Справа №568/1157/20
Провадження №2/568/600/21
09 березня 2021 р. м.Радивилів
Радивилівський районний суд Рівненської області
в складі головуючого судді Троцюк В.О.
секретаря судового засідання Гуменюк А.В.
за участю представника відповідача адвоката Прядун О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті в місті Радивилів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в твердій грошовій сумі розмірі 1500 гривень щомісячно на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину щомісячно, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову до суду та продовжувати до досягнення дітьми повноліття.
В обґрунтування позову зазначила, що з відповідачем по справі перебуває у шлюбі з 17 червня 2006 року. В шлюбі в них народилося троє дітей: син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дочка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідач добровільно допомогу на утримання дітей не надає, діти перебувають на її утриманні. Добровільної згоди щодо розміру та порядку надання матеріальної допомоги на утримання дітей між ними не досягнуто. Відповідач є працездатною особою, інших осіб на його утриманні немає.
Ухвалою Радивилівського районного суду Рівненської області від 09 листопада 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає повністю. В обгрунтування заперечень вказує, що близько двох років тому поведінка позивача змінилась, вона почала зловживати алкогольними напоями, з приводу чого між ними постійно виникають сварки. Позивач нехтує своїми обов'язками щодо виховання та утримання дітей, могла на декілька днів залишити їх, та зникнути в невідомому напрямку. Неодноразово він змушений відпрошуватись з роботи, щоб бути дітьми. В зв'язку з такою поведінкою позивача, він не може поїхати на заробітки, оскільки ні з ким залишити дітей. На даний час він офіційно працевлаштований, та повністю утримує свою сім'ю, оскільки позивач не працює, а знаходиться у відпустці по догляду за дитиною.
Позивачем подано відповідь на відзив, згідно якої заперечує твердження відповідача щодо фактів залишення дітей самих. Вона змушена підзаробляти, оскільки допомоги по догляду за дитиною, яку вона отримує не вистачає для того, щоб забезпечити дітей всім необхідним.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, підтвердила, що відповідач дійсно утримує сім'ю, купує все необхідне. Посилання відповідача щодо неналежного догляду за дітьми та зловживання алкоголем повністю заперечила.
Відповідач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просять в задоволенні позову відмовити. Відповідач пояснив, що весь тягар утримання дітей лежить на ньому, обов'язок щодо утримання дітей він виконує, купує дітям все необхідне, продукти харчування. Кошти позивачу він дійсно не дає, оскільки останнім часом дружина зловживає алкогольними напоями. Щодо неналежного виховання дітей позивачем, він звертався до сільської ради. Вважає позовні вимоги безпідставні.
Допитана в судовому засідання свідок ОСОБА_9 підтвердила, що відповідач утримує дітей, купує продукти харчування, займається їх вихованням. Останнім часом поведінка позивача дуже змінилась, вона почала зловживати алкогольними напоями, може залишити дітей та на декілька днів зникнути з дому.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що є роботодавцем ОСОБА_2 . Він працює в нього вже більше 5 років, відповідальний працівник, який заслуговує на повну довіру. ОСОБА_2 неодноразово відпрошувався з роботи, оскільки діти залишались самі вдома, та дружини вдома не було.
Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, допитавши свідка, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що сторони перебувають в шлюбі з 17 червня 2006 року, який зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Радивилівського району Рівненської області, актовий запис №43 (а.с.4)
В шлюбі в них народилося троє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в свідоцтвах про народження яких сторони вказані батьками (а.с.5,6,7)
Діти проживають разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_11 , що підтверджується довідкою про склад сім'ї, виданою Крупецькою сільською радою №60 від 20.07.2020 року (а.с.11).
ОСОБА_2 офіційно працевлаштований - працює на посаді водія автотранспортних засоів ФОП ОСОБА_10 , що підтверджується копією трудової книжки. (а.с.20-22).
Згідно довідки про доходи, виданої ФОП ОСОБА_10 від 23.11.2020 року, підтверджено, що ОСОБА_2 має стабільний дохід та його дохід за 6 місяців складає 27442,40 гривень (а.с.23)
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Таким чином, обов'язок утримувати дітей є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька.
При цьому за змістом ст.141 СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незважаючи на розірвання шлюбу чи проживання окремо від дитини.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Як роз'яснено в п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», відсутність домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину є підставою для звернення до суду з відповідним позовом того із них, з ким вона проживає.
Відповідно ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно приписів ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивачка ОСОБА_1 , звертаючись до суду з позовом про стягнення аліментів, не надала будь-яких доказів того, що відповідач не утримує дітей, а також доказів того, що діти знаходяться на повному її утриманні.
Суд не приймає до уваги, надану позивачкою ОСОБА_1 до позову довідку про склад сім'ї, видану Крупецькою сільською радою №799 від 22.07.2020 (а.с.12) про те, що вона мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , лише разом з дітьми ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , оскільки під час судового розгляду встановлено та не заперечувалося сторонами по справі, що позивачка, відповідач та їхні спільні діти проживають в зазначеному будинку.
Також суд не бере до уваги акт обстеження матеріально-побутових умов, складений Крупецькою сільською радою №60 від 20.07.2020 року (а.с.11), що долучено позивачем до позовної заяви, в розділі додаткова інформація якого вказано, що « ОСОБА_2 майже не доглядає дітей, коштів на проживання, одяг не дає дітям, веде аморальний спосіб життя», оскільки вказана інформація за вказана зі слів заявниці - ОСОБА_1 . Вказані факти не підтверджено належними доказами. Окрім того, під час розгляду справи відповідачем надано суду акт обстеження матеріально-побутових умов, складений Крупецькою сільською радою №8 від 10.02.2021 року (а.с.50), згідно якого встановлено, що ОСОБА_2 купує продукти харчування, надає кошти на харчування дітям.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Отже, виходячи з матеріалів справи, з огляду на те, що обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як батька, так і матері, з метою забезпечення інтересів дитини, суд вважає за необхідне позов ОСОБА_1 задовольнити частково та визначити розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на утримання дітей - 1/2 частки від всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно. Такий розмір аліментів на переконання суду, є об'єктивним з огляду на вказані вимоги закону та обов'язку обох батьків її утримувати, а також відповідають матеріальному становищу сторін у справі.
Відповідно до ст.191 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
ОСОБА_1 позов про стягнення аліментів на утримання дітей поданий до суду 21 жовтня 2020 року.
У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивач при зверненні до суду з даним позовом від сплати судового збору звільнена законом. Таким чином, з відповідача ОСОБА_2 в дохід держави необхідно стягнути 840 грн. 80 коп. судового збору.
Згідно з п.1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 141, 180-183, 191 СК України, суд ст.ст. 12, 81, 141, 206, 247, 258-259, 263-265, 280-283, 430 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/2 частини від усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з 21 жовтня 2020 року і продовжувати до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
Апеляційна скарга подається до Рівненського апеляційного суду через Радивилівський районний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНКОПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 .
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНКОПП НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення виготовлено 15.03.2021 року.
Суддя В.О. Троцюк