м. Вінниця
15 березня 2021 р. Справа № 120/140/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Ю.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 13322403) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ ПФУ у Вінницькій області, відповідач). Відповідно до змісту позовних вимог позивач просить суд:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Вінницькій області щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії з 01.04.2019 року з врахуванням при її обчисленні у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб” (далі - Закон № 2262-ХІІ), положень постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (далі - Постанова № 704), розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.11.2020 року №ХЛ64464;
- зобов'язати відповідача перерахувати та виплачувати з 01.04.2019 року пенсію позивачу, виходячи з розміру 89% грошового забезпечення, на підставі виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 довідки від 13.11.2020 року №ХЛ64464, з урахуванням при її обчисленні, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, положень Постанови № 704 окладу за посадою - 5780,00 грн., оклад за військовим званням - 1410,00 грн., відсоткової надбавка за вислугу років - 3595,00 грн., надбавка за особливості проходження служби - 7010,25 грн., надбавки за таємність - 867,00 грн., премії - 2023,00 грн., з урахуванням виплачених сум.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що у листопаді 2020 року ІНФОРМАЦІЯ_2 на виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду у справі № 120/1250/19-а складено довідку про розмір грошового забезпечення № ХЛ 64464. Вказана довідка була надіслана ІНФОРМАЦІЯ_2 до ГУ ПФУ у Вінницькій області для проведення перерахунку пенсії позивача з 01.04.2019 року. У подальшому, як вказує позивач, він звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок та виплатити пенсію за вислугу років, із врахуванням при обчисленні пенсії вказані у довідці №ХЛ64464 від 13.11.2020 року розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії. Однак, Головне управління листом за вихідним №0200-0202-8/62631 від 22.12.2020 року повідомило про відмову в перерахунку пенсії на підставі вищезазначеної довідки з врахуванням при обчисленні щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.
Позивач з указаною відмовою відповідача не погоджується, вважає її протиправною та такою, що порушує його законні права та інтереси.
Ухвалою від 16.01.2021 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.
25.01.2021 року представником відповідача було подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” № 103 від 21.02.2018 року (далі - Постанова №103) передбачено проведення перерахунку пенсії військовослужбовцям з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (далі - Постанова № 704.)
Окрім того, представник відповідача вказує, що нормативно правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитись перерахунок пенсій, призначених згідно зі Законом №2262-ХІІ, після дати набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва в адміністративній справі № 826/3858/18 не приймалось.
З огляду на вказане, відповідач вважає, що у нього відсутні правові підстави для здійснення перерахунку пенсії позивача на підставі оновленої довідки.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Водночас, дата ухвалення судового рішення у цій справі обумовлена перебуванням головуючої судді у щорічній відпустці з 26.02.2021 року по 12.03.2021 року включно.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Вінницькій області та отримує пенсію за вислугу років, призначену згідно з Законом № 2262-ХІІ.
На виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду у справі № 120/1250/19-а від 02.09.2020 року Вінницький обласний військовий комісаріат видав позивачу та направив ГУ ПФУ у Вінницькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення №ХЛ64464 від 13.11.2020 року.
У подальшому, позивач звернувся із заявою, зареєстрованою в ГУ ПФУ у Вінницькій області за вх. № 266/11від 21.12.2020 року щодо перерахунку пенсії. У вказаній заяві просив у разі не проведення перерахунку пенсії, здійснити перерахунок на підставі даних, відображених в довідці №ХЛ64464 від 13.11.2020 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону України від 20.12.1991 року №2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, положень Постанови №704, із врахуванням при обчисленні пенсії вказаних в ній розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Листом від 22.12.2020 року №0200/0202/8-62631 відповідач відмовив у перерахунку пенсії позивачеві, мотивуючи тим, що нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитися перерахунок пенсії, призначених згідно з Законом №2262 після набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року у справі №826/3858/18, не приймалося. Окрім того у листі відповідач зазначив, що Вінницьким обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки на виконання рішення Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2020 у справі за №120/1250/19-а за вх.№5190/5 від 13.11.2020 року було надано довідку про розмір грошового забезпечення, проте зазначене судове рішення не містить зобов'язань до Головного управління щодо здійснення перерахунку пенсії.
Позивач вважає такі дії ГУ ПФУ у Вінницькій області протиправними, а тому за захистом своїх прав та інтересів звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд виходить з такого.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон № 2262-ХІІ.
Статтею 43 Закону № 2262-XII передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Процитована норма статті 43 Закону міститься в розділі V "Обчислення пенсії", тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 року у справі № 826/3858/18.
За змістом частини 1, 2, 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно зі частиною 18 статті 43 Закону № 2262-ХІІ у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Відповідно до частини 3 статті 51 згаданого Закону перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку № 45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Абзацом першим пункту 5 Порядку № 45 у редакції Постанови № 103 встановлено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
При цьому у Додатку № 2 до Порядку № 45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою № 103 було викладено в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Пунктом 1 Постанови № 103 визначено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 01.03.2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року за № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Таким чином, з огляду на визнання нечинними положень Постанови № 103, враховуючи норми Порядку № 45 та Постанови № 704, суд приходить висновку, що перерахунок пенсій, призначених згідно зі Законом № 2262-ХІІ, здійснюється за правилами, що були передбачені до внесення змін Постановою № 103, а саме з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, зокрема: щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) встановлені Кабінетом Міністрів України; інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.
Із системного аналізу норм слідує, що набрання чинності Постановою № 704, якою змінено (збільшено) грошове забезпечення військовослужбовців, у розумінні ч. 2 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ є обставиною, що тягне за собою зміну розміру пенсії позивача, призначеної на підставі цього Закону. Водночас, з огляду на норми пунктів 1, 2 Постанови №103 позивач набув право на підвищення пенсії, починаючи з 01.01.2018 року (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Судом встановлено, що Вінницький обласний військовий комісаріат видав позивачеві нову довідку про розмір грошового забезпечення від 13.11.2020 року №ХЛ64464, яку було надіслано на адресу відповідача. Окрім того, вказану довідку було долучено до заяви позивача про перерахунок пенсії та надана до ГУ ПФУ у Вінницькій області. Проте, листом від 22.12.2020 року пенсійний орган відмовив у проведенні перерахунку пенсії на підставі нової довідки, посилаючись на відсутність правових підстав для здійснення перерахунку пенсії позивачу, оскільки Кабінетом Міністрів України не прийнято іншого порядку після скасування судом пунктів 1, 2 Постанови № 103.
Щодо зазначеного, суд вказує, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року, в адміністративній справі № 826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Відтак, оскільки зміни, внесені Постановою № 103, зокрема до додатку 2 Порядку №45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.
Водночас порядок дій, які повинні вчинити, зокрема, уповноважений та пенсійний органи у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, не змінився.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що право позивача на перерахунок пенсії є беззаперечним, а передумовою для його проведення є оформлення довідки Вінницьким обласним військовим комісаріатом.
Відтак, дії ГУ ПФУ у Вінницькій області щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки з врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення є протиправними.
Надаючи правову оцінку обраному позивачем способу захисту шляхом зобов'язання відповідача перерахувати та виплачувати з 01.04.2019 року пенсію позивачу, виходячи з розміру 89% грошового забезпечення, на підставі, виданої Вінницьким обласним військовим комісаріатом довідки від 13.11.2020 року №ХЛ64464, з урахуванням при її обчисленні, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, положень Постанови № 704 окладу за посадою - 5780,00 грн., оклад за військовим званням - 1410,00 грн., відсоткової надбавка за вислугу років - 3595,00 грн., надбавка за особливості проходження служби - 7010,25 грн., надбавки за таємність - 867,00 грн., премії - 2023,00 грн., з урахуванням виплачених сум, суд виходив з такого.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відтак, із системного аналізу вищенаведених законодавчих положень вбачається, що метою та завданнями адміністративного судочинства, зокрема, є захист та поновлення уже порушених прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка звернулась з відповідним позовом до суду. Тобто захисту підлягає апріорі уже порушене право, а не ті права та інтереси щодо яких наразі не відомо чи матиме місце їх порушення у майбутньому чи ні. У зв'язку з чим, рішення суду не може бути прийнято на майбутнє, зокрема, із зобов'язанням особи вчиняти певні дії на майбутнє, та не може ґрунтуватися на припущеннях, домислах, і фактичних обставинах котрі на момент його ухвалення, хронологічно ще не відбулися, проте ймовірно можуть мати місце у майбутньому, оскільки таке рішення не буде ґрунтуватися на приписах чинного законодавства та буде суперечити законодавчо визначеним принципам і завданням адміністративного судочинства.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України та статтею 17, частиною п'ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань (далі - ЄСПЛ) щодо застосування окремих положень цієї Конвенції.
Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вперше у рішенні від 16.12.1974 року справі "Міллер проти Австрії", де ЄСПЛ встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні "Гайгузус проти Австрії" від 16.09.1996 року, в якому зазначено, що якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі "Кечко проти України" (рішення від 08.11.2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
Окрім того, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
У пункті 145 рішення від 15.11.1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 року (заява № 38722/02).
При цьому, визначаючись щодо строку з якого позивачу слід здійснити перерахунок пенсії, суд враховує, що строки перерахунку призначених пенсій визначені статтею 51 Закону №2262-ХІІ. Зокрема частиною 2 вказаної статті визначено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що перерахунок пенсії позивачу повинен бути проведений з 01.04.2019 року, тобто з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії (в даному випадку, набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18).
З урахуванням зазначеного, керуючись частиною 2 статті 9 КАС України, з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом зобов'язання ГУ ПФУ у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 року, виходячи з розміру 89% грошового забезпечення, на підставі довідки Вінницького обласного військового комісаріату від 13.11.2020 року №ХЛ64464, із урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, розрахованих згідно з Постановою № 704, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, статті 9 Закону № 2011-ХІІ, з урахуванням вже виплачених сум пенсії.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В силу приписів частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до переконання, що заявлений позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходив з такого.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Вінницькій області.
Керуючись ст.ст.73-77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 263, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з 01.04.2019 року, з врахуванням при її обчисленні розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.11.2020 року №ХЛ64464, розрахованих у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб”, положень постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року, виходячи з розміру 89% грошового забезпечення, на підставі довідки Вінницького обласного військового комісаріату від 13.11.2020 року №ХЛ64464, із урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, розрахованих відповідно до статей 43 і 63 Закону України № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб”, положень постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, з урахуванням вже виплачених сум пенсії.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 13322403)
Рішення в повному обсязі сформовано: 15.03.2021 року.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна