Справа № 504/2062/19
Номер провадження 2/504/497/21
15.03.2021смт.Доброслав
Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Жовтан П.В.,
за участю секретаря судових засідань - Сокурцової Т.О.,
представника позивача - адвоката Бабкова В.Д.,
відповідача ОСОБА_1 ,
перекладача Козеренюк Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Доброслав Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, отриманої внаслідок скоєного ДТП,
ОСОБА_2 звернувся до Комінтернівського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, отриманої внаслідок скоєного ДТП. Позовна заява обґрунтована тим, що 12.06.2018 року біля 11 год. в с. Сичавка Лиманського району Одеської області по вул. Южній відбулося ДТП за участю транспортних засобів автомобіля Volkswagen Golf, держзнак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобілем Renault Clio Simbol, держзнак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . В результаті ДТП автомобіль Renault Clio Simbol отримав механічні ушкодження, а пасажир ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження. 13.06.2018р. за фактом ДТП слідчим Лиманського ВП ГУНП в Одеській області внесені відомості до ЄРДР та розпочато кримінальне провадження №12018160330000886 за ознаками ч.1 ст.286 КК України. У зв'язку з нанесенням потерпілому тілесних ушкоджень легкої тяжкості, постановою слідчого Лиманського ВП ГУНП в Одеській області від 20.01.2019р. кримінальне провадження закрито, а матеріали відносно водія ОСОБА_1 відправлено начальнику Лиманського ВП ГУНП в Одеській області для вирішення питання щодо притягнення його до адміністративної відповідальності. Згідно постанови Комінтернівського районного суду Одеської області від 04.03.2019р. водія автомобіля Volkswagen Golf - ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні даної ДТП та, відповідно до вимог ст.38 КУпАП, провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП закрито у зв'язку із спливом строків накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до експертного звіту про оцінку вартості матеріального збитку від 17.10.2018р., вартість відновлювального ремонту автомобіля Renault Clio Simbol, держзнак НОМЕР_2 склала - 69 644, 63 грн.
Крім того, як зазначає позивач, матеріальні витрати з проведення експертно - автотоварознавчого визначення майнової шкоди склали 1900 грн.
Окрім матеріальної шкоди, позивачу заподіяно моральної шкоди, яка виразилась в моральних стражданнях та душевних переживаннях, перенесених внаслідок ДТП, пережитої особистої небезпеки для свого життя та за пошкодження його майна.
Розмір моральної шкоди оцінює у 30 тис. грн.
Таким чином, позивач просить стягнути із відповідача: вартість відновлювального ремонту автомобіля Renault Clio Simbol, держзнак НОМЕР_2 у розмірі - 69 644, 63 грн.; відшкодування моральної шкоди - 30 000 грн.; судові витрати, пов'язані зі зверненням до суду, а саме: витрати по проведенню експертного звіту про оцінку вартості матеріального збитку у розмірі 1900 грн.; витрати на оплату правничої допомоги зі складення позовної заяви - 3000 грн.; витрати на оплату правничої допомоги з представлення інтересів у судових засіданнях згідно заяв про уточнення розміру від 26.06.2020р. та 10.09.2020р. - 15 400грн.; витрати по сплаті судового збору - 1046грн.
В судових засіданнях при розгляді справи по суті представник позивача - адвокат Бабков В.Д. підтримав позов в повному обсязі та просив його задовольнити.
В судових засіданнях відповідач ОСОБА_1 визнав розмір матеріального збитку, спричиненого автомобілю на суму 69 644, 63 грн., пояснивши, що згоден із цим та буде відшкодовувати. При цьому вважав, що позивач не надав суду достатніх доказів та не обґрунтував суму моральної шкоди, тому в цій частині просив у задоволенні позову відмовити. Також відповідач не погодився із витратами на правову допомогу, оскільки адвокат повинен надати суду не тільки копію договору та копії квитанцій, а ще детальний опис виконаних робіт. Крім того, адвокат позивача надав квитанції про оплату його роботи, навіть за ті дати, коли судове засідання відкладалося. Тому просив у задоволенні цих вимог відмовити.
Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, приходить до наступного.
Судовим розглядом встановлено, що згідно постанови старшого слідчого СВ Лиманського ВП ГУНП в Одеській області Рацюк О.О. від 29.01.2019р., кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12018160330000886 від 13.06.2018р. закрито, у зв'язку з встановленням відсутності в діянні ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, копії матеріалів відносно ОСОБА_1 направлено до Лиманського ВП ГУНП в Одеській області для вирішення питання щодо притягнення його до адміністративної відповідальності.
З описової частини вказаної постанови вбачається, що 12.06.2018р. до чергової частини Лиманського ВП ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення про дорожньо-транспортну подію, яка мала місце на вулиці Южна в с.Сичавка Лиманського району Одеської області.
При виїзді на місце пригоди встановлено, що 12.06.2018р. біля 11 год. навпроти буд. №1 по вул.Южна с.Сичавка Лиманського району Одеської області сталося зіткнення автомобіля марки «Renault Clio Simbol» номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в напрямку а/д «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ» та автомобіля марки «Volkswagen Golf» номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався в зустрічному напрямку.
В результаті ДТП пасажир автомобіля «Renault Clio Simbol» номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді: перелому стінок лобної пазухи зліва, який поширюється на продірявлену пластинку, медіальну та верхню стінки лівої орбіти. Пневмоцефалія. Гематома м'яких тканей лобної області.
13.06.2018р. за фактом ДТП слідчим Лиманського ВП ГУНП в Одеській області внесені відомості до ЄРДР та розпочато кримінальне провадження №12018160330000886 за ознаками ч.1 ст.286 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 12.06.2018р. біля 11 год. ОСОБА_1 керував автомобілем «Volkswagen Golf» номерний знак НОМЕР_1 та здійснював рух по проїзній частині вулиці Южна с.Сичавка Лиманського району Одеської області в напрямку автодороги «Одеса-Южне».
Наблизившись до заокруглення вправо проїзної частини вулиці Южна, що навпроти домоволодіння №1, ОСОБА_1 , порушуючи пункти 2.3 «б», 11.1, 12.1, 12.3, 13.1, 13.3, 31.1, 31.4, 31.4.5 «г» Правил дорожнього руху України, будучи неуважним, наближаючись до ділянки проїзної частини з обмеженою оглядовістю, не вибрав безпечної швидкості руху, не урахував ширини проїзної частини, габаритів транспортних засобів і безпечного інтервалу між ними та допустив зіткнення з автомобілем «Renault Clio Simbol» номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в зустрічному напрямку.
У результаті ДТП пасажир автомобіля «Renault Clio Simbol» номерний знак НОМЕР_2 неповнолітній ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, які відносяться до категорії легких, у зв'язку із чим, орган досудового розслідування прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення (а.с.12).
Постановою Комінтернівського районного суду Одеської області від 04.03.2019р. провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрито, у зв'язку із спливом строків накладення адміністративного стягнення.
З мотивувальної частини вказаної постанови вбачається, що 02.02.2019р. начальником СРПП №2 Лиманського ВП ГУНП в Одеській області складений адміністративний протокол ОБ №072399 про те, що ОСОБА_1 12.06.2018р. об 11 год. в с.Сичавка Лиманського району Одеської області по вул.Южній, 1, керуючи автомобілем «Volkswagen» номерний знак НОМЕР_1 не був уважним, не стежив за дорожніми обставинами, не вибрав безпечної дистанції, швидкість руху, інтервал, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем «Renault Clio» номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , в результаті чого автомобілі отримали механічні ушкодження, чим порушив п.п.2.3 «б», 12.1, 13.1, 13.3 ПДР України. Дослідивши матеріали справи суддя, дійшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, однак провадження у справі закрив у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, згідно ст.38 КУпАП (а.с.11).
З копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, вбачається що автомобіль «Renault Clio Simbol» номерний знак НОМЕР_2 належить позивачу ОСОБА_2 (а.с.24).
Згідно висновку щодо вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу №606/10-18 від 17.10.2018р., вартість відновлювального ремонту автомобіля «Renault Clio» номерний знак НОМЕР_2 , без урахування фізичного зносу вузлів і деталей на момент проведення дослідження становить 69 644, 63 грн. (а.с.13-36)
Відповідно до ч.1 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною 2 ст.1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Статтею 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові від 14.02.2018 року у справі № 344/10730/15-ц (номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 72269168), а також Верховним Судом України в постановах від 20.01.2016 року у справі № 6-2808цс15 (номер рішення в ЄДРСР 55159571), від 14.09.2016 року у справі № 6-725цс16 (номер рішення в ЄДРСР 61975699) право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем внаслідок ДТП є абсолютним. Потерпілий має право вимагати відшкодування шкоди безпосередньо від її заподіювача.
Беручи до уваги ті обставини, що внаслідок неправомірних дій відповідача було пошкоджено автомобіль позивача, у зв'язку з чим завдано матеріальної шкоди, з врахуванням того, що відповідачем визнано позов в цій частині, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача вартість відновлювального ремонту автомобіля «Renault Clio Simbol» номерний знак НОМЕР_2 у розмірі 69644, 63 грн.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно ч.ч.3, 4, 5 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
В даному випадку, приймаючи до уваги посилання позивача на те, що у зв'язку із протиправними діями відповідача він зазнав моральних страждань та душевних переживань, перенесених внаслідок, особистої небезпеки для свого життя та за пошкодження його майна, суд вважає справедливим та розумним стягнути з відповідача на користь позивача грошове відшкодування моральної шкоди у розмірі 5 000,00 грн. Саме така сума, на думку суду, є співмірною з понесеними позивачем моральними стражданнями.
Згідно ч.ч.1-3 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Стосовно питання щодо судових витрат суд зазначає наступне.
Згідно ч.ч.1,3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Витрати з проведення експертно-автотоварознавчого визначення майнової шкоди, склали 1900 грн., які були сплачені позивачем, згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №9 від 04.06.2019р. (а.с.37), тобто є документально підтвердженими. Відповідач в свою чергу жодних заперечень щодо відшкодування витрат про проведенню експертного звіту про оцінку вартості матеріального збитку не надав, а отже вказані витрати підлягають стягненню із відповідача на користь позивача.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.
Правничу допомогу ОСОБА_2 у зазначеній цивільній справі надавав адвокат Бабков Вадим Дмитрович, що підтверджено ордером на надання правничої допомоги серії ОД №212311 і договором про надання юридичної допомоги від 24.05.2019р. (а.с.54, 55).
Відповідно до ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
За змістом ч.ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При встановленні розміру гонорару відповідно до ч.3 ст.30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Так, квитанцією від 24.05.2019р. підтверджено, що ОСОБА_2 сплатив адвокату Бабкову В.Д. 3000 грн. за складання позовної заяви (а.с.40)
Крім того, згідно договору про надання юридичної допомоги від 24.05.2019р., гонорар адвоката Бабкова В.Д. складає 1400 грн. за кожне процесуальне дійство.
Звертаючись до суду із вимогою про стягнення витрат на правову допомогу, позивач просить стягнути із відповідача витрати на оплату правничої допомоги адвоката з представлення інтересів у судових засіданнях на загальну суму 15 400 грн., а саме за участь в судових засіданнях: 08.08.2019р., 22.10.2019р., 26.11.2019р., 12.12.2019р., 10.02.2020р., 18.03.2020р., 12.05.2020р., 23.06.2020р., 21.07.2020р., 02.09.2020р., 23.11.2020р. (11 судових засідань Х 1400 грн. = 15400 грн.).
Задовольняючи вказані вимоги частково, суд виходить з того, що 22.10.2019р., 12.12.2019р., 18.03.2020р. та 12.05.2020р., судові засідання не відбулися та були відкладені, фіксування процесу не здійснювалося, жодні процесуальні дії не проводилися
Враховуючи зазначені законодавчі приписи, у т.ч. керуючись вимогами дійсності, співмірності, необхідності, розумності розміру, складності справи, фінансового стану учасників справи, обсягу доказів у справі, кількості судових засідань у яких брав участь представник позивача, суд стягує з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 12800 грн., за участь у семи в судових засіданнях та за складання позовної заяви (9800 грн. + 3000 грн.), оскільки останні підтверджені належними та допустимими доказами.
Посилання відповідача на те, що адвокат повинен надати суду також детальний опис виконаних робіт суд до уваги не приймає, оскільки в договорі про надання юридичної допомоги від 24.05.2019р., чітко прописана сума, яка підлягає сплаті адвокату Бабкову В.Д. за кожне процесуальне дійство, крім того в матеріалах справи містяться квитанції щодо сплати суми гонорару за участь у відповідних судових засіданнях.
Таким чином із вищевикладеного, проаналізувавши в сукупності зібрані у справі докази, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Питання щодо судових витрат суд вирішує з врахуванням положень ст.141 ЦПК України, згідно якого судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 11, 12, 13, 15, 81, 82, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 272, 273 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, отриманої внаслідок скоєного ДТП - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_4 , виданий Тарутинським РВ УМВС України в Одеській області від 05.02.2003р., ІПН НОМЕР_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_6 , вартість відновлювального ремонту автомобіля в розмірі 69644 (шістдесят дев'ять тисяч шістсот сорок чотири) грн. 63 коп., а також завдану моральну шкоду в розмірі 5000,00 (п'ять тисяч) грн.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_4 , виданий Тарутинським РВ УМВС України в Одеській області від 05.02.2003р., ІПН НОМЕР_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_6 , судові витрати, а саме: витрати по проведенню експертного звіту про оцінку вартості матеріального збитку у розмірі 1900 (одна тисяча дев'ятсот) грн., витрати на оплату правничої допомоги в розмірі 12800 (дванадцять тисяч вісімсот) грн., витрати по сплаті судового збору на суму 794 (сімсот дев'яносто чотири) грн. 96 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до п. 15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя Жовтан П. В.