15.03.2021 року м.Дніпро Справа № 908/1589/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Чус О.В.
судді: Орєшкіна Е.В., Кощеєв І.М.
Розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" на рішення господарського суду Запорізької області від 19.11.2020р., (суддя Проскуряков повний текст від 30.11.2020, у справі №908/1589/20
за позовом: Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 26, оф. 505, код ЄДРПОУ 00153117)
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМСНАБРЕСУРС XXI" (69083, м. Запоріжжя, вул. Складська, буд. 8, код ЄДРПОУ 34676864)
про стягнення 175 454,26 грн.,
Короткий зміст і підстави позовних вимог
Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМСНАБРЕСУРС XXI про стягнення 175 454,26 грн. збитків.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Господарського суду м. Києва від 29.09.2014 по справі №910/17941/14 позов задоволено, стягнуто з ПАТ «ДАТ «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ» на користь ТОВ «ПРОМСНАБРЕСУРС XXI» - 171 924,42 грн. основного боргу, 2 413,81 грн. інфляційних втрат, 1 116,33 грн. 3 % річних та 3 509,10 грн. судового збору за подання позовної заяви. Мотивувальною частиною рішення Господарського суду м. Києва від 29.09.2014 у справі №910/17941/14 зазначається, що спірні відносини серед іншого виникли на підставі Договору позики від 11.10.2013 № 924 та Договору поставки від 03.12.2013 №1041 між ПАТ «ДАТ «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ, як замовником, та ТОВ «ПРОМСНАБРЕСУРС XXI», як постачальником щодо поставленого товару на суму 937 119,28 грн. В мотивувальній частині рішення Господарського суду м. Києва від 29.09.2014 по справі №910/17941/14 зазначено, що між ПАТ «ДАТ «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ та ТОВ «ПРОМСНАБРЕСУРС XXI» укладено Угоду № 1102 від 19.12.2013 про залік зустрічних однорідних вимог, згідно якої Сторони погашають зарахуванням зустрічних однорідних вимог в частині поставки та повернення товару. Згідно п. 2 Угоди № 1102 від 19.12.2013 товар на суму 407 782,14 грн., в тому числі ПДВ, переданий від ТОВ «ПРОМСНАБРЕСУРС XXI» до ПАТ «ДАТ «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ» по Договору позики № 924 від 11.10.2013 визнано товаром, поставленим по Договору поставки № 1041 від 03.12.2013. Обставина щодо утворення у ДАТ «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ незаконної кредиторської заборгованості за недійсним Договором позики від 11.10.2013 № 924 у розмірі 175 454,26 грн., підтверджується рішенням Господарського суду м. Києва від 29.09.2014 у справі № 910/17941/14. На підставі викладеного, посилаючись на вказані рішення Господарського суду м. Києва, ст. ст. 16, 22, 215, 236, 1166 ЦК України позивач просить суд стягнути з відповідача 175 464,26 грн. збитків.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням господарського суду Запорізької області від 19.11.2020р. в задоволенні позову відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача збитків у розмірі 175 454,26 грн. є не обґрунтованими.
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Не погоджуючись з рішенням суду, Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить суд скасувати рішення господарського суду, та зодовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі. Одночасно скаржником заявлено клопотання щодо відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст.ст.7,8 Закону України "Про судовий збір" до винесення апеляційний судом рішення по справі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що в оскаржуваному судовому рішенні від 19.11.2020р. Суд залишив без уваги правові приписи ч. 3 ст. 198, ч. 5 ст. 236 ГПК України та норми матеріального права, визначені ст. 11, ч. 1 ст.216, ч.1 ст.236, ч. 1 ст.1216 ЦК України.
Також скаржник зазначає, що судом першої інстанції створенно перешкоди у доступі позивача до правосуддя.
Узагальнені доводи інших учасників справи.
Відповіачем надано відзив на апеляційну скагу позивача в якому зазначено, що судом першої інстанції належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а відтак передбачені законом підстави для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів ст. 277 ГПК України відсутні. У зв'язку із чим, апеляційна скарга є безпідставною, необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Зокрема, у відзиві зазначено, що справа взагалі повинна бути закрита з підстав викладених у ст. 175 ГПК України « 1. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: - є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами:»
В даному випадку рішеннями Господарського суду міста Києва по справі № 910/17941/14 від 29.09.2014 року, вже постановлено рішення, за даними обставинами та відносинами, за змістом якого постановлено: «Позов ТОВ «ПРОМСНАБРЕСУРС-ХХІ» задоволено повністю та стягнути з ПАТ «ДП Чорноморнафтогаз» на користь позивача 171924,42 грн основного боргу, 2413,81грн інфляційних витрат та 1116,33грн - 3% річних та 3509,10грн судового збору за подання позовної заяви.
12 травня 2015 року по даній справі 910/17941/14 Постановою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ ДАТ «Чорноморнафтогаз» на рішення господарського суду міста Києва від 29.09.2014 року залишено без задоволення. Рішення господарського суду міста Києва від 29.09.2014 року у справі № 910/17941/14 залишено без змін.
29 липня 2015 року по даній справі 910/17941/14 Постановою Вищого Господарського Суду України постановлено: «Касаційну скаргу ПАТ ДАТ «Чорноморнафтогаз» залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 року та Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12 травня 2015 року № 910/17941/14 без змін. Постановлено стягнути з ПАТ «ДАТ Чорноморнафтогаз» судові витрати.
Вимогами ст. 75 ГПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, згідно до вимог ст. 231 ГПК України суд закриває провадження у справі, якщо - 3) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до п 2,4.5 частини 1 статті 175 ГПК України.
Посилання на нібито причетність рішення Господарського суду м. Києва за змістом якого визнано недійсним договір зарахування однорідних вимог взагалі не має відношення да договору поставки № 1041.
В даному випадку, в разі не закриття провадження по справі, було заявлено клопотання щодо застосування строків позовної давності, визначені ЦК України. Правовідносини мали місце в 2013-2014 роках. Позов поданий до суду в 2020 році, а тому суд повинен застосувати строки позовної давності та відмовити в задоволені позову.
Як встановлено Господарським судом м. Києва в рішенні від 29.09.2014 по справі № 910/17941/14, заборгованість Акціонерного товариства Державне акціонерне товариство ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ перед Товариством з обмеженою відповідальністю ПРОМСНАБРЕСУРС XXI у розмірі 171 924,42 грн. виникла саме за договором поставки № 1041 від 03.12.2013. У зв'язку з простроченням оплати вказаної заборгованості, з AT «ДАТ ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ на користь ТОВ ПРОМСНАБРЕСУРС XXI стягнуто 171 924,42 грн. основного боргу, 2 413,81 грн. інфляційних втрат та 1 116,33 грн. З % річних, а загалом 175 454,26 грн. Вказане рішення набрало законної сили.
Судом правильно встановлено та вказано що вищевказаний договір поставки №1041 від 03.12.2013 у судовому порядку не дійсним не визнавався.
Посилання заявника на рішення Господарського суду м. Києва від 09.09.2019 по справі № 910/820/19 яким визнані недійсними з моменту укладення договір позики № 924 від 11.10.2013 та угода між ТОВ «ПРОМСНАБРЕСУРС XXI» та ПАТ «ДАТ «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ» про зарахування зустрічних однорідних вимог від 19.12.2013 № 1102, та як наслідок спричинення ПАТ «ДАТ «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ» збитків у розмірі 175 454,26 грн. судом до уваги не приймаються, оскільки вказана сума стягнута за окремим договором поставки № 1041 від 03.12.2013, який жодним чином не пов'язаний з укладенням договору позики № 924 від 11.10.2013 та угоди № 1102 від 19.12.2013.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.12.2020 відмовлено Акціонерному товариству Державне акціонерне товариство ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Державне акціонерне товариство ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ на рішення господарського суду Запорізької області від 19.11.2020р., у справі №908/1589/20 - залишено без руху та надано апелянту строк 10 днів, з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків, а саме, для надання доказів сплати судового збору у сумі 3947,72,00 грн.
У визначений Центральним апеляційним господарським судом строк недоліки апеляційної скарги скаржником усунуто.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.01.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" на рішення господарського суду Запорізької області від 19.11.2020р. у справі №908/1589/20; з урахуванням положень ч.2 ст.271 ГПК України справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження, за наявними матеріалами, в порядку письмового провадження; надано сторонам строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, зав, клопотань.
Стислий виклад обставин справи, встановлених судами
Рішенням Господарського суду м. Києва від 29.09.2014 по справі №910/17941/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2015 задоволено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМСНАБРЕСУРС XXI» до Публічного акціонерного товариства «Державна акціонерне товариство «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ» про стягнення 175 454, 26 грн. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМСНАБРЕСУРС XXI» - 171 924,42 грн. основного боргу, 2 413,81 грн. інфляційних втрат, 1 116,33 грн. 3 % річних та 3 509,10 грн. судового збору за подання позовної заяви.
Постановою Вищого господарського суду України від 29.07.2015 № 910/17941/14 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ» залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2015 року № 910/17941/14 - без змін.
Як зазначено в рішенні Господарського суду м. Києва від 29.09.2014 по справі № 910/17941/14, « 11.10.2013 між позивачем та відповідачем було укладено Договір позики № 924. Відповідно до п. 2.1 Договору на підставі Акту приймання - передачі товару від 17.10.2013 та видаткової накладної № ПС -0000200 від 17.10.2013 товар був переданий ПАТ «ДАТ «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ» на суму 423 955,76 грн. Згідно з п. 2.2 Договору строк повернення позики складає 40 календарних днів з моменту підписання Сторонам акту приймання - передачі товару. 26.11.2013 між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1/1024/1 до Договору позики № 924 від 11.10.2013, згідно якого сторони знизили вартість товару, що була передана відповідачу і визначили її у розмірі 411 292, 80 грн. та визначили строк повернення товару до 09.12.2013. 03.12.2013 між ТОВ "ПРОМСНАБРЕСУРС ХХІ" (далі - Постачальник) та ПАТ «ДАТ «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ» (Покупець) укладено договір поставки № 1041. Відповідно до умов вказаного Договору, ТОВ "ПРОМСНАБРЕСУРС ХХІ" зобов'язано поставити товар на суму 937 119,28 грн. 17.12.2013 у ПАТ «ДАТ «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ» настав термін повернення товару Позивачу згідно договору позики № 924, а у ТОВ "ПРОМСНАБРЕСУРС ХХІ" виникли зобов'язання по поставці товару Відповідачу згідно договору поставки від 03.12.2013 № 1041. 19.12.2013 сторонами укладено угоду № 1102 від 19.12.2013 про залік зустрічних однорідних вимог, згідно якої Сторони погашають зарахуванням зустрічних однорідних вимог в частині поставці та повернення товару. Відповідно до п. 2 Угоди № 1102 від 19.12.2013 товар на суму 407 782, 14 грн. в тому числі ПДВ, переданий Позивачем Відповідачу по Договору позики № 924 від 11.10.2013 вважати товаром, поставленим по Договору поставки № 1041 від 03.12.2013. 21.01.2014 ПАТ «ДАТ «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ» перерахувало кошти на рахунок виставлений ТОВ "ПРОМСНАБРЕСУРС ХХІ" у розмірі 407 782,14 грн. Згідно акту приймання-передачі від 04.02.2014 та видаткової накладної № ПС-0000004 від 04.02.2014 ТОВ "ПРОМСНАБРЕСУРС ХХІ" здійснено поставку товару на суму 171 924,42 грн. Товар був прийнятий відповідальною особою ПАТ «ДАТ «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ» що підтверджується довіреностями № 275/634 від 15.10.2013 та № 30/634 від 03.02.2014 на отримання товару. Отже, у відповідності до вищенаведених положень Договору, ПАТ «ДАТ «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ» повинно спалити на користь ТОВ "ПРОМСНАБРЕСУРС ХХІ" грошові кошти за поставлений товар. Як вбачається з матеріалів справи, свого обов'язку щодо здійснення оплати за поставлений товар ПАТ «ДАТ «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ» виконано частково, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість у розмірі 171 924, 42 грн. З урахуванням наведених положень укладеного сторонами Договору поставки, виходячи з факту отримання товару покупцем за видатковими накладними, строк виконання зобов'язання щодо оплати поставленого і отриманого товару станом на час вирішення спору є таким, що настав. 01.04.2014 на адресу Відповідача направлено вимогу №28 щодо погашення суми боргу в розмірі 171 924, 42 грн. Але відповіді та оплати ПАТ «ДАТ «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ» на момент подачі позову не здійснило, у зв'язку з чим ТОВ "ПРОМСНАБРЕСУРС ХХІ" нарахувало 2 413,81 грн. інфляційних втрат та 1 116,33 грн. 3 % річних».
Як вбачається з мотивувальної частини рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 по справі №910/17941/14 зазначено, що спірні відносини виникли на підставі:
- договору позики № 924 від 11.10.2013, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Державне акціонерне товариство «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ (далі - ДАТ «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМСНАБРЕСУРС XXI» (далі - ТОВ «ПРОМСНАБРЕСУРС XXI») (далі - Договір позики від 11.10.2013 № 924);
-акту приймання - передачі товару від 17.10.2013 та видаткової накладної № ПС - 0000200 від 17.10.2013 на суму 423 955,76 грн., що переданий на виконання Договору позики від 11.10.2013 № 924;
-додаткової угоди № 1/1024/1 від 26.11.2013 до Договору позики №924 від 11.10.2013 (щодо зменшення вартості позики до суми 411 292,80 грн., строку повернення товару у строк до 09.12.2013);
-договору поставки №1041 від 03.12.2013, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Державне акціонерне товариство «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ, як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМСНАБРЕСУРС XXI», як постачальником (далі - Договір поставки № 1041 від 03.12.2013) щодо поставленого товару на суму 937 119,28 грн.;
-здійснення 21.01.2014 оплати ПАТ «ДАТ «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ» на користь ТОВ «ПРОМСНАБРЕСУРС XXI» авансового платежу за Договором поставки № 1041 від 03.12.2013 на суму 407 782,14 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 09.09.2019 по справі №910/820/19 відмовлено у задоволенні первісного позову ТОВ «ПРОМСНАБРЕСУРС ХХІ» до ПАТ «ДАТ «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ» про стягнення 99 056,99 грн., з яких: 19 062,00 грн. 3% річних та 79 994,99 грн. інфляційних витрат та задоволено зустрічний позов ПАТ «ДАТ «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ» до ТОВ «ПРОМСНАБРЕСУРС ХХІ» про визнання недійсним з моменту укладення договору позики № 924 від 11.10.2013 та визнання недійсною з моменту укладення угоди між ТОВ «ПРОМСНАБРЕСУРС ХХІ» та ПАТ «ДАТ «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ» про зарахування зустрічних однорідних вимог від 19.12.2013 № 1102.
Як зазначено в рішенні Господарського суду м. Києва від 09.09.2019 по справі №910/820/19, «відповідно до Угоди № 1102 (п. 2), сторони домовились вважати товар на суму 407 782,14 грн., який ТОВ «ПРОМСНАБРЕСУРС ХХІ» передало ПАТ «ДАТ «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ» за договором позики № 924 від 11.10.2013, товаром за договором поставки № 1041 від 03.12.2013. Тобто, фактично Угодою № 1102 сторони здійснили заміну зобов'язання, що виникли з надання позики, в зобов'язання з постачання товару, внаслідок якого обов'язок з повернення позики припинився. Ці правовідносини не пов'язані з припиненням зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, а є новацією - припинення зобов'язання за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (ст. 604 ЦК України). Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Отже, недійсність договору позики № 924 свідчить про відсутність такого правового наслідку, який ним встановлений, як повернення Публічним акціонерним товариством «ДАТ «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ» Товариству з обмеженою відповідальністю «ПРОМСНАБРЕСУРС XXI» до 09.12.2013 позиченого товару на суму 407 782,14 грн., що, відповідно, унеможливлює здійснення заміни неіснуючого зобов'язання. Таким чином, Угода № 1102 також не може створювати правових наслідків, та її зміст не узгоджується з порядком припинення зобов'язань новацією (ст. 604 ЦК України), тобто суперечить вимогам ч. 1 ст. 203 ЦК України, що є свідченням її недійсності. ТОВ «ПРОМСНАБРЕСУРС ХХІ» поставило ПАТ «ДАТ «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ» товар на суму 171 924,42 грн., товар на суму 235 857,72 грн. не поставлено. З огляду на викладене, відсутні підстави вважати ПАТ «ДАТ «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ» таким, що прострочив виконання своїх обов'язків за договором поставки, а тому позовні вимоги за первісним позовом задоволенню не підлягають».
На підставі вищевикладеного, посилаючись на рішення Господарського суду м. Києва від 09.09.2019 по справі № 910/820/19 позивач просить суд стягнути з відповідача 175 454,26 грн. збитків спричинених внаслідок визнання недійсним договору позики № 924 від 11.10.2013 та угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог № 1102 від 19.12.2013.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до положень ст.ст. 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Розглядаючи доводи апеляційної скарги, судова колегія враховує наступні положення діючого законодавства України.
Статтею 11 Цивільного Кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно було набуто, згодом відпала.
У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.
За змістом положень глав 82 і 83 цього Кодексу для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов'язаннях. Натомість для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Відповідно до загальних положень законодавства про відшкодування завданої шкоди таке відшкодування є мірою відповідальності. Разом з тим, обов'язок набувача повернути безпідставно набуте (збережене) майно потерпілому не належить до заходів відповідальності, оскільки боржник при цьому не несе жодних майнових затрат він зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно утримував (зберігав).
При цьому на відміну від зобов'язань, які виникають із завдання шкоди, для відшкодування шкоди за п. 4 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України вина не має значення, оскільки важливим є сам факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Як встановлено Господарським судом м. Києва в рішенні від 29.09.2014 по справі № 910/17941/14, заборгованість Акціонерного товариства Державне акціонерне товариство ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ перед Товариством з обмеженою відповідальністю ПРОМСНАБРЕСУРС XXI у розмірі 171 924,42 грн. виникла саме за договором поставки № 1041 від 03.12.2013. У зв'язку з простроченням оплати вказаної заборгованості, з АТ «ДАТ ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ на користь ТОВ ПРОМСНАБРЕСУРС XXI стягнуто 171 924,42 грн. основного боргу, 2 413,81 грн. інфляційних втрат та 1 116,33 грн. 3 % річних, а загалом 175 454,26 грн. Вказане рішення набрало законної сили.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Вищевказаний договір поставки № 1041 від 03.12.2013 у судовому порядку не дійсним не визнавався.
Посилання заявника на рішення Господарського суду м. Києва від 09.09.2019 по справі № 910/820/19, яким визнані недійсними з моменту укладення договір позики № 924 від 11.10.2013 та угода між ТОВ «ПРОМСНАБРЕСУРС ХХІ» та ПАТ «ДАТ «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ» про зарахування зустрічних однорідних вимог від 19.12.2013 № 1102, та як наслідок спричинення ПАТ «ДАТ «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ» збитків у розмірі 175 454,26 грн. судом до уваги не приймаються, оскільки вказана сума стягнута за окремим договором поставки № 1041 від 03.12.2013, який жодним чином не пов'язаний з укладенням договору позики № 924 від 11.10.2013 та угоди № 1102 від 19.12.2013.
З огляду на встановлені обстави, суд першої інстанції зробив вірний висновок, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача збитків у розмірі 175 454,26 грн. є не обґрунтованими.
Колегія суддів зауважує, що місцевий господарський суд всебічно, повно та об'єктивно дослідив обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин та застосував норми матеріального права при ухваленні оскаржуваного рішення.
Щодо відмови судом першої інстанції у проведенні судових засідань справі № 908/1589/20 в режимі відеоконференцзв'язку 12.08.2020, 07.09.2020, 16.10.2020, 23.10.2020 колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.08.2020 р. задоволено клопотання Акціонерного товариства Державне акціонерне товариство ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ № б/н від 30.11.2020 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 12.08.2020 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 25.10.2020, розгляд справи у підготовчому провадженні відкладено на 07.10.2020 р. на 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін, запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов'язковою.
01.09.2020 на електрону адресу суду (без електронного цифрового підпису) та 03.09.2020 на поштову адресу суду від Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" надійшло клопотання № б/н від 01.09.2020 про проведення судового засідання, призначеного на 07.10.2020 о 10 год. 30 хв. в режимі відеоконференції у зв'язку з неможливістю явки повноважного представника у призначене судове засідання. Однак зазначає, що зацікавлений в тому щоб судове засідання відбулось та просить суд забезпечити проведення судового засідання у режимі відеоконференції. Також, позивачем запропоновані декілька найближчих судів, до яких може прибути представник позивача.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.09.2020 в задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" № б/н від 01.09.2020 (вх. № 17261/08-08/20 від 03.09.2020) про забезпечення проведення судового засідання, призначеного на 07.10.2020 о 10 год. 30 хв. в режимі відеоконференцзв'язку, відмовлено, оскільки відповідно до Витягу з системи бронювання судових засідань в режимі відеоконференцзв'язку (https://vr.court.gov.ua) у Господарському суді Запорізької області на 07.10.2020 у залі ВКЗ з 10 год. 15 хв. до 11 год. 15 хв. вже призначено іншу справу до розгляду в режимі відеоконференції, що свідчить про відсутність технічної можливості проведення судового засідання у визначений час в режимі відеоконференцзв'язку.
Ухвалою суду від 07.10.2020 закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 21.10.2020 р. о 12 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін у судове засідання визнано обов'язковою.
16.10.2020 на електрону адресу суду від Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" надійшло клопотання № б/н від 15.10.2020 про проведення судового засідання, призначеного на 21.10.2020 о 12 год. 00 хв. в режимі відеоконференції у зв'язку з неможливістю явки повноважного представника у призначене судове засідання. Однак зазначає, що зацікавлений в тому щоб судове засідання відбулось та просить суд забезпечити проведення судового засідання у режимі відеоконференції. Також, позивачем запропоновані декілька найближчих судів, до яких може прибути представник позивача.
Ухвалою суду від 16.10.2020 в задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" № б/н від 15.10.2020 про забезпечення проведення судового засідання, призначеного на 21.10.2020 о 12 год. 00 хв. в режимі відеоконференцзв'язку, відмовлено, оскільки відповідно до Витягу з системи бронювання судових засідань в режимі відеоконференцзв'язку (https://vr.court.gov.ua) у відповідних судах м. Києва згідно запропонованого заявником переліку на 21.10.2020 у залах ВКЗ о 12 год. 00 хв. вже призначені інші справи до розгляду в режимі відеоконференції, що свідчить про відсутність технічної можливості проведення судового засідання у визначений час в режимі відеоконференцзв'язку.
23.10.2020 на електрону адресу суду з електронним цифровим підписом від Акціонерного товариства Державне акціонерне товариство ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ надійшло клопотання № б/н від 22.10.2020 (вх. № 20842/08-08/20 від 23.10.2020) про проведення судового засідання, призначеного на 09.11.2020 о 12 год. 00 хв. в режимі відеоконференції у зв'язку з неможливістю явки повноважного представника у призначене судове засідання. Однак зазначає, що зацікавлений в тому щоб судове засідання відбулось та просить суд забезпечити проведення судового засідання у режимі відеоконференції. Також, позивачем запропоновані декілька найближчих судів, до яких може прибути представник позивача.
Ухвалою суду від 23.10.2020 в задоволенні клопотання Акціонерного товариства Державне акціонерне товариство ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ № б/н від 22.10.2020 (вх. № 20842/08-08/20 від 23.10.2020) про забезпечення проведення судового засідання, призначеного на 09.11.2020 о 12 год. 00 хв. в режимі відеоконференцзв'язку, відмовлено, оскільки відповідно до Витягу з системи бронювання судових засідань в режимі відеоконференцзв'язку (https://vr.court.gov.ua) у Господарському суді Запорізької області на 09.11.2020 у залі ВКЗ з 11 год. 00 хв. до 12 год. 30 хв. вже призначено іншу справу до розгляду в режимі відеоконференції, що свідчить про відсутність технічної можливості проведення судового засідання у визначений час в режимі відеоконференцзв'язку.
Частиною 7 ст.11 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що учасникам судового процесу на підставі рішення суду забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому процесуальним законом. Обов'язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав судове рішення про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення.
Відповідно до ч.ч. 5, 7, 8 ст.197 ГПК України суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду, визначеному судом. У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов'язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п'ять днів до відповідного судового засідання. Копія ухвали про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду негайно надсилається до суду, який зобов'язаний організувати її виконання, та особі, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Відповідно до частин одинадцятої та дванадцятої статті 197 ГПК України використовувані судом і учасниками судового процесу технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку, а також інформаційну безпеку. Учасникам судового процесу має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового засідання, ставити запитання і отримувати відповіді, здійснювати інші процесуальні права та обов'язки. Відеоконференція, у якій беруть участь учасники справи, фіксується судом, який розглядає справу, за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. Відео- та звукозапис відеоконференції зберігається в матеріалах справи.
Зазначені норми права передбачаючи можливість проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, висувають певні вимоги до технічних засобів і технологій, які мають забезпечувати належну якість зображення та звуку, відео- та звукозапис, а також інформаційну безпеку відеоконференції.
Оскільки станом на день розгляду справи у суду відсутня технічна можливість забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та дотриманням при цьому вимог щодо інформаційної безпеки відеоконференції, господарський суд Запорізької області обгрунтовано дійшов до висновку про відмову в задоволенні заяв позивача про участь у судових засіданнях в режимі відео конференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.
Звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів порушення ним норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого ним рішення.
Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги та вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.
Судові витрати.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на скаржника у справі.
Керуючись ст.ст. 129, 240, 269-270, 275, 276, 281-282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Державне акціонерне товариство ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 19.11.2020 у справі 908/1589/20 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя І.М. Кощеєв