про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
15 березня 2021 р. Справа № 120/1927/21-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Маслоід Олена Степанівна, розглянувши матеріали позовної заяви:
за позовом: Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )
до: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 )
про: стягнення коштів
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Військової частини НОМЕР_1 (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення коштів.
У відповідності до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Ст. 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду.
Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені ст. 160, 161 КАС України.
Норми ст. 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Згідно із ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До матеріалів позовної заяви додано платіжне доручення № 30 від 29.09.2020 року про сплату судового збору у сумі 2 102 грн. 00 коп.
Разом з тим, з прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач просить суд стягнути з відповідача кошти у сумі 4 862 грн. 91 коп..
Аналізуючи зміст позовних вимог, суд вказує, що позивачем заявлено одну позовну вимогу майнового характеру.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У відповідності до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру сума судового збору становитиме 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» визначено, що у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу для основних соціальних і демографічних груп населення, а саме, працездатних осіб: з 1 січня - 2270 гривень, з 1 липня - 2379 гривень, з 1 грудня - 2481 гривня.
З огляду на це, сума судового збору за звернення до суду з даним позовом становитиме 72 грн. 94 коп. (4 862 грн. 91 коп. Х 1,5%). Так як отримана сума є меншою за законодавчо встановлений мінімум в 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відповідно позивачеві за звернення до суду з даним позовом слід сплатити судовий збір у сумі 2 270 грн. 00 коп.. Оскільки позивачем згідно платіжного доручення № 30 від 29.09.2020 року вже сплачено судовий збір у сумі 2 102 грн. 00 коп., тому йому слід доплатити 168 грн. 00 коп. (2 270 грн. 00 коп. - 2 102 грн. 00 коп.).
У відповідності до ч. 2 ст. 161 КАС України суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Разом з тим, до позовної заяви не додано доказу надіслання відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Водночас необхідно зазначити, що у спірних правовідносинах позивач виступає суб'єктом владних повноважень, який звертається до суду відповідно до закону. Отже, положення ч. 2 ст. 160 КАС України у цьому випадку поширюються й на нього.
У відповідності до п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Водночас у тексті позовній заяви вказане підтвердження відсутнє з огляду на, що позовна заява не відповідає приписам КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За приписами ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Водночас, для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Ч. 5 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Тому, передумовою вирішення питання про дотримання позивачем строків звернення до суду є оцінка характеру спірних правовідносин з метою визначення категорії спору.
Правова оцінка зазначеному питанню надана Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 13.02.2019 року у справі № 636/93/14-ц, від 05.12.2018 року у справі № 11-892апп18 та від 12.12.2018 року в справі № 14-481цс18. Зміст висновку суду касаційної інстанції полягає у наступному: "спір за позовом військової частини до військовослужбовця (у тому числі звільненого зі служби) підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такий, що пов'язаний з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби".
Аналіз висновку Великої Палати Верховного Суду дає підстави вважати, що по-перше спір за позовом військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди є публічно - правовим, а по - друге виникає із відносин публічної служби.
Отже, з огляду на те, що відшкодування шкоди за даним позовом пов'язано із зобов'язанням, яке виникло під час проходження особою (відповідачем) публічної служби, до спірних правовідносин застосуванню підлягає саме місячний строк звернення до суду, встановлений ч. 5 ст. 122 КАС України.
Саме такий висновок зроблено Верховним Судом і в ухвалі від 29.05.2020 року у справі № 620/2818/19.
Так, з матеріалів позовної заяви вбачається, що відповідач - ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом та згідно наказу командира військової частини пп. В 4264 від 14.02.2017 року № 40 (по стройовій частині) був зарахований до списків особового складу військової частини польова пошта НОМЕР_2 (правонаступником якої наразі є військова частина НОМЕР_1 ) та призначений на посаду курсанта навчального взводу навчальної батареї відділення підготовки фахівців ракетних військ і артилерій.
У подальшому, згідно наказу командира військової частини пп НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 14.06.2017 року № 144 солдата військової служби ОСОБА_1 , курсанта навчального взводу навчальної батареї відділення підготовки фахівців ракетних військ і артилерії, звільненого наказом начальника центру від 13.06.2017 року № 92--РС у запас за пунктом "е" (через службову невідповідність) вважати таким, що 14.06.2017 року справи та посаду здав і вибув до Чернівецького РВК Вінницької області для постановки на військовий облік.
Водночас, цим же наказом передбачено проведення відрахування вартості обмундирування в сумі 5083 грн. 55 коп., обчислену пропорційно часу, що залишився до кінця строку носіння. Загальна вартість майна, що належить до утримання також підтверджується довідкою № 4 нарахування вартості за речове майно, строки носіння яких не закінчилися від червня 2017 року.
Тобто, про факт наявності підстав для відшкодування коштів за отримане речове майно з відповідача, позивач був обізнаний на час прийняття наказу командира військової частини пп В 4264 від 14.06.2017 року № 144. Крім того, дана обставина підтверджується витягом з книги грошових стягнень та нарахувань, з якого слідує, що стягнення грошових коштів з ОСОБА_1 проводилось згідно попереднього наказу позивача від 07.06.2017р. № 396.
Таким чином останнім днем звернення до суду з даним позовом був 14.07.2017 року.
В той же час з відповідним позовом до суду позивач звернувся лише в березні 2021 року, тобто з пропуском визначеного місячного строку, передбаченого ч. 5 ст. 122 КАС України. В цьому випадку суд зважає на тривалий термін такого пропуску, а саме: період з червня 2017 року по березень 2021 року, який не тільки свідчить про пропущення позивачем спеціального строку, встановленого ч. 5 ст. 122 КАС України, а й підтверджує пропуск ним загального трьохмісячного строку, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України.
При цьому, позивач в обґрунтування причин пропуску строку вказує на те, що відповідач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , правонаступником якої є позивач, і лише після реорганізації всі документи були передані позивачеві та він мав змогу їх опрацювати та звернутися до суду з даним позовом.
Водночас суд критично ставиться до таких пояснень позивача, так як останнім не надані жодні підтверджуючі дані обставини документи. В той час як при наявності об'єктивної неможливості вчасного звернення до суду із відповідним позовом, саме на позивача покладається процесуальний обов'язок навести переконливі доводи щодо існування певних обставин, які слугували перешкодою для вчасного звернення до суду із наданням належних, достатніх і достовірних доказів на підтвердження своїх доводів.
Також як причину пропуску строку позивач зазначає карантинні обмеження, введені поширенням коронавірусної хвороби.
У цьому контексті суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 на всій території України встановлено карантин лише з 12.03.2020 року. Тому дяк сотаннім днем звернення до суду з даним позовом було 14.07.2017 року.
Відповідно, суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що причини звернення до суду з пропуском законодавчо встановленого строку пов'язані з карантинними обмеженнями запровадженими на території України у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби.
За таких обставин, суд не вважає наведені позивачем обставини звернення до суду з пропуском законодавчо встановленого строку поважними.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч. 2 ст. 123 КАС України).
Положення ч. 2 ст. 123 КАС України кореспондують приписам п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, якими передбачено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених ч. 2 ст. 123 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст.169 КАС України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого адміністративного позову вимогам ст. 161 КАС України, позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків, шляхом надання до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначення причин його пропуску із наданням підтверджуючих обставини доказів; надання власне письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; надання до суду доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів; надання до суду оригіналу платіжного доручення про сплату судового збору у сумі 168 грн. 00 коп..
Керуючись ст. 160, 161, 169, 171, 248, 255, 256 КАС України, суд
Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів - залишити без руху.
Надати позивачеві 10-денний строк, з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначення причин його пропуску із наданням підтверджуючих обставини доказів; надання власне письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; надання до суду доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів; надання до суду оригіналу платіжного доручення про сплату судового збору у сумі 168 грн. 00 коп..
Дану ухвалу направити позивачеві.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Маслоід Олена Степанівна