Провадження № 2-а/229/10/2021
ЄУН 229/61/21
26 лютого 2021 року м. Дружківка
Дружківський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Грубника О.М.,
за участю секретаря судового засідання Варламової О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП Харківського ВП ГУНП в Харківській області Білоуса Станіслава Михайловича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №806841 від 04.01.2021 року.
Вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за дане порушення є незаконною з таких підстав.
Згідно з постановою серії БАА №806841 від 04 січня 2021 року, 04.01.2021 року 1250год. на автомагістралі «Харків-Сімферополь» на перехресті рівнозначних доріг ОСОБА_1 не надав дорогу транспортним засобам, що направляються праворуч, порушуючи вимоги п. 16.12 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП з накладанням штрафу у розмірі 425,00 грн.
Обгрунтовує вимоги таким.
04.01.2021 року ОСОБА_1 , рухаючись в транспортному засобі Renault Logan (далі - ТЗ) як водій, по автомагістралі «Харків-Сімферополь» в Харківській області, був зупинений на вимогу поліцейського. Виконавши вимогу поліцейського, останній, підійшовши до ТЗ, представився як поліцейський Дубовицький, можливо інше прізвище, більш точно не запам'ятав, та попросив надати йому посвідчення водія й вийти з автомобіля, оскільки було порушено правила дорожнього руху (далі - ПДР). ОСОБА_1 виконав вимогу поліцейського, тобто надав посвідчення та вийшов з авто. Поліцейський порекомендував пройти до поліцейського автомобіля, в якому перебував інший поліцейський. Позивач, знов таки, виконав рекомендацію. Інший поліцейський не представився, одразу показав відео з їхнього реєстратора, сказав, що позивач створив аварійну ситуацію, а тому у нього вилучають посвідчення водія та складають протокол за правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 122 КУпАП. Поліцейський на вимоги позивача ОСОБА_1 щодо пояснення того, в яких саме діях містився склад правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 122 КУпАП та якими діями він спричинив аварійну небезпеку не реагував та погрожував тимчасовим вилученням посвідчення водія. Однак, керуючи автомобілем, позивач не примусив інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян. Поліцейський в усній формі повідомив, що оформляє протокол про адміністративне правопорушення та матеріали справи будуть передані до відповідного суду м. Харкова. Крім того, клопотання передати матеріали на розгляд до суду за місцем проживання поліцейський сказав, що він направить матеріали саме до суду м. Харкова. ОСОБА_1 очікував біля авто. Протокол оформлявся без його присутності, самостійно поліцейським, сидячи в патрульній машині, що підтверджується відповідною фотографією. Через деякий час поліцейський з автомобіля видав не копію протоколу, а постанову про притягнення до адмінвідповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП. Пояснив, що він врахував його місце проживання, щоб він не їхав у м. Харків, а тому склав не протокол, а постанову серії БАА №806841 і попросив її підписати. При цьому ніяких пояснень з приводу правопорушення за ч.2 ст. 122 КУпАП не було.
На відео, яке надав позивачу для огляду поліцейський, він бачив білу газель, яка не рухалася, тобто перебувала в статичному стані, а позивач проїхав на своєму авто повз неї. Це дійсно було на перехресті перед виїздом на автомагістраль «Харків-Сімферополь». Проте, поліцейські його зупинили приблизно через півкілометра від цього перехрестя. На місці зупинки і складання постанови, ніякого перехрестя не було. В постанові не зазначено, на перехресті яких доріг позивач не надав дорогу, і якому транспортному засобу. Дії поліцейського є протиправними, а постанова винесена з порушенням законодавства.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином: судовою повісткою, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, на позові наполягає (а.с.19).
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи сповіщений судовою повісткою, про що у справі є рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Відзив на позов не надав.
Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.
04.01.2021 року старшим сержантом поліції Харківського ВП ГУНП в Харківській області Білоусом С.М. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серії БАА № 806841 від 04.01.2021 року відносно К за ч.2 ст.122 КУпАП про те, що він 04.01.2021 року о 12 год 50хв, керуючи автомобілем RENAULT LOGAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 на а/м траса «Харків-Сімферополь-Ялта» на перехресті рівнозначних доріг не надав дорогу транспортним засобам, що направляються праворуч, чим порушив вимоги п.п. 16.12 ПДР України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина 2 статті 2 КАС України визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до пункту 19 статті 4 КАС України індивідуальний акт - це акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. (ст. 5 КАС України).
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (ст. 19 КАС України).
Згідно статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. (ст. 7 КУпАП)
В ст. 254 КУпАП зазначено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених ст.258 цього Кодексу.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. (ст. 251 КУпАП)
Суд зазначає, що у справах за позовом фізичної особи щодо оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності на суб'єкта владних повноважень в силу приписів статті 77 КАС України покладається обов'язок доказування правомірності своїх дій у разі, якщо останній заперечує проти позову.
Відповідач у справі зобов'язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести факт вчинення позивачем порушення ПДР відповідними доказами.
Згідно ч.ч. 1,2 ст. 279 КУпАП, розгляд справи розпочинається з представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Відповідно до п. 9 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015№ 1395 (далі - Інструкція), розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.
В даному випадку, при винесені постанови поліцейський фактично не здійснював розгляд справи про адміністративне правопорушення у вищевказаному порядку та лише склав дану постанову, перебуваючи у службовому автомобілі.
Дана постанова не містить опису повних обставин справи, встановлених під час розгляду справи. До постанови не додано пояснень ОСОБА_1 , як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інших жодних доказів, що свідчили би про наявність у мене вини у вчиненні адміністративного правопорушення, за яке я притягнутий до відповідальності, чим порушено положення ст. 251 КУпАП. Крім того, про наявність таких доказів в постанові не зазначено.
Поліцейський, який виніс постанову не представився, права не роз'яснив; яка справа розглядається ним оголошено не було, про дату, час розгляду справи сповіщено не було, свідки опитані не були, не дав змоги надати клопотання по справі, дана постанова оголошена не була. Поліцейським було проігноровано вимоги п. 9 розділу III Інструкції, ст. 268, 278, 279, 280 КУпАП.
Крім оскаржуваної постанови, інші будь які докази, що свідчили б про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП відсутні.
Крім того, постанова у справі про адміністративне правопорушення за ст. 122 КУпАП складається за місцем вчинення правопорушення. Як зазначено в постанові, позивач не надав дорогу на перехресті рівнозначних доріг, отже поліцейський мав зупинити його саме на перехресті цих доріг і складати відповідний документ. Але поліцейські зупинили його через півкілометра від перехрестя, намагалися спочатку вилучити посвідчення водія, а вже потім звинуватили у вчиненні аварійної ситуації.
Отже, суд дійшов висновку про не доведеність того факту, що ОСОБА_1 під час руху транспортним засобом не порушував вимоги п. 16.12 ПДР України.
Крім того, суд зазначає, що рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень, що узгоджується з позицією Верховного суду № справи №524/5741/16-а. Будь-яких інших належних і допустимих доказів, які б свідчили про порушення позивачем п. 1.9 ПДР та вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП, відповідачем не надано.
Відповідно до ч.2 ст. 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За відсутності доказів вчиненого адміністративного правопорушення та позиції позивача щодо не вчинення ним правопорушення, приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, зазначений у постанові серії БАА №806841 від 04 січня 2021 року, тому зазначена постанова є незаконною і такою що підлягає скасуванню.
Оскільки суд прийшов до висновку про скасування постанови, відповідно до ст. 286 КАС України, суд вважає необхідним закрити справу про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,4, 9, 72-77, 90, 241-246, 250, 251, 286, 293, 295 КАС України, -
Задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського СРПП Харківського ВП ГУНП в Харківській області Білоуса Станіслава Михайловича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №806841 від 04.01.2021 року, що винесена поліцейським СРПП Харківського ВП ГУНП в Харківській області старшим сержантом поліції Білоусом Станіславом Михайловичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн 00 коп.
Закрити справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Вступна та резолютивна частини рішення суду складені 26 лютого 2021 року.
Повний текст судового рішення виготовлено 05 березня 2021 року.УХВАЛИВ: Задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського СРПП Харківського ВП ГУНП в Харківській області Білоуса Станіслава Михайловича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №806841 від 04.01.2021 року, що винесена поліцейським СРПП Харківського ВП ГУНП в Харківській області старшим сержантом поліції Білоусом Станіславом Михайловичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн 00 коп.Закрити справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП України. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Вступна та резолютивна частини рішення суду складені 26 лютого 2021 року. Повний текст судового рішення виготовлено 05 березня 2021 року.
Cуддя: О. М. Грубник