Справа №523/4803/18
Провадження №1-кп/523/407/21
18.02.2021 року Суворовський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора Одеської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , у присутності обвинуваченого, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду об'єднані обвинувальні акти кримінальних проваджень за №12020160490001304 від 24.04.2020р., №12018160490000441 від 27.01.2018р. за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.185 ч.3, 357 ч.1 КК України, ОСОБА_6 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, -
Встановив:
В провадженні Суворовського районного суду м. Одеси знаходяться об'єднані обвинувальні акти з доданими до них документами за обвинуваченням ОСОБА_5 , у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.185 ч.3, 357 ч.1 КК України, ОСОБА_6 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України.
Вивченням матеріалів справи встановлено, що відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у ході судового провадження на підставі ст.331 КПК України був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор». Строк дії ухвали суду припиняє свою дію 20.02.2021 року.
У ході судового засідання прокурор надав письмове клопотання про застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи клопотання тим, що обвинувачений раніше притягувався до кримінальної відповідальності, перебував під домашнім арештом, однак порушив покладені на нього обов'язки, переховувався від суду, вчинив нові кримінальні правопорушення, відносно нього на розгляді в інших судах перебувають інші обвинувальні акти за обвинуваченням у скоєнні злочинів аналогічної спрямованості, що свідчить про те, що ОСОБА_5 на шлях виправлення не став, ризики, передбачені ст.ст.177, 178 КПК України, які раніше приймалися до уваги при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зникли, також враховуючи санкцію статті, яка може бути застосована до обвинуваченого за вчинення тяжких злочинів, у сукупності дає підстави вважати, що обвинувачений може продовжити злочинну діяльність, переховуватися від суду, перешкоджати встановленню істини по справі, більш м'які запобіжні заходи, на думку прокурора, не можуть забезпечити належної поведінки обвинуваченого.
Дослідивши надані до суду матеріали, приймаючи до уваги особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, не працевлаштований, не має постійних джерел доходів, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_5 , та покарання, що загрожує у разі визнання особи винною, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які дають підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду або вдатися до спроб будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню; вислухавши думку учасників процесу - захисника ОСОБА_4 , яка заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, вважаючи, що стороною обвинувачення жодних доказів ризиків не надано, також зазначаючи, що підзахисний на даний час є не засудженою особою, має цивільну дружину, стійкі соціальні зв'язки, у зв'язку з чим вважала правильним застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, водночас звертаючи увагу суду на непомірний розмір застави як альтернативного запобіжного заходу; обвинуваченого ОСОБА_5 , який підтримав думку адвоката, просив звільнити його під домашній арешт або зменшити суму застави; враховуючи положення ст.315 ч.3 КПК України, оцінюючи у сукупності викладені доводи, суд вважає за доцільне обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» за наступними підставами.
Питання щодо обрання, зміни чи скасування запобіжного заходу обраного відносно підозрюваного під час досудового розслідування вирішується у підготовчому судовому засіданні відповідно до ст.315 ч.3 КПК України.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
За змістом ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги, що судовий розгляд по справі по суті ще не розпочатий, дії ОСОБА_5 відносяться до тяжкого злочину, за який, у разі визнання особи винною, передбачене максимальне покарання у вигляді позбавлення волі строком до 6 років, приймаючи до уваги особу обвинуваченого, який будучи притягнутим до кримінальної відповідальності за скоєння корисних злочинів аналогічної спрямованості, знову вчинив нове умисне кримінальне правопорушення, що характеризує його як особу схильну до скоєння злочинів, не працюючий, не маючий легальних джерел доходів, що дає підстави вважати, що обвинувачений може продовжити злочинну діяльність, переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності або іншим чином перешкоджати розгляду кримінального провадження, у зв'язку з чим суд дійшов до висновку, що раніше обраний відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та ступеню тяжкості інкримінованих обвинуваченому діянь, на теперішній час ризики, передбачені ст.177 КПК України не втратили своєї актуальності, що не уможливлює застосування щодо обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, будь яких виключних обставин, які б були перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом не встановлено.
Враховуючи положення ч.4 ст.183 КПК України та ст.199 КПК України, а також обставини вчинених кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених діючим КПК України у межах розміру передбаченого п.3 ч.5 ст.182 КПК України, який передбачений для осіб обвинувачених у вчиненні тяжкого злочину.
Разом з цим, згідно ст.331 ч.1,2 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Під час розгляду питання про зміну запобіжного заходу судом вивчається можливість застосування відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризиків, передбачених ст.177 КПК України та відповідно до положень ст.178 ч.1 КПК України суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч.ч.1, 4, 5 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Статтею ст.182 ч.5 п.3 КПК України регламентовано, що розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен відповідати тим ступенем довіри, яка достатньою мірою буде гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
На підставі викладеного, зважаючи на характер і обставини інкримінованих обвинуваченому діянь, з урахуванням особи обвинуваченого, його віку та майнового стану, суд вважає обґрунтованою можливість зменшення суми застави у межах розміру передбаченого п.3 ч.5 ст.182 КПК України, який передбачений для осіб обвинувачених у вчиненні тяжкого злочину, а саме до 40 розмірів прожиткового мінімуму з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1.01.2021р., що складає 2270 гривень, тобто змінити стосовно ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, змінивши її розмір з 168160 гривень до 90800 гривень.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 177-178, 182, 183, 199, 331, 369-372, 392 КПК України, суд,-
Постановив:
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор" до 18.04.2021р. включно з визначенням розміру застави.
Змінити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 обов'язків, передбачених КПК України, зменшив розмір застави до 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1.01.2021р., що складає 90800 (дев'яносто тисяч вісімсот) гривень.
Зазначену суму підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести на депозитний рахунок для зараховування заставних сум:
Призначення платежу: відповідно ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 18.02.2021 року заставна сума за ОСОБА_5 .
Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 обов'язки строком на два місяці, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися з населеного пункту в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілими по справі.
Роз'яснити обвинуваченому, що відповідно до ч.ч. 8, 10, 11 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Строк дії ухвали складає 60 днів з дня її проголошення та припиняє свою 18.04.2021 року.
Копію ухвали направити до ДУ «Одеський слідчий ізолятор» для виконання.
Відповідно внесених змін до ст.392 ч.2 КПК України згідно із Законом №1027-IX від 02.12.2020р. ухвала суду про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягає апеляційному оскарженню в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Головуючий суддя: ОСОБА_1