ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.02.2021Справа № 910/18615/20
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Манго-Груп"
до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча Компанія "Енергоатом"
про стягнення 48 352,48 грн.
суддя Мельник В.І.
за участю секретаря судового засідання Федорової О.В.
Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю "МАНГО-ГРУП" подало на розгляд Господарського суду міста Києва позовну заяву до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 48352,48 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором поставки №53-29-01-18-01691 від 18.12.2018.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 відкрито провадження у справі № 910/18615/20 та призначено до розгляду на 22.01.2021.
24.12.2020 відділом діловодства суду від позивача отримано клопотання.
29.12.2020 відділом діловодства суду від відповідача отримано відзив на позовну заяву.
16.01.2021 відділом діловодства суду від позивача отримано відповідь на відзив.
22.01.2021 розгляд справи не відбувся, у зв'язку із перебуванням судді Мельника В.І. у відпустці.
У зв'язку з виходом судді Мельника В.І. з відпустки, справа підлягає призначенню до розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2021 призначено розгляд справи на 26.02.2021.
В судове засідання 26.02.2021 представник позивача з'явився, надав суду усні пояснення у справ та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В судове засідання 26.02.2021 представник відповідача з'явився, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні 26.02.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом з'ясовано наступне.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНГО-ГРУП», як постачальником та Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», в особі відокремленого підрозділу «Атомкомплєкт», як покупцем за результатами процедури публічної закупівлі був укладений договір поставки №53-129-01-19-01691 від 18.12.2018р.
Згідно п.1.1 Договору постачальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених у Договорі, поставити світлі нафтопродукти (надалі - Продукція) виробництва ВАТ «Мозирський НПЗ», РБ, АТ «Укргазвидобування», Україна для потреб ВП «Рівненської АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом», а покупець зобов'язувався в порядку і на умовах, визначених у Договорі, прийняти і оплатити Продукцію.
Відповідно до п.1.2 Договору, найменування, одиниці виміру і загальна кількість Продукції, її номенклатура, ціна і строк поставки зазначено в Специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору.
Згідно Специфікації №1 до Договору, постачальник повинен був поставити покупцю дизельне паливо ДП-3-Євро5-ВО у кількості 89,291 тон та бензин автомобільний А-95-Євро5-Е5 у кількості 31,956 тон, на загальну суму 3 968 451,27 грн., у т.ч. ПДВ. Максимальне допустиме відхилення фактичних показників загальної кількості від зазначеної у Специфікації в меншу сторону, згідно Специфікації №1, становило 5%.
Позивач зазначив, що виконав взяті на себе зобов'язання за Договором, поставивши в адресу відповідача дизельне паливо ДП-3-Євро5-ВО та бензин автомобільний А-95-Євро5-Е5 на загальну суму 3924573,37 грн., у т.ч. ПДВ, відповідно до видаткових накладних №РН-0005657, №РН-0005658, №РН-0005662, №РН-0005664, №РН-0005665 та №РН-0005678 від 20.12.2018р. (Акти приймання- передачі ТМЦ №041-35/2143, №041-35/2142, №041-35/2144, №041-35/2167, №041-35/2145 від 20.12.2018р. та №041-35/2187 від 21.12.2018р.).
Згідно п.4.2 Договору, оплата поставленої Продукції за Специфікацією здійснюється Покупцем за кожну партію, що поставляється, протягом 10 робочих днів від дати підписання акту приймання- передачі поставленої Продукції.
Пунктом 6.4.1 Договору передбачено, що постачальник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлену Продукцію.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати поставленого палива.
В зв'язку із порушенням строків виконання грошового зобов'язання позивач просить суд стягнути із відповідача інфляційні втрати в розмірі 39245,73 грн. та 3% річних в розмірі 9106,75 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню , враховуючи наступне.
Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що дії відповідача є порушенням грошового зобов'язання, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.
Перевіривши розрахунок позивача 3% річних та інфляційних втрат з простроченої суми суд вважає його обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 9106,75 грн. - 3% річних та 39245,73 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню.
Доводи відповідача спростовуються матеріалами справи.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 126, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-
1. Задовольнити позовні вимоги.
2. Стягнути із Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, ідентифікаційний код 24584661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Манго-Груп» (01010, м. Київ, пров. Хрестовий, 2, офіс 405, ідентифікаційний код 39039648) інфляційні втрати в розмірі 39245 (тридцять дев'ять тисяч двісті сорок п'ять) грн. 73 коп., 3% річних в розмірі 9106 (дев'ять тисяч сто шість) грн. 75 коп., судовий збір в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.
3. Видати наказ.
Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 05.03.2021.
Суддя В.І. Мельник