Справа № 523/7800/20
Провадження №1-кп/523/714/21
15 березня 2021 року
Суворовський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора військової прокуратури Одеського гарнізону - ОСОБА_3
обвинуваченого (підсудного) - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №62020150000000187 від 21.02.2020 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Глогув республіки Польща, українця за національністю, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого й офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України не маючого судимості,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.407 КК України, -
07.02.2020 року, приблизно о 10:30 годин, підсудний ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи військову службу на посаді курсанта 51 навчального курсу відділення військової підготовки Морехідного коледжу технічного флоту Національного університету « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у військовому званні «матрос», в порушення вимог ст.ст.2, 9, 11, 16, 127, 128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст.1-4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, перебуваючи у складі добового наряду та виконуючи обов'язки днювального навчального корпусу, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, тимчасово ухилився від обов'язків військової служби в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, та самовільно залишив місце служби - розташування навчального курсу означеного відділення військової підготовки, що знаходиться по АДРЕСА_2 , провівши час до 21.02.2020 року на власний розсуд, не пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби.
Підсудний ОСОБА_4 , повністю визнавши свою провину за висунутим обвинуваченням та не оспорюючи при цьому час, місце, спосіб та мотиви вчиненого ним при наведених вище обставинах, будучи допитаним в судовому засіданні пояснив суду про обставини інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Згідно з ч.3 ст.349 КПК України, суд за попереднім обговоренням з учасниками судового провадження змісту цієї норми закону, визнав недоцільним за клопотанням прокурора дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, з'ясовувавши, що сторони правильно розуміють зміст цих обставин, а також роз'яснивши їм про відсутність права оскарження фактичних обставин кримінального провадження в апеляційному порядку, суд упевнився в добровільності та істинності їх позиції.
Втім, суд вважає, що винність підсудного ОСОБА_4 у скоєнні ним кримінального правопорушення, фактичні обставини якого ним та ніким із учасників процесу не оспорюються, об'єктивно та повністю підтверджується наявними в матеріалах досудового розслідування доказами, дослідження яких не здійснювалось в повному обсязі, згідно з ч.3 ст.349 КПК України.
Приймаючи до уваги наведені обставини, дії підсудного ОСОБА_4 належить кваліфікувати як самовільне залишення місця служби, вчинене військовослужбовцем (крім строкової служби) в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, а відтак суд погоджується з кваліфікацією стороною обвинувачення дій вказаного підсудного за ч.4 ст.407 КК України.
Так, з огляду на ч.4 ст.407 КК України, кримінальна відповідальність за цією нормою закону настає за самовільне залишення військовослужбовцем (крім строкової служби) військової частини або місця служби, а також нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, що карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
За ч.ч.1, 2 ст.65, ч.2 ст.50 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень, та при призначенні покарання суду слід врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також слід виходити з того, що покарання має бути призначене відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу й у межах санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, яке передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Внаслідок означених вимог закону, при призначенні покарання підсудному ОСОБА_4 , суд приймає до уваги характер, обставини і суспільну небезпечність вчиненого ним та те, що в силу ст.12 КК України скоєне ним відноситься до категорії тяжких злочинів проти встановленого порядку несення військової служби, а також судом враховується стан здоров'я підсудного та його характеризуючі дані - не має судимості в силу ст.89 КК України, офіційно не працевлаштований і не одружений, забезпечений місцем реєстрації й проживання в Миколаївській області, але негативно характеризувався за місцем військової служби та раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, сукупність чого свідчить про схильність вказаного підсудного до протиправної поведінки.
За приписами ст.ст.66, 67 КК України, до обставин, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_4 , як зазначено в обвинувальному акті та з чим також погоджується й суд, слід віднести щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а обставин, що обтяжують покарання зазначеного підсудного, не встановлено.
Положення ч.ч.1, 3 ст.75 КК України регламентують, що якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, у разі не вчинення останнім протягом визначеного іспитового строку нового кримінального правопорушення і виконання покладених на нього обов'язків.
На підставі сукупності викладеного, при визначенні виду та міри покарання у даному кримінальному провадженні, беручи до уваги досліджені під час судового розгляду характер й суспільну небезпечність доведеного обвинувачення, характеризуючі дані про особу підсудного ОСОБА_4 та визнання ним своєї провини, наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд у контексті ст.ст.50, 65 КК України доходить висновку про те, що виправлення означеного підсудного і недопущення вчинення ним нових кримінальних правопорушень має відбуватися без ізоляції від суспільства, з призначенням покарання у виді позбавлення волі у визначених санкцією ч.4 ст.407 цього Кодексу межах, але із застосуванням положень ст.ст.75, 76 цього ж Кодексу та зі звільненням від відбування покарання з випробуванням в межах максимального іспитового строку, з одночасним покладенням на вказаного підсудного низки відповідних обов'язків, що за переконанням суду є необхідним й достатнім для виправлення зазначеної особи та попередження нових кримінальних правопорушень.
Керуючись ч.3 ст.349, ст.ст.369-371, 373-374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.407 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст.75, п.п.1-2 ч.1 ст.76 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 3 (три) роки, якщо протягом визначеного іспитового строку зазначена особа не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти цей орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Згідно з ч.4 ст.76 КК України, ст.163 Кримінально-виконавчого кодексу України, виконання вироку та нагляд за засудженим ОСОБА_4 , - покласти на Очаківський районний відділ філії ДУ «Центр пробації» в Миколаївській області Міністерства юстиції України.
Копії вироку вручити під розписку прокуророві та ОСОБА_4 , надати для відома іншим заінтересованим особам, а також направити для виконання до Очаківського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Миколаївській області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження та подання апеляції через Суворовський районний суд міста Одеси до Судової палати по кримінальних справах Одеського апеляційного суду, протягом 30 днів з дня проголошення.
С у д д я: ОСОБА_1