Ухвала від 15.03.2021 по справі 911/736/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"15" березня 2021 р. м. Київ Справа № 911/736/21

Суддя Господарського суду Київської області Антонова В.М., розглянувши заяву Узинської міської ради про забезпечення позову Узинської міської ради до Фермерського господарства «Повіт - Агро» про розірвання договору

без повідомлення учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Узинська міська рада (далі - позивач) подала до Господарського суду Київської області позов до Фермерського господарства «Повіт - Агро» (далі - відповідач) та просить суд: розірвати договір оренди від 08.07.2016 з додатковими угодами (від 17.04.2019 та від 25.04.2019).

Одночасно з позовом подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить суд:

- заборонити користування Фермерському господарству «Повіт - Агро»/код ЄДРПОУ - 34224908/земельною ділянкою з кадастровим номером 3220485800:03:004:0059 площею 38,8235 га,

- заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, змін до таких записів за заявою ФГ «Повіт - Агро»/ код ЄДРПОУ - 34224908/щодо майна: земельною ділянкою з кадастровим номером 3220485800:03:004:0059 площею 38,8235 га.

В обгрунтування заходу забезпечення позову шляхом заборони користування Фермерському господарству «Повіт - Агро»/код ЄДРПОУ - 34224908/земельною ділянкою з кадастровим номером 3220485800:03:004:0059 площею 38,8235 га, позивач посилається на факт укладення відповідачами додаткових угод від 17.04.2019 та 25.04.2019 до договору оренди, розірвання якого є предметом поданого позову, які спрямовані на розпорядження землями, що не належать орендарям/відповідачам у справі/, а перебувають у комунальній власності.

Також, позивач посилається на те, що внесення майна до статутного капіталу є прерогативою виключно власника і не може належати тимчасовому користувачу, а тому укладання додаткової угоди від 17.04.2019 свідчить про намір відповідачів неправомірно використовувати земельну ділянку як власну.

Наведене, на думку позивача, дає підстави вважати, що відповідачі можуть також вчинити дії з реєстрації змін в частині внесення ділянки з кадастровим номером 3220485800:03:004:0059 площею 38,8235 га до статутного капіталу ФГ «Повіт - Агро».

Дослідивши подану заяву, суд приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає ст. 136 ГПК України, згідно з якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктами 2, 4 ч. 1 ГПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема:

- забороною відповідачу вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду або незабезпечення таким рішенням ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17).

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову (висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № 910/1261/20, від 25.09.2020 № 921/40/20ю

Суд зазначає, що оскільки, позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, тому, в даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.08.2018 року у справі №910/1040/18.

Обставини наведені в обґрунтування заяви про забезпечення позову фактично свідчать про наявність спору між сторонами, а не про наявність обставин, які б свідчили про наявність визначених процесуальним законодавством підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Так, згідно зі статтями 73, 74, 77, 78 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зазначені в заяві твердження є лише припущеннями заявника не підтвердженими вірогідними засобами доказування.

Також, приписами ч. 4 ст. 139 ГПК України визначено, що у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

Однак, заявником не обґрунтовано доцільності вжиття одного із запропонованих ним заходів, зокрема, не наведено обґрунтування щодо доцільності заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, змін до таких записів за заявою ФГ «Повіт - Агро»/ код ЄДРПОУ - 34224908/щодо майна: земельною ділянкою з кадастровим номером 3220485800:03:004:0059 площею 38,8235 га, а отже, заявником не дотримано вимог ст. 139 ГПК України.

Також, у п. 6 ч. 1 ст. 139 ГПК України зазначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема, але не виключно пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Однак, подана заява не містить пропозицій щодо зустрічного забезпечення.

Слід зазначити, що зустрічне забезпечення - по суті це гарантія відшкодування можливих для відповідача збитків. Він має на меті забезпечити певний баланс сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів. Так, згідно з ч. 1 ст. 141 ГПК України унормовано, що метою цього інституту є забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

У принципі 7 доповіді Асоціації міжнародного права "Про забезпечувальні і запобіжні заходи в міжнародному цивільному процесі", ILA,1996) зазначається, що суд повинен мати повноваження вимагати від позивача гарантії відшкодування збитків відповідачу чи третій стороні, які можуть виникнути в результаті застосування забезпечувальних заходів.

Отже, на відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, то зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача. Крім того, фактично це є збереженням існуючого стану status-quo між сторонами до ухвалення кінцевого рішення суду.

Згідно з приписами ч. 7 ст. 140 ГПК України унормовано, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 139, 140, ст.ст. 234,235 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Повернути заяву Узинської міської ради № 03-10-159 від 09.03.2021 про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст.ст. 235, 255, 256 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

З інформацією про дане судове рішення учасники справи можуть ознайомитися на сайті: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В.М. Антонова

Попередній документ
95501418
Наступний документ
95501420
Інформація про рішення:
№ рішення: 95501419
№ справи: 911/736/21
Дата рішення: 15.03.2021
Дата публікації: 16.03.2021
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Київської області
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (13.12.2021)
Дата надходження: 13.12.2021
Предмет позову: розірвання договору оренди землі
Розклад засідань:
20.04.2021 15:40 Господарський суд Київської області
25.05.2021 15:20 Господарський суд Київської області
08.06.2021 15:20 Господарський суд Київської області
22.06.2021 16:00 Господарський суд Київської області
06.07.2021 15:40 Господарський суд Київської області
29.07.2021 12:40 Господарський суд Київської області
16.09.2021 11:30 Господарський суд Київської області
05.10.2021 15:40 Господарський суд Київської області
02.11.2021 14:40 Господарський суд Київської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
МАЛЬЧЕНКО А О
суддя-доповідач:
АНТОНОВА В М
АНТОНОВА В М
МАЛЬЧЕНКО А О
3-я особа без самостійних вимог на стороні відповідача:
Головне управління Держгеокадастру у Київській області
відповідач (боржник):
Фермерське господарство "Повіт-Агро"
Фермерське господарство "ПОВІТ-АГРО"
заявник апеляційної інстанції:
Фермерське господарство "Повіт-Агро"
позивач (заявник):
Узинська міська рада
суддя-учасник колегії:
АГРИКОВА О В
КОЗИР Т П
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору:
Головне управління Держгеокадастру у Київській області
Павлик Олександр Васильович