02 лютого 2021 року м. Рівне №460/7754/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді О.М. Дудар, за участю секретаря судового засідання А.М. Юрчук, сторін та інших осіб, які беруть участь у справі
позивача: представник Бондар Ю.М.,
відповідачів: представник Охман Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
доначальника Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області Коваленка Миколи Васильовича, Державної служби України з безпеки на транспорті
про визнання протиправною та скасування постанови,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до начальника Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області Коваленка Миколи Васильовича (далі - відповідач-1) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 18.08.2020 №208648.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірна постанова прийнята з порушенням законодавства, є такою, що не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості.
Ухвалою суду від 13.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, призначено підготовче засідання на 10.12.2020.
Підготовче засідання 10.12.2020 за клопотанням відповідача відкладено на 11.01.2021.
16.12.2020 (у межах встановленого судом строку) відповідачем подано відзив на позовну заяву, за змістом якого доводи позивача не спростовують факт порушення ним законодавства про автомобільний транспорт, а спірна постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу є правомірною та такою, що відповідає вимогам Закону.
У підготовчому засіданні 11.01.2021 залучено до участі у справі як співвідповідача Державну службу України з безпеки на транспорті, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 02.02.2021.
У судовому засіданні 02.02.2021 закінчено судовий розгляд ухваленням рішення.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав повністю та суду пояснив, що існують достатні підстави для розумного сумніву в достовірності результатів проведеного уповноваженими особами Укртрансбезпеки вагового контролю, оскільки зважування було здійснене не ідентифікованим обладнанням, щодо якого відсутня інформація про належну сертифікацію та своєчасну повірку.
Вказав на відсутність будь-якої інформації щодо погодження місця розташування пункту контролю та його відповідності технічним вимогам до пунктів зважування.
Зазначив, що всупереч чинним нормам, визначення загальної маси автомобіля та навантаження на строєні осі було здійснено шляхом сумування напівосьових навантажень та наступним сумуванням осьових навантажень на кожну з осей.
Звернув увагу суду на наявність істотної похибки у визначенні навантаження, на яку вказує різниця в параметрах, отриманих внаслідок дворазового зважування транспортного засобу (03.07.2020 та 04.07.2020).
Пояснив, що уповноваженими особами Укртрансбезпеки не було враховано властивості вантажу, аміачної селітри, яка є подільним вантажем та може переміщуватися по всім осям транспортного засобу під час руху.
Крім того, в порушення встановленого порядку габаритно-ваговий контроль у відповідному пересувному пункті зважування здійснювався в темну пору добу на неосвітленій ділянці дороги.
Вказав, що уповноваженими особами Укртрансбезпеки протиправно проігноровано право перевізника привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами.
Відповідач, приймаючи спірну постанову, не надав правової оцінки діям посадових осіб під час проведення відповідної перевірки щодо забезпечення реалізації прав перевізника при здійсненні вантажних перевезень.
Просив позовні вимоги задовольнити повністю.
Представник відповідача заперечила проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, та суду пояснила, що аргументи позивача, висловлені в обґрунтування позовних вимог, не підкріплюються доказами.
Так, жоден спеціальний нормативно-правовий акт не містить вимог щодо зазначення у документах, складених під час проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу, будь-яких характеристик вимірювального та зважувального обладнання.
Вказала, що при проведенні перевірки проводилося як загальне, так і поосьове зважування транспортних засобів, тобто вага визначена у повній відповідності зі встановленими вимогами.
Зазначила, що водій та перевізник несуть відповідальність за надійність розташування та кріплення вантажу. Обставини щодо можливого зміщення сипучого вантажу, на які вказує позивач, є об'єктивною стороною вчиненого ним правопорушення.
Наголосила, що зважування транспортних засобів було проведено повіреними у встановленому порядку пересувними автомобільними вагами. На даний ваговий комплекс видано сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки.
Просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований як фізична особа-підприємець 04.12.2008 (номер запису 2 604 000 0000 007953), 05.12.2008 взятий на облік у контролюючому органі як платник податків та платник єдиного внеску. Основним видом діяльності підприємця за КВЕД є 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (а.с.11).
03-04 липня 2020 року уповноваженими особами Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області, на підставі направлення на рейдову перевірку від 03.07.2020 №009846 та щотижневого графіка перевірок (а.а.с.78-79) в пункті габаритно-вагового контролю, що знаходиться на 75км автомобільної дороги Н-14 Олександрія-Кропивницький-Миколаїв, проведено рейдову перевірку транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів, щодо дотримання вимог транспортного законодавства.
Зокрема, 03.07.2020 о 23год. 51хв. та 04.07.2020 о 00год. 27хв. здійснено перевірку (проведено габаритно-ваговий контроль) автомобіля марки "VOLVO", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , із спеціалізованим напівпричепом марки "MEGA", державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , які належать ФОП ОСОБА_1 (а.с.13). Вказаним автомобілем керував водій ОСОБА_2 .
Перевізником вантажу, аміачної селітри, згідно з накладною від 03.07.2020 №662502 (а.с.77) був суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 . Ця обставина визнається сторонами, а тому в силу вимог ч.1 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягає доказуванню.
Водій ОСОБА_2 надав уповноваженим особам Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області для перевірки наступні документи: посвідчення водія серії НОМЕР_4 ; свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів серії НОМЕР_5 та серії НОМЕР_6 ; накладну на вантаж від 03.07.2020 №662502.
За результатами габаритно-вагового контролю уповноваженими особами Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 04.07.2020 №034274, згідно з яким навантаження на строєну вісь транспортного засобу становить 23,100т при нормативно допустимому 22т (а.с.18).
Зазначені обставини щодо перевищення нормативно допустимого навантаження відображені також у довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 04.07.2020 №030774 (а.с.71), яка складена на підставі талону зважування від 04.07.2020 (транзакція №29164) (а.с.16).
За наслідками перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 04.07.2020 №2735, у якому зафіксовано наступне порушення: "перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу". Водій ОСОБА_2 підписав акт перевірки, зазначивши, що з правопорушенням не згоден (а.с.70).
Управлінням Укртрансбезпеки у Рівненській області ОСОБА_1 було надіслано повідомлення від 10.08.2020 №59037/34/24-20 про розгляд справи щодо порушення чинного законодавства у сфері автомобільного транспорту 18.08.2020 о 10год. 00хв. (а.а.с.20, 68).
За результатами розгляду справи про порушення чинного законодавства у сфері автомобільного транспорту, на підставі акта перевірки Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області від 04.07.2020 №2735 начальником Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області Коваленком М.В. винесено постанову від 18.08.2020 №208648 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою до СПД ОСОБА_1 за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абз.14 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу), застосовано штраф у сумі 8500,00грн (а.с.67).
Справа про порушення законодавства про автомобільний транспорт була розглянута в присутності представника ОСОБА_1 - адвоката Ляшка Д.В. (а.а.с.73-75).
Постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 18.08.2020 №208648 була оскаржена позивачем в адміністративному порядку (а.а.с.23-24).
Згідно з листом Державної служби України з безпеки на транспорті від 04.09.2020 №6943/03/15-20, скаргу позивача залишено без задоволення, постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 18.08.2020 №208648 - без змін (а.а.с.25-26).
Вважаючи постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулюється Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-III (далі - Закон №2344-III) та Порядком здійснення державного контролю у сфері автомобільного транспорту, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).
У силу вимог пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення №103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Частиною четвертою статті 6 Закону №2344-III та пунктом 4 Положення №103 встановлено, що реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 4 Положення №103, до завдань Укртрансбезпеки належить, зокрема, здійснення відповідно до законодавства державного нагляду (контролю) з питань безпеки на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті та ведення дорожнього господарства.
Згідно з пунктом 8 Положення №103 та пунктом 3 Порядку №1567, Укртрансбезпеки реалізовує свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.
Постановою Кабінету Міністрів України 26.06.2015 №592 затверджено, що територіальними органами Державної служби з безпеки на транспорті, є, зокрема, Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області та Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області.
Відповідно до частини одинадцятої статті 6 Закону №2344-III, державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Пунктом 4 Порядку №1567 встановлено, що державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Згідно з пунктами 12, 13 Порядку №1567, рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка, який складається та затверджується наказом Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.
Пунктом 14 Порядку №1567 передбачено, що рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Відповідно до пункту 15 Порядку №1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом, виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 (далі - Порядок №879).
Відповідно до абз.14 ч.1 ст.60 Закону №2344-III, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За приписами ст.48 Закону №2344-III, у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Згідно з п.3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 (далі - Правила №30), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - Правила дорожнього руху), передбачено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Відповідно до ст.33 Закону України "Про автомобільні дороги" від 08.09.2005 №2862-IV (далі - Закон №2862-IV), рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначаються окремими актами законодавства.
Пунктом 4 Правил №30 передбачено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
У силу вимог ст.29 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 №3353-XII, з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Встановлені судом фактичні обставини щодо проведення уповноваженими особами Укртрансбезпеки під час рейдової перевірки габаритно-вагового контролю транспортного засобу дають підстави для висновку про те, що такі дії були вчинені відповідно до наданих законом повноважень, проте з порушенням встановленої процедури.
Так, згідно з пп.4 п.2 Порядку №879, габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Місце здійснення габаритно-вагового контролю - спеціально облаштоване місце розташування стаціонарних або пересувних пунктів габаритно-вагового контролю (пп.7 п.2 Порядку №879).
Згідно з пп.9 п.2 Порядку №879, пересувний пункт габаритно-вагового контролю (далі - пересувний пункт) - спеціальний транспортний засіб, обладнаний вимірювальною і зважувальною технікою для здійснення контролю. Ділянка дороги на відстані 100 метрів до пересувного пункту, 50 метрів за пересувним пунктом та узбіччя дороги за напрямком руху, де розташовано пункт, вважаються його межами. Місце здійснення габаритно-вагового контролю позначається відповідними тимчасовими дорожніми знаками.
За приписами п.11 Порядку №879, місце та режим роботи пересувного пункту встановлюється Укртрансбезпекою за погодженням з уповноваженим підрозділом Національної поліції. Забороняється експлуатація пересувних пунктів у темну пору доби, крім випадків, коли такий пункт розташовано на освітлених ділянках автомобільних доріг, у морських, річкових портах, вантажних терміналах, місцях формування вантажопотоків.
Судом встановлено, що перевірку транспортного засобу марки "VOLVO", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , із спеціалізованим напівпричепом марки "MEGA", державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , уповноваженими особами Укртрансбезпеки було проведено у пересувному пункті габаритно-вагового контролю у темну пору доби.
Проте, будь-яких доказів погодження підрозділом Національної поліції місця та режиму роботи пересувного пункту відповідачем суду не надано, як не надано й доказів, що такий пункт розташовано на освітленій ділянці автомобільної дороги.
Вичерпний перелік облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування встановлюють Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 №255, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.08.2016 за №1171/29301 (далі - Вимоги №255).
Згідно з п.9 розд.ІІ "Вимоги до пересувного пункту габаритно-вагового контролю" Вимог №255, вагове обладнання повинно забезпечувати поосьове зважування у русі і визначати повну масу вантажного транспортного засобу з похибкою не більше ніж 2% та дискретністю вимірювання в межах технічних характеристик вагового обладнання, визначених виробником.
Досліджуючи подані відповідачем докази, суд встановив, що згідно з довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 04.07.2020 №030774 (а.с.71) та розрахунком плати за проїзд №1595 (а.с.72), позивачем було перевищено нормативно вагові параметри навантаження на строєну вісь (23,100т при нормативно допустимому 22т), а у талонах зважування від 03.07.2020 (транзакція №29157) та від 04.07.2020 (транзакція №29162) (а.а.с.15-16) зафіксовано параметри зважування окремо по напівосям кожної з п'яти осей.
Тобто, всупереч вимогам п.9 розд.ІІ Вимог №255 визначення загальної маси автомобіля та навантаження на строєні осі було здійснено шляхом сумування напівосьових навантажень з наступним сумуванням осьових навантажень.
Крім того, судом встановлено, що транспортний засіб зважувався щонайменше двічі: 03.07.2020 о 23год. 51хв. та 04.07.2020 о 00год. 27хв. Це підтверджується зазначеними талонами на зважування від 03.07.2020 (транзакція №29157) та від 04.07.2020 (транзакція №29162).
При цьому, ваги реєстрували різні показники - як загальної маси транспортного засобу, так і навантаження на окремі осі. Похибка контрольних показників, зазначених в обумовлених талонах, є істотною - складає до 420кг.
Згідно з п.23 Порядку №879, власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.
Після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух (п.24 Порядку №879).
Будь-яких доказів приведення водієм ваги транспортного засобу до нормативно визначених параметрів відповідачем суду не надано.
Суд зазначає, що талон зважування від 03.07.2020 (транзакція №29157) не зафіксований уповноваженими особами Укртрансбезпеки у жодному з документів, що були складені під час проведення перевірки. Результати, зазначені у вказаному талоні, відповідачем до уваги не взято.
Згідно зі свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів серії НОМЕР_5 та серії НОМЕР_6 , загальна власна вага автомобіля та причепа становить відповідно 8,303т та 8,1т (а.с.13).
Згідно з накладною на відпуск продукції від 03.07.2020 №662502, для перевезення на транспортний засіб було відвантажено товар загальною вагою 24т (а.с.14).
Тобто, загальна вага навантаженого автомобіля марки "VOLVO", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , із спеціалізованим напівпричепом марки "MEGA", державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , становить 40,403т, тобто перебуває в межах встановлених габаритно-вагових норм.
Таким чином, встановлені судом обставини дають підстави для сумніву у достовірності відображених у складених під час проведення перевірки документах вагових параметрів транспортного засобу та відповідності способу зважування визначеному нормативно. Під час розгляду справи такі сумніви відповідачем не спростовано.
У сукупності викладеного, суд дійшов висновку, що уповноваженими особами Укртрансбезпеки у спірних правовідносинах під час проведення перевірки не було дотримано вимог Порядку №879 та Вимог №255, що тягне наслідки у виді протиправності спірної постанови.
Поряд з цим, суд не бере до уваги посилання позивача на те, що зважування транспортного засобу було здійснене неналежним обладнанням, оскільки відповідачем до відзиву надані належні документи, що підтверджують повірку та сертифікацію зважувального обладнання: видане ДП "УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ" свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 17.06.2020 №34-001/1216; виданий Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 21.11.2017 №UA-МГІ-2195-2007 (а.а.с.80-81).
За результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки типу "CHEKLODE FREEWEGH" (вага пересувна автомобільна) відповідає вимогам ГОСТ29329-92.
Отже, зважувальне обладнання, на якому проводилося зважування транспортного засобу, відповідає вимогам чинного законодавства. Зворотного позивачем не доведено, доказів перебування ваг "CHEKLODE FREEWEGH" у пошкодженому стані - суду не надано.
Також суд не бере до уваги посилання позивача на можливе зміщення сипучого вантажу, оскільки в силу вимог п.22.2 Правил дорожнього руху саме водій перед початком руху зобов'язаний перевірити надійність розташування та кріплення вантажу.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку, що спірна постанова не відповідає критеріям обґрунтованості та розсудливості, прийнята без урахування усіх обставин, а тому є правомірною та скасуванню не підлягає.
Отже, позов підлягає до задоволення повністю.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 1 статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судом встановлено, що за подання адміністративного позову ФОП ОСОБА_1 згідно квитанцією від 02.10.2020 сплачено судовий збір у сумі 840,80грн (а.с.8).
Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено повністю, сплачений судовий збір у зазначеній сумі належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань співвідповідача.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до начальника Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області Коваленка Миколи Васильовича, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області від 18 серпня 2020 року №208648 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, Державної служби України з безпеки на транспорті, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 840,80грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідачі: Начальник Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області Коваленко Микола Васильович (вул.Небесної Сотні, буд.34, м.Рівне, 33013).
Державна служба України з безпеки на транспорті (просп.Перемоги, буд.14, м.Київ, 01135, код за ЄДРПОУ 39816845).
Повне рішення у зв'язку з навчанням для підвищення кваліфікації та тимчасовою непрацездатністю головуючої судді складено 15 березня 2021 року.
Суддя О.М. Дудар