10 березня 2021 року Справа № 480/9112/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/9112/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання відмови неправомірною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій, з урахуванням уточнень, просить суд:
- визнати неправомірною відмову відповідача перерахувати призначену позивачу пенсію;
- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії позивача відповідно нових умов оплати праці суддів, працюючих на відповідних посадах;
- зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити пенсію позивачу відповідно нових умов оплати праці суддів, працюючих на відповідних посадах, починаючи з 1 січня 2020 року із суддівської винагороди судді Білопільського районного суду за 2020 рік.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що 04.03.2010 вона була відрахована зі штату Білопільського районного суду наказом № 9/1 згідно постанови Верховної Ради України № 1912-У від 18.02. 2010 року у зв'язку з досягненням 65-ти річного віку, тобто пропрацювала суддею 16 років 9 місяців. У зв'язку з тим, що стаж судді у позивача був менше 20 років, після її звільнення з посади судді по досягненню 65-ти річного віку їй була призначена пенсія на підставі ст.37 Закону України "Про державну службу", як це передбачено ч.4 ст.43 Закону України «Про статус суддів».
24 листопада 2020 року позивач звернулася до Білопільського відділення Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку з тим , що з 1 січня розмір суддівської винагороди збільшився. Але ОСОБА_1 було відмовлено здійснити перерахунок пенсії, мотивуючи відмову тим, що з 10.03.2010 року позивачу призначено пенсію державного службовця, а не як судді на підставі ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1992 року, який втратив чинність.
Позивач вважає відмову органу Пенсійного фонду неправомірною, у зв'язку з чим звернулася до суду.
Ухвалою суду від 22.12.2020 позовну заяву залишено без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.ст. 160, 161 КАС України.
Після усунення недоліків позовної заяви, в строк встановлений судом, ухвалою суду від 12.01.2021 позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
Ухвалою суду від 17.02.2021 розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання призначено на 26.02.2021.
25.02.2021 представником відповідача до суду надано відзив на позовну заяву (а.с.36), в якому в задоволенні позову просить відмовити, зазначивши, що позивач перебуває на обліку у головному управлінні як отримувач пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993, визначену ст. 43 Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 № 2862-ХІІ. Тому підстав для здійснення перерахунку пенсії позивачу відповідно нових умов оплати праці суддів на підставі довідки Територіального управління Державної адміністрації України в Сумській області від 19.11.2020 № 04-1947/20 немає.
Судове засідання призначене на 26.02.2021 було відкладено на 10.03.2021 та зобов'язано представника відповідача надати додаткові пояснення по справі.
10.03.2021 представником відповідача до суду подано додаткові пояснення (а.с.73), в яких зазначено, що оскільки позивачу була призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», підстави для здійснення перерахунку пенсії на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - відсутні.
В судове засідання позивач та представник відповідача не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Разом з цим, позивачем подано заяву, в якій просить розгляд справи проводити без її участі, позов підтримує в повному обсязі (а.с.72).
Враховуючи приписи частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності учасників судового процесу у письмовому провадженні.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області як отримувач пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993, визначену ст. 43 Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 № 2862-ХІІ.
При цьому, слід зазначити, що при подачі заяви від 10.03.2010 про призначення пенсії ОСОБА_1 було подано довідку про заробітну плату для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці від 10.03.2010 № 04-388 (а.с.48), яка не була взята до уваги Управлінням Пенсійного фонду України Білопільського району, оскільки стажу роботи на посаді судді для призначення щомісячного грошового утримання судді у відставці не було достатньо (стаж роботи на посаді судді склав - 16 років 10 місяців 7 днів).
При призначенні пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993, розмір пенсії визначався на підставі довідок про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» № 04-386 від 10.03.2010 та довідки про складові заробітної плати за останні 24 календарні місяці що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» № 04-387 від 10.03.2010 (а.с.49-51).
З 01.01.2014 позивачу здійснено перерахунок відповідно до довідки Територіального управління Державної адміністрації України в Сумській області про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію від 08.04.2014 № 04/638/14 (а.с.56-59).
У листопаді 2020 позивач звернулася до ГУ ПФУ в Сумській області із заявами від 24.11.2020 та 25.11.2020 про перерахунок пенсії на підставі довідки Територіального управління Державної адміністрації України в Сумській області від 19.11.2020 № 04-1947/20 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (а.с. 60, 63-64,65).
При цьому, довідка про заробітну плату , що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям позивачем до відповідних заяв не надавалася.
Головним управлінням рішенням № 7 від 27.11.2020 відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії відповідно до довідки від 19.11.2020 № 04-1947/20, оскільки перерахунки пенсій відповідно до Закону України «Про державну службу» № 889-УІІ від 10.12.2015 не передбачені, про що листом від 02.12.2020 №1800-8303/8/61221 повідомлено позивача (а.с.13,66).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 4 статті 43 Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 № 2862- ХІІ судді, який пішов у відставку, за наявності відповідного віку і стажу роботи виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу" № 3723- ХІІ від 16.12.1993.
Судді у відставці, який має стаж роботи н а п о с а д і судді м е н ш е 20 років і досяг 55-річного віку (для жінок - 50 років), розмір щомісячного грошового утримання обчислюється пропорційно кількості повних років роботи на посаді судді. При досягненні таким суддею пенсійного віку за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання в зазначеному розмірі, або, за його вибором, п р и з н а ч а є т ь с я п е н с і я на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993.
Як вбачається з матеріалів справи, Постановою Верховної Ради України від 18.02.2020 №1912-VI, ОСОБА_1 звільнено з посади судді Білопільського районного суду Сумської області у зв'язку з досягненням нею шістдесяти п'яти років (а.с.44-45).
Наказом Білопільського районного суду Сумської області від 04.03.2010 №9/1 позивачка відрахована зі штату суду з 04.03.2010 (а.с.42).
Стаж роботи ОСОБА_1 на посаді судді склав - 16 років 10 місяців 7 днів (а.с.51).
Розпорядженням Управління ПФУ в Білопільському районі № 143059 від 17.03.2010 позивачу п р и з н а ч е н а п е н с і я відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993, визначену ст. 43 Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 № 2862-ХІІ (а.с.51).
З 01.01.2014 позивачу здійснено перерахунок відповідно до довідки Територіального управління Державної адміністрації України в Сумській області від 08.04.2014 № 04/638/14 про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії працюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію (а.с.56-57,58).
Перерахунок пенсії був передбачений ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993, що був відсилочною нормою до порядку перерахунку, встановленому Кабінетом Міністрів України .
Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів для обчислення пенсії», був визначений механізм здійснення перерахунків пенсій державним службовцям, який постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» був виключений.
Надалі Закон України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993 втратив чинність крім статті 37 та прийнято новий Закон України «Про державну службу» № 889-VII від 10.12.2015. При цьому перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням умов оплати праці новим законом не передбачений.
Позивач, звертаючись у листопаді 2020 року до відділу обслуговування громадян №7 (сервісний центр) головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою про перерахунок пенсії, надала довідку Територіального управління Державної адміністрації України в Сумській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного д о в і ч но г о г р о ш ов о г о у т р и м а н н я с у д д і у в і дставці від 19.11.2020 № 04-1947/20, при цьому довідка про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям не надавалася.
Суд вважає за доцільне зазначити, що з матеріалів справи та з матеріалів пенсійної справи, яку надавав відповідач в судове засідання свідчить, що позивач не є суддею у відставці, відповідно, не отримує довічне грошове утримання судді у відставці.
Як вбачається з довідки від 19.11.2020 № 04-1947/20, вона видана на підставі особового рахунку та Рішення Конституційного Суду України №2-р/2020 від 18.02.2020.
Вказаним рішенням Конституційного Суду України, пункт 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII зі змінами, яким було передбачено, що право на отримання щомісячного грошового утримання у розмірі визначеного цим законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу, визнано неконституційним.
Оскільки позивачу була призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», підстави у відповідача для здійснення перерахунку пенсії на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці були відсутні.
Отже, відповідач, відмовляючи у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно поданої довідки про суддівську винагороду, діяв правомірно та у межах наданих йому повноважень.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання відмови неправомірною та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Кунець