалізації своїх злочинних намірів, 12.06.2014 ОСОБА_12 разом із ОСОБА_13 на автомобілі, наданому ОСОБА_6 (який знаходився у його користуванні), марки «Toyota FG Cruiser» реєстраційний номер (далі по тексту р.н.) НОМЕР_5 виїхали за місцем проживання ОСОБА_14 до смт. Рудниця Піщанського району Вінницької області з метою спонукати та зобов'язати останнього вчинити вбивство ОСОБА_9 , за яке він отримав частину винагороди.
Відшукавши ОСОБА_14 в смт. Рудниця, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , повідомили йому про необхідність доведення спільних злочинних намірів до кінця та пообіцяли остаточно розрахуватися з ним після вчинення вбивства ОСОБА_9 . Надавши згоду на виконання замовленого вбивства ОСОБА_9 , ОСОБА_14 разом з ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у той же день виїхав до м. Миколаєва.
Готуючись до вчинення вбивства, ОСОБА_14 вже із залученням ОСОБА_13 продовжив приховане спостереження за ОСОБА_9 , з'ясовуючи її розпорядок дня, шляхи пересування, з метою подальшого визначення часу, місця та способу здійснення вбивства.
Проводячи спостереження за ОСОБА_9 , ОСОБА_14 з ОСОБА_13 не змогли визначитись з часом, місцем та способом вчинення її вбивства. У зв'язку з цим, ОСОБА_13 , з метою полегшення вчинення злочину, запропонував ОСОБА_6 та ОСОБА_12 звернутися до раніше йому знайомого жителя м. Дніпропетровська ОСОБА_15 , який відбував разом з ним та ОСОБА_14 покарання в Арбузинській виправній колонії (№83) за вчинення умисних вбивств на замовлення, з яким ОСОБА_13 підтримував дружні стосунки, та залучити його до цього злочину. На залучення ОСОБА_15 до вчинення вбивства, ОСОБА_6 та ОСОБА_12 надали свою згоду.
Реалізуючи задумане, 25 липня 2014 року ОСОБА_6 разом з ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , попередньо домовившись по телефону з ОСОБА_15 про зустріч, з метою залучення його до вбивства ОСОБА_9 та полегшення його виконання, на автомобілі «Toyota FG Cruiser» р.н. НОМЕР_5 , яким користувався ОСОБА_6 , виїхали до с. Охотниче Васильківського району Дніпропетровської області, де на дачі своїх батьків знаходився ОСОБА_15 .
У ході зустрічі ОСОБА_6 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 розповіли ОСОБА_15 про конфлікт з ОСОБА_9 на ґрунті розподілу спадкового майна та запропонували ОСОБА_15 допомогти їм у вчиненні вбивства ОСОБА_9 , за що ОСОБА_6 пообіцяв сплатити ОСОБА_15 в якості винагороди грошові кошти в сумі 2000 доларів США.
ОСОБА_15 , який після звільнення у 2012 році з місць позбавлення волі не мав постійного джерела доходів, бажаючи збагатитись за рахунок вчинення злочину і отримати за вбивство ОСОБА_9 грошову винагороду, погодився на цю пропозицію та вступив таким чином з ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 і ОСОБА_14 у злочинну змову, розділивши з ними злочинний умисел.
Отримавши попередню згоду ОСОБА_15 на вчинення вбивства ОСОБА_9 з корисливих мотивів, на замовлення, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_6 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 повернулися до м. Миколаєва, домовившись з ОСОБА_15 зустрітись пізніше.
В подальшому, 28.07.2014 ОСОБА_13 , з метою реалізації спільних злочинних намірів, на автомобілі марки «Toyota FG Cruiser» р.н. НОМЕР_5 , наданому ОСОБА_6 , привіз до м. Миколаєва з м. Дніпропетровська ОСОБА_15 та забезпечив його житлом у себе по місцю проживання, за адресою: АДРЕСА_5 .
28.07.2014 ОСОБА_6 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_15 , під час чергової зустрічі, вирішили крім вчинення вбивства ОСОБА_9 , здійснити на неї розбійний напад поєднаний з умисним вбивством, з метою заволодіння особистими речами потерпілої, які будуть при ній. Для реалізації своїх злочинних намірів, використовуючи зібрану в ході спостереження інформацію про час та маршрут пересування ОСОБА_9 від місця проживання до місця роботи, ОСОБА_6 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_15 розробили детальний план вчинення злочину.
Відповідно до розробленого плану, ОСОБА_13 повинен був узяти на прокат автомобіль та вранці разом з ОСОБА_14 та ОСОБА_15 приїхати до будинку АДРЕСА_6 , в якому проживала ОСОБА_9 . Дочекавшись, коли потерпіла вийде з будинку та буде направлятись на роботу, мали із застосуванням фізичної сили посадити її до автомобіля та відвезти до будинку АДРЕСА_4 , доступ до якого мали ОСОБА_6 та ОСОБА_12 , де вчинити вбивство та заволодіти її особистими речами, які були при ній. При цьому, безпосереднім виконавцем вбивства ОСОБА_9 повинен бути ОСОБА_14 .
Під час розроблення плану вчинення злочину, ОСОБА_15 , із метою недопущення з боку ОСОБА_9 опору і зайвої уваги сторонніх осіб, запропонував перевдягнутися у формений одяг працівника міліції та під виглядом затримання останньої за підозрою у вчиненні злочину посадити її до автомобіля. Крім цього, для подолання опору потерпілої одягнути їй на руки наручники, заклеїти рот скотчем, щоб вона не кричала, та одягнути на голову поліетиленовий пакет.
В свою чергу, ОСОБА_6 , як діючий суддя, повинен був супроводжувати автомобіль, в якому планувалося перевозити потерпілу, на випадок зупинення їх працівниками міліції та забезпечити доступ до будинку АДРЕСА_4 , де планувалося вчинення вбивства ОСОБА_9 .
При цьому, кошти за прокат автомобіля, придбання для ОСОБА_15 форменого одягу працівника міліції мав надати ОСОБА_6 , як і металеві браслети для подолання опору потерпілої та в подальшому сплатити співучасникам злочину грошову винагороду.
Крім цього, ОСОБА_6 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_15 домовились, що оскільки ОСОБА_12 хворіє та перебуває на стаціонарному лікуванні, тому він не буде приймати безпосередньої участі у вчиненні розбійного нападу на ОСОБА_9 та її умисному вбивстві, а ОСОБА_14 як основний виконавець вбивства отримає додатково до отриманої ним раніше грошової винагороди золоті прикраси, які будуть одягнуті на потерпілій.
Погодившись з розробленим планом, ОСОБА_6 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_15 визначили таким чином ролі кожного при вчинені цього злочину.
З метою реалізації своїх спільних злочинних намірів, готуючись до вчинення злочину, діючи відповідно до розробленого плану, ОСОБА_6 з ОСОБА_13 та ОСОБА_15 на автомобілі марки «Toyota FG Cruiser» р.н. НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_6 прибули 29.07.2014 до магазину, розташованого по вулиці 68 Десантників у м. Миколаєві, де ОСОБА_15 за кошти надані ОСОБА_6 придбав форму працівника міліції. Після цього, приблизно о 11.00 год. ОСОБА_6 разом з ОСОБА_13 поїхали до ТОВ «Галант-Авто», розташованого по вул. 6-й Слобідська (колишня назва Комсомольська), 99 в м. Миколаєві, де ОСОБА_13 за кошти надані ОСОБА_6 взяв напрокат автомобіль марки «Chevrolet Lacetti», р.н. НОМЕР_6 , оформивши на своє ім'я договір оренди цього автомобіля на період часу з 11.00 год. 29.07.2014 по 11.00 год. 31.07.2014. Вважаючи підготовку до вчинення злочину закінченою, ОСОБА_6 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_15 визначили дату вчинення розбійного нападу на ОСОБА_9 з її умисним вбивством на 30.07.2014.
30.07.2014, близько 08.00 год., з метою реалізації своїх злочинних намірів, діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, на замовлення ОСОБА_6 та ОСОБА_12 , відповідно до розробленого плану та розподілу ролей, ОСОБА_14 , ОСОБА_13 і ОСОБА_15 , який переодягнувся у формений одяг співробітника міліції, на автомобілі «Chevrolet Lacetti» р.н. НОМЕР_6 , під керуванням ОСОБА_13 , приїхали до місця проживання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_6 та припаркувалися неподалік від будинку потерпілої, біля будинку АДРЕСА_7 .
Реалізовуючи задумане, ОСОБА_14 вийшов із автомобіля та направився до під'їзду будинку потерпілої з метою своєчасного повідомлення ОСОБА_15 та ОСОБА_13 про її пересування. Близько 08 год. 10 хв. ОСОБА_14 побачивши, що із під'їзду вийшла ОСОБА_9 , повідомив про це по телефону ОСОБА_13 . В свою чергу, ОСОБА_13 , отримавши повідомлення ОСОБА_14 та побачивши потерпілу, вказав на неї ОСОБА_15 .
Будучи одягненим у форму співробітника міліції, ОСОБА_15 підійшов до ОСОБА_9 та повідомив їй, що вона підозрюється у вчиненні шахрайських дій, у зв'язку з чим її затримано. Після цього, ОСОБА_15 , з метою подолання опору потерпілої, одягнув на зап'ястя ОСОБА_9 металеві браслети та застосовуючи фізичну силу, примусив її сісти на заднє сидіння автомобіля «Chevrolet Lacetti» р.н. НОМЕР_6 , за кермом якого знаходився ОСОБА_13 .
Далі, ОСОБА_13 з ОСОБА_15 повезли ОСОБА_9 в напрямку району «Сухий фонтан» у м. Миколаєві, де до них приєднався ОСОБА_14 , сівши на заднє сидіння автомобіля де знаходилась ОСОБА_9 з ОСОБА_15 .
З метою подолання опору потерпілої, побоюючись, що ОСОБА_9 може закричати і привернути увагу сторонніх осіб, ОСОБА_14 разом з ОСОБА_15 заклеїли їй рот скотчем та наділи на голову поліетиленовий пакет, які підготували заздалегідь. Після цього, разом повезли потерпілу до Варварівського мосту у м. Миколаєві, біля якого стали чекати ОСОБА_6 .
Відразу після прибуття ОСОБА_6 , ОСОБА_14 з ОСОБА_13 і ОСОБА_15 повезли ОСОБА_9 в с. Радсад Миколаївського району Миколаївської області. ОСОБА_6 в цей час, як замовник та один із організаторів вбивства, створюючи умови для виконання спільного злочинного плану, супроводжував їх на автомобілі марки «Toyota FG Cruiser» р.н. НОМЕР_5 на випадок зупинки працівниками міліції, забезпечуючи тим самим безперешкодний проїзд.
Прибувши до будинку АДРЕСА_4 , ОСОБА_6 відчинив ворота, через які до двору заїхав ОСОБА_13 на автомобілі «Chevrolet Lacetti» р.н. НОМЕР_6 разом з ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та потерпілою ОСОБА_9 , яка утримувалася ними на задньому сидінні автомобіля.
У дворі будинку ОСОБА_6 розпорядився ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_15 виконати досягнуту домовленість щодо вбивства ОСОБА_9 на замовлення. В цей же час, ОСОБА_6 , будучи об'єднаним єдиним умислом, спрямованим на вчинення розбійного нападу та вбивства ОСОБА_9 , з метою усунення перешкод до їх вчинення, запропонував сусідці ОСОБА_16 , яка проживала поруч у будинку і могла стати свідком злочину, поїхати з ним на кладовище до могили свого батька ОСОБА_8 .
Після від'їзду ОСОБА_6 , 30.07.2014 близько 11.00 год. ОСОБА_14 , реалізовуючи спільний злочинний умисел на вчинення розбійного нападу на ОСОБА_9 з її умисним вбивством, діючи за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів та з метою заволодіння особистими речами потерпілої, отримання грошової винагороди за вчинення вбивства, по замовленню ОСОБА_6 та ОСОБА_12 , дотримуючись розробленого плану, сів на заднє сидіння автомобіля «Chevrolet Lacetti» р.н. НОМЕР_6 , на якому ОСОБА_15 утримував ОСОБА_9 , та став з силою стискати руками шию потерпілої. В результаті здавлювання органів шиї руками, від механічної асфіксії, ОСОБА_9 померла на місці.
Приблизно через півгодини до місця вчинення злочину повернувся ОСОБА_6 та переконався у настанні смерті ОСОБА_9 , труп якої знаходився на задньому сидінні автомобіля.
Продовжуючи реалізацію своїх злочинних намірів, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_14 , ОСОБА_17 та ОСОБА_15 незаконно заволоділи особистими речами потерпілої, які були при ній, а саме: мобільним телефоном «Samsung C6712 DUOS» чорного кольору вартістю 2400 гривень, мобільним телефоном «Nokia» чорного кольору вартістю 1600 гривень, золотим годинником вартістю 8000 гривень, золотим ланцюжком вартістю 5000 гривень, золотим браслетом вартістю 5000 гривень, двома золотими каблучками вартістю 2500 гривень кожна (на загальну суму 5000 гривень), двома золотими сережками вартістю 3000 гривень, білою жіночою сумочкою вартістю 500 гривень, а всього майном на загальну суму 30 500 гривень.
Після цього, виконуючи раніше досягнуту домовленість, ОСОБА_6 на території двору домоволодіння сплатив ОСОБА_14 та ОСОБА_13 в якості винагороди за вчинення вбивства ОСОБА_9 1500 доларів США, а ОСОБА_15 2000 доларів США. Із отриманих від ОСОБА_6 грошових коштів, ОСОБА_14 залишив собі 1000 доларів США, а 500 доларів США передав ОСОБА_13 .
Отримавши винагороду, ОСОБА_14 разом з ОСОБА_15 , в присутності ОСОБА_6 і ОСОБА_13 , перенесли труп потерпілої ОСОБА_9 до гаражу домоволодіння, де накрили покривалом і залишили його, щоб дочекатися ночі та заховати тіло.
Побоюючись, що ОСОБА_14 може бути викритий правоохоронними органами при реалізації золотих виробів потерпілої, ОСОБА_15 за допомогою плоскогубців, які знайшов у гаражі, подрібнив золоті прикраси ОСОБА_9 на лом та разом з ОСОБА_13 залишили їх при собі, пообіцявши ОСОБА_14 передати їх пізніше.
З метою приховування слідів злочину ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_15 вирішили прикріпити до трупу ОСОБА_9 у якості додаткової ваги вантаж та втопити тіло у річці Південний Буг.
Реалізуючи цю домовленість, ОСОБА_13 разом з ОСОБА_15 на автомобілі «Chevrolet Lacetti» р.н. НОМЕР_6 проїхали вздовж річки Південний Буг та підшукали місце біля с. Баловне Новоодеського району Миколаївської області, де можливо без свідків втопити труп ОСОБА_9 .
У цей же день, приблизно о 18.30 год. ОСОБА_13 та ОСОБА_15 на автомобілі «Chevrolet Lacetti» р.н. НОМЕР_6 , а ОСОБА_6 на автомобілі «Toyota FG Cruiser» р.н. НОМЕР_5 , приїхали до магазину «Praktiker», розташованого по проспекту Героїв України (колишня назва проспект Героїв Сталінграда) у місті Миколаєві, де за кошти ОСОБА_6 придбали металевий ланцюг, 2 навісних замки та 2 рулони скотчу.
Крім цього, визначившись із місцем де буде укрито тіло, ОСОБА_13 під приводом поїздки на рибалку взяв у свого сусіда ОСОБА_18 , який не знав про злочинні наміри ОСОБА_13 , гумового човна.
Приблизно о 22.00 год., ОСОБА_6 разом з ОСОБА_14 на автомобілі «Toyota FG Cruiser» р.н. НОМЕР_5 , а ОСОБА_13 та ОСОБА_15 на автомобілі «Chevrolet Lacetti» р.н. НОМЕР_6 повернулися в с. Радсад, де з метою приховування злочину загорнули труп ОСОБА_9 у тканину, яка використовувалася для накриття більярдного столу, розташованого в будинку та у поліетиленову плівку чорного кольору. Далі, ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_13 завантажили труп ОСОБА_9 у багажник автомобіля «Toyota FG Cruiser» р.н. НОМЕР_5 , до якого також поклали металевий обігрівач взятий у гаражі, для використання його в якості додаткової ваги.
Після цього, ОСОБА_6 разом з ОСОБА_14 автомобілем «Toyota FG Cruiser» р.н. НОМЕР_5 , під керуванням ОСОБА_6 , повезли труп ОСОБА_9 до берега річки Південний Буг біля с. Баловне Новоодеського району Миколаївської області. ОСОБА_13 з ОСОБА_15 на автомобілі «Chevrolet Lacetti» р.н. НОМЕР_6 їхали попереду, показуючи дорогу до раніше підшуканого ними місця.
Приїхавши на берег річки, ОСОБА_14 з ОСОБА_15 , за допомогою скотчу, металевого ланцюга із замком та дроту від обігрівача, прикріпили до трупу ОСОБА_9 у якості додаткової ваги металевий обігрівач, завантажили тіло у гумовий човен, відплили від берега на середину річки та втопили труп ОСОБА_9 .
Після цього, ОСОБА_13 автомобілем «Toyota FG Cruiser» р.н. НОМЕР_5 , який йому надав ОСОБА_6 , взявши також з собою дружину та двох дітей, відвіз ОСОБА_14 в м. Умань, а ОСОБА_15 в м. Дніпропетровськ, де гостював у батьків ОСОБА_15 .
У м. Дніпропетровську ОСОБА_13 разом з ОСОБА_15 продали невстановленій слідством особі за 4000 гривень лом золотих виробів, якими заволоділи під час вчинення розбійного нападу та умисного вбивства ОСОБА_9 , а вирученими грошовими коштами розпорядилися на свій власний розсуд.
18.08.2014 ОСОБА_14 , діючи з корисливих мотивів, з метою отримання заздалегідь обіцяних йому золотих виробів потерпілої ОСОБА_9 , які за попередньою домовленістю повинні були йому дістатись після вчинення її вбивства, приїхав в м. Миколаїв до ОСОБА_13 . Дізнавшись від ОСОБА_13 , що золоті вироби продані, а грошові кошти за них вже витрачені, ОСОБА_14 став вимагати від ОСОБА_6 додаткової оплати за вчинення вбивства. У зв'язку з цим, ОСОБА_6 , через ОСОБА_13 , передав ОСОБА_14 в якості додаткової винагороди за вбивство ОСОБА_9 золотий браслет вартістю 35000 гривень, який ОСОБА_14 заставив в Миколаївському відділенні ПТ «Ломбард-Скарбниця», розташованому по вул. 3 Слобідська (колишня назва вул. Дзержинського), 51 в м. Миколаєві за 14100 гривень, а отриманими грошовими коштами розпорядився на власний розсуд.
04.09.2014 за підозрою у вчинені вбивства ОСОБА_9 , в порядку ст. 208 КПК України, затримані: ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
04.09.2014 ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 та ОСОБА_12 повідомлено про підозру у вчиненні вбивства ОСОБА_9 за п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
15.09.2014 року судді Центрального районного суду міста Миколаєва ОСОБА_6 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення за ч.3,5 ст.27, п.п.6,11,12 ч.2 ст.115 КК України.
27.07.2017 року судді Центрального районного суду міста Миколаєва ОСОБА_6 повідомлено про нову підозру, у скоєнні злочинів, передбачених п.п.6,11,12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України.
Підставою для внесення клопотання стало те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які неможливо запобігти шляхом застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
В судовому засіданні прокурор підтримав дане клопотання та просив про його задоволення.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, посилаючись на його необґрунтованість, враховуючи, що на даний час слідчим та прокурором не надано належних та допустимих доказів, тієї обставини, що ОСОБА_6 не перебуває на території України, оскільки до матеріалів клопотання не надано інформації ДПСУ, щодо перетину підозрюваним державного кордону, станом на звернення до суду з вказаним клопотанням, що є підставою для відмови у його задоволенні.
Стверджувала, що розгляд даного клопотання за відсутності ОСОБА_6 , суттєво порушує його права, а отже є неможливим.
Розгляд клопотання було проведено слідчим суддею в порядку ч.6 ст.193 КПК України.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази, заслухавши думку сторін кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що вказане клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч.6 ст.193 КПК України слідчий суддя може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного лише у разі , якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 КПК України цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, за участю підозрюваного, розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
У судовому засіданні встановлено, що 31.07.2014 на підставі заяви ОСОБА_19 , за фактом зникнення його матері ОСОБА_9 , розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12014150030003470.
15.09.2014 року судді Центрального районного суду міста Миколаєва ОСОБА_6 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення за ч.3,5 ст.27, п.п.6,11,12 ч.2 ст.115 КК України.
Постановою начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Миколаївської області від 11.02.2015 року підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у міжнародний розшук.
Відповідно до повідомлення головного спеціаліста Інтерполу та Європолу ГУНП у Миколаївській області №901/22-2017 від 01.06.2017 року, ОСОБА_6 20.04.2015 року оголошений в міжнародний розшук та на нього в Генеральному секретаріаті Інтерполу виставлена «червона картка».
27.07.2017 року судді Центрального районного суду міста Миколаєва ОСОБА_6 повідомлено про нову підозру, у скоєнні злочинів, передбачених п.п.6,11,12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України, а саме в умисному вбивстві, а саме в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, з корисливих мотивів, вчиненому на замовлення, за попередньою змовою групою осіб та в розбою, тобто нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному насильством, небезпечним для життя і здоров'я особи, яка зазнали нападу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з умисним вбивством.
У зв'язку з не встановленням місцезнаходження ОСОБА_6 , у відповідності до ч.1 ст.278 КПК України, вжито заходів для вручення даного повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, а саме, адміністрації за місцем його робити в Центральному районному суді м.Миколаєва та ТУ ДСА України у Миколаївській області, що підтверджується відповідним супровідним листом слідчого №17/1-2524вих.-17 від 27.07.2017 року, з відповідними відмитками про отримання.
Постановою прокурора другого відділу управління нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування та розшукових дій ТУ ДБР розташованого у м.Миколаєві прокуратури Миколаївської області від 19.08.2019 року, у даному кримінальному провадженні було визначено підслідність за слідчими ТУ ДБР розташованого у м.Миколаєві.
Відповідно до повідомлення головного спеціаліста міжнародного поліцейського співробітництва ГУНП у Миколаївській області №144/22-2021 від 05.03.2021 року, станом на 05.03.2021 року в Генеральному секретаріаті Інтерполу на ОСОБА_6 , 02.07.1979 року виставлено «Червоне сповіщення» з метою його арешту та екстрадиції.
З урахуванням встановлених обставин, клопотання слідчого було розглянуто в порядку ч.6 ст.193 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, підтверджується, наданими слідчому судді доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 08.08.2014, відповідно до якого в р. Південний Буг виявлено труп ОСОБА_9 , обмотаний у тканину червоного кольору, фрагмент полімерної плівки чорного кольору, скотч, до тіла був причеплений ланцюг чорного кольору із замком та електрообігрівач як вантаж, на шиї потерпілої був затягнутий електродріт від електрообігрівача та скотч;
- протоколом впізнання трупа ОСОБА_9 від 09.08.2014;
- протоколом огляду трупа ОСОБА_9 від 09.08.2014, у ході якого вилучено знаряддя вчинення злочину - скотч і фрагмент електродроту, одяг та взуття потерпілої; висновком судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_9 №1937 від 09.09.2014;
- протоколом огляду відеозапису з камер відеоспостереження каси № 5 в приміщенні гіпермаркету Praktiker, розташованого в м. Миколаєві по проспекту Героїв Сталінграда від 15.09.2014 року, за період із 18 год. 30 хв. до 18 год. 55 хв. 30.07.2014 року. На відеозаписі ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_13 та ОСОБА_15 придбали в магазині ланцюг чорного кольору, 2 замки, два рулони скотчу;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_19 від 09.08.2014 року, який розповів про конфлікт між ОСОБА_6 , ОСОБА_12 та матір'ю на ґрунті розподілу спадкового майна, що вказує на наявність в останніх корисливого мотиву. ОСОБА_19 зазначив, що з березня 2014 на дачі в с. Радсаді були змінені замки та ключі, а доступ мали виключно ОСОБА_6 та ОСОБА_12 . ОСОБА_19 впізнав також предмети, виявлені разом із трупом матері в р. Південний Буг, як предмети, що знаходились в будинку в селі Радсаді в більярдній кімнаті (обігрівач та фрагмент тканини червоного кольору);
- протоколом допиту ОСОБА_13 як підозрюваного від 04.09.2014 року, у ході якого він дав показання про свою співучасть із ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_9 ;
- протоколом допиту ОСОБА_14 як підозрюваного від 04.09.2014 року, у ході якого він дав показання по свою співучасть із ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , ОСОБА_13 та ОСОБА_15 у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_9 ;
- протоколом допиту ОСОБА_15 як підозрюваного від 19.09.2014 року, у ході якого він дав показання по свою співучасть із ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_9 ;
- протоколом допиту ОСОБА_20 як свідка від 04.09.2014 року, яка дала показання, що ОСОБА_14 підтримував стосунки з ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , ОСОБА_13 та на час вчинення злочину проживав у неї в м. Миколаєві;
- протоколом слідчого експерименту, проведеного за участі підозрюваного ОСОБА_14 від 04-05.09.2014, який шляхом відтворення дій, обстановки та обставин вчиненого злочину підтвердив надані ним свідчення про вчинення умисного вбивства ОСОБА_9 за співучастю із ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_15 ;
- протоколом слідчого експерименту, проведеного за участі підозрюваного ОСОБА_13 , від 05.09.2014, який шляхом відтворення дій, обстановки та обставин вчиненого злочину підтвердив надані ним свідчення про вчинення умисного вбивства ОСОБА_9 за співучасті з ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 ;
- протоколом слідчого експерименту, проведеного за участі підозрюваного ОСОБА_15 від 25.09.2014 року, який шляхом відтворення дій, обстановки та обставин вчиненого злочину підтвердив надані ним свідчення про вчинення умисного вбивства ОСОБА_9 за співучасті з ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 ..
З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що докази надані стороною обвинувачення доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення такого ступеню тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Крім того, з матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя приходить до переконання про доведення прокурором існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого насильницького злочину проти життя та здоров'я людини, вчиненого з корисливих мотивів та особливо тяжкого насильницького корисливого злочину проти власності, за які передбачено покарання до 15 років чи довічного позбавлення волі, на даний час переховується від органів досудового розслідування за межами країни.
Маючи значний стаж роботи в правоохоронних органах та суді, ОСОБА_6 обізнаний з порядком та методикою ведення досудового розслідування, а отже може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вживати заходи впливу на свідків та інших осіб з метою зміни останніми показань та спотворення вже зібраних доказів.
При цьому, слідчий суддя приходить до висновку, щодо недоведеності зі сторони слідчого наявність ризику передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до положень ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.
При вирішенні заявленого клопотання, слідчий суддя також враховує дані про особу ОСОБА_6 , якому пред'явлено підозру у скоєнні злочинів, які мали місце у період його роботи на посаді судді Центрального районного суду м.Миколаєва (Рішенням ВРП від 17.04.2018 року №1173/0/15-18 ОСОБА_6 було звільнено з посади судді Центрального районного суду м.Миколаєва на підставі п.3 ч.6 ст.126 Конституції України), що значно підриває авторитет судової влади та свідчить про підвищену суспільну небезпеку підозрюваного.
Також, слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює ЄСПЛ, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним у п.35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції.
Враховуючи вище зазначені обставини, слідчий суддя вважає, що саме такий вид запобіжного заходу як тримання під вартою забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Доводи захисника, щодо необґрунтованості заявленого клопотання та не можливості його розгляду за відсутності підозрюваного, не узгоджуються зі встановленими слідчим суддею обставинами та є її суб'єктивною думкою.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 309,395 КПК України, слідчий суддя .
Клопотання слідчого - задовольнити.
Обрати відносно ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_7 підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п.6,11,12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України запобіжний захід - тримання під вартою.
Після затримання ОСОБА_6 , не пізніше як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження, доставити його до слідчого судді для розгляду за його участю питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його заміну на більш м'який. .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, протягом 5 днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1