вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"15" березня 2021 р. Справа № 911/47/21
За позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", 01032, місто Київ, вулиця Назарівська, будинок 3
в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", 34400, Рівненська область, місто Вараш
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Швейне об'єднання "Робочий стіль", 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Ломоносова, будинок 42
про стягнення 29 892,34 грн штрафних санкцій за договором
суддя Н.Г. Шевчук
без виклику сторін
суть спору:
Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Швейне об'єднання "Робочий стіль" про стягнення штрафних санкцій в розмірі 29 892,34 грн, з яких 21 588,91 грн пені та 8 303,43 грн штрафу.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов договору поставки № 53-122-01-19-08910 від 28.11.2019 прострочив поставку товару, замовленого позивачем, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача неустойку (штраф та пеню), нараховану за несвоєчасну поставку товару на суму 118 620,36 грн на підставі пункту 9.1 Договору.
Звертаючись із позовною заявою позивачем заявлено клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Враховуючи, що ціна даного позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, керуючись пунктом 1 частини п'ятої статті 12, частиною першою статті 247, частиною першою статті 250 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою Господарського суду Київської області від 14.01.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Цією ж ухвалою встановлено відповідачу строк для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та відзиву на позовну заяву із додержанням вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач не скористався своїми процесуальними правами та не надав відзив на позов і докази в підтвердження своєї позиції.
Про розгляд справи в господарському суді відповідач був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення № 0103276767643 про вручення представнику відповідача 26.01.2021 копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Згідно із частиною дев'ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
встановив:
28 листопада 2019 року між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Швейне об'єднання "Робочий стіль" (Постачальник) укладено договір поставки № 53-122-01-19-08910, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався поставити і передати у власність Замовника певну продукцію, а Замовник - прийняти і оплатити продукцію.
Предметом поставки по даному договору є 18440000-5 головні убори в асортименті, які передбачені специфікацією № 1 до даного Договору (пункт 1.2 Договору).
Згідно з пунктом 2.2 Договору визначено, що загальна сума договору становить 154 193,28грн, з урахуванням ПДВ - 25 698,88 грн.
У відповідності до пункту 3.1 Договору строк поставки продукції - 45 календарних днів з дати оприлюднення даного договору на веб-порталі Уповноваженого органу згідно Закону України "Про публічні закупівлі". Продукція поставляється на умовах DDP згідно ІНКОТЕРМС 2010. Місце поставки та вантажоотримувач - 34400, м. Вараш, склад Рівненського відділення ВП "Складське господарство" ДП "НАЕК "Енергоатом".
Кількість та асортимент продукції визначається у специфікації № 1 (додаток № 1 до договору) (пункт 4.1 Договору).
Відповідно до пункту 8.4 Договору датою поставки продукції вважається дата підписання видаткової накладної або накладної вантажоодержувачем.
Згідно з пунктом 9.1 Договору за порушення строків поставки постачальник зобов'язується сплатити замовнику пеню у розмірі 0,1% від суми непоставленої (недопоставленої) продукції за кожен день прострочення, при цьому, у випадку прострочення поставки (недопоставки) продукції понад 30 діб постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% від суми непоставленої (недопоставленої) продукції.
Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками. Строк дії даного договору - по 31.12.2019 (пункт 11.1 Договору).
Пунктом 11.2 Договору визначено, що укладений між сторонами договір оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу згідно Закону України "Про публічні закупівлі". Дата (момент) укладення договору зазначається у звіті про результати проведення процедури закупівлі, який автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю на веб-порталі Уповноваженого органу.
У специфікації № 1, яка є додатком № 1 до Договору, визначено предмет закупівлі: чепчик бавовняний - код УКТ ЗЕД - 6505, кількість - 7917 штук, сума без ПДВ - 112 421,40 грн; косинка бавовняна - код УКТ ЗЕД - 6505, кількість - 254 штук, сума без ПДВ - 2 730,50 грн; берет бавовняний - код УКТ ЗЕД - 6505, кількість - 16 штук, сума без ПДВ - 640,00 грн; підшоломник утеплений код УКТ ЗЕД - 6505, кількість - 150 штук, сума без ПДВ - 6 750,00 грн; кепка (бейсболка) - код УКТ ЗЕД - 6505, кількість - 47 штук, сума без ПДВ - 2 702,50 грн; шапка 57141 (еквівалент шапка Sailor) - код УКТ ЗЕД - 6505, кількість - 20 штук, сума без ПДВ - 3 250,00 грн. Загальна сума продукції - 154 193,28 грн (в тому числі ПДВ - 25 698,88 грн).
Між сторонами також було підписано додаток № 2 до договору "Технічні вимоги", а також протокол розбіжностей до договору, в якому викладено в іншій редакції реквізити замовника.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що в порушення взятих на себе зобов'язань відповідач здійснив часткову поставку продукції на загальну суму 35 572,92 грн, що підтверджується видатковими накладними № 452 від 04.12.2019, № 494 від 09.12.2019 та № 500 від 20.12.2019. Продукція на суму 118 620,36 грн у визначений пунктом 3.1 Договору строк постачальником поставлена не була, у зв'язку із чим позивач звернувся із відповідним позовом до суду.
Предметом спору у даній справі є застосування до відповідача відповідальності, встановленої договором за порушення відповідного зобов'язання.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (частина перша статті 175 Господарського кодексу України).
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).
Судом встановлено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, який недійсним у судовому порядку не визнавався, у зв'язку з чим, у силу статті 629 Цивільного кодексу України, він є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Із наведеною нормою узгоджується частина перша статті 265 Господарського кодексу України.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приписами статтей 526, 625 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься у статті 193 Господарського кодексу України.
Згідно умов договору строк поставки продукції - 45 календарних днів з дати оприлюднення договору поставки на веб-порталі Уповноваженого органу згідно Закону України "Про публічні закупівлі".
Згідно інформації, розміщеної на веб-порталі Уповноваженого органу (посилання https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-08-22-000470-b), договір поставки № 53-122-01-19-08910 від 28.11.2019 опубліковано 29.11.2019, таким чином перебіг строку поставки продукції закінчився 13.01.2020.
Відповідачем доводи позивача не спростовані, докази поставки продукції у визначений договором строк та/або сплати пені і штрафу не надані.
В силу частини другої статті 193, статей 216, 218 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
У сфері господарювання згідно з частиною другою статті 217, частиною першою статті 230 Господарського кодексу України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (стаття 547 Цивільного кодексу України).
Як вже зазначалось, умовами договору передбачено обов'язок постачальника сплатити замовнику пеню у розмірі 0,1% від суми непоставленої (недопоставленої) продукції за кожен день прострочення, а у випадку прострочення поставки (недопоставки) продукції понад 30 діб постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% від суми непоставленої (недопоставленої) продукції.
За таких обставин суд дійшов висновку, що сторони за взаємною згодою визначили вид штрафних санкцій та їх розмір за порушення зобов'язань за договором, беручи до уваги той факт, що дані зобов'язання з приводу поставки товару не є грошовими зобов'язаннями та положення щодо обмеження розміру штрафних санкцій законом на них не поширюються.
Зазначена позиція кореспондується з висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах від 27.09.2005 у справі № 35/475-04 та від 08.02.2017 у справі № 3-1217гс/16.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України).
В силу положень частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
З розрахунку позивача вбачається, що пеня у розмірі 0,1% нарахована ним за період з 14.01.2020 по 13.07.2020 на суму непоставленої продукції (118 620,36 грн) та становить 21 588,91грн.
Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок, встановив, що заявлена до стягнення сума пені є арифметично правильною.
Що стосується нарахованих до стягнення з постачальника 8 303,43 грн штрафу, що складає 7% від суми простроченого виконання зобов'язання за непоставку товару на суму 118 620,36 грн, то останній заявлено до стягнення замовником правомірно, оскільки період прострочення виконання постачальником зобов'язання з поставки товару в натурі прострочено на строк, що перевищує 30 днів з моменту, коли виник обов'язок щодо його виконання.
Наведені обставини відповідачем не спростовано.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 21 588,91 грн пені та 8 303,43 грн штрафу є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.
Згідно з частинами першою, другою та третьою статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у сумі 2 102,00 грн покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 238 Господарського процесуального кодексу України суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Швейне об'єднання "Робочий стіль" (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Ломоносова, будинок 42, код ЄДРПОУ 38144198) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, місто Київ, вулиця Назарівська, будинок 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (34400, Рівненська область, місто Вараш, код ЄДРПОУ ВП 05425046) 21 588 (двадцять одну тисячу п'ятсот вісімдесят вісім) грн 91 коп. пені та 8 303 (вісім тисяч триста три) грн 43 коп. штрафу, а також судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись із змістом судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Суддя Н.Г. Шевчук
Повне рішення складено та підписано: 15.03.2021