про повернення апеляційної скарги
15 березня 2021 рокуЛьвівСправа № 260/3482/20 пров. № А/857/1869/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Шинкар Т. І.
суддів -Кухтея Р. В.
Обрізка І. М.
перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 січня 2021 року у справі №260/3482/20 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємець ОСОБА_1 до Головне управління ДПС у Закарпатській області про зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 січня 2021 року задоволено повністю адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Не погодившись із прийнятим рішенням, Головне управління ДПС у Закарпатській області подало апеляційну скаргу.
Ухвалою судді-доповідача Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області залишено без руху, у зв'язку з тим, що до апеляційної скарги не додано документа про сплату судового збору, та надано десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення вказаного недоліку.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Закарпатській області про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, продовжено скаржнику строк для усунення недоліку апеляційної скарги на 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
02.03.2021 судом апеляційної інстанції зареєстроване клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору через неможливість виконати вимоги ухвали у встановлений судом строк. Вказане клопотання передано судді-доповідачу 09.03.2021.
Вирішуючи подане клопотання, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року №3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Зважаючи на обставини справи, скаржник у цій ситуації не є суб'єктом, на якого поширюється дія статті 8 Закону України «Про судовий збір» в частині відстрочення сплати судового збору, тоді як належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених розмірах і в строки скаржник не надає.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Скаржник є державним органом, який утримується за рахунок Державного бюджету України, та має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Окрім того, скаржник, діючи як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому відсутність коштів на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків щодо оформлення апеляційної скарги.
Вказане відповідає позиції Верховного Суду, висловленій в ухвалах від 18 січня 2021 року (справа № 200/11669/18-а), від 03 лютого 2021 року (справа № 160/8891/18), від 19 лютого 2021 року (справа № 160/12166/19).
Отже, обставини пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, на переконання суду апеляційної інстанції, не звільняють скаржника від обов'язку своєчасної його сплати.
Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно з частиною 1 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Судом апеляційної інстанції забезпечено для учасників справи процесуальну можливість доступу до суду, в тому числі шляхом надіслання до суду апеляційної інстанції необхідних процесуальних документів, пов'язаних з розглядом справи, як засобами поштового, так і електронного зв'язку, про що повідомлено на офіційному сайті Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Разом з тим, за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 КАС України одним із завдань адміністративного судочинства є своєчасне вирішення судом спорів, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Згідно з частиною 2 статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Оскільки скаржник мав достатньо часу для реалізації процесуальних прав, передбачених КАС України, зокрема, щодо виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, у встановлений судом строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліку апеляційної скарги, а тому така підлягає поверненню.
Разом з тим, особі, яка подавала апеляційну скаргу, необхідно роз'яснити, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне подання апеляційної скарги в порядку, встановленому процесуальним законом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,
В задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Закарпатській області про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 січня 2021 року у справі №260/3482/20 повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач Т. І. Шинкар
судді Р. В. Кухтей
І. М. Обрізко