Справа № 509/4315/20
18 лютого 2021 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Кочко В.К.,
при секретарі Савченко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Овідіополь у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки
Позивач Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та просить У рахунок погашення заборгованості, яка виникла за кредитним договором № 014/0043/74/64262 від 30.08.2006 року у сумі: 103 349 доларів США 14 центів (заборгованість за тілом та відсотками) звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею: 67,1 кв. м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та який належить іпотекодавцеві - ОСОБА_1 на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області 06.09.2006 року за реєстровим номером: 6952 та який зареєстрований в державному реєстрі про право власності на нерухоме майно від 07.09.2006 року за № 4765549, номер запису - 1120 в книзі 9, що стверджується витягом з вищевказаного реєстру виданого Овідіопольським районним БТІ Одеської області 07.09.2006 року за № 11761363 та на земельну ділянку, площею: 8,1 сот., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ,- шляхом продажу їх на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, стягнути з відповідача на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» витрати по сплаті судового збору у сумі - 5 700 грн.
Позовні вимоги мотивуєтим, що 30 серпня 2006 року між Акціонерним поштово - пенсійним банком «Аваль», правонаступником якого за всіма юридичними правами та обов'язками є Акціонерне товариство«Райффайзен Банк Аваль», що підтверджується витягом зі Статуту та громадянином України ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 014/0043/74/64262, згідно умов якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом: 45 000 доларів США 00 центів строком до 30.08.2026 року, а позичальник зобов'язався належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами у розмірі: 12,00 % річних, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов'язання в порядку та в строки, визначені кредитним договором. Перед укладенням та підписанням кредитного договору, позичальник звернувся до банку із заявою-анкетою на отримання кредиту, де в графі 1. «Відомості про кредит» власноручно зазначив, що має намір отримати споживчий кредит та обрав валюту долари США, суму кредитування, строк та зазначив мету, тобто цільове використання кредиту. Своїм підписом під відповідним документом позичальник засвідчив, що «ознайомлений у письмовій формі з кредитними умовами, зокрема: мета для якої кредит буде витрачений, наявні форми кредитування та відмінності між ними, переваги та недоліки пропонованих схем кредитування, форми забезпечення, строк та відсоткова ставка за кредитом, орієнтовну сукупну вартість кредиту, з валютними ризиками, при отриманні кредиту в іноземній валюті тощо. З умовами надання та повернення кредиту, а також з діючим законодавством України, що регламентує відношення банку та клієнта був ознайомлений.
30 серпня 2006 року між банком та позичальником було укладено додаткову угоду № 1, відповідно до умов якої позичальник зобов'язався після укладення договору купівлі - продажу об'єкту кредитування (земельної ділянки) за адресою: АДРЕСА_1 , протягом трьох місяців переоформити на своє ім'я державний акт на право власності на земельну ділянку та передати його в заставу кредитору. 05 квітня 2007 року між банком та позичальником було укладено додаткову угоду № 014/0043/74/64344/1, відповідно до умов якої, сторони погодили п. 5.1. кредитного договору викласти у новій редакції. З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 08 вересня 2006 року між банком та громадянином ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки. Відповідно до умов п. 1.2. Договору іпотеки Предметом іпотеки виступає нерухоме майно, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею: 67,1 кв. м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та який належить Іпотекодавцеві - ОСОБА_2 на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області 06.09.2006 року за реєстровим номером: 6952 та який зареєстрований в державному реєстрі про право власності на нерухоме майно від 07.09.2006 року за № 4765549, номер запису - 1120 в книзі 9, що стверджується витягом з вищевказаного реєстру виданого Овідіопольським районним БТІ Одеської області 07.09.2006 року за № 11761363 та земельна ділянка, площею: 8,1 сот., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно умов п. 1.3. Договору іпотеки сторони визначили заставну вартість предмета іпотеки у сумі - 269 730 грн. 00 коп.
Представник позивача АТ «Райффайзен Банк Аваль» у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву у якій вказав про розгляд справи, за його відсутності, наполягав на задоволенні позову, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився повторно з невідомої суду причини, хоч належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, відзив на позовну заяву не подав, а тому суд на підставі ст. 223 ЦПК України справу розглянув за їх відсутності на підставі письмових доказів, що є в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що 30 серпня 2006 року між Акціонерним поштово - пенсійним банком «Аваль», правонаступником якого за всіма юридичними правами та обов'язками є Акціонерне товариство«Райффайзен Банк Аваль», що підтверджується витягом зі Статуту та громадянином України ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 014/0043/74/64262, згідно умов якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом: 45 000 доларів США 00 центів строком до 30.08.2026 року, а позичальник зобов'язався належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами у розмірі: 12,00 % річних, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов'язання в порядку та в строки, визначені кредитним договором. Перед укладенням та підписанням кредитного договору, позичальник звернувся до банку із заявою-анкетою на отримання кредиту, де в графі 1. «Відомості про кредит» власноручно зазначив, що має намір отримати споживчий кредит та обрав валюту долари США, суму кредитування, строк та зазначив мету, тобто цільове використання кредиту. Своїм підписом під відповідним документом позичальник засвідчив, що «ознайомлений у письмовій формі з кредитними умовами, зокрема: мета для якої кредит буде витрачений, наявні форми кредитування та відмінності між ними, переваги та недоліки пропонованих схем кредитування, форми забезпечення, строк та відсоткова ставка за кредитом, орієнтовну сукупну вартість кредиту, з валютними ризиками, при отриманні кредиту в іноземній валюті тощо. З умовами надання та повернення кредиту, а також з діючим законодавством України, що регламентує відношення банку та клієнта був ознайомлений.
30 серпня 2006 року між банком та позичальником було укладено додаткову угоду № 1, відповідно до умов якої позичальник зобов'язався після укладення договору купівлі - продажу об'єкту кредитування (земельної ділянки) за адресою: АДРЕСА_1 , протягом трьох місяців переоформити на своє ім'я державний акт на право власності на земельну ділянку та передати його в заставу кредитору. 05 квітня 2007 року між банком та позичальником було укладено додаткову угоду № 014/0043/74/64344/1, відповідно до умов якої, сторони погодили п. 5.1. кредитного договору викласти у новій редакції. З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 08 вересня 2006 року між банком та громадянином ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки. Відповідно до умов п. 1.2. Договору іпотеки Предметом іпотеки виступає нерухоме майно, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею: 67,1 кв. м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та який належить Іпотекодавцеві - ОСОБА_2 на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області 06.09.2006 року за реєстровим номером: 6952 та який зареєстрований в державному реєстрі про право власності на нерухоме майно від 07.09.2006 року за № 4765549, номер запису - 1120 в книзі 9, що стверджується витягом з вищевказаного реєстру виданого Овідіопольським районним БТІ Одеської області 07.09.2006 року за № 11761363 та земельна ділянка, площею: 8,1 сот., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно умов п. 1.3. Договору іпотеки сторони визначили заставну вартість предмета іпотеки у сумі - 269 730 грн. 00 коп.
Відповідно до умов п. 3.1.4 договору іпотеки, у випадку невиконання іпотекодавцем зобов'язань за цим та/або за кредитним договором іпотеко держатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до п.4 цього договору, та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних на утримання заставленого майна, а також витрат, пов'язаних з реалізацією предмета іпотеки.
Згідно п.4.2 договору іпотеки іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання у випадках: якщо у момент настання строку виконання зобов'язань за Кредитним договором вони не будуть виконанні, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлений кредитним договором строк суми кредиту; або при несплаті або частковій несплаті у встановлені кредитним договором строки сум процентів; або при несплаті або частковій несплаті у встановлені кредитним договором строки сум неустойки (пені, штрафних санкцій).
Позичальником належним чином не виконувались обов'язки щодо повернення кредитних коштів, у зв'язку з чим банк звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Банком надано розрахунок заборгованість за кредитним договором станом на 09.04.2020 року, яка склала 103349 доларів США 14 центів, з яких: заборгованість за кредитом 43531доларів США 70 центів та заборгованість за відсотками 59817 доларів США 44 центи.
Відповідно до ст.ст.12 і 33 Закону України «Про іпотеку» одним зі способів захисту прав та інтересів іпотекодержателя є звернення стягнення на предмет іпотеки.
Вказаний Закон визначає такі способи звернення стягнення на предмет іпотеки (ч.3 ст.33 Закону України «Про іпотеку»): - судовий (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду); - позасудовий: захист прав нотаріусом (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса) або самозахист (згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя).
Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки напідставі рішення суду є: 1) реалізація предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів (ст.39 Закону України «Про іпотеку»); 2)продаж предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві (ст.38 Закону України «Про іпотеку»).
У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку»).
Оскільки позичальник ОСОБА_1 не виконав належним чином взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, які забезпечені іпотекою, тому відповідно до положень ст.12 Закону України «Про іпотеку» у банка виникло право звернення стягнення на предмет іпотеки, в зв'язку з чим, вимоги позивача підлягають задоволенню щодо звернення стягнення на предмет іпотеки.
Згідно із ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки.
Відповідно до ч. 6 ст. 38 Закону України «Про іпотеку» ціна продажу предмета іпотеки встановлюється зазгодою міжі потекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна під час проведення виконавчих дій.
Відповідно до п.1ст.1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» протягом дії цього Законуне може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із ст.4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із ст.5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності відсутнє інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.
Верховний Суд України у постанові від 09 вересня 2015 року у справі № 6-483цс15 виклав правовий висновок, відповідно до якого поняття «мораторій» у цивільному законодавстві визначається як відстрочення виконання зобов'язання (п.2 ч.1ст.263 ЦК України).
Отже, оскільки кредитний договір укладено на споживчі цілі, в іноземній валюті, загальна площа житлового будинку, який перебуває в іпотеці не перевищує 250 кв.м та становить 67,1 кв.м, що позивачем не спростовано ніякими доказами, то суд вважає, що рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки слід відстрочити на період дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», що узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2019 року.
У пункті 1 ч.2 ст.141 ЦПК України визначено, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.4, 10-13,18, 133, 141, 142, 200, 206, 223, 247, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст.ст.526,530, 575, 589, 590, 592,611,1048-1050,1054 ЦК України, ст.ст.3,7,33,38,39 Закону України "Про іпотеку",суд,
Позов задовольнити.
У рахунок погашення заборгованості, яка виникла за кредитним договором № 014/0043/74/64262 від 30.08.2006 року у сумі: 103 349 доларів США 14 центів (заборгованість за тілом та відсотками) звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею: 67,1 кв. м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та який належить іпотекодавцеві - ОСОБА_1 на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області 06.09.2006 року за реєстровим номером: 6952 та який зареєстрований в державному реєстрі про право власності на нерухоме майно від 07.09.2006 року за № 4765549, номер запису - 1120 в книзі 9, що стверджується витягом з вищевказаного реєстру виданого Овідіопольським районним БТІ Одеської області 07.09.2006 року за № 11761363 та на земельну ділянку, площею: 8,1 сот., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ,- шляхом продажу їх на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» витрати по сплаті судового збору у сумі - 5 700 грн.
Рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки на час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не підлягає виконанню.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Суддя: Кочко В.К.