Справа № 359/9641/20
Провадження № 1-кп/359/270/2021
11 березня 2021 м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду з технічною та відео фіксацією кримінальне провадження №12020110100001754, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.09.2020, що надійшло до суду з обвинувальним актом за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Стаханов Луганської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
19.09.2020, близько 11 години 25 хвилин, в світлий період доби, водій ОСОБА_5 , керуючи технічно-справним автомобілем «CHEVROLET AVEO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався в крайній правій смузі автодороги по вул. Київський Шлях, м. Бориспіль, в напрямку м. Харків.
Під час руху по зазначеній автомобільній дорозі водій ОСОБА_5 , проявляючи злочинну недбалість та при виникненні небезпеки для руху, яку водій об'єктивно спроможний виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, під'їжджаючи до регульованого пішохідного переходу, розташованого за перехрестям з вул. Степана Бандери, м. Бориспіль, порушуючи п.п. 2.3 «б», 12.3 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету міністрів України №1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002 (далі ПДР), допустив наїзд на пішохода ОСОБА_4 , яка переходила дорогу по регульованому пішохідному переходу на дозволяючий для руху пішоходів сигнал світлофора (зелене світло), справа наліво відносно напрямку руху автомобіля.
В результаті даної ДТП, пішохід ОСОБА_4 , отримала тілесні ушкодження у вигляді рани лівої кисті, забою тканин в області лівого ліктьового суглобу, внутрішньо-суглобового перелому головки мищелка плечової кістки, які згідно висновку експерта №126Д від 24.11.2020 відносяться до тілесних ушкоджень середньої степені тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я більш як 21 день.
Дана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_5 , який грубо порушив Правила дорожнього руху:
п. 2.3 «б» ПДР, згідно якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
п. 12.3 ПДР, згідно якого у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Згідно з висновком експерта № КСЕ-19/111-20/53475 від 09.11.2020, в діях водія автомобіля «CHEVROLET AVEO», реєстраційний номер НОМЕР_1 вбачаються невідповідності вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої ОСОБА_4 спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.
Таку кваліфікацію дій ОСОБА_5 суд вважає правильною.
У підготовчому судовому засіданні ОСОБА_5 визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення. Разом із цим обвинувачений ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні також зазначив, що він примирилася із потерпілою та завдані ним збитки повністю відшкодував та щиро покаявся в скоєному злочині.
Під час судового засідання обвинуваченим було подано клопотання про закриття даного кримінального провадження та звільнення його від кримінальної відповідальності, відповідно до ст. 46 КК України.
Водночас, потерпіла ОСОБА_4 подала заяву про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України та посилається на те, що ОСОБА_5 добровільно відшкодував їй моральну та матеріальну шкоду в повному обсязі, вона немає до обвинуваченого будь-яких претензій.
Відповідно до Постанова ВСУ №5-27кс16 від 31.03.2016, суд наголошує, що примирення є комплексним, міжгалузевим інститутом кримінального та кримінального процесуального законодавства, спрямованого на задоволення/відновлення прав потерпілого та заохочення позитивної посткримінальної поведінки суб'єкта злочину. На забезпечення дієвості правових механізмів інституту примирення, його цілей і мети впливають «складні» зв'язки між принципами публічності і диспозитивності. Враховуючи високі стандарти, які існують у сфері захисту людини та основоположних свобод, і більшу рішучість, яка відповідно й неминуче вимагається при оцінці порушень основоположних цінностей демократичного суспільства. Суд надає особливого значення існуванню в інституті примирення конкуренції принципів публічності і диспозитивності, яка визначає пріоритети публічного і приватного інтересів та їх взаємозв'язок.
Отже, суд вважає, що для встановлення співвідношення публічних і приватних пріоритетів в інституті примирення сторін визначальною є категорія «інтерес». Функціональне призначення категорії інтерес у кримінальному процесі є невід'ємною складовою природи цього феномену. У цьому контексті Суд так само приділяє увагу функціям інтересу, які не можуть бути залишені поза увагою, враховуючи, що питання, порушене заявником, розглядається в площині кримінального процесу.
У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 підтримала своє клопотання про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у порядку ст. 46 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за примиренням в порядку ст. 46 КК України. Крім того зазначив, що потерпіла надала розписку, що їй відшкодовані завдані збитки. Претензій до нього немає. Вони примирилися.
Прокурор підтримав клопотання та не заперечує проти його задоволення. Зазначив, що це волевиявлення потерпілої та обвинуваченого, що не є порушенням чинного законодавства України.
Вивчивши клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 у зв'язку із примиренням його з потерпілою, дослідивши наявні у розпорядженні суду матеріали кримінального провадження, заслухавши думки учасників судового провадження, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
У відповідності з ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до п.п. 2, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» умовою звільнення особи від кримінальної відповідальності є вчинення нею певного умисного злочину, незалежно від того, закінчено його чи ні, вчинений він одноособово чи у співучасті. Підставою такого звільнення може бути або певна поведінка особи після вчинення злочину, яку держава заохочує (дійове каяття, примирення винного з потерпілим, припинення злочинної діяльності та добровільне повідомлення про вчинене тощо), або настання певної події (наприклад, зміна обстановки, закінчення строків давності). При вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) під час судового засідання повинен переконатися (незалежно від того, надійшла вона до суду першої інстанції з відповідною постановою чи з обвинувальним висновком), що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК. Тільки після цього можна постановити (ухвалити) у визначеному КПК порядку відповідне судове рішення. Судам слід звернути увагу на те, що ухвалити рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можна лише за наявності її згоди на закриття справи з відповідної підстави. Примирення винної особи з потерпілим (потерпілими) належить розуміти як акт прощення її ним (ними) в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів. За наявності передбачених у ст. 46 КК підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
Встановлено, що дії ОСОБА_5 кваліфіковано вірно, за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення під час керування транспортним засобом правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження. ОСОБА_5 раніше не судимий. Вчинене ним кримінальний проступок є необережним. Клопотання потерпілої ОСОБА_4 підтверджує, що вони примирилася. З розписки, складеної потерпілою вбачається, що ОСОБА_5 відшкодував їй завдані збитки в повному обсязі, вона немає до обвинуваченого вимог про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Між обвинуваченим та потерпілою відбулося примирення.
З огляду на ці обставини суд дійшов до переконання, що ОСОБА_5 допустимо звільнити від кримінальної відповідальності, кримінальне провадження належить закрити.
Враховуючи, що судом прийнято рішення про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим, що не є реабілітуючою підставою, слід стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати пов'язані з призначенням і проведенням судових експертиз в розмірі 5557 грн. 30 коп.
Захід забезпечення у кримінальному провадженні у вигляді арешту накладеного, згідно із ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24.09.2020, на автомобіль «CHEVROLET AVEO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_5 , на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, скасувати.
Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 46, ч. 1 ст. 286 КК України, ст.ст. 42, 100, 284, 318, 323, 324, 350, 372, 376 КПК України, суд
Клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності у порядку ст. 46 КК України, задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілою на підставі ст. 46 КК України.
Кримінальне провадження №12020110100001754, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.09.2020, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, закрити.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Держави України, процесуальні витрати на залучення експерта в розмірі 5557 грн. 30 коп.
Захід забезпечення у кримінальному провадженні у вигляді арешту накладеного, згідно із ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24.09.2020 на автомобіль «CHEVROLET AVEO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_5 , на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, скасувати.
Речові докази в кримінальному провадженні, після набрання ухвалою суду законної сили, а саме: автомобіль «CHEVROLET AVEO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить залишити у володінні власника ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя: ОСОБА_1