Справа № 359/8373/20
Провадження № 2/359/1067/2021
Іменем України
15 березня 2021 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Яковлєвої Л.В.,
при секретарі Русан А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борисполі Київської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
22 жовтня 2020 року до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшла позовна заява АТ КБ «Приватбанк», якою просять суд: стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість у розмірі 26 712 грн. 15 коп. за кредитним договором № б/н від 31 березня 2010 року, яка складається з наступного: 20 020 грн. 01 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 6692 грн. 14 коп. - заборгованість за простроченими відсотками, а також понесені судові витрати в розмірі 2102 грн. 00 коп..
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до укладеного договору б/н від 31 березня 2010 року відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідно Умов та правил надання банківських послуг відповідач при укладанні договору про надання банківських послуг дав свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку і Клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт; підписання договору є прямою та безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком. Він зазначає, що відповідач підтвердив свою згоду, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті, складають між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. Позивач також стверджує, що відповідно Умов та правил надання банківських послуг, банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті. Позивач виконав свої зобов'язання, надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому у договорі та стверджує, що відповідач не виконує належним чином свої зобов'язання за кредитним договором, у результаті чого станом на 28 липня 2020 року має заборгованість у розмірі 26 712 грн. 15 коп. за кредитним договором № б/н від 31 березня 2010 року, яка складається з наступного: 20 020 грн. 01 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 6692 грн. 14 коп. - заборгованість за простроченими відсотками.
Ухвалою судді від 05 листопада 2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом і повідомленням сторін та призначено до судового засідання. Сторонам роз'яснено права, обов'язки та встановлено строки для вчинення процесуальних дій.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Проте, в п. 3 прохальної частини позову зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі та просить її розгляд здійснити у відсутність представника.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяви чи клопотань на адресу суду не направив, відзиву на позовну заяву не подав.
Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.
Відповідно ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексу.
Доказами, відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В судовому засіданні встановлено, 31 березня 2010 року між Акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг на отримання кредиту та платіжної кредитної картки «Універсальна, 55 днів льотного періоду», що підтверджується укладеною сторонами Анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приват Банку (а.с. 18).
Частиною 1, 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язує-ться повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч. 3 ст. 1054 ЦК України особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Кредитний договір, відповідно ст. 1055 ЦК України, укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно вимог ч.1-3 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
За змістом ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Відповідно ч.1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно ч.1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
При цьому, суд також враховує, що відповідно ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Як встановлено зі змісту Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приват Банку від 31 березня 2010 року відповідач ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг.
Обґрунтовуючи позов, позивач стверджує та надає Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», виходячи зі змісту яких: базова процентна ставка в місяць становить 2,5 %; розмір щомісячних платежів 7% від заборгованості (але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості) ( а.с.19).
Дослідженням долученого до позовної заяви Витягу з Умов та Правил надання банківських послуг встановлено наступне (а.с. 20 - 44).
Відповідно Умов та Правил надання банківських послуг, підписання договору являється згодою клієнта відносно прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.
Згідно Умов та Правил надання банківських послуг, клієнт зобов'язаний погашати заборгованість по кредиту, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. Клієнт зобов'язаний у разі невиконання зобов'язань за договором, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку.
Власник картки, зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту.
За умовами Правил зазначено, що клієнт доручає банку списувати з карткових рахунків грошові кошти в розмірі реалізованих клієнтом або довіреними особами операцій, у відповідності з правилами Міжнародних платіжних систем, а також вартість послуг, визначених тарифами банку при настанні строку платежу. Клієнт доручає банку списувати грошові кошти з рахунків клієнта, відкритих у валюті кредитного ліміту, в межах сум, що підлягають сплаті банку за цим договором, при настанні строку оплати.
За незгодою зі зміною Правил та/або «Тарифів Банку», клієнт може подати Банку письмову заяву про розірвання цього Договору та погасити виниклу перед Банком заборгованість, у тому числі заборгованість, що утворилась протягом 30 днів з дня повернення карт, виданих отримувачу та його довіреним особам.
При цьому слід зазначити, що підпис відповідача про ознайомлення з даними Умов та Правил надання банківських послуг, відсутній.
Відповідно ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З наданого позивачем розрахунку заборгованості встановлено, що станом на 28 липня 2020 року за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 26 712 грн. 15 коп. за кредитним договором № б/н від 31 березня 2010 року, яка складається з наступного: 20 020 грн. 01 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 6692 грн. 14 коп. - заборгованість за простроченими відсотками (а.с. 4 - 17).
Оскільки розмір заборгованості за використаними кредитними коштами підтверджено уповноваженою банком особою у вищезазначеному розрахунку та відповідачем не оспорюється, підстави сумніватися в дійсності наведеної в розрахунку інформації в частині використаних відповідачем кредитних коштів, у суду відсутні. Будь-яких заперечень щодо правильності нарахованої заборгованості за кредитом, а також доказів, які це підтверджують, відповідачем не надано та не зазначено джерел їх здобуття.
Водночас, надаючи оцінку обґрунтованості та доведеності заявленої позивачем суми заборгованості, суд дійшов наступних висновків.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання, його умови розроблює підприємець, у даному випадку АТ КБ «ПриватБанк».
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Разом з цим, у заяві позичальника від 31 березня 2010 року процентна ставка не зазначена, а також відсутня умова про відповідальність боржника у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
При цьому до позовної заяви додано роздруківку витягу з Умов та правил надання банківських послуг. Надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг Приват Банку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана ним і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Відповідна правова позиція викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року № 342/180/17, яка згідно ст. 263 ЦПК України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Так, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 зробила висновок, що Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна» (Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна») та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приват Банку , які містяться в матеріалах даної справи не визнаються відповідачем та не містять його підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Таким чином, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору АТ КБ «Приват Банк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII «Про захист прав споживачів», про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав. А отже, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
У цьому зв'язку, суд зазначає, що в ході розгляду цивільної справи встановлено, що у долучених позивачем Витягу з Умов та правил надання банківських послуг відсутній підпис відповідача, як і відсутня дата його підписання самим позивачем.
Слід також звернути увагу, що долучена позивачем Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», містить підпис невстановленої особи про ознайомлення з фінансовими умовами надання кредитки датований 01 квітня 2010 року (а.с. 19).
Будь-яких доказів на підтвердження того, що з вказаними фінансовими умовами ознайомлений саме відповідач ОСОБА_1 , з яким позивач уклав договір 31 березня 2010 року, суду не надано.
Крім цього, матеріали справи не містять жодного доказу, що саме долучені до позовної заяви АТ КБ «Приватбанк» Умови та Тарифи були додатками до підписаної відповідачем заяви від 31 березня 2010 року, оскільки в даному документі відсутня дата.
Суд також не приймає до уваги Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», яка містить підпис невідомої особи датований 01 квітня 2010 року, і Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, оскільки він не містить підпису відповідача, а тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 31 березня 2010 року шляхом підписання заяви-анкети. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.
Відтак позивачем не доведено, що між сторонами досягнуто згоди щодо розміру відсотків за користування кредитом, пені, комісії та штрафу.
З урахуванням наведеного суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Банку наступних суми нарахованих прострочених відсотків в розмірі 6 692 грн. 14 коп.
Зважаючи на вказане, позов підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь банку заборгованості за простроченим тілом кредиту в розмірі 20 020 грн. 01 коп..
У задоволені решти позовних вимог Банку слід відмовити.
Відповідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем по оплаті судового збору в сумі 2102,00 гривень, що є мінімальною ставкою, визначеною ст.4 Закону України «Про судовий збір» (а.с.53), підлягають стягненню на його користь з відповідача.
Разом з тим, відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позовні вимоги задоволено на 74,95 % (20020,01 / (26712,15/100)), у зв'язку з чим з відповідача на користь Банку слід стягнути судові витрати у розмірі 1575 грн. 40 коп. ((2102,00/ 100) х 74,95 %).
На підставі викладеного та керуючись ст. 207, 633, 634, 638, 640, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, ст. 2, 12, 13, 76, 81, 82, 89, 141, 223, 258, 259, 263-265, 266, 273, 280-284 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 31 березня 2010 року в розмірі 20 020 (двадцять тисяч двадцять) гривень 01 (одна) копійка, та судові витрати в розмірі 1575 (одна тисяча п'ятсот сімдесят п'ять) гривень 40 (сорок) копійок.
В задоволенні іншої частини позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» відмовити.
Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», юридична адреса : 01001, м.Київ, вул. Грушевського, 1д, код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299, рахунок за номером НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий 20 січня 2000 року Бориспільським МРВ ГУ МВС України в Київській області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга Київському апеляційному суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скаргу на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляцій-ного перегляду.
Повний текст судового рішення виготовлено 15 березня 2021 року.
Суддя Л.В.Яковлєва