10.03.2021р. м. Дніпро Справа № 904/1169/17
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач), судді Коваль Л.А., Чередко А.Є.,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери"
про ухвалення додаткової постанови
у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінд", м. Підгородне Дніпропетровської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан", м. Дніпро
про визнання банкрутом
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2020р. заяву ліквідатора Лукашука В.В. від 06.06.2019р. № 02-02/61 задоволено частково. Спростовано майнові дії боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан" по зверненню стягнення на предмети забезпечення по кредитному договору від 12.01.2012р., які належать СФГ "Світлана". Визнано недійсними договір купівлі-продажу сільськогосподарської техніки № 1 від 26.11.2018р. та договір купівлі-продажу нерухомого майна № 2 від 10.12.2018р., укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лан" та ОСОБА_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан" судовий збір у сумі 1 921,00 грн. Стягнуто з Гапоненка Романа Івановича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан" судовий збір у сумі 1 921,00 грн.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.02.2020р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" задоволено частково. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2020р. у справі № 904/1169/17 скасовано в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна № 2 від 10.12.2018р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лан" та ОСОБА_1 . В задоволенні заяви ліквідатора від 06.06.2019р. в цій частині відмовлено. В іншій частині ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2020р. у справі № 904/1169/17 залишено без змін.
15.02.2021р. на адресу апеляційного господарського суду від ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" надійшла заява про ухвалення додаткової постанови у справі № 904/1169/17. У вказаній заяві ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" просить стягнути з ТОВ "Лан" та ОСОБА_1 на користь ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" витрати на професійну правову (правничу) допомогу в сумі 30 000,00 грн.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.02.2021р. розгляд заяви ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу призначено в судовому засіданні на 10.03.2021р.
09.03.2021р. на адресу апеляційного господарського суду від ліквідатора ТОВ "Лан" арбітражного керуючого Лукашука В.В. надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу судових витрат. Ліквідатор не погоджується з розміром витрат, які кредитор поніс у даній справі, вважає їх завищеними, а заяву такою, що не підлягає задоволенню. Сума витрат є неспівмірною із складністю справи, витраченим адвокатом обсягом часу на надання таких послуг, підготовка адвоката до участі у розгляді справи не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи, зважаючи на вказаний у акті приймання-передачі витрачений адвокатом час (15 годин). Заявлені позивачем витрати на правову допомогу у розмірі 30 000,00 грн. не відповідають критерію реальності та розумності їх розміру і, на думку ліквідатора, є завищеними і такими, що не відповідають ціні немайнового позову. Слід звернути увагу на обставини справи та прийняте за результатами апеляційної скарги рішення. Постановою апеляційного господарського суду від 08.02.2021р. не змінювалось суті ухваленого 15.09.2020р. господарським судом судового рішення. Суд першої інстанції допустив описку в резолютивній частині, в той же час, виправлення такої описки призвело б до ухвалення іншого рішення по суті. Дане рішення могло бути змінено не інакше, ніж через подання апеляційної скарги. На думку ліквідатора, непідтвердженим є факт наявності повноважень адвоката Дербеньової С.В. на укладення договорів від імені АО "Гапоненко Роман і партнери". Акт наданих послуг підписано однією і тією ж особою - Гапоненком Романом Івановичем . Засновником та керівником АТ "Гапоненко Роман і партнери" з 05.07.2018р. є Гапоненко Р.І., який представляв інтереси кредитора - ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" в судових засіданнях з розгляду апеляційної скарги у даній справі. Залучення АО "Гапоненко Роман і партнери" є недоцільним з огляду на основний вид діяльності кредитора (діяльність у сфері права) та можливість директора самостійно представляти інтереси підприємства. При укладенні договору між суб'єктами, які контролюються однією особою - Гапоненком Р.І. було допущено конфлікт інтересів, а сам договір не спрямований на реальне настання правових наслідків, обумовлених таким договором. Таким чином, договір направлено на реалізацію інтересів однієї особи. Крім того, предметом розгляду в суді апеляційної інстанції було рішення суду, яким визнано недійсними укладені між ТОВ "Лан" в особі виконуючого обов'язки керівника Гапоненка Романа Івановича та фізичною особою ОСОБА_1 договори купівлі-продажу рухомого та нерухомого майна. Разом з тим, апеляційна скарга подана кредитором - ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери". Наведене свідчить, що кредитор відстоював свої власні інтереси. При цьому, основним інтересом кредитора у справі про банкрутство є задоволення його грошових вимог, продаж майна боржника за цінами, не нижчими за ринкові, наповненні ліквідаційної маси боржника, недопущення безпідставного збільшення кредиторської заборгованості тощо. З апеляційної скарги кредитора взагалі не вбачається яким чином прийняте судом першої інстанції рішення порушує права кредитора.
09.03.2021р. до апеляційного господарського суду від ліквідатора ТОВ "Лан" арбітражного керуючого Лукашука В.В. надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі ліквідатора. У вказаному клопотанні ліквідатор просить відмовити повністю в задоволенні заяви ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 30 000,00 грн.
В судовому засіданні 10.03.2021р. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду представник ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" надав пояснення в обґрунтування заяви про ухвалення додаткової постанови.
Інші учасники провадження у справі наданими їм процесуальними правами не скористались та не забезпечили явку в судове засідання своїх повноважних представників.
Суд апеляційної інстанції з метою дотримання процесуальних строків розгляду заяви про ухвалення додаткової постанови, враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності інших учасників провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, заяву ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, апеляційний господарський суд встановив наступне.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених Законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).
Пунктом 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
До заяви про ухвалення додаткової постанови про розподіл судових витрат представник ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" адвокат Гапоненко Р.І. надав копію договору № 03-15 про надання правової (правничої) допомоги від 17.08.2018р., відповідно до якого між ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" (Клієнт) в особі президента Гапоненка Романа Івановича та Адвокатським об'єднанням "Гапоненко Роман і партнери" (Адвокатське об'єднання) в особі першого заступника керуючого партнера Дербеньової Софії Валеріївни було укладено договір про надання правової допомоги.
Відповідно до п. 1.1. Договору Клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання відповідно до чинного законодавства України приймає на себе зобов'язання в якості правової (правничої) допомоги здійснювати представницькі повноваження, захищати права та інтереси Клієнта, надавати інші види правової (правничої) допомоги в обсязі та на умовах, встановлених цим Договором та за домовленістю сторін, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та всі фактично понесені Адвокатським об'єднанням витрати у зв'язку з виконанням даного Договору.
Згідно із п.п. 1.2.2. Договору Адвокатське об'єднання на підставі звернення Клієнта приймає на себе зобов'язання з надання юридичної допомоги, зокрема, представляє у встановленому порядку інтереси Клієнта в господарських судах, судах загальної юрисдикції, адміністративних судах, а також в інших органах під час розгляду правових спорів.
Відповідно до п. 4.4. Договору розмір гонорару, який Клієнт сплачує Адвокатському об'єднанню за надану в межах цього Договору правову допомогу, встановлюється в розмірі 2 000,00 грн. за одну годину роботи адвоката, який сплачується Клієнтом протягом 5 робочих днів з дня підписання акту наданих послуг (правової допомоги).
Згідно із п. 7.1. Договору він набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2018р. включно або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним Договором.
17.02.2020р. ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" (Клєінт) в особі Президента Гапоненка Романа Івановича та Адвокатським об'єднанням "Гапоненко Роман і парнтрери" (Адвокатське об'єднання) в особі представника Безроди Романа Сергійовича укладено Додаткову угоду № 1 від 17.02.2020р. до Договору про надання правової (правничої) допомоги № 03-15 від 17.08.2018р.
Відповідно до п. 1. Додаткової угоди № 1 сторони виклали п. 7.1. Договору в наступній редакції: "Даний Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2021р. включно або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним Договором".
В п. 3 Додаткової угоди № 1 сторони зазначили, що п. 7.1. Договору в його редакції, викладеній у даній Додатковій угоді, слід вважати таким, що діє з 31.12.2018р.
Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
- на професійну правничу допомогу;
- пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
- пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
- пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
- у разі задоволенні позову - на відповідача;
- у разі відмови в позові - на позивача;
- у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Як вбачається із матеріалів справи, постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.02.2020р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" задоволено частково. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2020р. у справі № 904/1169/17 скасовано в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна № 2 від 10.12.2018р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лан" та ОСОБА_1 . В задоволенні заяви ліквідатора від 06.06.2019р. в цій частині відмовлено. В іншій частині ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2020р. у справі № 904/1169/17 залишено без змін.
При цьому, частково задовольняючи апеляційну скаргу, апеляційним господарським судом фактично не було змінено по суті постановлену 15.09.2020р. Господарським судом Дніпропетровської області ухвалу. Так, апеляційним господарським судом було встановлено, що місцевий господарський суд в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали правомірно зазначив, що в задоволенні заяви ліквідатора № 02-02/61 від 06.06.2019р. про визнання недійсним нікчемного правочину - договору купівлі-продажу нерухомого майна № 2 від 10.12.2018р., укладеного між ТОВ "Лан" та ОСОБА_1 слід відмовити, оскільки суд встановив, що вказаний договір є нікчемним в силу закону. Разом із тим, приймаючи судове рішення, суд першої інстанції в його резолютивній частині необґрунтовано зазначив про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна № 2 від 10.12.2018р., укладеного між ТОВ "Лан" та ОСОБА_1 . На підставі викладеного, апеляційний господарський суд погодився з висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення заяви ліквідатора № 02-02/61 від 06.06.2019р. до ОСОБА_1 про спростування майнових дій боржника - ТОВ "Лан" по зверненню стягнення на предмети забезпечення по кредитному договору від 12.01.2012р., які належать СФГ "Світлана" та визнання недійсним договору купівлі-продажу сільськогосподарської техніки № 1 від 26.11.2018р. Разом з тим, в задоволенні заяви ліквідатора № 02-02/61 від 06.06.2019р. в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна № 2 від 10.12.2018р. відмовлено, оскільки вказаний договір є нікчемним в силу закону.
Фактично, договір купівлі-продажу сільськогосподарської техніки № 1 від 26.11.2018р. визнано недійсним ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2020р., залишеною в цій частині без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.02.2020р., а договір купівлі-продажу нерухомого майна № 2 від 10.12.2018р. згідно мотивувальної частини ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2020р. визнано таким, що є нікчемним.
Таким чином, судом першої інстанції було допущено описку в резолютивній частині ухвали. Разом з тим, виправлення такої описки місцевим господарським судом призвело б до ухвалення іншого рішення по суті. В зв'язку з чим, апеляційний господарський суд в резолютивній частині постанови зазначив, що апеляційна скарга ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" підлягає частковому задоволенню.
За наведених обставин, зазначення в резолютивній частині постанови апеляційного господарського суду про часткове задоволення апеляційної скарги ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" не свідчить про погодження судом з наведеними в апеляційній скарзі доводами апелянта про відповідність договору купівлі-продажу нерухомого майна № 2 від 10.12.2018р. вимогам закону.
Положеннями ст. 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Таким чином, за правилами ст. 74 ГПК України розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвокатів, пов'язаних з підготовкою до розгляду справи у судовому засіданні, має бути відображений в детальному описі робіт (наданих послуг), має бути доведений та документально обґрунтований.
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019р. у справі № 922/445/19 зазначено, що за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями ч. ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5-6 статті 126 ГПК України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на послуги адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
З врахуванням викладеного, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 05.03.2020р. у справі № 911/471/19).
Апеляційний господарський суд, проаналізувавши надані кредитором - ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" докази понесення витрат на правничу допомогу, дійшов висновку про наступне.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Отже, з урахуванням викладеного, виходячи зі змісту норм статей 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України, питання про співмірність заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.
Відповідна правова позиція викладена також в постановах Верховного Суду від 25.06.2019р. у справі № 909/731/18, від 26.06.2019р. у справі № 910/9241/18, від 05.08.2019р. у справі № 911/1563/18.
Як вбачається із матеріалів справи, апеляційна скарга від імені ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" подана адвокатом Гапоненком Романом Івановичем, який в подальшому і представляв інтереси скаржника в судових засіданнях під час розгляду апеляційної скарги.
Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань єдиним директором і засновником (учасником) ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" є Гапоненко Роман Іванович , а основним видом діяльності зазначеного підприємства є діяльність у сфері права.
Разом з тим, договір № 03-15 про надання правової (правничої) допомоги від 17.08.2018р. укладений ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" (Клієнт) в особі президента Гапоненка Романа Івановича та Адвокатським об'єднанням "Гапоненко Роман і партнери" (Адвокатське об'єднання) в особі першого заступника керуючого партнера Дербеньової Софії Валеріївни.
За наведених обставин, залучення для надання правової допомоги Адвокатського об'єднання "Гапоненко Роман і партнери" не відповідає критеріям, визначеним ст. 129 ГПК України, оскільки директор ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" будучи адвокатом самостійно представляв інтереси вказаного підприємства в судових засіданнях в суді апеляційної інстанції та ним особисто підписана апеляційна скарга та інші процесуальні документи.
Крім того, на підтвердження надання ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" Адвокатським об'єднанням "Гапоненко Роман і партнери" послуг, понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язану із цією справою, та їх розміру заявником надано акт надання послуг № 7 від 08.02.2021 за договором про надання правової допомоги № 03-15 від 17.08.2018р. на загальну суму 30 000,00 грн. Із вказаного акту вбачається, що представники замовника - ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" з одного боку і представник Виконавця - Адвокатське об'єднання "Гапоненко Роман і партнери" з іншого боку склали цей акт про те, що на підставі договору № 03-15 від 17.08.2018р. Виконавцем було виконано роботи (надані послуги) на загальну суму 30 000,00 грн., перелік яких наведено в акті.
Разом з тим, у вказаному акті не зазначено якими саме особами в якості представників підписано даний акт.
В зв'язку з чим, Акт надання послуг № 7 від 08.02.2021р. не може бути доказом надання правової допомоги у даній справі.
З урахуванням наведених вище обставин, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що вимоги ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 30 000,00 грн. не підлягають задоволенню.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для прийняття додаткової постанови про стягнення з ТОВ "Лан" та ОСОБА_1 на користь ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в заявленій сумі.
Керуючись ст. ст. 234, 235, 244 ГПК України, апеляційний господарський суд
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" у прийнятті додаткової постанови про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан" та ОСОБА_1 на користь ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" витрат на професійну правову (правничу) допомогу в сумі 30 000,00 грн.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 ГПК України, та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст ухвали складено - 15.03.2021р.
Головуючий суддя І.О. Вечірко
Суддя Л.А. Коваль
Суддя А.Є. Чередко