Справа № 357/2002/21
1-кп/357/942/21
12.03.2021 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Біла Церква кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110030003776 від 16.12.2020, за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луцьк Волинської області, громадянина України, одруженого, із загальною середньою освітою, не військовозобов'язаного, працюючого вантажником у ТОВ «Антонівський м'ясокомбінат», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст.89 КК України раніше не судимого,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, з укладеною 24.02.2021 року між прокурором Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 за участі захисника ОСОБА_4 угодою про визнання винуватості, -
І. Формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним.
ОСОБА_5 у не встановлений час, посягаючи на встановлений законом порядок обігу наркотичних засобів та охорону населення, всупереч положенням ст.12 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», перебуваючи в не встановленому місці незаконно придбав - знайшов поліетиленовий пакет чорного кольору з подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору, ззовні схожу на канабіс.
Маючи в минулому досвід вживання наркотичних засобів, в тому числі й канабісу, ОСОБА_5 визначив за зовнішнім виглядом, що вказана речовина є наркотичною, після чого знайдений ним поліетиленовий пакет із наркотичним засобом приніс до свого місця проживання по АДРЕСА_2 , де незаконно зберігав вказаний наркотичний засіб для власного вживання без мети збуту.
В подальшому, 23 січня 2021 року при проведенні санкціонованого обшуку в період часу з 07 годин 40 хвилин по 08 годину 32 хвилин працівниками поліції за місцем проживання ОСОБА_5 по АДРЕСА_2 , в кухні виявлено та вилучено подрібнені речовини рослинного походження зеленого кольору, які знаходились в 6 поліетиленовий пакетах із застібкою. Крім того, у коридорі вказаної квартири виявлено та вилучено подрібнені речовини рослинного походження зеленого кольору, які знаходились у паперовому згортку та в підсобному приміщенні квартири, де проживає останній, виявлено та вилучено подрібнені речовини рослинного походження зеленого кольору, які знаходились в поліетиленову пакеті із застібкою, які є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, загальною масою 691,79 г (1,08 г, 0,97 г, 0,93 г, 0,92 г, 0,91 г, 0,87 г, 0,21 г, 685,90 г), які ОСОБА_5 незаконно зберігав для власного вживання без мети збуту.
Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.309 КК України, а саме незаконно придбав та зберігав наркотичні засоби у великих розмірах без мети збуту.
ІІ. Відомості про укладення угоди сторонами кримінального провадження та позиції сторін щодо можливості її затвердження.
24.02.2021 року між прокурором Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 за участі захисника ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості.
Прокурор в судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.309 КК України, щиро розкаявся, та зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, яке до нього буде застосоване в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягає на затвердженні угоди.
Захисник обвинуваченого просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити покарання, визначене в угоді, підтримавши позицію обвинуваченого.
ІІІ. Мотиви суду щодо затвердження угоди про визнання винуватості та призначення покарання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.
Частинами 1, 2 ст. 474 КПК України передбачено, що якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження.
Згідно ч. 4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Відповідно до п.1 ч.7 ст. 474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє у затвердженні угоди, якщо умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону.
У зв'язку з наведеним, суд має підстави розглянути дане провадження відповідно до положень ст. 473 КПК України.
Так, згідно умов угоди про визнання винуватості обвинувачений зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі пред'явленого обвинувачення у судовому провадженні.
Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди, ОСОБА_5 призначено покарання за ч. 2 ст. 309 КК України у виді двох років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням іспитовим строком на один рік шість місяців, з покладанням обов'язків, передбачених ст.76 КК України, а саме: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи чи навчання.
Суд, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, приходить до висновку, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При цьому, судом з'ясовано, що ОСОБА_5 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, цілком розуміє свої права, визначені ст. 474 ч.4 п.1 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 ч.2 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд у відповідності до ст. ст. 65 - 67 КК враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений вчинив умисне кримінальне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, має постійне місце проживання та роботи, за місцем проживання характеризується добре, одружений, неповнолітніх утриманців не має, не військовозобов'язаний, в силу статті 89 КК України раніше не судимий. Згідно медичних довідок обвинувачений на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває. З матеріалів кримінального провадження також вбачається, що обвинувачений не належить до осіб з інвалідністю.
До обставини, яка відповідно до ст. 66 КК пом'якшує покарання обвинуваченого суд відносить щире каяття.
Обставини, які відповідно до ст. 67 КК обтяжують покарання - відсутні.
Оскільки умови угоди про визнання винуватості, її форма та зміст відповідають вимогам КПК України та КК України, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 309 КК України як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, предметом якого були наркотичні засоби у великих розмірах, яке згідно з положеннями ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжкого злочину, враховуючи данні про особу винного, відомості про стан його здоров'я, сімейний стан, те, що на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, наявність офіційного місця роботи, позитивної характеристики з місця проживання, приймаючи до уваги наявність пом'якшуючих покарання обставин, відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена у даному провадженні, а оскільки інкримінованим ОСОБА_5 злочином шкоду завдано лише суспільним інтересам, суд приходить до висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди, і призначення ОСОБА_5 узгодженої сторонами міри покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 309 КК, та зі звільненням його на підставі ст. 75 КК від відбування покарання з випробуванням з покладанням обов'язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК, оскільки суд дійшов висновку, що призначення такого покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання нових кримінальних правопорушень, таке покарання повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Згідно положень ч. 2 ст. 75 КК України, суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді, зокрема й позбавлення волі на строк не більше п'яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.
IV. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Судом встановлено, що у цьому кримінальному провадженні відносно обвинуваченого запобіжні заходи не застосовувались.
Питання щодо речових доказів слід вирішити згідно з вимогами п.3 ч.9 ст. 100 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Враховуючи, що процесуальні витрати, які складаються з витрат на проведення судової експертизи у розмірі 1634 грн. 50 коп. документально підтверджені, тому суд вирішує про стягнення з обвинуваченого зазначених витрат на користь держави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.314, 374-376, 469, 472-475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду від 24 лютого 2021 року по кримінальному провадженні №12020110030003776 від 16.12.2020 про визнання винуватості, укладену між прокурором Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 за участі захисника ОСОБА_4 .
Визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначити узгоджене сторонами угоди покарання за ч. 2 ст. 309 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
Згідно ст. 76 КК покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язки, що передбачені ч. 1 ст.76 КК, а саме:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Згідно ч. 1 ст. 165 Кримінально-виконавчого кодексу України іспитовий строк ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 обчислювати з моменту ухвалення вироку, тобто з 12 березня 2021 року.
Заходи забезпечення кримінального провадження, запобіжні заходи щодо ОСОБА_5 не обиралися.
Речовий доказ, а саме подрібнену речовину рослинного походження зеленого кольору, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабіс, загальною масою 691,79 г, яку запечатано до спеціального експертного пакету №ЕХР0389014, та переданого на зберігання в кімнату речових доказів Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області - знищити, фасувальні зіп-пакети у кількості 3 штуки, які поміщені до спеціального пакету №INZ 2010039 та повернуті ОСОБА_6 під розписку залишити останньому.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 витрати за проведення експертизи матеріалів, речовин та виробів (висновок експерта №СЕ-19/111-21/4380-МРВ від 16 грудня 2020 року) у розмірі 1634,50 (одна тисяча шістсот тридцять чотири гривні п'ятдесят копійок) гривень.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку:
- обвинуваченим, виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1