ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.02.2021Справа № 910/20365/17
Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., за участю секретаря судового засідання Бараненко Н.І., розглянувши господарську справу
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київлайн"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "УЛФ-ФІНАНС"
про зобов'язання виконати умови договору
Представники сторін:
Від позивача: Тютєрєва В.В. адвокат
Від відповідача: Тараненко Г.Ю., Максимченко І.В. адвокат
Від третьої особи: не з'явились
Товариство з обмеженою відповідальністю "Київлайн" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" про зобов'язання виконати умови договору фінансового лізингу № 2026/10/13-В від 07.10.2013 шляхом підписання Акту звіряння розрахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Київлайн" та Акту про передачу права власності предмета лізингу відповідно до умов договору № 2026/10/13-В від 07.10.2013 та надати підписані акти Товариству з обмеженою відповідальністю "Київлайн".
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 2026/10/13-В від 07.10.2013 щодо передачі у власність позивача предмета лізингу: автомобіля марки BMW X3, 2013 року випуску, № шасі/кузова НОМЕР_1 , у т.ч. на вимогу від 01.03.2017 вих. № 0103, за відсутності заборгованості у позивача з оплати лізингових платежів, зобов'язання за яких виконано достроково та з переплатою.
Відповідно до заяви про зміну предмета позову від 06.06.2018, як подана до суду 11.06.2018 та прийнята судом до розгляду, позивачем заявлено вимоги у даній справі: про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" виконати умови договору шляхом передання предмета лізингу: автомобіль марки BMW X3, 2013 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 Товариству з обмеженою відповідальністю "Київлайн" у власність відповідно до своїх зобов'язань за договором фінансового лізингу № 2026/10/13-В від 07.10.2013.
Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву заперечив існування переплати по договору та пояснив, що за умовами п.8.4 договору сплата лізингових платежів здійснюється в гривні з коригуванням на середньозважений курс гривні до долара США на міжбанківському ринку за офіційними даними НБУ, що розраховується за визначеною у п.2.6 формулою, що позивачем не враховано та не надано належних доказів відсутності заборгованості по сплаті лізингових платежів. Також учасник справи зауважив про розірвання договору лізингодавцем в односторонньому порядку Повідомленням (вих. №УФ-02746 від 17.07.2017) з 17.07.2017 через припинення виконання позивачем оплати лізингових платежів та обрання позивачем невірного способу захисту права, у зв'язку із чим просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
У відповіді на відзив позивач на доводи відповідача вказав про протиправне ухилення відповідача від виконання обов'язку з передачі права власності предмета лізингу та відсутність підстав для розірвання договірних відносин, які припинені належним виконанням, зазначив про сплату лізингових платежів у сумі 1 991 910,45 грн, у т.ч. як за укладеною додатковою угодою № 2 від 09.09.2014 вартість предмету лізингу та винагороди (комісію) лізингодавця склала 1 501 035,71 грн., на підтвердження відсутності заборгованості надав експертний висновок № 05/2017 від 06.09.2017.
Відповідач у письмових поясненнях повідомив про відступлення права вимоги зі сплати лізингових платежів по договору за період з 17.03.2017 по 17.10.2020 на користь ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» згідно договору відступлення права вимоги №1 від 17.03.2017 та невиконання зобов'язання позивача з їх оплати, підтвердив отримання від позивача на свою користь 1 933 624,00 грн лізингових платежів та 58 192,57 грн пені, та зауважив, що умови оплати кожного лізингового платежу визначено у п.2.6 договору і цей порядок сторонами не змінено, у т.ч. шляхом укладення додаткової угоди №2, якою фіксовані суми лізингових платежів визначено не було, твердження позивача про протилежне та наявність підстав для виникнення зобов'язання у відповідача з передачі предмета лізингу у його власність вважає недоведеними та необґрунтованими.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.10.2018 у справі № 910/20365/17 позов задоволено повністю.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2018 скасовано, прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 04.06.2019 постанову Північного апеляційного господарського суду скасовано, справу направлено на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2019 рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 08.07.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2019 скасовано, справу № 910/20365/17 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. Скасовуючи судові рішення, Верховний Суд у своїй постанові зазначив, що за відсутності обставин визнання недійсним умов договору, які передбачають коригування лізингових платежів відповідно до курсу валют на дату платежу, висновки судів про відсутність підстав для здійснення такого коригування є помилковими. Така правова позиція висловлена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 910/10191/17.Оскільки перехід права власності на предмет лізингу за умовами договору лізингу, а також з урахуванням приписів частини другої статті 8 Закону України "Про фінансовий лізинг" відбувається за умови відсутності заборгованості за лізинговими платежами з'ясування питання відсутності такої заборгованості у ТОВ "Київлайн" є визначальним для вирішення даного спору. Проте висновки судів попередніх інстанцій про відсутність заборгованості ТОВ "Київлайн" за лізинговими платежами є передчасними, зробленими без урахування умов договору щодо визначення розміру лізингових платежів у гривні з коригуванням курсу валют за формулою, встановленою пунктом 2.6 Загальних умов договору, та без урахування правових висновків, наведених у зазначених вище постановах Верховного Суду.
Під час нового розгляду судам необхідно врахувати викладене, всебічно, повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2020, справу передано на новий розгляд судді Ярмак О.М.
Ухвалою суду від 20.07.2010 справу № 910/20365/17 прийнято до провадження у визначеному складі суду, підготовче засідання у справі призначено на 11.08.20, запропоновано учасникам справи у строк до 11.08.2020 надати письмові пояснення по справі з урахуванням мотивів, викладених у постанові Верховного Суду від 08.07.2020.
30.07.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли пояснення/клопотання, в яких він просить долучити до матеріалів справи дані пояснення та додані до них документи, а також врахувати доводи, зазначені в даних пояснення при розгляді справи, в задоволенні позову просить відмовити.
11.08.2020 у підготовчому засіданні судом було розглянуто клопотання позивача про відкладення розгляду справи та оголошено перерву до 15.09.2020.
15.09.2020 представник позивача подав до суду письмові пояснення по справі, в яких не погоджується з постановою касаційної інстанції, та клопотання про призначення судово-економічної експертизи, відповідно до якої просив на вирішення експерта поставити питання: чи підтверджується наявними в матеріалах справи документами заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Київлайн" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" по лізингових платежах, передбачених умовами договору фінансового лізингу № 2026/10/13-В від 07.10.2013 станом на 01.03.2017.
У підготовчому засіданні 15.09.2020 представник позивача підтримала клопотання про призначення судово-економічної експертизи, представники відповідача заперечували проти задоволення клопотання. Суд відклав розгляд клопотання та оголосив перерву у підготовчому засіданні до 29.09.2020.
У підготовчому засіданні 29.09.2020 представник позивача підтримала подане раніше клопотання про призначення судово-економічної експертизи, розглянувши дане клопотання, суд відмовив у його задоволенні, у зв'язку із необґрунтованістю та недоведеністю підстав. Судом було оголошено перерву у підготовчому засіданні до 06.10.2020.
06.10.2020 представник позивача подав до канцелярії суду додаткові пояснення по справі, в яких виклав розрахунок сплачених на користь відповідача лізингових платежів за 2013-2017 у сумі 1 992 147,44 грн, в обґрунтування заявлених вимог наполягає на тому, що загальна сума лізингових платежів визначена та узгоджена сторонами у Графіку платежів (додаток №1 додаткової угоди №2 від 09.09.2014) в розмірі 1 501 035,71 грн та сплачена у повному обсязі, еквівалент грошового зобов'язання у доларах США не визначався, відсутність заборгованості підтверджується підписаним сторонами Актом звірки взаєморозрахунків від 15.03.2017.
У підготовчому засіданні 06.10.2020 суд заслухав пояснення сторін та на місці ухвалив закрити підготовче засідання, призначив розгляд справи по суті спору на 03.11.2020.
Судове засідання 03.11.2020 не відбулося у зв'язку із перебуванням судді Ярмак О.М. на лікарняному.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 30.11.2020, враховуючи повернення судді Ярмак О.М. з лікарняного, призначив розгляд справи по суті спору на 17.12.2020.
17.12.2020 позивач подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду справи № 910/13688/20 за позовом ТОВ «Київлайн» до ТОВ «Український лізинговий фонд» про тлумачення умов договору фінансового лізингу № 2026/10-13-В.
У засіданні суду 17.12.2020, розглянувши подане клопотання, суд відмовив в його задоволенні з огляду на те, що спір у даній справі стосується невиконання зобов'язання з передачі у власність лізингоодержувача предмета лізингу і суд не позбавлений можливості самостійно у межах даної справи встановити обставини щодо наявності/відсутності заборгованості позивача, у т.ч. проаналізувавши умови укладеного між сторонами договору зі змінами та доповненнями, та відповідно підстави для переходу права власності від лізингодавця до лізингоодержувача. Таким чином заявником не доведено об'єктивну неможливості розгляду даної справи без встановлення обставин та остаточного вирішення спору у справі № 910/13688/20. У засіданні суду оголошено перерву до 19.01.2021.
Судове засідання 19.01.2021 не відбулося у зв'язку із перебуванням судді Ярмак О.М. на лікарняному.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 27.01.2021, враховуючи повернення судді Ярмак О.М. з лікарняного, призначив розгляд справи по суті спору на 23.02.2021.
22.02.2021 представник позивача через канцелярію суду подала письмові пояснення по справі.
У судовому засіданні 23.02.2021 представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, представники відповідача проти позову заперечували. Третя особа явку уповноваженого представника не забезпечила, про дату та час розгляду справи повідомлялась належним чином відповідно до ст. 120 ГПК України.
Судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.240 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд
07.10.2013 між ТОВ "Український лізинговий фонд" (лізингодавцем за договором, відповідачем) та ТОВ "Київлайн" (лізингоодержувачем, позивачем) був укладений договір фінансового лізингу № 2026/10/13-В, за умовами пункту 1.1 Загальних умов (додаток № 3 до договору) якого сторони узгодили, що лізингодавець набуває у власність і передає на умовах фінансового лізингу в платне володіння і користування з правом викупу майно (предмет лізингу), найменування і характеристики якого вказано в специфікації (додаток № 2), а лізингоодержувач зобов'язувався прийняти предмет лізингу, оплачувати лізингові платежі, зазначені в графіку внесення лізингових платежів (додаток № 1), а також інші платежі відповідно до умов договору.
Відповідно до пунктів 3.1-3.3 договору предметом лізингу є автомобіль BMW X3, детальний опис згідно специфікації, 2013 року випуску, загальною вартістю 715 346,00 грн, в т. ч. ПДВ 119 224,33 грн.
Строк лізингу - 36 місяців з моменту підписання сторонами Акта прийому-передачі (пункт 5 договору).
Положеннями пункту 8.1 договору сторони погодили, що загальна сума лізингових платежів на дату укладення договору становить 1 083 324,83 грн та може змінюватися відповідно до загальних умов договору.
За змістом пунктів 8.2, 8.3 договору авансовий платіж і порядок проведення оплат передбачено графіком внесення лізингових платежів - додаток № 1 до договору та стаття 2 Загальних умов.
Умовами пункту 8.4 договору встановлено сплату лізингових платежів в гривні з коригуванням курсу валютвідповідно до пункту 2.6. Загальних умов договору.
Згідно пункту 8.5. договору офіційний курс гривні до долару США на дату укладення договору - 7,993.
Додатком № 1 до договору сторони виклали Графік внесення лізингових платежів, узгодивши дату нарахування та оплату лізингових платежів всього у період з 07.10.2013 по 18.10.2016, вартість предмета лізингу, винагороди лізингодавця, а також загальну суму лізингового платежу, яка становить 1 083 324,83 грн.
Крім цього, сторонами погоджено Специфікацію на предмет лізингу, яка є додатком № 2 до договору та Загальні умови - додаток № 3 до договору.
За умовами пункту 2.1 Загальних умов договору всі платежі за договором лізингоодержувач зобов'язаний здійснювати в національній валюті України (гривні) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця. Лізингоодержувач зобов'язаний оплачувати лізингові платежі незалежно від факту виставлення та отримання рахунків лізингодавця. У разі необхідності рахунки на оплату можуть надаватися лізингодавцем по факсу та/або на e-mail лізингоодержувача. Лізингові платежі включають: платежі в погашення (компенсацію) вартості предмета лізингу і винагороду (комісію) лізингодавця за наданий в лізинг предмет лізингу.
Відповідно до пункту 2.2 Загальних умов договору загальна сума лізингових платежів на дату укладання договору визначається пунктом 8.1 договору і може змінюватися відповідно до умов договору. Порядок, розмір та терміни оплати лізингоодержувачем лізингових платежів встановлюються в Графіку платежів (додаток № 1 до договору).
Всі чергові лізингові платежі лізингоодержувач зобов'язаний оплачувати не пізніше дати, встановленої для їx оплати відповідно до графи 2 Графіка платежів, в сумі, зазначеній у графі 6 Графіка платежів. Якщо дата нарахування та оплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний. святковий або інший) день, то датою нарахування і оплати такого лізингового платежу вважається наступний за ним робочий день (пункти 2.4, 2.5 Загальних умов договору).
Положеннями п. 2.6. Загальних умов договору визначено, що у разі вказівки в п.8.4 договору на застосування при визначенні розміру лізингового платежу коригування курсу валют, сторони погоджують, що лізингові платежі, які підлягають виплаті згідно з даним договором, розраховуються з використанням середньозваженого курсу української гривні до долара США на міжбанківському ринку (за офіційними даними НБУ, розміщеному на його сайті) за визначеною формулою.
Лізингодавець (відповідач) на виконання умов договору передав, а лізингоодержувач (позивач) прийняв в якості предмету лізингу, обумовлений договором транспортний засіб - BMW X3, 2013 року випуску, про що сторони підписали 11.10.2013 акт прийому-передачі, копія якого долучена до справи.
Додатковою угодою від 10.10.2013 № 1 до договору сторони погодили викласти пункти 3.3, 8.1 договору у новій редакції, зокрема, визначили, що загальна вартість предмета лізингу складає 717 195,04 грн, в т.ч. ПДВ 119 532,51 грн, загальна сума лізингових платежів на дату укладення договору становить 1 086 092,20 грн, може змінюватися відповідно до загальних умов договору, а також виклали додаток № 1 до договору (Графік внесення лізингових платежів) у редакції цієї додаткової угоди.
Додатковою угодою від 09.09.2014 № 2 до договору сторони виклали пункт 8.1 договору у новій редакції, а саме визначили, що загальна сума лізингових платежів на дату укладення договору становить 1 501 035,71 грн, може змінюватися відповідно до загальних умов договору (пункт 1 угоди), а також виклали додаток № 1 до договору (Графік внесення лізингових платежів) у редакції цієї додаткової угоди, яким узгодили дату нарахування та оплату в період з 07.10.2013 по 17.10.2020, розміру платежу, винагороди лізингодавця, загальну суму лізингового платежу 1 501 035,71 грн (пункт 2 угоди), погодили реструктуризацію боргу лізингоодержувача в сумі 51 411,33 грн протягом 3 місяців, починаючи з 18.09.2014 по 18.11.2014 згідно графіку (пункт 3 угоди).
Стверджуючи про належне виконання своїх зобов'язань щодо оплати лізингових платежів у повному обсязі, відсутність заборгованості по договору, та ухилення відповідача, як лізингодавця від виконання своїх зобов'язань та передачі предмета лізингу у власність позивача, позивач звернувся до суду з даним позовом про зобов'язання відповідача виконати умови договору шляхом передання предмета лізингу: автомобіль марки BMW X3, 2013 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 позивачу у власність відповідно до своїх зобов'язань за договором фінансового лізингу № 2026/10/13-В від 07.10.2013.
Відповідно до частини першої статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України "Про фінансовий лізинг" якщо сторони договору лізингу уклали договір купівлі-продажу предмета лізингу, то право власності на предмет лізингу переходить до лізингоодержувача в разі та з моменту сплати ним визначеної договором ціни, якщо договором не передбачене інше.
У пункті 8.4 Загальних умов договору лізингу сторонами погоджено, що право власності на предмет лізингу (в тому числі і у разі дострокового викупу предмета лізингу) переходить до лізингоодержувача лише за умови відсутності заборгованості за лізинговими платежами, неоплачених витрат лізингодавця, які виникли у зв'язку з виконанням цього договору, а також неоплачених штрафних санкцій та невідшкодованих підтверджених збитків лізингодавця за договором або за будь-яким іншим договором лізингу, укладеним між лізингодавцем та лізингоодержувачем, що підтверджується актом звіряння розрахунків, підписаним сторонами.
За змістом статей 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином перехід права власності на предмет лізингу за умовами договору лізингу, а також з урахуванням приписів частини другої статті 8 Закону України "Про фінансовий лізинг" відбувається за умови відсутності у ТОВ "Київлайн" заборгованості за лізинговими платежами.
Як вже зазначалось судом, у п.8.4 договору сторони визначили, що сплата лізингових платежів здійснюється в гривні з коригуванням курсу валют відповідно до пункту 2.6. Загальних умов договору.
Пунктом 2.6 Загальних умов договору передбачено, що в разі вказівки в пункті 8.4 договору на застосування при визначенні розміру лізингового платежу коригування курсу валют сторони погоджуються, що лізингові платежі, які підлягають виплаті згідно з даним договором, розраховуються з використанням середньозваженого курсу української гривні до долара США на міжбанківському ринку (за офіційними даними НБУ) за відповідною формулою: Т=Т0 * Кт/ К0, де Т - поточний лізинговий платіж, який підлягає оплаті в гривнях; Т0 - поточний лізинговий платіж, зазначений в Графі 6 Графіка платежів; К0 - офіційний курс української гривні до долара США на дату укладення договору; Кт - середньозважений курс української гривні до долара США на міжбанківському ринку, збільшений на 1 (один) відсоток (за офіційними даними НБУ на дату, що передує дню сплати лізингового платежу). При цьому, якщо Кт, збільшений на 1(один) відсоток, буде менше, ніж К0, перерахунок не проводиться.
Для погашення вартості предмета лізингу відноситься сума, зазначена у графі 4 Графіка платежів на відповідну дату. Різниця поточного лізингового платежу, розрахованого за правилами цього пункту Загальних умов і суми, що відшкодовує вартість предмета лізингу, вважається комісією Лізингодавця.
За умовами п.2.7 Загальних умов договору, датою здійснення лізингового платежу вважається дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок лізингодавця. Якщо в період між датою лізингового платежі згідно з Графіком платежів і датою надходження суми лізингового платежу числове значення курсу, зазначеного згідно з п.2.6 Загальних умов, збільшиться більш ніж на 1 відсоток, лізингодавець має право вимагати пропорційної доплати такої суми. Доплачена сума враховується як комісія лізингодавця.
Крім того, пунктом 13.5. Загальних умов договору, сторонами погоджено, що перед підписанням договору, у разі вказівки в п. 8.4. договору на застосування при визначенні розміру лізингового платежу коригування курсу валют, лізингоодержувач попереджений лізингодавцем про наявність з боку лізингоодержувача валютного ризику, тобто ймовірності виникнення можливих збитків у лізингоодержувача внаслідок зміни курсу іноземної валюти до національної валюти України. Підписанням цього договору лізингоодержувач підтверджує, що він усвідомлює можливе настання несприятливих для нього наслідків, спричинених коливанням курсів валют, і гарантує виконання взятих на себе зобов'язань своєчасно та в повному обсязі.
В пункті 13.4. Загальних умов зазначено, що сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, в тому числі, що вартість предмета лізингу та розмір лізингових платежів можуть змінюватися відповідно до умов договору. Сторони повністю усвідомлюють зміст умов договору, погоджуються з ними і повністю усвідомлюють значення і наслідки своїх дій за договором.
Приписами ст. 16 Закону України „Про фінансовий лізинг" передбачено, сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.
При цьому вказана стаття Закону України "Про фінансовий лізинг" не містить приписів щодо вичерпного переліку зазначених у ній платежів та дозволяє сторонам вільно визначатися з іншими витратами лізингодавця, які, на їх розсуд, мають бути включені до складу лізингових платежів, оскільки безпосередньо пов'язані з виконанням певного договору.
Зазначені положення статті 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" стосовно визначення порядку сплати лізингових платежів договором та щодо права сторін визначати склад лізингових платежів узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 533 ЦК України передбачено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Ця норма кореспондується із приписами статті 524 ЦК України, згідно з якою зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Тож, погодивши саме вказані умови договірних відносин щодо сплати лізингових платежів, доказів визнання недійсними яких суду не надано, сторони тим самим відповідно до вимог частини другої статті 533 ЦК України встановили у зобов'язанні (сплаті лізингових платежів) грошовий еквівалент у іноземній валюті, що прямо не заборонена та не суперечить чинному законодавству України.
Відповідно до пункт 2.1 Загальних умов лізингоодержувач зобов'язаний оплачувати лізингові платежі незалежно від виставлення та отримання рахунків лізингодавця. У разі необхідності рахунки на оплату можуть надаватися лізингодавцем по факсу та/або на е-таіі лізингоодержувача. Лізингові платежі включають: платежі в погашення (компенсацію) вартості предмета лізингу і винагороду (комісію) лізингодавця за наданий в лізинг предмет лізингу.
Датою здійснення лізингового платежу вважається дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок лізингодавця. Якщо в період між датою лізингового платежу, згідно Графіку платежів, і датою надходження суми лізингового платежу числове значення курсу, застосованого згідно з п.2.6. Загальних умов, збільшиться більш ніж на 1 відсоток, лізингодавець має право вимагати пропорційної доплати такої суми. Доплачена сума враховується як комісія лізингодавця (пункт 2.7 загальних умов).
Лізингоодержувач має право достроково виплачувати лізингодавцю лізингові платежі лише за умови узгодження з лізингодавцем. У цьому разі сторони підписують додаткову угоду і Графік платежів, що відображає лізингові платежі з урахуванням здійсненої дострокової оплати. У будь-якому разі термін користування предметом лізингу не може бути менше одного року. Всі достроково сплачені платежі, здійснені без узгодження з лізингодавцем, зараховується в рахунок оплати відповідного платежу в день настання строку його оплати згідно з Графіком платежів (пункт 2.8 загальних умов).
У пункті 2.9 загальних умов сторони погодили, що при надходженні коштів (лізингових платежів) від лізингоодержувача, сторони узгодили наступну черговість виконання Лізингоодержувачем своїх грошових зобов'язань за Договором:
· оплата сум штрафних санкцій (штраф, пеня), які підлягають сплаті за порушення зобов'язань за Договором;
· оплата сум компенсації витрат, понесених Лізингодавцем та не відшкодованих Лізингоодержувачем;
· оплата простроченої заборгованості з нарахованої винагороди Лізингодавця;
· оплата простроченої заборгованості з нарахованого лізингового платежу, що відшкодовує вартість Предмета лізингу;
· оплата поточної заборгованості з нарахованої винагороди Лізингодавця;
· оплата поточної заборгованості з нарахованого лізингового платежу, що відшкодовує вартість Предмета лізингу.
У разі перерахування лізингоодержувачем лізингових платежів за цим договором в сумі, недостатній для повного виконання зобов'язань за договором, та/або з порушенням зазначеної черговості, лізингодавець має право самостійно перерозподілити отримані від лізингоодержувача кошти відповідно до вищевказаної черговості шляхом проведення відповідних бухгалтерських проводок, а лізингоодержувач підтверджує свою згоду на це, підписуючи цей договір.
Пунктом 7.1.1 Загальних умов обумовлено, що за несвоєчасну оплату лізингових платежів та інших платежів, передбачених Договором, сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Судом встановлено, що позивачем фактично було сплачено відповідачу на виконання умов договору суми 1 992 267,45 грн.
Крім того, суд зауважує, що виходячи із складових даних визначеної у п.2.6 Загальних умов договору формули, розрахунок кожного лізингового платежу здійснюється із урахуванням Кт - середньозважений курс української гривні до долара США на міжбанківському ринку, збільшений на 1 (один) відсоток (за офіційними даними НБУ на дату, що передує дню сплати лізингового платежу), що прямо свідчить про те, що визначені у Графіку сплати лізингових платежів не є твердою сумою, що не змінюється.
Також умова правовідносин сторін, що загальна сума лізингових платежів може змінюватись відповідно до Загальних умов договору фінансового лізингу, визначена сторонами як у пункті 2 додаткової угоди № 1 від 10.10.2013, так і у п.2 додаткової угоди № 2 від 09.09.2014.
Вказане спростовує доводи позивача про визначення у Графіку сплати лізингових платежів та Додатковій угоді № 2 до договору конкретного розміру кожного чергового лізингового платежу та загальної суми лізингових платежів, які є незмінними, а оплата 1 992 147,44 грн, з яких: 1501035,71 грн лізингових платежів та 51 411,38 грн реструктуризації боргу - остаточним та належним виконанням зобов'язання із переплатою.
Наданий позивачем Реєстр платіжних доручень ТОВ «Київлайн» за період з 07.10.2013 по 20.02.2017 не підтверджений первинними документами, а саме виставленими відповідачем рахунками та платіжними дорученнями, тому не є належним доказом дострокового виконання зобов'язань за договором лізингу.
Натомість, відповідачем надано до матеріалів справи копії рахунків на оплату, які були виставлені позивачу, та копії банківських виписок з доказами оплати, та в письмових поясненнях наведений детальний розрахунок лізингових платежів з урахуванням оплат позивача та строків, визначених договором.
Позивач не спростував наведених відповідачем розрахунків, а також доказів зміни умов договору щодо розрахунків лізингових платежів, суду не надав.
Висновок судового експерта № 05/2017 від 06.09.2017 за результатами проведення економічного дослідження, як і Висновок № 126/62-е від 21.03.2018 щодо трактування умов договору фінансового лізингу, не відповідають вимогам статті 98 ГПК України, є рівноцінними з іншими видами доказів і не мають заздалегідь установленої сили, та не можуть замінити інші засоби доказування та змінити умови договорую
Акт звірки взаєрозрахунків станом на 15.03.2017 , не приймається судом в якості належного доказу у справі щодо виконання зобов'язання належним чином та у повному обсязі, оскільки доказів здійснення позивачем оплати усіх лізингових платежів, що включають вартість предмета лізингу та комісію лізингодавця з урахуванням положень договору та коригування сплати кожного лізингового платежу у визначеному договором порядку, відсутності заборгованості щодо їх оплати, у т.ч. станом на час звернення до суду з даним позовом, суду не надано.
Таким чином, позивачем не надано доказів та не доведено підстав для переходу права власності від лізингодавця до лізингоодержувача.
Відповідач не заперечує факту отримання в рахунок оплати лізингових платежів суми 1 992 267,45 грн., з яких 440 009,00 грн зараховані у відшкодування вартості предмета лізингу, 1493705,88 грн комісії лізингодавця, що розрахована відповідно до п.8.4 договору та п.2.6 Загальних умов договору в складі лізингових платежів №№1-41 Графіку, 58 552,57 грн пені за прострочення оплати.
Однак за доводами відповідача та відповідно до поданого ним розрахунку, позивачем не виконано зобов'язання щодо оплати лізингових платежів, строк оплати яких настав з 17.03.2017 по 17.10.2020 (№№42-85 Графіку), право вимоги за якими відступлене по договору про відступлення права вимоги (цесії) № 1 від 17.03.2020, укладеному з ТОВ «УЛФ-ФІНАНС».
За умовами договору про відступлення права вимоги (цесії) № 1 від 17.03.2017, укладеному між відповідачем - ТОВ «Український лізинговий фонд» (первісним кредитором)та ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» (новий кредитор), первісний кредитор відступив за плату новому кредитору належні йому права, у т.ч. за договором фінансового лізингу № 2026/10/13-В від 07.10.2013, а новий кредитор набуває права вимоги за договорами фінансового лізингу, у тому числі, але не виключно право вимагати: сплати на свою користь дебіторської заборгованості, що існує у боржників зі сплати лізингових платежів на дату укладення цього договору; сплати на свою користь дебіторської заборгованості, що існує у боржників зі сплати будь-яких інших платежів (крім лізингових) за договорами фінансового лізингу на дату укладення цього договору; виконання боржниками всіх інших обов'язків за договорами фінансового лізингу.
Відповідно до Витягу з переліку договорів фінансового лізингу, відступлення за якими здійснено на підставі договору № 1 від 17.03.2017, код 38155519, відступлено право вимоги до ТОВ «Київлайн» щодо оплати 277 186,04 грн вартості предмета лізингу.
Доказів розірвання, визнання недійсним вказаного правочину, у т.ч. з підстав передачі недійсної вимоги, суду не надано.
Договір є правомірним в силу презумпції правомірності правочину, закріпленої ст. 204 ЦК України.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведене, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено і не підтверджено належними доказами підстав та обставин, за якими заявлено даний позов, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на позивача та відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 86, 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1.У задоволенні позову відмовити повністю.
2.Судові витрати покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.
Повне рішення складено 15.03.2021.
Суддя О.М.Ярмак