Справа № 580/4262/20
про повернення апеляційної скарги
15 березня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Глущенко Я.Б., суддів Пилипенко О.Є., Черпіцької Л.Т., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року у справі за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
01 жовтня 2020 року Головне управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (далі - позивач, ГУ ДФС у Полтавській області) звернулось у суд з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року позов повернуто позивачу.
Не погоджуючись із рішенням суду, 25 січня 2021 року позивач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою апеляційного суду від 22 лютого 2021 року скаргу залишено без руху через відсутність документа про сплату судового збора. Апелянту надано строк для усунення цього недоліка протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про отримання поштового відправлення ухвала суду отримана апелянтом 01 березня 2021 року.
На виконання вимоги суду позивач 09 березня 2021 року звернувся з клопотанням про продовження процесуального строку, яке обґрунтовує неможливістю сплатити судовий збір у надані судом строки. При цьому, не зазначає у який термін ухвалу суду може бути виконано.
Розглянувши клопотання, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (яка застосовується і до апеляційної скарги) в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Тобто, законодавцем визначено, що строк на усунення недоліків апеляційної скарги не може перевищувати десяти днів.
Станом на 15 березня 2021 року сплинуло п'ятнадцять днів з дати отримання апелянтом ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Судом враховується, що законодавчо закріплений обов'язок суду надати достатній для усунення недоліків апеляційної скарги строк, насамперед, обумовлений специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не забезпечив оскарження у встановленому законом порядку рішення суду першої інстанції, відносини стають стабільними із набранням законної сили рішенням суду.
Таким чином, зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що клопотання апелянта про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги не підлягає задоволенню.
Згідно частини 2 статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга та додані до неї матеріали підлягають поверненню скаржнику.
Керуючись статтями 169, 248, 298, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року у справі за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Я.Б. Глущенко
Судді О.Є. Пилипенко
Л.Т. Черпіцька