09.03.2021 227/4528/20
(заочне)
09 березня 2021 року м. Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді: Мацишин Л.С.,
за участю секретаря судового засідання: Михайловської Т.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Добропілля за правилами спрощеного позовного провадження в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У листопаді 2020 року представник позивача звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № SAMABWFC00001555303 від 09 травня 2018 року, яка станом на 11 жовтня 2020 року становить 27167,26 грн. та складається з наступного: 11691,14 грн. - заборгованості за кредитом; 15476,12 грн. - заборгованості по відсоткам за користування кредитом.
В обґрунтування позовних вимог, посилається на те, що АТ «Акцент - Банк» є правонаступником прав та обов'язків ПАТ «Акцент - Банк» на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 25 квітня 2018 року, яким змінено організаційно правову форму та назву позивача з ПАТ «Акцент - Банк» на АТ «Акцент - Банк».
09 травня 2018 року ОСОБА_1 , шляхом підписання анкети-заяви, приєдналась до Умов та Правил надання банківських послуг в А-банку з метою укладання кредитного договору № SAMABWFC00001555303 та отримання кредитної картки. На підставі вказаної анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в А-банку відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,80% щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитом.
Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у А-банку разом з Умовами та правилами і Тарифами складає між нею та банком договір. ОСОБА_1 при укладанні договору дала свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміни за рішенням та ініціативою банку.
У зв'язку із порушенням зобов'язань за кредитним договором, відповідач станом на 11 жовтня 2020 року має заборгованість в розмірі 27167,26 грн., яка складається з наступного: 11691,14 грн. - заборгованість за кредитом; 15476,12 грн. - заборгованість по відсоткам, які позивач звернувшись в суд з позовом просив стягнути з відповідача на його користь, а також стягнути судові витрати.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак, у позовній заяві зазначив, що в разі неявки в судове засідання відповідача, АТ «А-Банк»» не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника банку та заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Із заявою про розгляд справи у відсутність відповідача та з повідомленням причин неявки до суду не звертався, відзиву на позовну заяву до суду не надавав.
Згідно ч. ч. 1, 8 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 ЦПК України. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків.
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, вважає за необхідне проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини.
09 травня 2018 року між АТ «А-Банк» та ОСОБА_1 укладено договір № б/н шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку. (а.с. 6)
Згідно інформації, викладеної у анкеті-заяві № б/н від 10 травня 2018 року, ОСОБА_1 підтвердила, що вона погоджується із тим, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилась та погодилась з її умовами.
АТ «Акцент - Банк», звертаючись в суд з позовом, надав до кредитного договору Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», які викладені на банківському сайті https://а-bank.com.ua/terms. (а.с. 6-11)
Згідно наданого банком розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 11 жовтня 2020 року становить 27167,26 грн., з яких заборгованість за кредитом становить 11691,14 грн.; заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 15476,12 грн. (а.с. 5)
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.
У відповідності до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України, передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 1050 ЦК передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Як встановлено із наданих документів, відповідачу була видана 09 травня 2018 року кредитна картка НОМЕР_1 , зі строком дії до березня 2022 року. (а.с. 27) Згідно руху коштів по рахунку, відповідач користувалась кредитними коштами. Проте, не виконала належним чином своїх зобов'язань за кредитним договором.
Відповідно до ст. 610 ЦПК України, невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є порушенням зобов'язання.
Таким чином, суд дійшов висновку про порушення відповідачем встановленого у кредитному договорі строку повернення грошових коштів, а тому з неї на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитом у розмірі 11691,14 грн.
Що ж стосується вимог позивача про стягнення на його користь з відповідача заборгованості по відсоткам за кредитним договором у розмірі 15476,12 грн., то суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Так, Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його вартості, зокрема заборгованість по відсоткам, посилаючись при цьому на Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк».
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме з цими документами ознайомилася і погодилася відповідач шляхом проставлення підпису в анкеті-заяві.
Умови та Правила надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана позичальником.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) приєднується до тих умов, з якими він безпосередньо ознайомлений.
Роздруківка із сайту позивача не може виступати належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
Зазначені висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження №14-131цс19).
З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року (справ №342/180/17) зауважила, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та Правил надання банківських послуг, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Проте, наданий позивачем Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» разом з Тарифами користування кредитною карткою «Універсальна» не містять підпису позичальника, а тому не можуть вважатися доказом на підтвердження умов надання кредиту та того, що під час підписання заяви відповідач був ознайомлений саме з цими Умовами та правилами надання банківських послуг і що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема щодо відсотків.
У свою чергу, позивачем було підписано Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», в якій остання ознайомилась, у разі отримання кредиту/кредитного ліміту до 50000,00 грн., процентна ставка становить 3,9 % на місяць (46,8% річних), та при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту, застосовується процентна ставка в розмірі 7,8% на місяць (93,6% річних). (а.с. 6-7)
З урахуванням того, що відповідач під власний підпис була ознайомлена з процентною ставкою, тому суд вважає, що позовні вимоги в цій частині також обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Таким чином, на користь позивача з відповідача належить стягнути заборгованість в сумі 27167,26 грн. та складається з наступного: 11691,14 грн. - заборгованості за кредитом; 15476,12 грн. - заборгованості по відсоткам за користування кредитом.
В силу вимог ст. 141 ЦПК України, в користь позивача із відповідача слід стягнути понесені судові витрати по справі пропорційно до задоволених позовних вимог, зокрема 2102 грн. судового збору.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 509, 525-527, 530, 598, 599, 610, 611, 615, 629, 1048-1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 5, 12, 81, 141, 223, 263, 273, 279-284, 288 ЦПК України, суд
Позовну заяву Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (ЄДРПОУ 14360080, адреса місцезнаходження: вул. Батумська, буд. 11, м. Дніпро, 49074) заборгованість за договором SAMABWFC00001555303 від 09 травня 2018 року в розмірі 27167,26 грн. (двадцяти семи тисяч ста шістдесяти семи гривень 26 копійок), з яких 11691,14 грн. - заборгованість за кредитом; 15476,12 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102,00 грн. (двох тисяч ста двох гривень 00 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Рішення суду може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Добропільський міськрайонний суд Донецької області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня проголошення рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий суддя Л.С.Мацишин
09.03.2021