15 березня 2021 року м. Рівне №460/6314/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді О.М. Дудар, розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доВолинського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки
про визнання протиправними бездіяльності та дій, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач) про визнання протиправними бездіяльності та дій, зобов'язання вчинення певних дій та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Позивач просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо недотримання встановленого законом п'ятиденного строку надання відповіді на запит від 10.08.2020 відповідно до норм Закону України "Про доступ до публічної інформації";
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо несвоєчасного надання інформації відповіддю від 19.08.2020 №ФПЗ/543 на запит від 10.08.2020 відповідно до норм Закону України "Про доступ до публічної інформації";
- визнати протиправним та скасувати пункт 5 наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 31.05.2013 №126 в частині утримання ОСОБА_1 поза штатом ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати не в повному обсязі місячного грошового забезпечення за період з 31.05.2013 по 08.06.2013;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 29.12.2009 по 31.03.2010 та з 01.05.2013 по 08.06.2013;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.04.2010 по 30.04.2013 з урахуванням січня 2008 року як базового місяця;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо непроведення своєчасного повного розрахунку грошового забезпечення;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити перерахунок та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 29.12.2009 по 08.06.2013 із урахуванням січня 2008 року як базового місяця та раніше виплачених сум;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити перерахунок та виплатити грошове забезпечення за період з 31.05.2013 по 08.06.2013 із урахуванням окладу за військове звання, посадового окладу, надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення за посадою заступника військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 із урахуванням раніше виплачених сум;
- стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при виключенні зі списків особового складу частини за період з 09.06.2013 по день розгляду справи, з розрахунку середньоденного заробітку в сумі 127,15грн.
Ухвалою суду від 21.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 23.09.2020 прийнято часткову відмову позивача від позову, провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дій щодо несвоєчасного надання інформації відповіддю від 19.08.2020 №ФПЗ/543 на запит від 10.08.2020 відповідно до норм Закону України "Про доступ до публічної інформації", визнання протиправною бездіяльності щодо непроведення своєчасного повного розрахунку грошового забезпечення, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при виключенні зі списків особового складу частини за період з 09.06.2013 по день розгляду справи, з розрахунку середньоденного заробітку в сумі 127,45грн.
07.12.2020 від Волинського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого позовні вимоги є безпідставними, оскільки відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ухвалою суду від 15.03.2021 залишено без розгляду позовну заяву в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування пункту 5 наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 31.05.2013 №126 в частині утримання ОСОБА_1 поза штатом Горохівсько-Локачинського об'єднаного районного військового комісаріату.
Вирішуючи спір по суті в іншій частині позовних вимог, суд врахував, що Волинський обласний військовий комісаріат реформовано у Волинський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.
Розглянувши позовну заяву та відзив на позовну заяву, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.12.2009 №276 (по стройовій частині) капітана ОСОБА_1 , призначеного наказом Начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.12.2009 №764 на посаду заступника військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 , 25.12.2009 зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення (а.с.21).
Наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.12.2009 №278 (по стройовій частині) капітана ОСОБА_1 , призначеного наказом Начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.12.2009 №764 на посаду заступника військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 , наказано вважати таким, що 29.12.2009 справи по посаді прийняв і приступив до виконання службових обов'язків (а.с.22).
Надалі між Міністерством оборони України та ОСОБА_1 було укладено Контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, який набрав чинності з 18 серпня 2010 року. Строк дії контракту - п'ять років (а.а.с.29-30).
Наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 30.05.2013 №298 (по особовому складу) майора ОСОБА_1 , заступника військового комісара Горохівсько-Локачинського об'єднаного районного військового комісаріату Волинської області Західного оперативного командування, призначено офіцером відділу оперативної підготовки оперативного управління штабу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України (а.с.23).
Наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 31.05.2013 №126 (по стройовій частині) майора ОСОБА_1 , заступника військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно з Директивою міністра оборони України від 19 лютого 2013 року №Д-322/1/3дск "Про проведення організаційних заходів з місцевими органами військового управління Сухопутних військ Збройних Сил України у 2013 році" наказано вважати таким, що справи та посаду здав, та з 31 травня 2013 року тимчасово утримувати поза штатом Горохівсько-Локачинського об'єднаного районного військового комісаріату (а.с.24).
Наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07.06.2013 №132 (по стройовій частині) майора ОСОБА_1 , який знаходився поза штатом Горохівсько-Локачинського об'єднаного районного військового комісаріату, призначеного наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 30.05.2013 №298 на посаду офіцера відділу оперативної підготовки оперативного управління штабу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, наказано вважати таким, що справи та посаду здав, 08 червня 2013 року виключити із списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_2 та всіх видів забезпечення і направити для подальшого проходження військової служби у штаб Командування Сухопутних військ Збройних Сил України м. Київ (а.с.25).
Щодо позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо недотримання встановленого законом п'ятиденного строку надання відповіді на запит від 10.08.2020 відповідно до норм Закону України "Про доступ до публічної інформації", суд зазначає наступне.
Зазначену позовну вимогу ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства несвоєчасно надав відповідь на запит на отримання публічної інформації від 10.08.2020.
Відзив на позовну заяву жодних пояснень чи заперечень щодо зазначеної позовної вимоги не містить.
Судом встановлено, що 10 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із запитом на отримання публічної інформації, що стосується розміру та складу грошового забезпечення, отриманого ним за посадою заступника військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також просив надати копії документів (а.с.17).
Зазначений запит позивач надіслав відповідачу 10.08.2020, що підтверджується фіскальним чеком органу поштового зв'язку від 10.08.2020 №3301200079680 (а.с.18).
Поштове відправлення ОСОБА_1 від 10.08.2020, за даними офіційного веб-сайту УДППЗ "Укрпошта", відповідачем отримано 11.08.2020 (а.с.18).
На запит ОСОБА_1 . Волинським обласним військовим комісаріатом надано відповідь від 19.08.2020 №ВФЗ/543 (а.с.20).
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 №2939-VI (далі - Закон №2939-VІ).
Відповідно до ст.1 Закону №2939-VІ, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з п.1 ч.1 ст.3 Закону №2939-VІ, право на доступ до публічної інформації гарантується обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону №2939-VІ, доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Статтею 12 Закону №2939-VI визначено, що суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.
У силу вимог ч.1, 2 ст.19 Закону №2939-VІ, запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Відповідно до ч.1 ст.20 Закону №2939-VІ, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту (ч.4 ст.20 Закону №2939-VІ).
Отже, право особи на доступ до публічної інформації включає в себе не тільки право на отримання відповідної інформації, а й право на своєчасність її отримання.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 є розпорядником щодо зажаданої ОСОБА_1 запитом від 10.08.2020 інформації.
З матеріалів справи вбачається, що запит ОСОБА_1 від 10.08.2020 відповідає вимогам, встановленим ч.5 ст.19 Закону №2939-VІ.
Як зазначено судом вище, зазначений запит було отримано відповідачем 11.08.2020, зажадану вказаним запитом інформацію позивачу було надано листом від 19.08.2020.
На підтвердження обставин щодо отримання такого листа позивачем надано копію конверта, з якої вбачається, що поштове відправлення, адресоване ОСОБА_1 , було подано Волинським обласним військовим комісаріатом на пошту для пересилання 22.08.2020 (а.с.19).
Оскільки жодних заперечень щодо зазначених обставин від відповідача не надійшло, суд дійшов висновку, що саме в цьому конверті надсилалася ОСОБА_1 відповідь від 19.08.2020.
Таким чином, 22.08.2020 - є датою подання відповідачем кореспонденції на пошту для пересилання позивачу.
Жодних доказів продовження строку надання інформації в порядку ч.4 ст.20 Закону №2939-VІ відповідачем суду не надано.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що Волинським обласним військовим комісаріатом порушено встановлений Законом №2939-VI п'ятиденний строк, що обчислюється в робочих днях, для надання відповіді на запит на інформацію, тобто допущено протиправну бездіяльність, порушено право позивача на своєчасний розгляд його звернення суб'єктом владних повноважень.
При цьому, суд, вирішуючи спір в зазначеній частині, врахував висновки щодо застосування норм права Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 19.03.2019 у справі №800/369/17, як це передбачено ч.5 ст.242 КАС України.
Отже, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо недотримання встановленого законом п'ятиденного строку надання інформації на запит від 10.08.2020 є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати не в повному обсязі місячного грошового забезпечення за період з 31.05.2013 по 08.06.2013 та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплатити грошове забезпечення за період з 31.05.2013 по 08.06.2013 із урахуванням окладу за військове звання, посадового окладу, надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення за посадою заступника військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 із урахуванням раніше виплачених сум, суд зазначає наступне.
Зазначену позовну вимогу ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства, у не передбачений жодним нормативно-правовим актом спосіб 31.05.2013 вивів позивача поза штат. В той же час невизначення службового становища позивача не може бути підставою для позбавлення його права на отримання грошового забезпечення за посадою, яку він займав.
У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що позовна вимога щодо зобов'язання здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 31.05.2013 по 08.06.2013 є такою, що заявлена передчасно (до вирішення питання стосовно правомірності виведення позивача за штат), а тому до задоволення не підлягає.
Як зазначено судом вище, наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 31.05.2013 №126 (по стройовій частині) майора ОСОБА_1 , заступника військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно з Директивою міністра оборони України від 19 лютого 2013 року №Д-322/1/3дск "Про проведення організаційних заходів з місцевими органами військового управління Сухопутних військ Збройних Сил України у 2013 році" наказано вважати таким, що справи та посаду здав, та з 31 травня 2013 року тимчасово утримувати поза штатом Горохівсько-Локачинського об'єднаного районного військового комісаріату (а.с.24).
Наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07.06.2013 №132 (по стройовій частині) майора ОСОБА_1 , який знаходився поза штатом Горохівсько-Локачинського об'єднаного районного військового комісаріату, призначеного наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 30.05.2013 №298 на посаду офіцера відділу оперативної підготовки оперативного управління штабу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, наказано вважати таким, що справи та посаду здав, 08 червня 2013 року виключити із списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_2 та всіх видів забезпечення і направити для подальшого проходження військової служби у штаб Командування Сухопутних військ Збройних Сил України м. Київ (а.с.25).
Згідно з витягом з послужного списку від 31.12.2013 №544, майор ОСОБА_1 у період з 25.12.2009 по 08.06.2013 перебував на посаді заступника військового комісара ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) (а.с.16).
Спеціальним законом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-ХІІ).
Відповідно до ст.1-2 Закону №2011-ХІІ, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з частинами 1-4 статті 9 Закону №2011-XII, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
На момент виникнення спірних правовідносин була чинною постанова Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №1294), пункт перший якої установлював, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, ліцеїстам та вихованцям військових оркестрів, а також порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби визначає Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 №260, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 за №638/15329 (далі - Інструкція №260).
Відповідно до п.9.1 Інструкції №260, особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, звільненим від посад, які вони займають (у тому числі у зв'язку з переходом військової частини на новий штат, частковою зміною штату), із дня, наступного за днем звільнення від займаних посад (скорочення штатної посади), протягом двох місяців виплачується грошове забезпечення, яке військовослужбовець отримував за штатною посадою на день звільнення з посади (скорочення).
Грошове забезпечення у цьому випадку обчислюється виходячи з окладу за військове звання, посадового окладу, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення).
Після закінчення двох місяців грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується тільки за рішенням Міністра оборони України.
Пунктом 9.2 Інструкції №260 передбачено, що днем звільнення військовослужбовця з посади, яку він займає, уважається день закінчення здавання справ і складання обов'язків за посадою в межах строків, установлених Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України і Положенням про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 16 липня 1997 року №300, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 грудня 1997 року за № 615/2419 (зі змінами).
Днем звільнення з посади (скорочення штатної посади) у разі часткової зміни штату вважається день закінчення здавання справ і складання обов'язків за посадою в межах установлених строків, але не пізніше дня, установленого відповідними директивами та змінами до штатів, визначених вищим штабом.
Отже, у період з 31.05.2013 по 08.06.2013 ОСОБА_1 належало виплачувати грошове забезпечення за посадою заступника військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 , як такому, що виключений зі списків особового складу зазначеного військового комісаріату 08.06.2013 наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07.06.2013 №132 та перебуває в розпорядженні.
При цьому, виплата такого грошового забезпечення позивачу повинна проводитися у повному обсязі, виходячи з окладу за військове звання, посадового окладу, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення).
Згідно з архівною відомістю з квітня 2013р. по червень 2013р., заступнику військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 у червні 2013 року було нараховано грошове забезпечення у сумі 5215,69грн, з них: 125,00грн - оклад за в/званням; 1067,00грн - посадовий оклад; 357,00грн - надбавка за вислугу років; 974,75грн - надбавка за ВОВЗ; 134,24грн - надбавка за роботу в умовах режимних обмежень; 661,56грн - щомісячна додаткова грошова винагорода; 7,11грн - надбавка за кваліфікацію; 1208,12грн - премія; 680,31грн - компенс.податку. Після утримання податків та внесків в банк, для отримання ОСОБА_1 , було перераховано 4417,46грн (а.с.28).
Таким чином, виплата грошового забезпечення позивачу у період з 31.05.2013 по 08.06.2013 була проведена у повній відповідності з вимогами Постанови №1264 та Інструкції №260, з виплатою основного та додаткових видів грошового забезпечення.
Зворотного позивачем не доведено, жодних протиправних дій відповідача щодо виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у неналежному розмірі в період з 31.05.2013 по 08.06.2013 судом не встановлено.
Отже, позовні вимоги про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати не в повному обсязі місячного грошового забезпечення за період з 31.05.2013 по 08.06.2013 та зобов'язання відповідача перерахунок та виплатити грошове забезпечення за період з 31.05.2013 по 08.06.2013 із урахуванням окладу за військове звання, посадового окладу, надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення за посадою заступника військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 із урахуванням раніше виплачених сум є безпідставними та необґрунтованими, а тому в їх задоволенні суд відмовляє.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 29.12.2009 по 31.03.2010 та з 01.05.2013 по 08.06.2013, визнання протиправними дій Волинського обласного військового комісаріату щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.04.2010 по 30.04.2013 з урахуванням січня 2008 року як базового місяця та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 29.12.2009 по 08.06.2013 із урахуванням січня 2008 року як базового місяця та раніше виплачених сум, суд зазначає наступне.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначає, що відповідач протиправно не виплачував йому у вказані періоди індексацію грошового забезпечення, як це передбачено чинним законодавством.
У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що виплата позивачу індексації за період проходження військової служби у підпорядкованому Горохівсько-Локачинському об'єднаному районному військовому комісаріаті була здійснена у встановленому порядку, у межах фінансових ресурсів, затвердженого бюджету (кошторису) на відповідний рік.
У силу вимог статті 9 Закону №2011-XII, грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 №1282-ХІІ (далі - Закон №1282-ХІІ), індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до статті 4 Закону №1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Статтею 6 Закону № 1282-XII визначено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 №2017-III визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078).
Згідно з п.1-1 Порядку №1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (у 2016-2018 роках - 103 відсотка).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до п.2 Порядку №1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
За змістом п.4 Порядку №1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Отже, на підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації. При цьому, базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.
Пунктом 6 Порядку №1078 встановлено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно - правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Зазначений висновок узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №825/1832/17.
Суд зазначає, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадових окладів особи. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.
Тобто, за умови підвищення посадового окладу в січні 2008 року, останній є базовим, а з лютого здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Визначення розміру посадових окладів військовослужбовців на момент виникнення спірних правовідносин здійснювалося відповідно до Постанови №1294, якою затверджено нові схеми посадових окладів військовослужбовців.
Вказана постанова набрала чинності з 01.01.2008 та діяла до дати набрання чинності постановою Кабміну Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме до 01.03.2018.
Підвищення тарифних ставок (окладів) після 01.01.2008, що є підставою для встановлення іншого базового місяця при проведенні індексації, не відбувалося.
Таким чином, базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення позивача є січень 2008 року, в якому Постановою №1294 встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців.
Згідно з довідкою про розміри нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , останньому у періоди січень-березень 2010 року та травень-червень 2013 року не була виплачена індексація грошового забезпечення (а.с.27).
Крім того, із зазначеної довідки вбачається, що виплата ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у період квітень 2010 року - квітень 2013 року була проведена з порушенням встановлених норм, оскільки відповідачем було застосовано не передбачений Порядком №1078 показник - "коефіцієнт індексації в %".
Зворотного відповідачем не доведено.
Суд критично оцінює посилання відповідача на те, що згідно з Порядком №1078 проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік, оскільки вказана норма застосовується з 01.12.2015, тобто не поширюється на спірний період.
Також відхиляються судом доводи відповідача щодо відсутності коштів для виплати індексації, оскільки індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, а тому держава не може односторонньо відмовитися від взятих на себе зобов'язань шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.
Суд зазначає, що вимоги щодо нарахування індексації грошового забезпечення в період проходження військової служби є однією із форм реалізації закріпленого у ст.43 Конституції України права на працю, а тому суд керується, в тому числі, і положеннями ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України, яка визначає право звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, в даному випадку виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовця.
Зазначені висновки узгоджуються з висновками, викладеними в постанові Верховного Суду від 26.11.2019 у справі №340/184/19.
Таким чином, вимоги позивача, що стосуються індексації його грошового забезпечення, є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд вважає, що позивачем частково доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а тому позов належить задовольнити частково.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Волинського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними бездіяльності та дій, зобов'язання вчинення певних дій задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо недотримання встановленого Законом України "Про доступ до публічної інформації" п'ятиденного строку надання інформації на запит ОСОБА_1 від 10 серпня 2020 року.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди з січня 2010 року по березень 2010 року та з травня 2013 року по червень 2013 року.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з квітня 2010 року по квітень 2013 року без урахування січня 2008 року як базового місяця.
Зобов'язати Волинський обласний військовий комісаріат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за періоди з січня 2010 року по березень 2010 року та з травня 2013 року по червень 2013 року зі встановленням базового місяця - січень 2008 року.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з квітня 2010 року по квітень 2013 року зі встановленням базового місяця - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Волинський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (вул.Теремнівська, буд.85а, м.Луцьк, 43008, код за ЄДРПОУ 08013516).
Рішення складено 15 березня 2021 року.
Суддя О.М. Дудар