про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження
в адміністративній справі
15 березня 2021 рокум. ПолтаваСправа № 440/1959/21
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Сич С.С., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Виконавчого комітету Подільської районної у м.Полтаві ради (вул. Анатолія Кукоби, 39, м. Полтава, 36022) про визнання бездіяльності протиправною, стягнення середньої заробітної плати та моральної шкоди,-
09 березня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтаві ради про:
- визнання протиправною бездіяльності Виконавчого комітету Подільської районної у м.Полтаві ради у невиплаті позивачу середньої заробітної плати на період працевлаштування за 6 місяців;
- стягнення з Виконавчого комітету Подільської районної у м.Полтаві ради на користь позивача 164652 грн. 51 коп;
- стягнення з Виконавчого комітету Подільської районної у м.Полтаві ради на користь позивача моральної шкоди в сумі 10000 грн.
Підставою даного позову є порушення права позивача у сфері публічно-правових відносин внаслідок відмови відповідача виплатити йому середню заробітну плату відповідно до вимог статті 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад".
У позовній заяві позивач просить поновити пропущений з поважних причин процесуальний строк звернення до суду.
За змістом частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Предметом спору у цій справі є бездіяльність відповідача щодо виплати середньої заробітної плати ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 33 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад” від 11.07.2020 №93-ІV на період його працевлаштування.
Відповідно до частини другої статті 33 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад” від 11.07.2020 №93-ІV депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації. У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету. У разі, якщо колишній депутат місцевої ради має право на пенсійне забезпечення або йому призначена пенсія за віком, по інвалідності, у зв'язку із втратою годувальника, за вислугу років відповідно до закону, за ним не зберігається середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді в раді.
Отже, виходячи зі змісту частини 2 статті 33 Закону №93-ІV від 11.07.2002, середня заробітна плата, яка зберігається за колишнім депутатом місцевої ради після закінчення повноважень за своєю правовою природою є компенсацією заробітної плати такій особі на період її працевлаштування.
Статтею 233 КЗпП передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
У рішенні від 15 жовтня 2013 року N 8-рп/2013 у справі N 1-13/2013 Конституційний Суд України зазначив, що положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України у системному зв'язку з положеннями статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР зі змінами необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.
Отже, зважаючи на те, що середня заробітна плата відповідно до частини 2 статті 33 Закону №93-ІV від 11.07.2002 є за своєю правовою природою є компенсацією заробітної плати колишньому депутатові місцевої ради на період його працевлаштування звернення до суду про стягнення такої середньої заробітної плати не обмежено строком. Відтак, оскільки строк звернення до суду з даним позовом позивачем не пропущено, відсутні підстави для задоволення клопотання позивача про поновлення пропущеного з поважних причин процесуального строку звернення до суду.
Позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення.
Частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Згідно з пунктом 13 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Отже, в силу Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви у даній справі, а відтак відсутні підстави для задоволення клопотання про відстрочення позивачу сплати судового збору.
Адміністративний позов відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, поданий особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, належить розглядати у порядку адміністративного судочинства та підсудний Полтавському окружному адміністративному суду.
Таким чином, позовну заяву слід прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі.
Відповідно до частини 1 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно з частиною 2 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а частиною 6 статті 12 цього Кодексу - що, справою незначної складності, є справи щодо: прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище; інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження врегульовані статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з частиною 5 якої суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Враховуючи критерії, визначені частиною 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, які не вимагають проведення підготовчого провадження або судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку, що зазначена справа є справою незначної складності, не підпадає під винятки, передбачені частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому у відповідності до частини 6 статті 12, з урахуванням положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Частиною 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно з частиною 3 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини 3 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Частиною 6 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Зважаючи на вищевикладене, з метою повного та всебічного з'ясування обставин справи, суд вважає за необхідне витребувати від відповідача Виконавчого комітету Подільської районної у м.Полтаві ради довідку про розмір середньої заробітної плати ОСОБА_1 за два останні повні місяці, що передували його звільненню, із зазначенням кількості відпрацьованих днів.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 12, 77, 80, 122, 132, 160, 161, 171, 248, 256, 257, 260, 262, Кодексу адміністративного судочинства України, -
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі №440/1959/21 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтаві ради про визнання бездіяльності протиправною, стягнення середньої заробітної плати та моральної шкоди.
Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Надати відповідачу строк п'ять днів з дня вручення ухвали для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Запропонувати відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі надати до суду відзив на позов разом з усіма доказами, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього документів іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
Роз'яснити відповідачу, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішуватиме справу за наявними матеріалами, а неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову в силу частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
Встановити позивачу трьохденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка повинна відповідати статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України.
Встановити відповідачу трьохденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке повинно відповідати статті 164 Кодексу адміністративного судочинства України.
Витребувати від відповідача Виконавчого комітету Подільської районної у м.Полтаві ради довідку про розмір середньої заробітної плати ОСОБА_1 за два останні повні місяці, що передували його звільненню, із зазначенням кількості відпрацьованих днів.
Витребувані документи надати до суду у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Роз'яснити, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені Кодексом адміністративного судочинства України. Згідно частини першої статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень.
Повідомити учасникам справи, що вони можуть отримати інформацію у справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, веб-адреса сторінки суду: http://court.gov.ua/fair/sud1670/.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Надіслати відповідачу копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя С.С. Сич