Дата документу 15.03.2021 Справа № 554/1904/21
Провадження №1-кс/554/4788/2021
Іменем України
15 березня 2021 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого третього слідчого відділу (із дислокацією у місті Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві ОСОБА_6 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №62020170000001337 від 01.09.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 365-3 КК України, відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпра, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , розлученого, має спеціальне звання - капітан поліції, працює на посаді начальник СП відділення поліції №8 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області,-
Слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 строком на 60 днів, визначити заставу 200 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, прохав застосувати запобіжний захід строком на 60 діб та визначити судом заставу 200 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Вказував на такі ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Захисник та підозрюваний у судовому засіданні просили застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, оскільки підозрюваний має стійкі соціальні зв'язки, проживає разом з матір'ю - інвалідом 3 групи, має виключно позитивну характеристику. Якщо суд прийде до необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, то застосувати альтернативний захід у вигляді застави у розмірі не більше 120000 грн. з урахуванням розміру доходів підозрюваного. Просили врахувати, що підозрюваний не ухилявся від явки до суду, з'явився до суду для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, а також те, що він не має намір уникати від слідства та суду, має намір співпрацювати зі слідством. Водночас, захисник вбачає в діях ОСОБА_5 інший склад кримінального правопорушення, а не ч. 3 ст. 368 КК України, оскільки до повноважень ОСОБА_5 як начальника сектора превенції не відноситься повноваження щодо перевірки кіосків щодо здійснення ними підприємницької діяльності.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтвердив, що він дійсно двічі, а саме 12.02.2021 року та 05.03.2021 отримував кошти від громадянина ОСОБА_8 , які в подальшому передавав заст. начальнику відділення поліції ОСОБА_9 , який з тих грошей частину віддавав йому. У зв'язку з цим, зазначав, що має намір співпрацювати зі слідством.
Заслухавши учасників процесу, приходжу до такого висновку.
Встановлено, що у провадженні слідчого третього слідчого відділу (із дислокацією у місті Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62020170000001337 від 01.09.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 365-3 КК України, за підозрою ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Органом досудового розслідування ОСОБА_9 , працюючи на посаді заступника начальника відділення поліції №8 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, та ОСОБА_5 , працюючи на посаді начальника СП відділення поліції №8 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, підозрюються у тому, що начальник СП ВП№8 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , реалізуючи спільний з заступником начальника ВП№8 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 злочинний умисел, діючи із корисливих мотивів та переслідуючи мету спільного збагачення, всупереч інтересам служби, повідомив ОСОБА_8 про те, що останній зможе вільно здійснювати торгівлю тютюновими виробами та уникати встановленої законом відповідальності та перевірок, якщо погодиться щомісячно передавати йому грошові кошти.
ОСОБА_5 під час зустрічі 12.02.2021 з ОСОБА_8 ввечері поблизу відділення поліції №8 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, смт. Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського,38 одержав від громадянина ОСОБА_8 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 4500 гривень із розрахунку 1500 гривень за один кіоск.
Після отримання неправомірної вигоди начальник СП ВП№8 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 передав вказані грошові кошти у сумі 4500 гривень заступнику начальника ВП№8 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 у приміщенні службового кабінету останнього та отримав від ОСОБА_9 1000 гривень за вчинені ним протиправні дії.
05.03.2021, приблизно о 21 годині 20 хвилин, ОСОБА_10 , приїхавши за місцем мешкання ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_2 , повідомив останнього, що йому необхідно забрати борг, у сумі 4500 гривень для ОСОБА_11 . Після чого, ОСОБА_8 передав ОСОБА_12 зазначені кошти у сумі 4500 гривень (.
В подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням час та у невстановленому досудовим розслідуванням місці ОСОБА_12 передав зазначені кошти неправомірної вигоди від ОСОБА_8 у сумі 4500 гривень начальнику СП ВП №8 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 .
Після отримання вищевказаної неправомірної вигоди у розмірі 4500 гривень від ОСОБА_12 , начальник СП ВП №8 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 залишив собі 1000 гривень та передав залишок грошових коштів у сумі 3500 гривень заступнику начальника ВП №8 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 та повідомив останнього, що 1000 гривень за вчинені ним протиправні дії, він залишив собі.
Таким чином, ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , підозрюються у одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення та не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
12.03.2021 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 368 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В ході судового розгляду встановлено, що вручена 12.03.2021 року органами досудового розслідування ОСОБА_5 підозра за ч.3 ст.368 КК України повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 р. у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990р., п. 32, Series A, N 182).
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, зокрема: протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_8 ; протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_8 від 05.02.2021; протоколом про результати проведеної НСРД №1146/42-03; протоколом про результати проведеної НСРД №1163/42-03; протоколом про результати проведеної НСРД №1227/42-03; протоколом про результати проведеної НСРД №1228/42-03; протоколом про результати проведеної НСРД №15/42-03; протоколом огляду від 12.02.2021; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_8 від 26.02.2021; протоколом про результати проведеної НСРД №269/42-03; протоколом про результати проведеної НСРД №270/42-03; протоколом про результати проведеної НСРД №271/42-03; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_8 від 10.03.2021; протоколом огляду від 05.03.2021; іншими матеріалами досудового розслідування.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без них.
На підставі викладеного, приходжу до висновку про часткове задоволення клопотання.
Враховуючи те, що ОСОБА_5 , будучи працівником правоохоронного органу підозрюється у вчиненні тяжкого корупційному злочині злочину, особисто знайомий із свідками у провадженні, в тому числі з тим, від якого отримано неправомірну вигоду, тому останній може здійснювати заходи щодо незаконного впливу на вказаних свідків як особисто та і через інших осіб, у тому числі через свої зв'язки у правоохоронних органах, з метою схилити свідка у будь-який спосіб до зміни або відмови від раніше наданих ним показань чи взагалі надання будь-яких показань, спонукати службових осіб поліції, експертів до знищення чи спотворення інформації, яка міститься у документах та речах, що перебувають у володінні поліції.
Суд бере до уваги той факт, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, проводяться та заплановані проведення низки слідчий дій з метою отримання доказів, які підозрюваний може знищити, сховати або спотворити як особисто, так і через колишніх колег.
Отже, у ході судового розгляду знайшло підтвердження наявність ризиків, передбачених п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків, інших учасників кримінального провадження, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Слідчий суддя вважає, що прокурором у судовому засіданні не доведено ризик того, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки останній на виклики слідчого та суду з'являється. Інших доказів на доведення вказаного ризику стороною обвинувачення не надано.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно підозрюваного, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Також слід зазначити, що виключно тяжкість вчиненого особою кримінального правопорушення, не є безумовною підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
При цьому суд враховує рішення Європейського суду з прав людини (див. в т.ч. п.80 рішення по справі «Харченко проти України» (заява № 40107/02) та п.60 рішення «Єлоєв проти України» (заява №17283/02), якими встановлено, що застосування такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою виключно на підставі наявності підозри є прямим порушенням пункту 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, а саме недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до приписів ч. 1 та ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє зробити висновок про те, що прокурор у судовому засіданні не довів об'єктивними доказами, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Беручи до уваги наявність у підозрюваного постійного місця проживання, наявність стійних соціальних зв'язків в Україні, наявність ризику, визначеного ч.1 ст.177 КПК України, який є доведеним стороною обвинувачення, враховуючи недоведеність недостатності застосування більш м'якого запобіжного заходу відносно підозрюваного для запобігання ризиків, зазначених в клопотанні, слідчий суддя дійшов до висновку про можливість застосувати відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, який буде достатнім для неухильного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
З урахуванням наведеного, суд вважає можливим застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з використанням засобів електронного контролю, який, на думку суду, забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного під час досудового слідства.
Керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 186, 187, 193-194, 196, 197, 202, 205, 395 КПК України, -
постановив:
Клопотання слідчого задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , строком на два місяці, в межах строку досудового розслідування, до 12 травня 2021 року.
Домашній арешт застосувати з використанням засобів електронного контролю.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки:
-не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово;
-прибувати за кожною окремою вимогою до суду, слідчого та прокурора;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;
-утримуватися від спілкування із свідками та підозрюваними у провадженні;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В разі невиконання вищевказаних зобов'язань, до підозрюваного може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, зобов'язавши передати копію ухвали для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.
Роз'яснити, що за умисне невиконання ухвали суду передбачена відповідальність за ст. 382 КК України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1