Справа № 473/673/21
іменем України
"15" березня 2021 р. місто Вознесенськ
Суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області Зубар Н.Б., за участю секретаря Алдушиної І.Я., особи, яка притягується до відповідальності, - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу, що надійшла від Вознесенського районного управління поліції в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Прибужани, Вознесенського району, Миколаївської області, громадянин України, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАБ №199209 від 24.02.2021 року в розділі склад адміністративного правопорушення поліцейським, який склав цей протокол, зазначено, що 24.02.2021 р. о 13:36 год. в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 за місцем мешкання вчинив відносно своєї матері ОСОБА_2 - насильство в сім'ї, а саме умисні дії психологічного характеру: ображав нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю.
Дії ОСОБА_1 працівником поліції, який склав протокол про адміністративне правопорушення, були кваліфіковані за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, - не визнав та пояснив, що із матірю не сварився, її не ображав.
ОСОБА_2 до суду не з'явилася, була викликана по телефону, розгляд справи відбувся в її відсутності, а тому суд не зміг встановити достовірність її письмових пояснень, які були надані нею під час складання протоколу дізнавачу ОСОБА_3 .
Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, суд враховує наступне.
Частина 1 ст.173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Наданий до суду протокол не дозволяє визначити які саме незаконні дії, з переліку заборонених диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП, ставляться в провину ОСОБА_1 . А обставини, зазначені в протоколі, - ОСОБА_1 - не визнав. Іншими доказами, вони також підтверджені не були.
Окрім протоколу було надано тільки письмові пояснення ОСОБА_2 , які перевірити в судовому засіданні суд був позбавлений можливості через неявку останньої. Із протоколу пояснень ОСОБА_2 24.02.21 року, де зафіксовано її пояснення, - не можна встановити в якості кого вона допитувалася - свідка чи потерпілої. ОСОБА_2 не була попереджена про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України за надання завідомо неправдивих показів. Такі письмові пояснення ОСОБА_2 не можуть бути прийняті судом як належний доказ з огляду на висновок Верховного Суду, викладений в Постанові 27 червня 2019 року (справа №560/751/17, адміністративне провадження №К/9901/2047/18), згідно з яким:
«26. …висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
27. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
32. …пояснення не є належними доказами правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки вказані особи у судовому засіданні не допитувалися та не попереджалися про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень, а тому їх покази не можуть бути беззаперечним доказом вчинення адміністративного правопорушення».
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.252 КУпАП оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи у їх сукупності.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї грунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.
Згідно ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вичиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об'єктивну істину у справі.
Аналіз встановлених судом обставин та матеріалів справи, показів особи, яка притягується до відповідальності, - не підтвердили факт вчинення ОСОБА_1 насильства в сім'ї.
Частина 2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладає на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Такими особами в даному випадку є посадові особи поліції, які не в повній мірі зібрали та зафіксували докази вчинення правопорушення, тоді як суд не уповноважений збирати їх самостійно.
За таких обставин, оскільки сукупністю наданих суду доказів не підтверджено обставини, визначені в протоколі про адміністративне правопорушення, провадження по справі відносно ОСОБА_1 слід закрити з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в
його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Керуючись ч.1 ст.173-2, ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення його до відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту винесення постанови до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області.
Суддя Н.Б.Зубар