Справа № 523/13830/20
Провадження №2/523/49/21
"15" березня 2021 р. Суворовський районний суд м. Одеси, в складі:
головуючого судді - Бузовського В.В.,
при секретарі - Петровської О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження, в залі суду, в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Головного управління національної поліції в Одеській області, Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, Одеської обласної прокуратури про скасування арешту майна, -
встановив:
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду із зазначеним позовом та просять про скасування арештів (обтяжень): арешт нерухомого майна, який зареєстровано: 31.01.2006 11:37:46р. за № 2830849 реєстратором: Восьма одеська державна нотаріальна контора, 65111, Одеська обл., м.Одеса, вул. Заболотного Академіка, 6; підстава обтяження: постанова, БН, 03.01.2006, Суворовський РВ ОМУ УМВС України в Одеській обл., слідчий ОСОБА_4 ; арешт нерухомого майна, який зареєстровано: 30.01.2007р. 16:42:02 за №4425276 реєстратором: Перша одеська державна нотаріальна контора, 65026, Одеська обл., м.Одеса, вул. Ланжеронівська, 26; підстава обтяження: постанова, бн, 03.01.2006, Суворовського РВ ОМУ УМВС України в Одеській обл.; арешт нерухомого майна, який зареєстровано: 05.03.2008 14:14:01 за №6727896 реєстратором: Перша одеська державна нотаріальна контора, 65026, Одеська обл., м.Одеса, вул. Ланжеронівська, 26; підстава обтяження: постанова, бн, 05.03.2008, Прокуратура м.Одеси; з нерухомого майна ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , ОСОБА_2 РНОКПП: НОМЕР_2 , ОСОБА_3 РНОКПП: НОМЕР_3 , а саме із квартири АДРЕСА_1 .
В обґрунтування вимог посилаються на те, що вони є власниками квартири АДРЕСА_1 . Маючи намір продати належну їм на праві власності квартиру, їм стало відомо, що на належну квартиру було накладено кілька арештів. 03.01.2006 слідчим СВ Суворовського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області Лазаревичем у зв'язку з розслідуванням кримінальної справи №1020051211 порушеної за фактами шахрайських дій по відношенню до ОСОБА_1 з метою забезпечення було накладено арешт на належну позивачам на праві власності квартиру АДРЕСА_1 . На підставі вищезазначеної постанови слідчого було накладено арешт двічі: 31.01.2006 Восьмою одеською державною нотаріальною конторою та 30.01.2007 Першою одеською державною нотаріальною конторою. Після чого це кримінальне провадження було об'єднане в інше кримінальне провадження та 05.03.2008 року слідчим Прокуратури міста Одеси старшим радником юстиції Поповим С.М. у зв'язку з розслідуванням кримінальної справи №052200700102 (за КПК в редакції 1960 року) порушеної за ознаками ст. 190 ч.4, 358 ч.2, 358 ч.3 КК України 05.03.2008 було накладено арешт на належну позивачам на праві власності квартиру АДРЕСА_1 . Позивачі не були учасниками вищезазначених кримінальних справ і станом на сьогодні за результатами розгляду кримінальної справи у суді було винесено вирок, який набрав чинності, але рішення щодо арештованого майна не було прийнято. Позивачі вважають, що потреба у арешті квартири відпала і тому накладені арешти на належну їм квартиру є безпідставними та неправомірними. З метою звільнення майна з-під арешту Позивачі звернулися в рамках кримінального провадження до Приморського районного суду м. Одеси. 06.08.20 Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси заявникам було відмовлено і роз'яснено, що дана справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Арешт на майно було накладено під час дії КПК України 1960 року за процедурою, встановленою цим нормативно-правовим актом. Шляхів виправлення помилки, допущеної слідчим, прокурором або судом у зв'язку з неприйняттям обов'язкового рішення про скасування арешту майна, після припинення кримінальної справи КПК України 1960 року не встановлював у зв'язку з чим позивачі звернулися до суду з цим позовом.
Позивачі та їх представник в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник позивачів надала до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності (а.с. 78).
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про місце та час розгляду справи повідомлялися належним чином (а.с 66,67,68), причини неявки не повідомляли, заяви про розгляд справи за їх відсутності не надходило. Представник Головного управління національної поліції в Одеській області надав до суду відзив на позовну заяву, відповідно з яким, позовні вимоги не визнав та заперечував проти задоволення позову.
Рішення ухвалено за відсутності учасників справи.
Так судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло, яке видано 27.01.1995 року, позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є власниками квартири АДРЕСА_1 (а.с.12,13).
Рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 09.07.2007 року, позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано недійсними: договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , посвідчений 26.10.2004 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кучерук С.М., реєстровий №2701; договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , посвідчений 16.05.2005 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Білоусовою Н.В., реєстровий №1059; договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , посвідчений 23.11.2005 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гончаровою С.Ю., реєстровий №5405. Виселено ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_1 . У задоволенні позову в іншій частині відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 відмовлено у повному обсязі (а.с.14-17).
25.02.2013 року Апеляційним судом Одеської області постановлено вирок відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та інш. за ст.ст. 190 ч.2,4, 15, 358 ч.3 КК України, в тому числі за вчинення шахрайських дій відносно квартири АДРЕСА_1 , власниками якої є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.20-24).
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на квартиру АДРЕСА_1 накладені арешти: арешт нерухомого майна, який зареєстровано: 31.01.2006 11:37:46 за № 2830849 реєстратором: Восьма одеська державна нотаріальна контора, 65111, Одеська обл., м.Одеса, вул. Заболотного Академіка, 6; підстава обтяження: постанова, БН, 03.01.2006, Суворовський РВ ОМУ УМВС України в Одеській обл., слідчий Лазаревич; арешт нерухомого майна, який зареєстровано: 30.01.2007 16:42:02 за №4425276 реєстратором: Перша одеська державна нотаріальна контора, 65026, Одеська обл., м.Одеса, вул. Ланжеронівська, 26; підстава обтяження: постанова, бн, 03.01.2006, Суворовського РВ ОМУ УМВС України в Одеській обл.; арешт нерухомого майна, який зареєстровано: 05.03.2008 14:14:01 за №6727896 реєстратором: Перша одеська державна нотаріальна контора, 65026, Одеська обл., м.Одеса, вул. Ланжеронівська. 26; підстава обтяження: постанова, бн, 05.03.2008, Прокуратура м.Одеси (а.с.18-19).
Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 06.08.2020 року, провадження по заяві представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 адвоката Сучілової Ірини Володимирівни про скасування арешту накладеного в порядку визначеному кримінально-процесуальним кодексом України (в редакції 160 року) закрито (а.с.11).
Згідно ч. 2 ст. 30 ЦПК України позови про зняття арешту з майна пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.
Відповідно до.1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно зі статтею 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 Цивільного кодексу України).
Спеціальні підстави законного обмеження особи у реалізації права власності передбачені, зокрема, нормами кримінального процесуального закону для виконання завдань кримінального провадження як легітимної мети відповідного втручання у право мирного володіння майном.
Відповідно до статті 126 КПК України (в редакції 1960 року), чинного на час накладення арешту на майно позивачів, зазначений захід міг тимчасово застосовуватися слідчим або судом на період досудового слідства та/або судового розгляду для забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна. Як було визначено в цій же статті, накладений на майно арешт підлягав скасуванню органом досудового слідства, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба.
Правова природа арешту майна не змінилася і з прийняттям нині чинного КПК України, норми якого більш докладно регламентують мету, підстави й порядок застосування та скасування цього заходу забезпечення кримінального провадження.
Зокрема, згідно зі статтею 170 КПК України завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Арешт майна має тимчасовий характер, і його максимально можлива тривалість обмежена часовими рамками досудового розслідування та/або судового розгляду до прийняття процесуального рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Водночас способів захисту права власника або іншого володільця, порушеного внаслідок неприйняття після припинення кримінальної справи обов'язкового процесуального рішення про скасування арешту майна, у виниклих правовідносинах кримінальний процесуальний закон не передбачає.
Під час розгляду справи суд керується тим, що арешт на майно позивачів було накладено під час дії КПК України, в редакції 1960 року, за процедурою, встановленою цим нормативно-правовим актом.
Відповідно до пункту дев'ятого розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України арешт майна, застосований до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжує свою дію до його зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом. Дана норма узгоджується з вимогами частини першої статті 5 КПК України, за якою процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
З огляду на зазначене, на правовідносини, пов'язані з розв'язанням питання про припинення арешту майна позивача, поширюються норми КПК України 1960 року.
Проте положеннями цього Кодексу передбачалося прийняття рішення про зняття арешту з майна на стадії досудового слідства лише в межах провадження у кримінальній справі.
Шляхів виправлення помилки, допущеної слідчим, прокурором або судом у зв'язку з неприйняттям обов'язкового рішення про скасування арешту майна, після оголошення вироку по кримінальній справи КПК України 1960 року не встановлював.
Кримінальна справа, в межах якої на майно позивачів накладено арешт, розглянута, про що свідчить Вирок Апеляційного суду Одеської області від 25.02.2013 року. Позивачі по вказаній справі мали статус потерпілих.
Враховуючи наявність накладеного арешту на майно, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та оскільки позивачі в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту, захистити своє порушене право власності не можуть, суд приходить до висновку про необхідність захисту їх права шляхом скасування такого арешту, оскільки позовні вимоги засновані на законі та знайшли своє повне підтвердження в ході судового розгляду.
При таких обставинах, суд дійшов до висновку про те, що є всі підстави, передбачені законом, для задоволення позову та зняття арешту з квартири АДРЕСА_1 , що на праві власності належить ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Керуючись ст.ст. 12, 13, 95,30, 263-265, 354,355 ЦПК України суд, -
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) до Головного управління національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ: 40108740, м.Одеса, вулиця Ак.Філатова, б.15А), Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області (код ЄДРПОУ: 08674525, місто Одеса, вулиця Академіка Заболотного, б.18а), Одеської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ:03528552, м.Одеса, вулиця Пушкінська,3) про скасування арешту майна - задовольнити.
Зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 , який зареєстровано: 31.01.2006р. 11:37:46 за № 2830849 реєстратором: Восьма одеська державна нотаріальна контора, 65111, Одеська обл., м.Одеса, вул. Заболотного Академіка, 6; підстава обтяження: постанова, БН, 03.01.2006, Суворовський РВ ОМУ УМВС України в Одеській обл., слідчий Лазаревич.
Зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 , який зареєстровано: 30.01.2007р. 16:42:02 за №4425276 реєстратором: Перша одеська державна нотаріальна контора, 65026, Одеська обл., м.Одеса, вул. Ланжеронівська, 26; підстава обтяження: постанова, бн, 03.01.2006, Суворовського РВ ОМУ УМВС України в Одеській обл..
Зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 , який зареєстровано: 05.03.2008 14:14:01 за №6727896 реєстратором: Перша одеська державна нотаріальна контора, 65026, Одеська обл., м.Одеса, вул. Ланжеронівська, 26; підстава обтяження: постанова, бн, 05.03.2008, Прокуратура м.Одеси.
Зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 15.03.2020 року.
Суддя: