іменем України
12 березня 2021 року
м. Київ
справа № 278/218/15-к
провадження № 51-1186ск21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 21 грудня 2020 року про повернення апеляційної скарги засудженого ОСОБА_5 .
Встановлені обставини
Житомирський районний суд Житомирської області ухвалою від 25 вересня
2017 року задовольнив подання виконуючого обов'язки начальника Житомирського районного сектору з питань пробації ОСОБА_6 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням щодо засудженого ОСОБА_5 та направив його відбувати покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, призначеного за вироком цього суду від 31 березня 2016 року.
Житомирський апеляційний суд ухвалою від 21 грудня 2020 року відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_5 про поновлення строку на апеляційне оскарження згаданого рішення районного суду і повернув апеляційну скаргу засудженого з доповненнями до неї його захисника.
Суть питання
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотні порушення апеляційним судом вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Наголошує, що матеріали провадження не містять даних про дату отримання засудженим копії ухвали Житомирського районного суду Житомирської області від 25 вересня 2017 року, а тому висновок апеляційного суду про те, що копію цього судового рішення ОСОБА_5 отримав у квітні 2020 року, грунтується на припущеннях, оскільки відповідно до поданих захисником доповнень, узгоджених із засудженим, копію ухвали районного суду
від 25 вересня 2017 року останній отримав у травні 2020 року і вже 1 червня 2020 року оскаржив це судове рішення до суду апеляційної інстанції. Крім того, на думку захисника, апеляційним судом не враховано, що засуджений не має належної освіти, а в умовах слідчого ізолятора позбавлений доступу до законодавчих актів та своєчасної можливості отримати консультацію адвоката. Вважає, що в даному випадку апеляційним судом було проявлено надмірний формалізм, оскільки засуджений був позбавлений права на апеляційне оскарження незаконного, на його думку, судового рішення через те,
що звернувся із апеляційною скаргою з відносно незначним пропуском встановленого законом строку.
Мотиви Верховного Суду
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 395 КПК апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на інші ухвали суду першої інстанції - протягом семи днів з дня їх оголошення.
Відповідно до ч. 3 ст. 395 КПК для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
При цьому правило дотримання семиденного строку для подання апеляційної скарги має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядались упродовж розумного часу. Це правило надає особі, яка має право на апеляційне оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати апеляційну скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення власної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.
Частиною 1 ст. 117 КПК встановлено, що пропущений із поважних причин строк має бути поновлено за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.
Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові
від 20 квітня 2017 року № 5-440кс(15)16, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.
Згідно зі змістом касаційної скарги оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції та доданих до неї документів, апеляційну скаргу на ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 25 вересня 2017 року засуджений подав поза межами строку на апеляційне оскарження цього судового рішення.
Положеннями п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК встановлено, що апеляційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку на апеляційне оскарження, й особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Як убачається з ухвали апеляційного суду, відповідно до змісту апеляційної скарги та особистих показань засудженого в суді апеляційної інстанції, копію ухвали Житомирського районного суду Житомирської області від 25 вересня 2017 року ОСОБА_5 отримав у квітні 2020 року.
З таким висновком погоджується колегія суддів касаційного суду, оскільки в Єдиному державному реєстрі судових рішень у справі № 278/218/15-к міститься ухвала Житомирського районного суду Житомирської області від 5 травня 2020 року про залишення заяви ОСОБА_5 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали цього суду від 25 вересня 2017 року, яка підтверджує отримання засудженим ухвали Житомирського районного суду Житомирської області
від 25 вересня 2017 року до 5 травня 2020 року, а також спростовує доводи захисника про необізнаність засудженого з процедурами оскарження судових рішень.
Наведене свідчить про те, що апеляційний суд обґрунтовано відмовив у поновленні строку на апеляційне оскарження, оскільки не визнав поважними причини пропуску і повернув апеляційну скаргу засудженому. З таким висновком погоджується і суд касаційної інстанції, оскільки практика Європейського суду з прав людини склалася таким чином, що сторона, задіяна у ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки.
Наведене вище приводить касаційний суд до висновку про те, що, отримавши у квітні
2020 року копію ухвали Житомирського районного суду Житомирської області
від 25 вересня 2017 року, сторона захисту вирішила спочатку застосувати порядок перегляду цього судового рішення, визначений главою 34 КПК, і лише після того, як не вдалося цього зробити, звернулася до апеляційного суду в порядку глави 31 цього Кодексу, втричі перевищивши встановлений законом строк.
Крім того, зі змісту апеляційної скарги засудженого, долученої до касаційної скарги захисника, не вбачається посилань на факти чи обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення ОСОБА_5 до апеляційного суду у визначений законом семиденний строк.
Таким чином, ухвалу суду апеляційної інстанції постановлено згідно з нормами процесуального права, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, у ній наведено належні й достатні мотиви та підстави ухвалення такого рішення.
Касаційна скарга захисника не містить посилань на об'єктивні обставини, які би свідчили про відсутність у засудженого можливості звернутися до суду апеляційної інстанції протягом семи днів із дня отримання копії судового рішення районного суду чи раніше, ніж 1 червня 2020 року.
Відповідно до положень ст. 433 КПК суд касаційної інстанції є судом права і переглядає судові рішення у межах касаційної скарги, а з наведеного вбачається, що підстав для задоволення касаційної скарги захисника немає.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Оскільки касаційна скарга та надана до неї копія судового рішення, а також інші документи свідчить про відсутність підстав для задоволення скарги, Верховний Суд вважає за необхідне на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК відмовити захисникові у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою.
На цих підставах Верховний Суд постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 21 грудня 2020 року про повернення апеляційної скарги засудженого ОСОБА_5 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3