ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.03.2021Справа № 910/14176/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Лаврова В.О., розглянувши матеріали справи
За позовом Дніпровської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Караван-Дніпропетровськ»
про стягнення 54970759,05 грн,
за участі представників:
від позивача - Ліпка Є.В. (уповноважений представник);
від відповідача - Ковальчук Н.В. (уповноважений представник).
У вересні 2020 року Дніпровська міська рада звернулась до суду з позовом до ТОВ «Караван-Дніпропетровськ» про стягнення заборгованості за договором оренди землі у розмірі 54970759,05 грн.
Позовні вимоги обґрунтовувались тим, 04.03.2005 між Дніпровською міською радою та ТОВ «Караван-Дніпропетровськ» укладено договір оренди земельної ділянки площею 20,4710 га, кадастровий номер 1210100000:03:054:0020, яка розташована за адресою: м. Дніпро, ж/м «Сокіл» у районі вул. Космічної, строком на 25 років, з яких на 5 років для проектування та будівництва, 20 років для експлуатації багатофункціонального торговельно-розважального комплексу з паркінгом. Після прийняття Дніпропетровською міською радою рішення про затвердження нормативної грошової оцінки та проведення її щорічної індексації, змінилася в бік збільшення нормативна грошова оцінка земельної ділянки та, відповідно, і орендна плата за період з 2017 по травень 2020 року. Проте відповідачем, за вказаний період сплачено орендну плату у розмірі, меншому, ніж передбачено умовами договору оренди, у зв'язку з чим виникла заборгованість по орендній платі у розмірі 54970759,05 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача.
Позивач вказував, що звертаючись з вказаним позовом до суду діє в інтересах територіальної громади міста Дніпра та просить стягнути заборгованість за договором оренди земельної ділянки, які вносяться на рахунок органу місцевого самоврядування та поповнюють місцевий бюджет, а тому вказане звернення до суду не є підміною функцій Державної податкової служби. Також зазначив, що позивачем не пропущено строк позовної давності, оскільки позовна давність переривалась, у зв'язку з частковою сплатою відповідачем заборгованості по орендній платі.
На підставі викладеного просив задовольнити позов у повному обсязі.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач проти позову заперечував, зазначаючи, що між сторонами було укладено вказаний договір, проте відповідачем здійснювалась сплата орендної плати у повному обсязі, у зв'язку з чим відсутня заборгованість. Вказував, що позивач перевищив власні повноваження донарахувавши вказану заборгованість, оскільки повноваженнями адміністрування та контролю за сплатою до бюджетів податків наділені виключно органи Державної податкової служби. Такі податкові повідомлення рішення про донарахування орендної плати було отримано відповідачем, проте оскаржено та скасовано у судовому порядку. Зазначив, що позивачем не надано належних та допустимих доказів наявності у відповідача вказаної заборгованості. Крім того вказав, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом.
В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позовних вимог, з підстав, зазначених у відзиві.
Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 04.03.2005 року між Дніпропетровською (після перейменування - Дніпровською) міською радою (надалі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Караван - Дніпропетровськ" (надалі - орендар) укладено договір оренди землі, зареєстрований в реєстрі за №1839 (Договір), відповідно до п. 1.1 якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: ж/м Сокіл в районі вул. Космічної (Жовтневий район), і зареєстрована за кадастровим номером 1210100000:03:054:0020.
Згідно з п. 1.2 договору, цільове використання земельної ділянки за цим договором (УКЦВЗ) 1.11.3 (роздрібна торгівля та комерційні послуги).
Відповідно до п. 3.1 договору договір укладено на двадцять п'ять років, в тому числі - п'ять років для проектування та будівництва, двадцять років для експлуатації багатофункціонального торговельно-розважального комплексу з паркінгом (з можливим подальшим викупом земельної ділянки).
За умовами пунктів 5.1, 5.2 договору земельна ділянка передана в оренду: для проектування та будівництва, двадцять років для експлуатації багатофункціонального торговельно-розважального комплексу з паркінгом. Цільове призначення земельної ділянки: землі житлової та громадської забудови.
Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 5-ти денний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі (пункт 6.11 договору).
Згідно з п. 14.1 договору, вказаний договір набирає чинності після підписання сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації.
Як вбачається з матеріалів справи Договір зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, про що вчинено відповідний запис від 09.03.2005 року за №040510400213.
На виконання п. 6.11 договору, за актом приймання-передачі від 04.03.2005 року вказана земельна ділянка була передана орендарю. Акт підписаний сторонами та скріплений печатками.
Згідно з п. 4.1 договору, з урахуванням змін, внесених рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2013 у справі №43/5005/9120/2012, річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі та обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у мінімальному розмірі, що встановлюється цим кодексом, 3 відсотки від нормативно грошової оцінки.
Згідно з п. 4.2 договору зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексації проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору, та у випадках, передбачених законодавством України.
Відповідно до п. 4.3 договору орендар повинен щорічно, протягом першого кварталу, надавати до комітету земельних відносин Дніпропетровської міської ради копію довідки про нормативно грошову оцінку земельної ділянки.
Тобто, умовами договору передбачено, що орендна плата щорічно змінюється з урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки за відповідний рік та індексації без внесення відповідних змін до договору, а обов'язок отримання довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та відповідного перерахунку розміру орендної плати покладено на орендаря.
Згідно з п.4.4 договору орендна плата вноситься орендарем у безготівковій формі, незалежно від результатів діяльності орендаря у розмірі 1/12 річної суми за базовий податковий (звітній) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на рахунок орендодавця, і на майбутній період вноситься на термін не більше одного календарного року. За неповний календарний місяць орендна плата сплачується за дні фактичного користування земельною ділянкою із розрахунку тривалості місяця у 30 днів.
Згідно з п. 2.3 договору, нормативно грошова оцінка земельної ділянки на час укладення договору оренди землі згідно довідки про нормативно грошову оцінку земельної ділянки № 517 від 22.02.2005 року становила 26 756 799, 06 грн. Зазначена довідка є невід'ємною частиною договору оренди землі (п. 14.3 договору). В довідці зазначено, що у разі змін в діючому законодавстві, прийнятті міською радою рішень щодо змін в грошовій оцінці земель міста дійсна довідка втрачає чинність.
Рішенням Дніпропетровської міської ради від 15.07.2015 №4/65 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпропетровська» затверджено нормативно-грошову оцінку земель базовою вартістю 1 кв.м на рівні 306,35 грн та визначено, що вказана оцінка підлягає щорічній індексації відповідно до вимог чинного законодавства.
Згідно Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №489 від 25.11.2016, який набрав чинності 26.12.2016, для земельних ділянок будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури встановлено коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки в розмірі 2,5.
На підставі вказаних нормативних актів також змінилась нормативно-грошова оцінка спірної земельної ділянки. Так, відповідно до інформації, що міститься у Витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:03:524:0020, нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:03:054:0020 станом на 2017 рік становить 641774384,86 грн, станом на 2018 рік становить 641774384,86 грн, станом на 2019 рік становить 641774384,86 грн., станом на 2020 рік - 641774384,86 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
За приписами ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону).
Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Відповідно до п.п. 14.1.147. п. 14.1. ст. 4 Податкового кодексу України плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до п.п. 14.1.72. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Положеннями п. 287.1. ст. 287 Податкового кодексу України встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Таким чином, плата за землю здійснюється в залежності від суб'єкта належності земельної ділянки: власником землі сплачується земельний податок, а орендарем за договором оренди землі - орендна плата.
Згідно п.п. 288.1. - 288.4. ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями п. 288.5.1 ст. 288 Податкового Кодексу України.
Пунктом 288.5.1. ст. 288 Податкового кодексу України (в редакції, чинній станом на 01.01.2017) було встановлено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.
Пунктом 288.5.1. ст. 288 Податкового кодексу України (в редакції, яка була чинною у період 2018 - 2019 роки) було встановлено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території.
Рішенням Дніпровської міської ради № 13/27 від 06.12.2017 було встановлено річну ставку податку за користування юридичними особами земельними ділянками з цільовим призначенням «Для будівництва будівель торгівлі» 0,750 % від нормативної грошової оцінки. Річну ставку орендної плати за користування юридичними особами вказаними земельними ділянками - 3% від нормативної грошової оцінки.
Отже, враховуючи викладене, розмір орендної плати відповідача за користування земельною ділянкою становить (3% від нормативної оцінки): за 2017, 2018, 2019 роки - по 19253231,55 грн за кожен рік, за січень - травень 2020 року - 8022179,80 грн, а всього за зазначений період 65781874,45 грн.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін, відповідачем частково сплачувалась орендна плата, у зв'язку з чим розмір заборгованості за вказаний період становить 54970759,05 грн.
Крім того, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2020 у справі № 904/5955/19, яке набрало законної сили встановлено наявність заборгованості відповідача по орендній платі за вказаним договором за період з січня 2017 по грудень 2019 року в розмірі 54550822,70 грн.
За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи викладене, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з орендної плати в розмірі 54970759,05 грн.
Заперечення відповідача щодо перевищення позивачем власних повноважень шляхом донарахування спірної заборгованості та підміну функцій органів Державної податкової служби судом відхиляються, оскільки предметом спору у вказаній справі є стягнення заборгованості за договором оренди, а не виконання органами ДПС України власних повноважень щодо донарахування і стягнення обов'язкових платежів. Щодо оскарження та скасування у судовому порядку податкових повідомлень рішень, то як вбачається зі змісту рішень судів у адміністративних справах, на які посилається відповідач, підставою для скасування вказаних податкових повідомлень-рішень було порушення вимог законодавства щодо проведення органами податкової служби документальної позапланової невиїзної перевірки відповідача, при цьому правильність нарахування розміру орендної плати судами не досліджувалась. Крім того, визнання в судовому порядку незаконним витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки не свідчить про неправильність обрахунку нормативної грошової оцінки вказаної земельної ділянки, яка обраховується на підставі чинних рішення Дніпропетровської міської ради та Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів.
Щодо зробленої відповідачем заяви про застосування позовної давності суд зазначає таке.
За змістом статей 256, 257, 261 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Положеннями пунктів 4.3, 4.4 Договору на орендаря покладено обов'язок щорічно, протягом першого кварталу, надавати до комітету земельних відносин Дніпропетровської міської ради копію довідки про нормативно грошову оцінку земельної ділянки, а внесення орендної плати відбувається у безготівковій формі, незалежно від результатів діяльності орендаря у розмірі 1/12 річної суми за базовий податковий (звітній) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на рахунок орендодавця.
Тобто, відповідач зобов'язаний не пізніше 31.03 подавати до комітету земельних відносин Дніпропетровської міської ради копію довідки про нормативно грошову оцінку земельної ділянки, на підставі якої розраховується розмір орендної плати, в тому числі і за період до подання вказаної довідки, а отже про порушення своїх прав в частині неповної сплати відповідачем орендної плати у січні 2017 позивач мав дізнатись не пізніше 31.03.2017, відповідно з вказаної дати розпочинає перебіг позовної давності щодо стягнення заборгованості з орендної плати за січень 2017 року. Строк сплати орендної плати за лютий 2017 року умовами договору визначено протягом 30 календарних днів за останнім календарним днем звітного місяця - тобто до 31.03.2017.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020, №211 на усій території України з 12.03.2020 встановлено карантин, дія якого не скасована і на час розгляду справи.
Пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень до Цивільного кодексу України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Отже строк позовної давності по вимогам щодо стягнення заборгованості з орендної плати за січень та лютий 2017 року мав закінчитись 31.03.2017, проте до його спливу був продовжений на період карантину і не сплив на час розгляду справи.
Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що позивач звернувся з вказаним позовом до суду 18.09.2020, суд приходить до висновку, що позивачем не пропущено строк позовної давності у вказаній справі.
Всі інші доводи судом розглянуті, проте відхилені, як такі, що не впливають на результат вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Разом з тим, з урахуванням положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на сплату судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Караван-Дніпропетровськ» (04073, м. Київ, вул. Семена Скляренка, буд. 17-Б; ідентифікаційний код 33159964) на користь Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75; ідентифікаційний код 26510514) 54970759 (п'ятдесят чотири мільйони дев'ятсот сімдесят тисяч сімсот п'ятдесят дев'ять) грн 05 коп. заборгованості, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 735700 (сімсот тридцять п'ять тисяч сімсот) грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено: 12.03.2021
Суддя Я.В. Маринченко