ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.03.2021Справа № 910/18258/20
За позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"
до відповідачів:
1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Київінформплюс"
2. ОСОБА_1
про стягнення 115 954,78 грн.
Суддя: Шкурдова Л.М.
Представники сторін: без виклику сторін
Господарським судом міста Києва розглядається справа №910/18258/20 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київінформплюс", ОСОБА_1 про стягнення 115 954,78 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем-1 зобов'язань з погашення кредиту у відповідності до умов кредитного договору, в зв'язку з чим у відповідача-1 перед позивачем рахується заборгованість в розмірі 115 954,78 грн., з яких 104 310,94 грн - заборгованість за кредитом, 9043,35 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом, 1337,97 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за Договором, 1262,52 грн - заборгованість по комісії за користування кредитом.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2020 у справі №910/18258/20 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Так, з метою повідомлення відповідачів про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідачів.
Як вбачається з матеріалів справи поштові відправлення з ухвалою про відкриття провадження у справі не було вручене відповідачам під час доставки та повернуто на адресу суду в зв'язку з закінченням строку зберігання.
Згідно з ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про невручення копії судового рішення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідачі не були позбавлені права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що Департамент патрульної служби Міністерства внутрішніх справ України не скористалась наданими процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, оскільки до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
16.04.2014 р. ТОВ "Київінформплюс" (відповідач-1) було підписано заяву про відкриття поточного рахунку (далі - Заява). Згідно цієї заяви відповідач-1 приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (надалі -Умови), Тарифів Банку; що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua., які разом із заявою складають Договір банківського обслуговування № б/ н від 16.04.2014 р. (далі - Договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору.
Відповідно до Договору відповідачу-1 було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок НОМЕР_1 , в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".
За приписами п. 3.18.1.3 Умов кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта по поверненню кредиту, сплати відсотків та винагороди.
Відповідно до п. 3.18.2.1.1. Умов банк зобов'язався обслуговувати кредитний ліміт на поточному рахунку клієнта в порядку, передбаченому даним розділом Умов.
В свою чергу, пунктами 3.18.2.2.1., 3.18.2.2.2., 3.18.2.2.3. Умов передбачено, що клієнт зобов'язаний використовувати кредит на цілі, зазначені у п. 3.18.1.1. даного розділу Умов, сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитом, згідно з п. п. 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, погашати кредит, отриманий в рамках встановленого ліміту, не пізніше строку закінчення періоду безперервного користування кредитом, встановленого п. 3.18.1.11. Умов.
Відповідно до п. 3.18.1.11. Умов періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Період безперервного користування "кредитним лімітом на поточному рахунку" - не більше 35 днів. Датою завершення періоду безперервного користування кредитними коштами вважається день, по закінченню якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо.
Позивач стверджує, що свої зобов'язання за Умовами виконав в повному обсязі, а саме надав позичальнику кредитні кошти, в свою чергу, відповідач порушив вищезазначені положення Умов в частині повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом.
З наявної у матеріалах справи банківської виписки по особовому рахунку відповідача вбачається, що банк свої зобов'язання за Умовами виконав належним чином, а саме надав відповідачу кредит.
З наданої позивачем виписки по особовому рахунку відповідача-1 вбачається, що у відповідача-1 перед позивачем обліковується заборгованість по поверненню кредитних коштів в розмірі 104 310,94 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З огляду на вищенаведене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача-1 заборгованості по поверненню кредиту в розмірі 104 310,94 грн підлягають задоволенню.
Позивач у своєму позові зазначає про те, що у відповідача-1 крім заборгованості по поверненню кредитних коштів також існує заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 9043,35 грн, заборгованість по сплаті комісії в розмірі 1262,52 грн.
Судом досліджено розрахунок, долучений позивачем до позовної заяви, та банківські виписки по особовому рахунку відповідача, та встановлено, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 9043,35 грн та заборгованості по сплаті комісії в розмірі 1262,52 грн. підлягають задоволенню.
Відповідачем-1 не було надано суду жодного доказу на спростування доводів позивача щодо наявності у відповідача-1 заборгованості по поверненню кредиту, сплати відсотків та комісії за користування кредитом.
Крім основної суми заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню за несвоєчасне виконання кредитних зобов'язань в загальному розмірі 1337,97 грн.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно з п.3.18.5.1. Умов при порушенні клієнтом будь-якого зобов'язання по сплаті відсотків за користування кредитом, передбаченого п.п.3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, строків повернення кредиту, передбачених п.п.3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п.3.18.2.2.5, 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період за який нараховується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Як вбачається з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п.3.18.5.4. Умов нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбаченої п.3.18.0.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3. здійснюється на протязі 3-х років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.
Судом здійснено перерахунок заявленого позивачем до стягнення з відповідача розміру пені та встановлено, що позивачем було вірно розраховано зазначений показник.
Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно ч. 3 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
14.03.2019 року між АТ КБ "ПРИВАТ БАНК" та ОСОБА_1 (відповідач-2) укладено договір поруки №Р1551188346267325398 (далі - Договір поруки), предметом якого є надання поруки відповідачем-2 за виконання зобов'язань відповідача-1, які випливають з Кредитного договору (п. 1.1. Договору поруки).
Згідно ст.541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Відповідно до ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Пунктом 1.2. договору поруки передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.
Відповідно до приписів ч.1 ст.559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Пунктами 1.1.1 та 1.1.2 Договору поруки передбачено, якщо під час виконання "Угоди1" та "Угоди2" зобов'язання боржника, що забезпечені цим договором, збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов'язань за "Угодою1" та "Угодою2" в розмірі таких збільшень. Додаткові узгодження про такі збільшення з поручителем не потрібні.
Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем-1 кредитних коштів у повному обсязі у відповідності до умов укладених сторонами кредитних договорів, докази виконання зобов'язання відповідача-1 поручителем (відповідачем-2) матеріали справи також не містять, а відтак оскільки відповідач-1 порушив виконання зобов'язання за кредитним договором щодо повернення суми кредиту, з нього, а також з відповідача-2 солідарно на користь позивача відповідно до вимог ст.ст.543, 622, 624, 1049, 1050, 1054 ЦК України підлягає стягненню заборгованість за неналежне виконання зобов'язань за кредитним договором 104 310,94 грн - заборгованість за кредитом, 9043,35 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом, 1337,97 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за Договором, 1262,52 грн - заборгованість по комісії за користування кредитом.
Відповідно до ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст.129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВІНФОРМПЛЮС" (02232, м, Київ, просп. Володимира Молдовського, буд. 50, код ЄДРПОУ 38293859) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_2 ) на користь акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м.Київ, вул. Грушевського, б. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 104 310 (сто чотири тисячі триста десять) грн 94 коп - заборгованість за кредитом, 9043 (дев'ять тисяч сорок три) грн 35 коп - заборгованість по процентам за користування кредитом, 1337 (тисячу триста тридцять сім) грн 97 коп - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за Договором, 1262 (тисячу двісті шістдесят дві) грн 52 коп - заборгованість по комісії за користування кредитом.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВІНФОРМПЛЮС" (02232, м, Київ, просп.Володимира Молдовського, буд. 50, код ЄДРПОУ 38293859) на користь акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, б. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 1051 (тисячу п'ятдесят одну) грн 00 коп - витрати по сплаті судового збору.
4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_2 ) на користь акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, б. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 1051 (тисячу п'ятдесят одну) грн 00 коп - витрати по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до суду апеляційної інстанції.
Суддя Шкурдова Л.М.