просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
10 березня 2021 року м. Харків Справа № 913/357/20
Провадження №1/913/357/20
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер СВ", м. Рівне Рівненської області
до Новоайдарської обласної санаторної школи, смт. Новоайдар Луганської області,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління Державної казначейської служби України у Новоайдарському районі Луганської області, смт. Новоайдар Луганської області,
за участю Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України, м. Харків
про стягнення 854635 грн 63 коп.
Суддя Зюбанова Н.М.
Секретар судового засідання - Медуниця Р.І.
За участю: представника позивача - Коротенка О.І., адвокат, свідоцтво № 21/1272 від 28.11.2017, довіреність б/н від 05.06.2020;
прокурора відділу прокуратури Харківської області Комісара О.О., посвідчення № 057353 від 09.10.2020;
Суть спору: про стягнення з відповідача 854635 грн 63 коп. вартості спожитої теплової енергії за січень-лютий 2020 року за договором № 2 від 02.01.2020 (з урахуванням заяви позивача від 02.02.2021 про зміну предмету позову).
Ухвалою від 28.08.2020 суд допустив до участі у справі Сєвєродонецьку місцеву прокуратуру Луганської області в інтересах держави в особі Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України та продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів.
Також 28.08.2020 суд зупинив провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України до набрання законної сили судовими рішеннями у справах № 913/280/20, № 913/281/20, № 913/518/20, які розглянуті, тому 18.01.2021 провадження у справі поновлено.
27.11.2020 суд залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління Державної казначейської служби України у Новоайдарському районі Луганської області (93500, смт. Новоайдар Луганської області, вул. Центральна, б. 27).
Перший заступник керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури у листі від 27.01.2021 № 33/2-153вих-21 проти позову заперечив з посиланням на те, що вимога про виконання зобов'язання за недійсним договором не ґрунтується на законі, а тому позовні вимоги у справі про стягнення заборгованості за недійсним правочином не є належним способом захисту прав та інтересів.
Як свідчить позов ТОВ "Партнер СВ" при зверненні до суду були об'єднані наступні позовні вимоги:
- внести зміни в п. 1.1 договору позики товару (безвідсотковий) № 2 від 02.01.2020 і викласти його у наступній редакції: "1.1 За даним Договором Позикодавець надає Новоайдарській обласній санаторній школі поворотну товарну позику: теплову енергію, а Позичальник зобов'язується повернути таку ж кількість товару/продукції, того ж виду та тієї ж якості в строк, обумовлений Договором. Обсяг наданої в борг теплової енергії за січень 2020 року - складає 215,710 Гкал по ціні 1935,36 грн. за одиницю товару, загальною вартістю - 417476,51 грн. Обсяг наданої в борг теплової енергії за лютий 2020 року - складає 225,880 Гкал по ціні 1935,36 грн. за одиницю товару, загальною вартістю - 437159,12 грн. За домовленістю сторін розрахунок за Договором можливий в грошовому виразі";
- викласти п. 2.1. договору позики товару (безвідсотковий) № 2 від 02.01.2020 у наступній редакції: "Позичальник, Новоайдарська обласна санаторна школа, зобов'язана перерахувати Позикодавцю, ТОВ "Партнер СВ", на його банківський рахунок зазначену суму позики в строк після проведення відкритих торгів по придбанню теплової енергії та оголошення результатів";
- розтлумачити п. 2.2. договору позики товару (безвідсотковий) № 2 від 02.01.2020 і викласти його у наступній редакції: "Повернення зазначеної в даному договорі суми позики або поставленого в борг товару може відбуватися за бажанням Позичальника протягом 3 місяців по частинам (в розстрочку), але не пізніше трьох місяців після виставлення Рахунка-фактури. Зазначена сума безпроцентної позики може бути повернута Позичальником достроково";
- внести зміни до п. 3.1 договору № 2 від 02.01.2020 і викласти його у наступній редакції: "3.1 Сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань за даним договором відповідно до чинного законодавства України. У разі несвоєчасного повернення товарної позики до терміну, вказаного в п. 1.1 позичальник зобов'язаний протягом 10 календарних днів сплатити повну вартість наданого в позику товару";
- стягнути з відповідача: вартісну величину спожитої теплової енергії за січень - лютий 2020 року, яка була витрачена на житлово-комунальні послуги (опалення) відповідача в обсязі 854635,63 грн. за спожиті 441,59 Гкал;
- внести зміни в п. 1.1 договору позики товару (безвідсотковий) № 4 від 28.02.2020 і викласти його у наступній редакції: "1.1 За даним Договором Позикодавець надає Новоайдарській обласній санаторній школі поворотну товарну позику: теплову енергію, а Позичальник зобов'язується повернути таку ж кількість товару/продукції, того ж виду та тієї ж якості в строк, обумовлений Договором. Обсяг наданої в борг теплової енергії за березень 2020 року - складає 186,87 Гкал по ціні 1935,36 грн. за одиницю товару, загальною вартістю - 361660,72 грн. За домовленістю сторін розрахунок за Договором можливий в грошовому виразі";
- внести зміни до п. 2.1. договору позики товару (безвідсотковий) № 4 від 28.02.2020 і викласти його у наступній редакції: "Позичальник, Новоайдарська обласна санаторна школа, зобов'язана перерахувати Позикодавцю, ТОВ "Партнер СВ", на його банківський рахунок зазначену суму позики в строк після проведення відкритих торгів по придбанню теплової енергії та оголошення результатів;
- розтлумачити п. 2.2. договору позики товару (безвідсотковий) № 4 від 28.02.2020 і викласти у наступній редакції: "Повернення зазначеної в даному договорі суми позики або поставленого в борг товару може відбуватися за бажанням Позичальника протягом 3 місяців по частинам (в розстрочку), але не пізніше трьох місяців після виставлення рахунка - фактури. Зазначена сума безпроцентної позики може бути повернута Позичальником достроково";
- внести зміни до п. 3.1 договору № 4 від 28.02.і викласти його у наступній редакції: "3.1 Сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань за даним договором відповідно до чинного законодавства України. У разі несвоєчасного повернення товарної позики до терміну, вказаного в п. 1.1 позичальник зобов'язаний протягом 10 календарних днів сплатити повну вартість наданого в позику товару";
- внести зміни в п. 1.1 договору позики товару (безвідсотковий) № 18 від 03.04.2020 і викласти його у наступній редакції: "1.1 За даним Договором Позикодавець надає Новоайдарській обласній санаторній школі поворотну товарну позику: теплову енергію, а Позичальник зобов'язується повернути таку ж кількість товару/продукції, того ж виду та тієї ж якості в строк, обумовлений Договором. Обсяг наданої в борг теплової енергії за квітень 2020 року - складає 42,52 Гкал по ціні 1935,36 грн. за одиницю товару, загальною вартістю - 82291,51 грн. За домовленістю сторін розрахунок за Договором можливий в грошовому виразі";
- внести зміни до п. 2.1. договору позики товару (безвідсотковий) № 18 від 03.04.2020 і викласти у наступній редакції: "Позичальник, Новоайдарська обласна санаторна школа, зобов'язана перерахувати Позикодавецю, ТОВ "Партнер СВ", на його банківський рахунок зазначену суму позики в строк після проведення відкритих торгів по придбанню теплової енергії та оголошення результатів";
- розтлумачити п. 2.2. договору позики товару (безвідсотковий) № 18 від 03.04.2020 і викласти у наступній редакції: "Повернення зазначеної в даному договорі суми позики або поставленого в борг товару може відбуватися за бажанням Позичальника протягом 3 місяців по частинам (в розстрочку), але не пізніше трьох місяців після виставлення рахунка - фактури. Зазначена сума безпроцентної позики може бути повернута Позичальником достроково";
- внести зміни до п. 3.1 договору № 18 від 03.04.2020 і викласти його у наступній редакції: "3.1 Сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань за даним договором відповідно до чинного законодавства України. У разі несвоєчасного повернення товарної позики до терміну, вказаного в п. 1.1 позичальник зобов'язаний протягом 10 календарних днів сплатити повну вартість наданого в позику товару".
У подальшому після поновлення провадження у справі позивач звернувся до суду із заявою від 02.02.2021 про зменшення позовних вимог та зміну підстав позову, яку суд прийняв в частині відмови від позову про тлумачення умов договорів та внесення змін до договорів позики товару (безвідсоткової) № 2 від 02.02.2020, № 4 від 28.02.2020, № 18 від 03.04.2020, а в частині зміни підстав позову на вимоги по застосуванню наслідків недійсності правочину (визнання господарського зобов'язання недійсним) відмовив з підстав, вказаних в ухвалі від 19.02.2021.
Дослідивши матеріали справи, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, вислухавши представника позивача та прокурора, суд дійшов наступних висновків щодо причин виникнення спору.
Так, 02.01.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРТНЕР СВ" (позивач) та Новоайдарська обласна санаторна школа (відповідач) підписали договір позики товару (безвідсоткової) № 2, за умовами якого позикодавець зобов'язався передати позичальникові безпроцентну позику у вигляді продукції (теплова енергія) в кількості 441,59 Гкал по ціні 1935,36 грн за одиницю на суму 854635,63 грн, а позичальник зобов'язався повернути зазначену суму позики в обумовлений строк (п. 1.1 договору).
Як свідчать матеріали справи, з цим позовом позивач звернувся до суду у час, коли в провадженні господарського суду Луганської області знаходились справи № 913/280/20, № 913/281/20, № 913/518/20 за позовами про визнання недійсними вказаних вище договорів № 2 від 02.01.2020, № 4 від 28.02.2020 та № 18 від 03.04.2020 відповідно.
Проте, після розгляду цих справ позивач змінив позовні вимоги та до розгляду судом прийняті наступні - стягнення з відповідача 854635 грн 63 коп. вартості спожитої теплової енергії за січень-лютий 2020 року за договором № 2 від 02.01.2020.
В обґрунтування цих вимог позивач посилається на акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ПР-0000001 від 05.06.2020, складений між замовником - Новоайдарською обласною санаторною школою, яка прийняла від виконавця ТОВ "ПАРТНЕР СВ" роботи (послуги) з виробництва та постачання теплової енергії в кількості 441,59 Гкал по ціні 1935,36 грн за одиницю на суму 854635,63 грн. (арк. справи 53).
У відзиві на позовну заяву від 03.08.2020 відповідач заборгованість в сумі 854635,63 грн. за спожиті 441,59 Гкал визнав та зазначив, що задовольнити позов добровільно не має можливості, оскільки Департаментом освіти і науки Луганської обласної державної адміністрації не було задоволено прохання про коригування грошових асигнувань по КФК 0611040 з КЕКВ 2275 "Оплата інших енергоносіїв та інших комунальних послуг" на КЕКВ 2271 "Оплата теплопостачання" у сумі 2731273 грн.
Встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позову та відмову у його задоволенні з огляду на наступне.
Так, правове регулювання загальних вимог до правочинів здійснюється Цивільним кодексом України, зокрема, згідно ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
У відповідності до ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним /оспорюваний правочин/.
За приписами ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У той же час, відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що вимогу про стягнення з відповідача 854635,63 грн боргу за теплову енергію (виробництво та постачання) на опалення приміщень школи за січень-лютий 2020 року позивач обґрунтовує дією договору № 2.
Так, рішенням від 20.10.2020 у справі № 913/280/20 суд визнав недійсним договір позики товару (безвідсоткової) № 2 від 02.01.2020, а відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, оскільки рішення господарського суду Луганської області від 20.10.2020 у справі № 913/280/20 набрало законної сили 07.11.2020, встановлені цим судовим актом обставини недійсності правочину не підлягають доведенню вдруге, що дає підстави для висновку про відсутність між сторонами у справі у січні-лютому 2020 року правовідносин з виробництва та постачання теплової енергії. Отже, посилання позивача саме на укладення та дію договору № 2 від 02.01.2020, як на підставу стягнення боргу за спожиту теплову енергію є безпідставними.
При розгляді справи № 913/280/20 суд дійшов висновку, що договір позики товару (безвідсоткової) № 2 від 02.01.2020 є удаваним правочином та визнав його недійсним.
Проте, у судовому засіданні під час судових дебатів представник позивача, посилаючись на зазначені вище судові рішення, якими визнанні недійсними договори № 2, № 4 та № 18 просив застосувати наслідки недійсності цих договорів, тобто реституцію і одночасно стягнути 854635,63 грн. як безпідставно набуте майно згідно ч. 2 ст. 1212 ЦК України.
Щодо вимог по застосуванню реституції, то раніше суд відмовив у прийомі заяви про зміну підстав позову на вимоги по застосуванню наслідків недійсності правочину (визнання господарського зобов'язання недійсним) з тих підстав, що відбувається одночасна зміна підстав та предмету позову, що свідчить про "новий позов".
Щодо посилань позивача ст. 1212 ЦК України у контексті застосування принципу jura novit сuria ("суд знає закони") та правових позицій Верховного Суду у справах № 924/1473/15, № 761/6144/15-ц, то суд їх відхиляє, оскільки, по-перше, ці справи не є подібними зі справою № 913/357/20, а, по-друге, зміна правової кваліфікації правовідносин сторін відбулась після звернення позивача з позовом, що
тягне, на думку суду, необхідність збирання нових доказів у підтвердження кількості спожитої теплової енергії, проте сторонами на стадії підготовчого провадження це зроблено не було.
За таких обставин у задоволенні позову про стягнення 854635 грн 63 коп. вартості спожитої теплової енергії за січень-лютий 2020 року за договором № 2 від 02.01.2020 слід відмовити за необґрунтованістю.
Витрати по судовому збору в сумі 12819 грн. 53 коп. покладаються на позивача у відповідності до ст. 129 ГПК України.
Оскільки позивач відмовився від позову в частині тлумачення умов договорів та внесення змін до договорів позики товару (безвідсоткової) № 2 від 02.02.2020, № 4 від 28.02.2020, № 18 від 03.04.2020 провадження у справі в цій частині закривається на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
У відповідності до ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачений позивачем судовий збір при зверненні до суду повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 53, 129, п. 4 ч. 1 ст. 231, ст. ст. 232-233, 236-241 ГПК України, суд
1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРТНЕР СВ", м. Рівне Рівненської області, ідент. код 40214288 до Новоайдарської обласної санаторної школи, смт. Новоайдар Луганської області, ідент. код 20151675 про стягнення 854635 грн 63 коп. вартості спожитої теплової енергії за січень-лютий 2020 року за договором позики товару (безвідсоткової) № 2 від 02.01.2020 відмовити.
2. Судові витрати у сумі 12819 грн. 53 коп. покласти на позивача.
3. Провадження у справі в частині внесення змін до договорів позики товару (безвідсоткової) № 2 від 02.01.2020, № 4 від 28.02.2020, № 18 від 03.04.2020 та тлумачення умов договорів закрити.
У відповідності до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно зі ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного рішення - 15.03.2021.
Суддя Н.М.Зюбанова