Рішення від 09.03.2021 по справі 908/2879/20

номер провадження справи 27/190/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

09.03.2021 Справа № 908/2879/20

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Дроздова С.С. розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Одеського кабельного заводу "Одескабль" (65102 м. Одеса, Миколаївська дорога, 144, ідентифікаційний код юридичної особи 30332681)

до відповідача: Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (71503 Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 133, ідентифікаційний код юридичної особи 19355964)

про стягнення 3 729 322 грн. 27 коп.

за участю

представника позивача (заявника): не з'явився

представника відповідача: Кузьменко В.Ю., дов. № 2789 від 02.09.2019

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Одеського кабельного заводу "Одескабль" звернулося до суду з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" про стягнення 3 588 987 грн. 00 коп. основного боргу, 56 950 грн. 56 коп. інфляційних втрат, 83 384 грн. 71 коп. 3 % річних.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2020 позовні матеріали № 908/2879/20 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 23.11.2020, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2879/20, присвоєно справі номер провадження 27/190/20 та призначено підготовче судове засідання.

У судовому засіданні 25.02.2021 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

25.02.2021 до Господарського суду Запорізької області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Одеського кабельного заводу "Одескабль" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення по справі № 908/2879/20.

Ухвалою суду від 26.02.2021 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Одеського кабельного заводу "Одескабль" про ухвалення додаткового рішення у справі до розгляду. Розгляд заяви призначено на 09.03.2021.

У судовому засіданні 09.03.2021 заяву розглянуто, прийнято вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмного-апаратного комплексу "Акорд".

У судове засідання 09.03.2021 представник заявника (позивача у справі) не з'явився, про час та місце розгляду заяви був попереджений належним чином, 02.03.2021 позивач надіслав на адресу господарського суду Запорізької області для огляду оригінали документів в обґрунтування заяви про ухвалення додаткового рішення та 09.03.2021 надіслав на адресу суду заяву від 04.03.2021 (вх. № 4992/08-08/21 від 09.03.2021), відповідно до якої підтримав вимоги, на підставах, викладених у заяві про ухвалення додаткового рішення та просив суд розглянути заяву без його участі.

Представник відповідача надав заперечення № 28-23/5279 від 05.03.2021 на заяву про ухвалення додаткового рішення (вх. № 4867/08-08/21 від 09.03.2021), зазначивши, що реальний час та обсяг, виконаних адвокатом робіт, не відповідає часу та обсягу робіт, вказаному в звіті про використаний час для надання правової допомоги за договором від 01.02.2020, дорученням від 15.10.2020 у справі № 908/2879/20, а отже розмір витрат ТОВ «ТД Одескабель» на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям співмірності, реальності та розумності розміру.

Неявка представника позивача не перешкоджала розгляду даної заяви.

Розглянувши матеріали справи та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Одеського кабельного заводу "Одескабль" про ухвалення додаткового рішення у справі, суд

УСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 25.02.2021 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Одеського кабельного заводу "Одескабель", м. Одеса до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", м. Енергодар, Запорізька область задоволено частково.

Стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Одеського кабельного заводу "Одескабель" 2 588 987 грн. 00 коп. основного боргу, 140 129 грн. 30 коп. інфляційних втрат, 104 581 грн. 74 коп. 3 % річних, 57 505 грн. 47 коп. судового збору.

Питання щодо стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу не вирішено.

Згідно з вимогами ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, які потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому ж складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача витрат на надання професійної правничої допомоги в розмірі 10 000 грн. 00 коп., що складаються з: вивчення та аналіз матеріалів, підготовка, складання та подання позовної заяви - 16 годин; складання та подання відповіді на відзив - 8 годин; складання та подання (направлення) заяви про збільшення розміру позовних вимог - 8 години; складання та подання (направлення)заяви про забезпечення позову - 3 години; підготовка та подання клопотань про проведення засідань в режимі відео конференції - 2 години; участь в судових засіданнях 21.12.2020, 21.01.2021, 25.02.2021.

Згідно ч. 1-4 ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»: договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п.4 ч. 1 ст.1):

адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності) (ч. 3 ст. 4).

Позивачем до матеріалів справи надано оригінали для огляду, завірені належним чином копії до справи:

- договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.02.2020;

- додаткової угоди від 15.10.2020 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.02.2020;

- доручення від 15.10.2020 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.02.2020;

- звіту про використаний час для надання правової допомоги за договором про надання правової (правничої) допомоги від 01.02.2020;

- рахунку до сплати від 18.02.2021;

- платіжного доручення № 2294 від 18.02.2021;

- ордеру на надання правничої(правової допомоги) від 10.11.2020 серії ВН № 1017108.

Судом встановлено, що 01.02.2020 між позивачем та адвокатом Адвокатським бюро «Семенов і партнери» був укладений договір про надання правової (правничої) допомоги.

Відповідно до пункту 1 договору адвокатське бюро бере зобов'язання надавати клієнту правову допомогу та представляти його інтереси в усіх судах України усіх інстанцій та юрисдикцій, а також в усіх органах державної влади України, підприємствах, установах, організаціях незалежно від їх форми власності, у тому числі органах державної виконавчої служби, в органах внутрішніх справ, органах прокуратури, органах юстиції, органах державного казначейства, тощо.

Пунктом 2 договору визначено, що для виконання даного договору Клієнт уповноважує Адвоката приймати участь у слідчих діях, судових засіданнях, подавати докази, заявляти клопотання та відводи, оскаржувати рішення і ухвали суду, засвідчувати копії документів, користуватися усіма правами, наданими законом позивачу, відповідачу, третій особі, учасника кримінального провадження.

Адвокат має право подавати в інтересах клієнта заяви, скарги, запити, листи у відповідні державні органи, підприємства, установи та організації, одержувати необхідні довідки, документи та іншу інформацію у будь-яких державних або недержавних органах, підприємствах, установах, організаціях, засвідчувати копії документів Клієнта, сплачувати необхідні кошти, ставити підпис від імені Клієнта.

Адвокат також користується всіма правами наданими Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Обмежень повноважень адвоката немає. Будь-які документи, передані Клієнтом Адвокату для надання правової допомоги, правового аналізу, консультацій, захисту інтересів Клієнта, є адвокатською таємницею.

Розмір, порядок оплати послуг з надання правової допомоги та відшкодування витрат Адвоката, пов'язаних з наданням правової допомоги, визначаються сторонами окремо в додатковій угоді до даного договору, відомості якої складають адвокатську таємницю.

15.10.2020 між Адвокатським бюро «Семенов і партнери» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Одеського кабельного заводу "Одескабль" укладено додаткову угоду до договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.02.2020, відповідно до якої сторони домовились встановити за виконання адвокатом доручення від 15.10.2020 року (стягнення заборгованості та штрафних санкцій з Державного підприємства «Національна атомна енергогенєруюча компанія «Енергоатом» Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція»)в рамках договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.02.2020 р. розмір гонорару: 10 000.00 тисяч гривень - підготовка позову та здійснення представництва в суді першої інстанції; 5 000.00 тисяч гривень в суді апеляційної інстанції; 5 000.00 тисяч гривень в суді касаційної інстанції.

За дорученням від 15.10.2020 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.02.2020 ТОВ «ТД Одескабєль», в особі директора Меркулова М.М., який діє на підставі Статуту, доручає адвокату Адвокатського бюро «Семенов і партнери» Семенову Вадиму Івановичу відповідно до укладеного Договору про надання правової(правничої)допомоги від 01.02.2020 року проаналізувати документи та сформувати правову позицію, підготувати та подати позов про стягнення заборгованості та штрафних санкцій з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція», яка виникла на підставі договору № 657(1)19УК від 13.12.2019, забезпечити представництво в судових засіданнях, а також здійснити інші дії для виконання даного доручення.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічні критерії застосовані Європейським судом з прав людини у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п. п. 34-36 рішення у справі Тімайдуліна І інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Предметом позову у справі № 908/2879/20 були позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 588 987 грн. 00 коп. основного боргу, 56 950 грн. 56 коп. інфляційних втрат, 83 384 грн. 71 коп. 3 % річних. З урахуванням сплати відповідачем 18.02.2021 - 1 000 000 грн. 00 коп. судом стягнуто з відповідача на користь відповідача 2 588 987 грн. 00 коп. основного боргу, 140 129 грн. 30 коп. інфляційних втрат, 104 581 грн. 74 коп. 3 % річних, 57 505 грн. 47 коп. судового збору.

Відповідно до звіту від 25.02.2021, адвокатом позивача був використаний час для надання правової допомоги за договором від 01.02.2020 та доручення від 15.10.2020, а саме:

- вивчення та аналіз матеріалів, підготовка, складання та подання позовної заяви - 16 годин;

- складання та подання відповіді на відзив - 8 годин;

- складання та подання (направлення) заяви про збільшення розміру позовних вимог - 8 години;

- складання та подання (направлення) заяви про забезпечення позову - 3 години;

- підготовка та подання клопотань про проведення засідань в режимі відео конференції - 2 години;

- участь в судових засіданнях 21.12.2020р., 21.01.2021р., 25.02.2021р.

Відповідно до платіжного доручення № 2294 від 18.02.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Одеського кабельного заводу "Одескабль" сплачено гонорар адвокату за договором про надання правової (правничої) допомоги від 01.02.2020 та дорученням від 15.10.2020 за правові послуги 10 000 грн. 00 коп.

Попередній орієнтовний розрахунок витратна професійну правничу допомогу до позову було наведено в позовній заяві орієнтовно в розмірі 10 000 грн. 00 коп.

Слід зазначити, що витрати за надану правничу допомогу в разі підтвердження обсягів наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справ незалежно від того, чи їх вже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Представником позивача підтверджений обсяг наданих послуг, що підтверджується підписаним відповідачем та адвокатом актом наданих послуг за Договором.

Суд вважає встановленим, що позивачем дотримані вимоги частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України в частині надання детального опису наданих послуг із визначенням їх вартості.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає встановленим, що позивачем дотримано порядок подання доказів на підтвердження заявленого до стягнення розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, передбачений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду в постанові від 03.10.2019р.у справі № 922/445/19, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає встановленим, що Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", маючи можливість надати клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги в розумінні частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України відповідним правом не скористалося.

Згідно з ч. 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Відповідно до ст. 6. ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, позивач та адвокат можуть вільно встановлювати в договорі про надання правової допомоги розмір гонорару адвоката. Це відповідає принципам вільного волевиявлення, свободи договору.

З огляду на предмет спору, ступінь складності справи, кількість та обсяг підготовлених процесуальних документів і наданих сторонами доказів, час витрачений адвокатом, категорію справи та суму предмету спору, загальна вартість професійної правничої допомоги є співмірною та підлягає задоволенню.

За вказаних обставин, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Одеського кабельного заводу "Одескабль" про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/2879/20 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 42, 46, 129, 232, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Одеського кабельного заводу "Одескабль" про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/2879/20 задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (71503 Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 133, ідентифікаційний код юридичної особи 19355964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Одеського кабельного заводу "Одескабль" (65102 м. Одеса, Миколаївська дорога, 144, ідентифікаційний код юридичної особи 30332681) 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення підписане 15.03.2021.

Додаткове рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України.

Додаткове рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення буде розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.С. Дроздова

Попередній документ
95500809
Наступний документ
95500811
Інформація про рішення:
№ рішення: 95500810
№ справи: 908/2879/20
Дата рішення: 09.03.2021
Дата публікації: 16.03.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Запорізької області
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (25.02.2021)
Дата надходження: 25.02.2021
Предмет позову: Заява про ухвалення додаткового рішення
Розклад засідань:
21.12.2020 11:00 Господарський суд Запорізької області
20.01.2021 12:00 Господарський суд Запорізької області
01.02.2021 12:00 Господарський суд Запорізької області
25.02.2021 12:20 Господарський суд Запорізької області
09.03.2021 11:45 Господарський суд Запорізької області