вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"05" березня 2021 р. Cправа № 902/1054/20
Господарський суд Вінницької області у складу судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Шушковій А.П.
За участю представників:
позивача Косунець Д.В., довіреність №293 від 22.12.2020;
відповідача Галуза Л.О., довіреність №5 від 11.01.2021 (в режимі ВКЗ);
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" (вул. Пирогова, буд. 131, м. Вінниця, 21037)
до: Приватного акціонерного товариства "КИЇВ-ДНІПРОВСЬКЕ МІЖГАЛУЗЕВЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРОМИСЛОВОГО ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ" в особі Барської філії Приватного акціонерного товариства "КИЇВ-ДНІПРОВСЬКЕ МІЖГАЛУЗЕВЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРОМИСЛОВОГО ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ" (вул. Алма-Атинська, 37, м. Київ, 02092; вул. Територія цукрового заводу, буд. 40, м. Бар, Барський р-н, Вінницька обл., 23000)
про стягнення 42 608,5 грн
До Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" до Приватного акціонерного товариства "КИЇВ-ДНІПРОВСЬКЕ МІЖГАЛУЗЕВЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРОМИСЛОВОГО ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ" в особі Барської філії Приватного акціонерного товариства "КИЇВ-ДНІПРОВСЬКЕ МІЖГАЛУЗЕВЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРОМИСЛОВОГО ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ" про стягнення 42 608,5 грн заборгованості за спожиту електричну енергію.
Ухвалою суду від 29.10.2020 відкрито провадження у справі № 902/1054/20 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання).
17.11.2020 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, з підстав у ньому викладених
24.11.2020 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою від 27.11.2020 суд постановив перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів та призначити підготовче засідання на 22.12.2020.
Ухвалою від 22.12.2020 відкладено підготовче засідання на 21.01.2021, з підстав викладених у відповідній ухвалі.
Від відповідача 20.01.2021 до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю представника бути присутнім в судовому засіданні 21.01.2021 та призначити наступне судове засідання в режимі відеоконференції в приміщенні одного з перелічених у клопотанні судів.
Ухвалою від 21.01.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу для судового розгляду по суті на 15 лютого 2021 р. та задоволено клопотання відповідача в частині проведення судового засідання в режимі відеоконференції, відповідальним за проведення судового засідання в режимі відеоконференції визначено Господарський суд Київської області.
В судове засідання 15.02.2021 з'явився представник позивача, представник відповідача до Господарський суд Київської області не з'явився. В судовому засіданні представник позивача подав до суду належним чином засвідченні копії первинних документів, які підтверджують обсяги споживання електричної енергії та заявив усне клопотання про долучення їх до матеріалів справи. За наслідками судового засідання 15.02.2021 винесено ухвалу про відкладення розгляду справи по суті на 26.02.2021.
22.02.2021 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про проведення судового засідання 26.02.2021 в режимі відеоконференції в приміщенні одного з перелічених у клопотанні судів.
Ухвалою від 22.02.2021 задоволено клопотання представника відповідача про проведення судового засідання 26.02.2021 в режимі відеоконференції, відповідальним за проведення відеоконференції визначено Господарський суд міста Києва.
26.02.2021 до суду від представника позивача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.
В судове засідання 26.02.2021 з'явились представники сторін. Представник позивача в судовому засіданні підтримав клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, представник відповідача заперечила щодо даного клопотання зазначивши, що воно подано на стадії розгляду справи по суті і не надіслано відповідачу. За наслідками судового засідання судом зобов'язано представника позивача направити на електронну адресу відповідача клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, про що надати суду докази та оголошено перерву до 05.03.2021, крім того, задоволено клопотання відповідача щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції, відповідальним за проведення судового засідання в режимі відеоконференції визначено Господарський суд міста Києва (Протокольна ухвала).
03.03.2021 до суду від представника позивача надійшли докази направлення на електронну адресу відповідача клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.
04.03.2021 на електронну адресу суду надійшло клопотання представника відповідача про визнання недопустимими доказів позивача.
На визначену дату 05.03.2021 з'явились представники сторін, представник відповідача приймала участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
В судовому засіданні суд повідомив сторін про надходження на електронну адресу суду клопотання представника відповідача про визнання недопустимими доказів позивача та зазначено що дане клопотання не містить електронно цифрового підпису що не відповідає вимогам ч. 8 ст. 42 ГПК України, а тому залишається судом без розгляду на підставі ч. 4 ст. 170 ГПК України.
Представник відповідача усно заявила клопотання про визнання недопустимими доказів позивача поданими до суду 26.02.2021.
Суд дослідивши дані докази долучає їх до матеріалів справи, разом з тим зазначає що при прийнятті рішення данні докази судом до уваги братись не будуть оскільки вони не завірені належним чином та подані з пропущенням строків подання, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечила та просила в позові відмовити.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 05.03.2021 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Відповідач - Приватне акціонерне товариство "КИЇВ-ДНІПРОВСЬКЕ МІЖГАЛУЗЕВЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРОМИСЛОВОГО ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ" в особі Барської філії є діючим споживачем електричної енергії та отримував послуги з постачання електричної енергії від ПАТ "Вінницяобленерго" (як постачальника за регульованим тарифом) за договором № БА-010900 від 18.05.2011. На виконання п. 2 та п.4 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 р. Барська філія Приватного акціонерного товариства "КИЇВ-ДНІПРОВСЬКЕ МІЖГАЛУЗЕВЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРОМИСЛОВОГО ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ" 01.01.2019 приєдналась до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг ТОВ "Енера Вінниця" шляхом підписання Заяви-приєднання (а.с. 19). Заявою-приєднання було визначено перелік точок комерційного обліку відповідача.
Публічний Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та публічні комерційні пропозиції для споживачів електричної енергії, які мають право на універсальну послугу викладені ТОВ "Енера Вінниця" на офіційному веб-сайті.
Умовами вказаного Договору передбачено, що позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок останнього, а відповідач оплачує вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Відповідно до абз. 3 п. 5 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018р. Оператор системи надає послуги комерційного обліку споживачам. За пп. 6.1 та пп. 6.8 п. 6 розділу XII Кодексу комерційного обліку, що затверджений постановою НКРЕКП № 311 від 14.03.2018р. зчитування показів лічильників провадиться постачальником послуг комерційного обліку (ППКО), або Оператором системи, або споживачем та передаються Адміністратору комерційного обліку (АКО) для проведення розрахунків та виставлення рахунків учасникам ринку на основі фактичних даних комерційного обліку.
Пунктом 4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії, передбачено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються за даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку. На даний час, на підставі п. 11 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018р. функції оператора комерційного обліку покладені на оператора системи розподілу у межах території своє ліцензованої діяльності.
Позов ґрунтується на тому, що за відповідачем, станом на травень 2020 року, по точці комерційного обліку «виробничі приміщення» згідно договору № БА-010900 від 18.05.2011 рахується заборгованість за спожиту електричну енергію в загальній сумі 42608,50 грн.
З метою вжиття заходів досудового врегулювання спору позивачем направлено відповідачу попередження про відключення від 28.05.2020 № 162 та лист № 7828 від 25.06.2020 з вимогою оплатити заборгованість за договором.
Станом на момент подання позову відповідач заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 42608,50 грн не оплатив, що стало підставою звернення позивача до суду з позовною заявою.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що Заява-приєднання була підписана керівником Барської філії із запереченнями. В запереченнях Барська філія зазначила, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» є дійсним тільки в частині спожитої електроенергії виключно Барською філією і тільки з 2-х точок продажу: ЕІС-код: 62X7548854907850, ЕІС-код: 62X8778482138350, оскільки з інших точок продажу Барська філія електроенергію не споживає, а зазначені Позивачем у проекті Заяви-приєднання інші точки продажу являються власністю фізичних осіб, які проживають в приватизованих житлових приміщеннях. З моменту підписання Барською філією Заяви-приєднання із запереченнями філія не отримувала від Позивача ні інших пропозицій, ні будь-якого реагування на ці зауваження та заперечення.
Після підписання Заяви-приєднання, не отримавши ніяких заперечень з боку Позивача, керуючись принципом мовчазної згоди зі сторони Стягувана, Барська філія подавала рапорти за спожиту електроенергію по визнаним нею 2-м точкам продажу та повністю розраховувалась за спожиту електроенергію.
У травні 2020 року Барська філія спожила 93 кВт електроенергії на суму 256,20 грн., що відображено в її Рапорті про відпуск електроенергії за травень 2020 року БА 01090, а отже позовні вимоги про стягнення з ПрАТ «Київ-Дніпровське М1Н13Т» в особі Барської філії заборгованості в розмірі 42 608,50 грн. не підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, відповідач у відзиві заперечує проти позовних вимог в повному обсязі.
У відповіді на відзив та додаткових поясненнях позивач зазначив, що відповідно до заяви - приєднання Барська філія ПАТ "КИЇВ- ДНІПРОВСЬКЕ МІЖГАЛУЗЕВЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРОМИСЛОВОГО ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ" приєднана з 01.01.2019 р. до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» на умовах договору про постачання електричної енергії № БА-010900 від 18.05.2011 р. укладеного з АТ «Вінницяобленерго».
Даний договір про постачання електричної енергії № БА-010900 від 18.05.2011 р. не змінювався в частині виключення будь-яких точок обліку. Відповідно до додатку № 10, договору про постачання електричної енергії № БА-010900 від 18.05.2011 р. (перелік місць встановлення електролічильників, за якими проводиться розрахунок за відпущено електроенергію) за відповідачем значиться 12 точок обліку, в тому числі «Виробничі приміщення», по якій споживання електричної енергії відповідач не визнає.
У травні 2019 р. Відповідач звертався до Господарського суду Вінницької області з позовом про внесення змін до договору про постачання електричної енергії № БА-010900 від 18.05.2011 р., справа № 902/364/19. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 18.06.2019 р. по справі № 902/364/19 у задоволені позову - відмовлено. Дане рішення набрало законної сили відповідно до постанови Верховного суду від 18.02.2020 року.
Тобто, відповідач приєднався до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» за відповідними 12-ма точками обліку, про що і зазначено в заяві-приєднання.
Пояснення відповідача про те, що «По інших точках комерційного обліку філія не споживає електричну енергію та не являється власником приміщень в яких вони розміщенні» без надання відповідних документів, які б підтвердили вказані обставини (внесення змін в договір про постачання електричної енергії № БА-010900 від 18.05.2011 р., тощо), не можуть спростовувати умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. Отже, питання щодо обсягів споживання електричної енергії відповідачем регулюються договором про постачання електричної енергії № БА-010900 від 18.05.2011 р. укладеного з АТ «Вінницяобленерго».
Для підтвердження або спростування тверджень відповідача, позивачем направлено запит до СО «Жмеринські електричні мережі» Барської філії від 21.01.2021 р. № 1.13-555 щодо надання інформації, а саме первинних документів, які б підтвердили обсяги споживання електричної енергії (без втрат) по «Виробничих приміщеннях», а саме: акти контрольного зняття показників лічильника(ків) (з фото фіксацією (за наявності), рапорти використаної електричної енергії наданих споживачем, тощо.
Позивачем на вище зазначений запит отримано відповідь та копії документів. Відповідно до Акту контрольного огляду розрахункового засобу обліку від 22.02.2019 р. № 0116491 по зазначеній точці обліку було знято покази лічильника 044688,5 (лічильник № 7670557 НІК 2301). Відповідно до Акту контрольного огляду розрахункового засобу обліку від 18.05.2020 р. № 0341440 зафіксовано покази 059725,0 (лічильник № 7670557 НІК 2301).
Відповідно до Акту приймання передачі товарної продукції - активної електричної енергії від 21.05.2020 р. № БА-010900/170538/1 відповідачем спожито 15 803 кВт/год. електричної енергії на загальну суму 43534,55 грн. з ПДВ. У зв'язку з тим, що станом на 01.05.2020 р. за Відповідачем значилась переплата в сумі 926,05 грн. загальна сума заборгованості становить 42608,50 грн.
Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного:
Позивач здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії юридичним та фізичним (побутовим) споживачам, відповідно до отриманої ліцензії (Постанова НКРЕКП від 14.06.2018р. № 429), починаючи з 01.01.2019 року.
Абзацом 4 пункту 13 Розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії" № 2019-VIII від 13 квітня 2017 року (надалі - Закон) визначено, що електропостачальник, який отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, упродовж двох років з 1 січня 2019 року, виконує функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території.
Постачальник надає універсальні послуги за економічно обґрунтованими, прозорими та недискримінаційними цінами, що формуються ним відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, та включає, зокрема, ціну купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії, ціну (тариф) на послуги постачальника універсальних послуг, ціни (тарифи) на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу відповідно до укладених договорів про надання відповідних послуг (ч. 3 ст. 63 Закону).
Частиною 1 ст.275 ГК України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого Договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
У абзаці 5 ч. 13 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону чітко визначено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
Згідно п. 7 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії", договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Частиною 1 статті 63 ЗУ Про ринок електричної енергії передбачено, що універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.
Згідно абзацу 11 пункту 13 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону визначено, що на період з 01.01.2019 по 31.12.2020, універсальні послуги, крім побутових та малих непобутових споживачів, надаються постачальником таких послуг також бюджетним установам незалежно від розміру договірної потужності та іншим споживачам, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт. У зазначений період на бюджетні установи незалежно від розміру договірної потужності та на інших споживачів, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт, поширюються всі права та обовязки, передбачені Законом для малих непобутових споживачів щодр отримання універсальних послуг, передбачених ст. 63 Закону.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону, договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.
Абзацом 5 ч. 13 Розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону визначено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
Барською філією Приватного акціонерного товариства "КИЇВ-ДНІПРОВСЬКЕ МІЖГАЛУЗЕВЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРОМИСЛОВОГО ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ" було підписано Заяву-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, з 01.01.2019 р., опублікованого на веб-сайті позивача (http://vin.enei-a.iia/contracts offers_business).
В даній Заяві-приєднання за відповідачем значиться 12 точок комерційного обліку.
Разом з тим, відповідач підписуючи Заяву-приєднання зазначив в ній свої заперечення та зауваження, а саме вказав що ним використовується електроенергія для потреб виробництва лише з двох точок обліку. З інших точок комерційного обліку філія не споживає електроенергію та не являється власником приміщень, в яких вони розміщені.
Як вбачається з встановлених, рішенням Господарського суду Вінницької області від 18.06.2019 р. по справі № 902/364/19, яке набрало законної сили відповідно до постанови Верховного суду від 18.02.2020 року, обставин звертаючись із позовною заявою, ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ", посилаючись на приписи статей 651, 652 ЦК України обґрунтувало порушення своїх прав тим, що відповідач неправомірно вніс до умов договору точку продажу № 1 «Виробничі приміщення», електроенергію від якої позивач не використовує, оскільки споруди, підключені до даної точки не задіяні в технологічному процесі Барської філії. При цьому ТП-24 не знаходиться на балансі позивача. Отже, через включення зазначеної точки продажу до договору позивач змушений сплачувати як вартість електроенергії, використаної сторонніми особами, так і витрати за перетікання реактивної енергії в трансформаторі. За змістом додатку № 10 до договору житловий сектор, підключений до точки продажу електроенергії № 1 зазначено у договорі як виробничі приміщення, які є власністю підприємства, а не як окремі субспоживачі. При цьому місячне споживання електричної енергії житловим сектором перевищує обсяг споживання позивача у п'ять разів.
Судом відмовлено в задоволенні позову оскільки матеріали справи не містять належних доказів звернення позивача до Міністерства інфраструктури України для надання належних доказів щодо вищевказаного державного майна, зокрема не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування заявлених позовних вимог, а саме доказів того, що трансформаторна підстанція ТП-24 не перебуває на балансі останнього.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З огляду на встановлені обставини, Договір № БА-010900 від 18.05.2011 залишився в підписаній між сторонами редакції, а тому підлягає виконанню сторонами.
Згідно зі ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст. 26 Закону України „Про електроенергетику, споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов'язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника. У разі проведення споживачем розрахунків в інших формах та/або сплати коштів на інші рахунки такі кошти не враховуються як оплата спожитої електричної енергії.
Згідно пункту 2.1. Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг (п. 4.3. ПРРЕЕ).
Розрахунки споживача за електричну енергію здійснюються за розрахунковий період, який, як правило, становить календарний місяць відповідно до умов договору (п. 4.19. ПРРЕЕ).
На підставі вищезазначених норм законодавства, TOB "Енера Вінниця" було виписано відповідачу та отримано представником останнього, Рахунок-фактура №БА-010900/152778/1 від 21.05.2020 та Акт прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії №БА-010900/152778/1 від 21.05.2020 на суму 43542,82 грн. Крім того, в Рахунку-фактури зазначено що до сплати належить 42616,77 грн, з урахуванням кредиту 926,05 грн, а саме попередня преплата споживача (а.с. 32-33).
Оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно зі строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом. Зазначені строки не можуть бути меншими за 5 днів з дня надання платіжного документа споживачу (п. 4.21. ПРРЕЕ).
Відповідно до п. 5.8 Публічного Договору оплата рахунка Постачальника має бути здійснена Споживачем, у строки визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання його Споживачем.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті спожитої активної електричної енергії в сумі 42616,77 грн не виконав, посилаючись на те, що точка обліку «Виробничі приміщення» йому не належить.
Дані твердження позивача судом оцінюються критично, з огляду на наступне.
Як вбачається з Додатку № 9 до договору № БА-010900 від 18.05.2011 перелік цехів, підрозділів споживача Барської філії ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" включає в себе: Виробничі будівлі, Контору та Гараж. Крім того, данні точки обліку зазначені в Додатку №10 до договору № БА-010900 від 18.05.2011 перелік місць встановлення електролічильників, за якими проводиться розрахунок за відпущену електроенергію.
Як вбачається з наявного в справі Акту №0120365 від 23.08.2018 р. контрольного огляду розрахункових засобів обліку споживача ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" - під час контрольного огляду було проведено зняття показів розрахункових лічильників електричної енергії з об'єктів Контора - заводський номер лічильника 6993823, Гараж - заводський номер лічильника 29284 та ТП-24 - заводський номер лічильника 7670557 та встановлено непорушність пломб на лічильниках. Даний акт підписаний представником відповідача без зауважень (а.с. 204).
В подальшому Барськими ЕМ 22.02.2019 складено акт № 0116491 контрольного огляду розрахункових засобів обліку споживача ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" по точці обліку ТП-24 було знято покази лічильника 044688,5 (лічильник № 7670557). Даний акт підписаний представником відповідача без зауважень (а.с. 206) Крім того показник даного лічильника підтверджується фото лічильника (а.с. 207).
Відповідно до Акту № 0341440 від 18.05.2020 контрольного огляду розрахункового засобу обліку споживача ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" по точці обліку ТП-24 було знято покази лічильника 059725,0 (лічильник № 7670557) (а.с. 208). Крім того показник даного лічильника підтверджується фото лічильника (а.с. 209). Від підпису даного акту представник відповідача відмовився.
Оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що ТП -24 (Виробничі приміщення) належать іншим споживачам та не використовуються відповідачем суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, позовну вимогу про стягнення з відповідача боргу за спожиту активну електричну енергію в розмірі 42608,50 грн.
Окрім того, господарський суд, при вирішення даної справи враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні даного спору, суду не вбачається за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів наведених позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог, а також заперечень відповідача, оскільки їх оцінка не може мати наслідком спростування висновків, до яких дійшов господарський суд під час вирішення даного спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Підсумовуючи вищезазначене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати пов'язані із сплатою судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "КИЇВ-ДНІПРОВСЬКЕ МІЖГАЛУЗЕВЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРОМИСЛОВОГО ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ" в особі Барської філії Приватного акціонерного товариства "КИЇВ-ДНІПРОВСЬКЕ МІЖГАЛУЗЕВЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРОМИСЛОВОГО ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ" (вул. Алма-Атинська, 37, м. Київ, 02092; вул. Територія цукрового заводу, буд. 40, м. Бар, Барський р-н, Вінницька обл., 23000, код ЄДРПОУ 34425507) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" (вул. Пирогова, буд. 131, м. Вінниця, 21037, код ЄДРПОУ 41835359) 42608,50 грн. - боргу за спожиту активну електричну енергію та 2102,00 грн - витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та на відомі суду адреси електронної пошти: позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідача - mppzt@mppzt.com.ua, bar@mppzt.com.ua .
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).
Апеляційна скарга подається відповідно до ст.ст. 256, 257 та п.17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повне рішення складено 15 березня 2021 р.
Суддя Маслій І.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (вул. Пирогова, буд. 131, м. Вінниця, 21037);
3 - відповідачу (вул. Алма-Атинська, 37, м. Київ, 02092; вул. Територія цукрового заводу, буд. 40, м. Бар, Барський р-н, Вінницька обл., 23000)