про відмову у відкритті апеляційного провадження
Справа № 600/1365/20-а
15 березня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Курка О. П.
суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної податкової служби України на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ошихлібське" до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними дій,
Відповідно до рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року позов задоволено.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач - Державна податкова служба України подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишено без руху та запропоновано апелянту протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали надати суду апеляційної інстанції докази на підтвердження поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження та вказати інші підстави для поновлення строку, а також надати докази сплати судового збору.
Копію ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року апелянт отримав 08 лютого 2021 року.
24 лютого 2021 року до суду надійшло клопотання Державної податкової служби України про поновлення строку на апеляційне оскарження та продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору. Апелянт зазначив, що у зв'язку із складною епідеміологічною ситуацією у регіоні, підтвердженням у ДПС чергових випадків захворювання на COVID-19, зокрема й у Департаменті, до функціональних повноважень, якого відноситься забезпечення представництва інтересів ДПС у судах, систематичного проведення профілактичних заходів, унеможливили здійснення ефективного робочого графіку в межах звичайної завантаженості на працівників, у зв'язку з чим відповідач мав наявні непереборні обставини, що позбавило можливості у невідкладному зверненні з апеляційною скаргою на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року.
Розглянувши матеріали справи та доводи вказаного клопотання, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
З матеріалів справи встановлено, що 08 грудня 2020 року Чернівецьким окружним адміністративним судом було прийнято оскаржуване рішення, яке отримано апелянтом 10 грудня 2020 року.
Апеляційну скаргу направлено на адресу суду першої інстанції відповідачем 22 січня 2021 року, тобто після закінчення строку, встановленого ст. 295 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 КАС України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Згідно з ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
В силу ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини "Устименко проти України" (№ 32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності".
У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (№ 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Осман проти Сполученого Королівства" зазначено, що обмеження не буде сумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, "якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та поставленою метою" (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO № 23452/94).
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Апеляційний суд вважає, що завантаженість працівників не може бути підставою для несвоєчасного подання апеляційної скарги, оскільки податковий орган є суб'єктом владних повноважень, який має визначену штатним розписом чисельність працівників, а процесуальна дієздатність органу владних повноважень не пов'язана з конкретною службовою особою.
Таким чином, труднощі в організації належного виконання обов'язків працівників контролюючого органу (зокрема, завантаженість тощо) не є об'єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження.
Вказана позиція підтверджена висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалах від 27.07.2020 по справі № 580/1443/19, від 27.10.2020 по справі № 460/1245/19.
Також, є необґрунтованими посилання відповідача на запровадження на всій території України карантину.
Відповідно до пункту 3 розділу VI КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у випадках наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює строки, встановлені у статтях 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 258, 261, 295, 298, 304, 309, 329, 332, 338, 342, 363, а також продовжує процесуальні строки, які встановлені законом чи судом, на строк дії карантину. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Тобто, право учасника процесу на продовження процесуального строку відповідно до наведених вище норм кореспондується з його обов'язком доводити неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк у зв'язку з карантином.
Органи державної влади, зокрема органи Державної фіскальної служби, на період дії карантину не припиняли свою діяльність, а доводи, зазначені відповідачем, жодним чином не свідчать про неможливість вчасного подання до суду апеляційної скарги в межах встановленого законодавством строку, у зв'язку саме з карантином, а стосуються внутрішньої організації роботи щодо підготовки апеляційної скарги, що, як уже було зазначено, не може вважатись поважною причиною пропуску процесуального строку апеляційного оскарження.
Відтак, враховуючи відсутність у поданому клопотанні про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження обставин, які б вказували на неможливість подання апеляційної скарги у встановлений законом процесуальний строк та які зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином, а також враховуючи те, що скаржник є органом Державної влади та на період дії карантину свою діяльність не припиняв, зазначені відповідачем обставини про поновлення строку на подання апеляційної скарги є необґрунтованими та безпідставними, а тому останні не можуть свідчити про поважність підстав його пропуску.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання Державної податкової служби України про поновлення строку апеляційного оскарження.
Згідно з ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи, що апелянт не надав доказів на підтвердження поважності пропуску строку апеляційного оскарження, у відкритті апеляційного провадження у справі слід відмовити.
Щодо клопотання відповідача про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору, то воно не може бути розглянуто судом у зв'язку із відмовою у відкритті апеляційного провадження у справі.
Керуючись ч.3 ст.298, п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд
1. відмовити у задоволенні клопотання Державної податкової служби України про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року.
2. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ошихлібське" до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними дій.
3. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
4. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач Курко О. П.
Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.