15 березня 2021 р. м. Вінниця Справа № 120/2291/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУПФУ у Вінницькій області, відповідач) про :
- визнання протиправним та скасування рішення №90511053157 від 30.03.2020 р. про відмову у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років, відповідно до статті 86 "Про прокуратуру ";
- зобов'язання здійснити з 13.12.2020 р. перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до ч.20 ст.86 Закону України "Про прокуратуру" у розмірі 90% від загальної суми складових місячного заробітку на підставі довідки прокуратури Вінницької області №18/102 від 12.03.2020 р. та виплачувати без обмеження граничного розміру;
- зобов'язання виплатити різницю суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією разово та однією сумою, без застосування постанови КМУ №649 від 22.08.2018 р. "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судщу", якою затверджено "Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду".
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що отримує пенсію за вислугу років, обчислену відповідно до вимог статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-XII.
Діючим працівникам прокуратури підвищено заробітню плату, відповідно, позивачу виготовлено оновлену довідку із усіма складовими, яка направлена відповідачу. Однак, спірним рішенням відмовлено у здійснені перерахунку з підстав того, що після прийняття рішення Конституційни Судом України від 13.12.2019 №7-(ІІ)/2019 постанови чи інші нормативно-правові акти про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури не приймались, відповідно, відсутні підстави для перерахунку.
Позивач не погоджується з таким рішенням управління та вважає, що наявні підстави для здійснення перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки прокуратури Вінницької області №18/102 від 12.03.2020 р., в зв'язку з чим звернувся з цим позовом до суду.
05.06.2020 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку статті 263 КАС України.
18.06.2020 р. надійшов відзив поданий "представником Головного управління ПФУ у Вінницькій області Ж. Савченко", однак такий не приймається до уваги, виходячи з наступного.
Частиною третьою статті 43 КАС України передбачено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з частини третьої статті 55 КАС України, юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Відповідно до підпункту 19 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України.
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02 червня 2016 року № 1401-VIII.
Відтак підпунктом 11 пункту 16-1 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.
Отже, законодавець розмежував поняття "самопредставництво" та "представництво інтересів", які, відповідно, передбачають участь, зокрема, органу державної влади у судовій справі через свого керівника, іншу уповноважену особу відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), тобто в порядку самопредставництва, або ж через представника.
Таким чином, самопредставництво органу державної влади в адміністративній справі може здійснюватись лише особами, коло яких визначено у ч. 3 ст. 55 КАС України.
Водночас в силу положень ст.ст. 131-1, 131-2, абзацу 2 підпункту 11 пункту 16-1 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах з 01.01.2020 здійснюється виключно прокурорами або адвокатами.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що у разі здійснення самопредставництва повноваження особи, яка від імені органу державної влади подає (підписує) заяву, клопотання, скаргу, мають бути підтверджені належними документами, наприклад статутом, положенням, трудовим договором (контрактом) або відомостями про займану посаду.
Відповідна правова позиція наведена, зокрема, в ухвалі Верховного Суду від 20.01.2020 у справі № 480/1886/19.
До відзиву відповідача не надано документів, які б підтверджували повноваження Ж.Савченко на здійснення самопредставництва чи представництва відповідного органу державної влади.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що від імені відповідача відзив подано (підписано) особою, права якої на вчинення відповідних дій не підтверджені у встановленому законом порядку, а відтак, доводи викладені в ньому не беруться судом до уваги.
30.06.2020 р. зупинено провадження у справі.
Ухвалою від 25.02.2021 р. провадження у справі поновлено.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію за вислугою років, призначену відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії).
У березні 2020 прокуратурою Вінницької області позивачу видано довідку від 12.03.2020 №18/101 про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії. Довідка видана на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури".
19.03.2020 р. ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, до якої серед іншого додав зазначену довідку.
За наслідком розгляду даної заяви управління прийнято рішення №90511053157 від 30.03.2020 р., яким відмовлено у задоволенні заяви про перерахунок пенсії з мотивів того, що після прийняття рішення Конституційни Судом України від 13.12.2019 №7-(ІІ)/2019 постанови чи інші нормативно-правові акти про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури не приймались, відповідно, відсутні підстави для перерахунку.
Не погоджуючись з таким рішенням управління позивач звернувся до суду із даними позовом.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд враховує позицію Верховного Суду від 14 вересня 2020 року за результатами розгляду зразкової справи № 560/2120/20 .
Так, на час призначення позивачу пенсії (2005 рік) особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначалися статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ (далі- Закон №1789-ХІІ), відповідно до якої:
- прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Така пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку (частина перша статті 50-1);
- обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина дванадцята статті 50-1);
- призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина сімнадцята статті 50-1).
До статті 50-1 Закону №1789-ХІІ вносилися зміни Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI (далі - Закон №3668-VI), унаслідок яких наведена вище частина сімнадцята статті 50-1 Закону №3668-VI з 01.10.2011 стала вісімнадцятою, - тобто відбулась зміна порядкового номеру частин статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.
14.10.2014 ухвалено новий Закон України "Про прокуратуру" №1697-VІІ (далі - Закон №1697-VІІ).
Частина двадцята статті 86 Закону №1697-VІІ (в первинній редакції) містила такий зміст: "Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Отже, первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VІІ та частина сімнадцята (з 01.10.2011-вісімнадцята) статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.
Розділ XII "Прикінцеві положення" Закону №1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у т.ч. стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15 липня 2015 року. Водночас з 15.07.2015 р. втратив чинність Закон №1789-XII (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів).
1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 76-VIII), яким, з-поміж іншого, внесено такі зміни:
- частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ (діяла до 15.07.2015) викладено в такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України";
- частину двадцяту статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року "Про прокуратуру" №1697-VІІ (набрала чинності 15.07.2015) викладено у такій редакції: " 20. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".
Отже, починаючи з 1 січня 2015 року в Україні:
- жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України "Про прокуратуру";
- законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.
При цьому, у грудні 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 та визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України; положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення №7-р(II)/2019:
- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
" 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Отже, з 13.12.2019 р. набрала чинності норма Закону, що визначає умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років, призначеної на підставі Закону України "Про прокуратуру".
При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 "Про внесення змін до деяких постанови Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" підвищено посалові оклади діючим прокурорам.
Вирішуючи питання щодо порядку перерахунку пенсії за вислугу років колишнього працівника прокуратури, суд враховує, що:
- перерахунок пенсії проводиться за заявою особи, до якої додаються необхідні документи на підтвердження умов, що зумовлюють перерахунок пенсії;
- відповідно до частини 20 статті 86 Закону № 1697-VII, перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Отже, саме з 13.12.2019 р., наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 у позивача виникло право (підстава) на перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про прокуратуру".
За таких обставин, суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених прав позивача є визнання протиправним та скасування спірного рішення та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату різниці пенсії позивачеві з 13.12.2019 р. Окремо суд вказує, що реквізити довідки виданої прокуратурою Вінницької області стосовно "18/101", а не "18/102" як вказує позивач. А отже перерахунок слід здійснити на піставі довідки за №18/101.
Оцінюючи вимоги про перерахунок та "виплачувати" пенсії у розмірі 90% та без обмеження максимальним розміром і "разово та однією сумою, без застосування постанови КМУ №649 від 22.08.2018 р. "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судщу", якою затверджено "Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду"", суд зазначає про наступне.
Як видно із спірного рішення, відповідач відмовив позивачеві у перерахунку пенсії з мотивів відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури. Відтак, спору щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії, щодо обмеження пенсії максимальним розміром, порядку виплати на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало.
Також відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведену норму, витрати понесені позивачем у даній справі в сумі 840,80 грн. судового збору підлягають відшкодуванню частково у розмірі 560,54 грн. (2/3 задоволених вимог).
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №90511053157 від 30.03.2020 р. про відмову у проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру ".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 з 13.12.2019 перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до вимог ч.20 ст.86 Закону України "Про прокуратуру " на підставі довідки прокуратури Вінницької області №18/101 від 12.03.2020 р. з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії .
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер за ДРФО НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір 560,54 ( п'ятсот шістдесят гривень 54 копійки ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер за ДРФО НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 13322403).
Повний текст рішення сформовано: 15.03.21 р.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна