проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"10" березня 2021 р. Справа № 922/3059/16
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Геза Т.Д., суддя Шевель О.В.
при секретарі Голозубовій О.І.,
за участю представників:
апелянта - не з'явився;
ОСОБА_4 - Лимар О.В. - на підставі Ордеру Серії АХ№1015388 від 22.02.2021р.;
ліквідатора боржника - арбітражний керуючий Гриценко І.І. - на підставі свідоцтва від 04.07.2013р. №1216,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Довженко Олександра Сергійовича, АДРЕСА_1, (вх.№115 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 17.12.2020р. у справі №922/3059/16 (суддя Міньковський С.В., постановлену в м.Харків о 12:32год., дата складення повного тексту - 22.12.2020р.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро", м. Обухів Київської області,
до боржника Фізичної особи-підприємця Довженка Олександра Сергійовича, АДРЕСА_1
про визнання банкрутом,
Постановою господарського суду Харківської області від 22.11.2016р. фізичну особу-підприємця Довженко Олександра Сергійовича визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором у справі призначено арбітражного керуючого Гриценко І.І.
06.08.2020р. ліквідатором боржника арбітражним керуючим Гриценко І.І. подано до господарського суду Харківської області скаргу на дії (бездіяльність) державного реєстратора, в якій ліквідатор просив суд визнати незаконною та скасувати постанову, винесену в.о. державного нотаріуса Лозівської державної нотаріальної контори Мірошниченко О.М. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17.12.2018р. щодо нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу майна на аукціоні від 04.12.2018р. в провадженні у справі про банкрутство ФОП Довженко О.С. у вигляді квартири АДРЕСА_1 , у складі цілісного майнового комплексу ФОП Довженко О.С. та видачі свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні при продажу майна в провадженні у справі про банкрутство у вигляді ЦМК, а саме: квартири АДРЕСА_1 .
В обґрунтування наявності підстав для задоволення вказаної скарги ліквідатор посилався на те, що 04.12.2018р. в межах справи про банкрутство відбувся другий повторний аукціон з продажу майна ФОП банкрута, який було проведено Центральною універсальною біржею у формі цілісного майнового комплексу, до складу якого увійшло: квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 76,9 кв.м. та корпоративні права у вигляді частки у статутному (складеному) капіталі Фермерського господарства "Любава-2015", розмірі частки 2,5 тис.грн. або частка у розмірі 100% від статутного (складеного) капіталу. Переможцем вказаного аукціону став громадянин ОСОБА_4 .
За результатами проведеного аукціону, 04.12.2018р. між ліквідатором ФОП Довженко О.С. арбітражним керуючим Гриценко І.І. та переможцем аукціону ОСОБА_4 було укладено договори купівлі-продажу, а також складено та підписано акти прийому-передачі зазначеного вище майна.
На виконання приписів статті 75 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" переможець аукціону гр. ОСОБА_4 звернувся до в.о. державного нотаріуса Лозівської державної нотаріальної контори Мірошниченко О.М. як державного реєстратора про видачу нотаріусом свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні призначеного в рамках провадження у справі про банкрутство.
Проте, відповідно до постанови від 17.12.2018р. нотаріусом Мірошниченко О.М. було відмовлено гр. ОСОБА_4 у вчиненні нотаріальної дії з наступних підстав: не надання договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 09.07.2004р.; відсутність згоди другого з подружжя; відсутність дозволу органів опіки і піклування; в протоколі визначено цілісний майновий комплекс ФОП Довженка О.С., але чинним законодавством використовується поняття "єдиний майновий комплекс", у зв'язку з чим надані документи гр. ОСОБА_4 не відповідають поняттю "єдиний майновий комплекс".
Ліквідатор наголошував, що невнесення державним реєстратором (державним нотаріусом) відповідних відомостей та відповідно відмова у видачі свідоцтва беззаперечно порушує право власності покупця, затягує ліквідаційну процедуру, не дає можливості ліквідатору її завершити та скласти повний звіт ліквідатора, оскільки оформлення результатів продажу майна банкрута та перехід права власності від банкрута на покупця є одним з етапів реалізації майна банкрута, який досліджується судом під час розгляду підсумкового звіту ліквідатора.
Натомість, відсутність таких доказів щодо належного переоформлення права власності на нерухомість банкрута, які були реалізовані за нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" може бути в подальшому підставою для визнання дій ліквідатора неналежними.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.12.2020р. у справі №922/3059/16 задоволено скаргу ліквідатора (керуючого реалізацією) на дії державного реєстратора; скасовано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17 грудня 2018 року, винесену в.о. державного нотаріуса Лозівської державної нотаріальної контори Мірошниченко О.М. щодо нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу майна на аукціоні від 04.12.2018 в провадженні у справі про банкрутство ФОП Довженко О.С. у вигляді квартири АДРЕСА_1 , у складі цілісного майнового комплексу ФОП Довженко О.С. та видачі свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні при продажу майна в провадженні у справі про банкрутство у вигляді ЦМК, а саме: квартири АДРЕСА_1 ; зобов'язано державного нотаріуса Лозівської державної нотаріальної контори виконати приписи діючої редакції частини 3 статті 87 Кодексу України з процедур банкрутства.
Господарським судом першої інстанції було досліджено підстави відмови в.о. державного нотаріуса Лозівської державної нотаріальної контори Мірошниченко О.М. щодо нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу майна на аукціоні від 04.12.2018р. та зазначено про те, що посилання державного нотаріуса на невідповідність поданих ОСОБА_4 документів поняттю "єдиного майного комплексу" є таким, що суперечить імперативним приписам статті 75 Закону про банкрутство в редакції після 19.01.2013р., які кореспондуються з приписами частини 3 статті 87 Кодексу України з процедур банкрутства.
Крім того, судом було визнано безпідставними посилання державного нотаріуса на наявність обов'язкової згоди дружини боржника при відчуженні квартири, що належить йому на праві приватної власності, оскільки квартира не є об'єктом спільної сумісної власності, що було встановлено ухвалою господарського суду Харківської області від 07.06.2018р. у даній справі, яка набрала законної сили та є обов'язковою до виконання.
Господарським судом першої інстанції також було визнано необґрунтованими посилання нотаріуса на факт відсутності попереднього дозволу органу опіки та піклування на продаж майна на аукціоні в межах провадження у справи про банкрутство, оскільки зазначеним обставинам вже було надано оцінку Верховним Судом у постанові від 07.05.2020р. у даній справі в межах розгляду заяви боржника про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону.
Отже, за наведених обставин, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що звернення ліквідатора до суду зі скаргою на дії державного реєстратора відповідає ефективному способу захисту і захищає права та інтереси учасників провадження у справі про банкрутство, з огляду на те, що невнесення державним реєстратором (державним нотаріусом) відповідних відомостей та відповідно відмова у видачі свідоцтва беззаперечно порушує право власності покупця, затягує ліквідаційну процедуру банкрута, не дає можливості ліквідатору її завершити та скласти повний звіт, оскільки оформлення результатів продажу майна банкрута та перехід права власності від банкрута до покупця є одним з етапів реалізації майна банкрута, який досліджується судом під час розгляду підсумкового звіту ліквідатора.
Фізична особа - підприємець Довженко Олександр Сергійович з ухвалою місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 17.12.2020р. у справі №922/3059/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги ліквідатора на дії державного реєстратора.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при постановленні оскаржуваної ухвали місцевим господарським судом було порушено приписи процесуального законодавства, що на думку останнього є безумовною підставою для її скасування.
Зокрема, апелянт з посиланням на правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 23.10.2019р. у справі №752/4361/15 зазначає, що скарга ліквідатора на дії (бездіяльність) державного реєстратора не підлягає розгляду в межах справи про банкрутство, оскільки вимоги ліквідатора не підлягають вартісній оцінці та є немайновими, а результати їх розгляду не плинуть на обсяг ліквідаційної маси.
Крім того, апелянт посилається на те, що ліквідатором при зверненні до суду з відповідною скаргою було визначено наступний склад учасників: особа, що подала скаргу - Довженко О.С. в особі Гриценко І.І. та три "зацікавлені особи": в.о. державного нотаріуса Мірошниченко О.М., ОСОБА_4 та Довженко О.С. Проте, ані положення Господарського процесуального кодексу України, ані Кодексу України з процедур банкрутства не містить такого поняття, як "зацікавленні особи".
Отже, на думку апелянта, ліквідатором було визначено склад учасників, який не відповідає вимогам чинного законодавства.
Окрім викладеного, апелянт також зазначає, що при постановленні оскаржуваної ухвали місцевим господарським судом не лише було визнано незаконною та скасовано постанову в.о. державного нотаріуса Мірошниченко О.М., але й зобов'язано державного нотаріуса Лозівської державної нотаріальної контори виконати приписи діючої редакції частини 3 статті 87 Кодексу України з процедур банкрутства.
Тобто, на думку апелянта, місцевий господарський суд скасував постанову в.о. державного нотаріуса Мірошниченко О.М., що не була відповідачем у справі та зобов'язав здійснити конкретні дії невстановлену особу, що також не була відповідачем у справі, у зв'язку із чим із посиланням на правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 17.04.2018р. у справі №523/9076/16-ц наголошує на відсутності підстав для задоволення "позовної заяви" ліквідатора.
Апелянт також вважає, що при постановленні оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд вийшов за межі позовних вимог, оскільки з прохальної частини скарги ліквідатора на дії (бездіяльність) державного реєстратора вбачається, що останній просив суд: визнати незаконною та скасувати постанову, винесену в.о. державного нотаріуса Лозівської державної нотаріальної контори Мірошниченко О.М. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17.12.2018р. щодо нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу майна на аукціоні від 04.12.2018о. в провадженні у справі про банкрутство ФОП Довженко О.С.
Натомість, судом в резолютивній частині оскаржуваної узвали, окрім визнання незаконною та скасування постанови в.о. державного нотаріуса, також було зобов'язано державного нотаріуса Лозівської державної нотаріальної контори виконати приписи діючої редакції частини 3 статті 87 Кодексу України з процедур банкрутства.
Проте, заяви про зміну предмету позову чи про збільшення позовних вимог ліквідатором не подавалось.
Окрім того, скаржник наголошує, що місцевим господарським судом при постановленні оскаржуваної ухвали було проігноровано наявність судового рішення ухваленого Харківським апеляційним судом від 25.02.2020р. у справі №629/1920/19 між тими ж сторонами, про той же самий предмет спору і з тих же підстав, за результатами якого було встановлено, що дії в.о. державного нотаріуса Лозівської державної нотаріальної контори Мірошнічекно О.М. при винесенні постанови про відмову у вчинення нотаріальної дії від 17.12.2018р. є правомірними та відповідали вимогам чинного законодавства.
Апелянт також зазначає, що подана ліквідатором скарга за своєю правовою природою є позовною заявою, проте місцевим господарським судом не було враховано, що за подання позовів в межах справи про банкрутство має справлятись судовий збір у відповідності до вимог Закону України "Про судовий збір", який ліквідатором сплачено не було.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.01.2021р. залишено апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Довженко Олександра Сергійовича на ухвалу господарського суду Харківської області від 17.12.2020р. у справі №922/3059/16 без руху в порядку статті 260 Господарського процесуального кодексу України, з тих підстав, що апелянтом не надано суду доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі.
29.01.2021р. апелянтом подано до апеляційного господарського суду документи на підтвердження усунення недоліків, що стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху, а саме: платіжне доручення на підтвердження сплати судового збору (вх.№1181).
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 03.02.2021р. у зв'язку із відпусткою судді Мартюхіної Н.О., для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Геза Т.Д., суддя Здоровко Л.М.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.02.2021р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи - підприємця Довженко Олександра Сергійовича на ухвалу господарського суду Харківської області від 17.12.2020р. у справі №922/3059/16; встановлено сторонам у справі строк до 17.02.2021р. для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання та призначено справу до розгляду на 22.02.2021р.
08.02.2021р. ОСОБА_4 подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№1679), в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця Довженко Олександра Сергійовича, ухвалу господарського суду Харківської області від 17.12.2020р. у справі №922/3059/16 залишити без змін.
18.02.2021р. ліквідатором боржника арбітражним керуючим Гриценко І.І. подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№2109), в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця Довженко Олександра Сергійовича, ухвалу господарського суду Харківської області від 17.12.2020р. у справі №922/3059/16 залишити без змін.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.02.2021р. оголошено в судовому засіданні перерву до 10.03.2021р.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 05.03.2021р. у зв'язку із відпусткою судді Здоровко Л.М., для розгляду справи №922/3059/16 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Геза Т.Д., суддя Шевель О.В.
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 10.03.2021р. представник ОСОБА_4 заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні, ухвалу господарського суду Харківської області від 17.12.2020р. у справі №922/3059/16 залишити без змін.
Ліквідатор боржника також заперечив проти вимог апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця Довженко Олександра Сергійовича, просив відмовити в її задоволенні, ухвалу господарського суду Харківської області від 17.12.2020р. у справі №922/3059/16 залишити без змін.
Враховуючи, що наявних матеріалів справи достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті, а також, що явка представників учасників судового процесу у справі про банкрутство у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційний скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
09.07.2020р. ТОВ "Спектр-Агро" звернулось до господарського суду Харківської області з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ФОП Довженко Олександра Сергійовича в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (т.1 а.с.4-18).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.10.2016р. (підготовче засідання) порушено провадження у справі про банкрутство ФОП Довженко Олександра Сергійовича; визнано розмір безспірних вимог ініціюючого кредитора в сумі 786997,92 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; зобов'язано арбітражного керуючого Гриценко І.І. кандидатура якого була визначена за допомогою автоматизованої системи, надати суду докази в підтвердження організаційної та технічної можливості виконувати повноваження арбітражного керуючого у даній справи (договір оренди офісу, наявність транспортного засобу, квитанція про сплату страхового внеску згідно договору цивільно-правової відповідальності арбітражного керуючого, завантаженість по іншим справам, тощо) (т.1 а.с.62-66).
26.09.2016р. до суду надійшла заява арбітражного керуючого Гриценко І.І. на участь у даній справі (вх. №31688), в якій він просив призначити його ліквідатором боржника, а також сповістив суд, що порушень законодавства при виконанні обов'язків арбітражного керуючого і порушень строків подання інформації за час виконання своїх обов'язків він не має; повідомив, що не є особою, яка згідно з Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є заінтересованою у справі, не є особою, якій заборонено здійснювати цей вид діяльності або займати керівні посади, не має судимості за вчинення корисливих злочинів.
Постановою господарського суду Харківської області від 22.11.2016р. фізичну особу-підприємця Довженко Олександра Сергійовича визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором у справі призначено арбітражного керуючого Гриценка І.І. (т.2 а.с.68-72).
На засіданні зборів кредиторів ФОП Довженко О.С. оформлених протоколом від 07.04.2017р., було прийнято рішення щодо визначення кількісного складу комітету кредиторів в кількості однієї особи: обрати членом комітету кредиторів в кількості однієї особи - ТОВ "Спектр-Агро" (т.2 а.с. 179-182).
На засідання комітету кредиторів ФОП Довженко О.С. оформлених протоколом від 07.04.2017р. №1, обрано головою комітету кредиторів обрано ТОВ "Спектр-Агро"; прийнято рішення визнати порядок визначення ліквідатором Гриценком І.І. організатора аукціону з продажу активів ФОП Довженко О.С. таким, що відповідає вимогам IV розділу Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та погоджено визначення організатора аукціону з продажу майна банкрута а саме: Міжнаціональну універсальну товарно-сировинну біржу "Епсілон" (т.2 а.с. 183-186).
Відповідно до наявного в матеріалах справи повідомлення ліквідатора щодо формування ліквідаційної маси банкрута, ліквідатором сформовано склад ліквідаційної маси ФОП Довженко О.С а саме: АДРЕСА_1 ; частка власності 4/5 комплексу будівель: нежитлова будівля адміністративна з гаражем літ."А", "А-1" загальною площею 233, 1кв.м; нежитлова будівля проміжного газорегуляторного пункту №3 (ПРП-3), літ."Б", загальною площею 63,0 кв.м з допоміжними будівлями і спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2; майнові права у статутному капіталі ФГ "Любава-2015" та чотири земельні ділянки (т.4 а.с.187-189).
У звітах від 09.10.2017р. № 01-14/432, від 08.11.2017р. № 01-14/456 поданих ліквідатором до господарського суду Харківської області, останній зазначав про те, що 10.07.2017р. до ліквідатора ФОП Довженко О.С. звернулась Міжнаціональна універсальна товарно-сировинна біржа "Епсілон" з заявою про неможливість провести аукціон з продажу майна боржника через відсутність технічної можливості; 13.07.2017 до ліквідатора ФОП Довженко О.С. звернулась Товарна біржа "Аукціоніст" (04053. м. Київ, вул. Обсерваторна, 21-А. код ЄДРПОУ 35010836) з пропозицією участі у конкурсі відбору організатора аукціону з продажу майна боржника та запропонувала аналогічні умови участі у процедурі продажу майна боржника, що і Міжнаціональна універсальна товарно-сировинна біржа "Епсілон".
Ліквідатор зазначав, що за результатами розгляду зазначеної пропозиції, у зв'язку із неможливістю Міжнаціональною універсальною товарно-сировинною біржею "Епсілон" організувати аукціон з продажу майна ФОП Довженко С.В., ліквідатором було проведено заміну організатора проведення аукціону з продажу майна боржника на Товарну біржу "Аукціоніст" (т.2 а.с. 175-178, 195-198).
На засіданні комітету кредиторів боржника, оформленому протоколом від 11.08.2017р. №2, прийнято рішення визнати порядок визначення ліквідатором Гриценком І.І. організатора аукціону з продажу активів ФОП Довженко О.С. таким, що відповідає вимогам IV розділу Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та погодити визначення організатора аукціону з продажу майна банкрута а саме: Товарну біржу "Аукціоніст" (т.2 а.с. 187-193).
Окрім того, з вказаного протоколу вбачається, що комітет кредиторів погодив включення до ліквідаційної маси банкрута наступного майна ФОП Довженко О.С., станом на дату проведення комітету кредиторів (11.08.2017), а саме:
-квартира: АДРЕСА_1
-частка власності 4/5 комплексу будівель: нежитлова будівля адміністративна з гаражем, літ. "А". "А-1". загальною площею 233,1 кв.м; - нежитлова будівля проміжного газорегуляторного пункту №3 (ПРП-3), літ. "Б", загальною площею 63,0 кв.м з допоміжними будівлями і спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2
-майнові права у статутному капіталі ФГ "Любава-2015" (64641, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 39830422);
-земельні ділянки із наступними кадастровими номерами: 6323955700:02:000:0011, 6323955700:02:000:0002, 6323955700:02:000:0005, 6323955700:02:000:0008 (т.2 а.с. 187-194).
17.08.2017р. на офіційних сайтах Міністерства юстиції України та Вищого господарського суду України розміщене оголошення (публікація №45319) про проведення 18.09.2017р. аукціону з продажу майна банкрута ФОП Довженко О.С.: організатор аукціону - Товарна біржа "Аукціоніст", вид майна: лот №1 - ЦМК (перелік та характеристика майна у додатку №1); початковою вартістю майна цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних вимог кредиторів, що складає 786997,92грн., без можливості зниження початкової вартості.
Проте, аукціон з продажу майна банкрута не відбувся за відсутності заяв від учасників, про що також було розміщено повідомлення на вищевказаних сайтах 06.09.2017 №45742 (т. 9 а.с. 24).
20.09.2017р. на офіційних сайтах Міністерства юстиції України та Вищого господарського суду України розміщене відповідне оголошення (публікація №46068) про проведення 23.10.2017р. аукціону з продажу майна банкрута ФОП Довженко О.С., з якого вбачається, що проводиться повторний аукціон з продажу майна у вигляді цілісного майнового комплексу з можливістю зниження початкової вартості, але не нижче, ніж до граничної вартості, яка становить 50 % початкової вартості, вказаної в цьому оголошенні; початкова вартість складає 629598,34 грн (т.9 а.с. 25-27).
Проте, за відсутності заяв від учасників перші повторні відкриті торги у формі аукціону з продажу майна банкрута також визнано такими, що не відбулися (повідомлення на сайті Міністерства юстиції України та Вищого господарського суду України від 18.10.2017 №46466) (т.9 а.с. 28).
18.10.2017р. розміщені відповідні оголошення на офіційних сайтах Міністерства юстиції України та Вищого господарського суду України (публікація №46467) про проведення 16.11.2017р. другого повторного аукціону з продажу майна банкрута ФОП Довженко О.С. у вигляді цілісного майнового комплексу, початкова вартість майна 503678,67 грн, аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості (т.9,а.с. 29-31).
30.10.2017р. на сайті Вищого господарського суду України розміщене оголошення (публікація №46827) організатора аукціону Товарної біржі "Аукціоніст" про скасування аукціону з продажу майна боржника ФОП Довженко О.С., призначеного на 16.11.2017 у зв'язку з допущеними помилками при проведенні інвентаризації та включенні деякого майна до складу ліквідаційної маси (т.9, а.с. 32).
Тобто, 17.08.2017р., 20.09.2017р. та 18.10.2017р. на замовлення ліквідатора Гриценко І.І. організатором аукціону Товарною біржею "Аукціоніст" призначалися аукціони з продажу майна ФОП Довженко О.С., до складу майна, що виставлялося на продаж були включені 4 вищезазначені земельні ділянки сільськогосподарського призначення. Аукціони, призначені на 17.08.2017 та 20.09.2017 не відбулися у зв'язку з відсутністю заявок, аукціон, призначений на 18.10.2017 був скасований організатором аукціону у зв'язку з допущенними помилками при проведенні інвентаризації та включення деякого майна до складу ліквідаційної маси.
З матеріалів справи вбачається, що боржник - ФОП Довженко О.С. звернувся до ліквідатора із заявою щодо виключення зі складу ліквідаційної маси від 06.12.2017 б/н, а саме: частки власності 4/5 комплексу будівель: нежитлова будівля адміністративна з гаражем, літ "А", "А-1", загальною площею 233,1 кв.м., нежитлова будівля проміжного газорегуляторного пункту № З (ПРП-3), літ. "Б", загальною площею 63,0 кв.м. з допоміжними будівлями і спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, а також земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровими номерами: 6323955700:02:000:0011; 6323955700:02:000:0002; 6323955700:02:000:0005; 6323955700:02:000:0008 (т.3 а.с. 36-38)
Однак, листом від 19.01.2018 за вих. № 01- 14/25 ліквідатором Гриценко І.І. було відмовлено у виключенні зазначеного майна зі складу ліквідаційної маси (т.3 а.с. 39-40) .
15.02.2018р. боржником було подано до господарського суду Харківської області скаргу на дії ліквідатора, в якій боржник вважає неправомірними дії ліквідатора щодо включення до ліквідаційної маси банкрута: 1) 4/5 комплексу будівель за адресою: АДРЕСА_2, оскільки вони отримані на підставі договору дарування та належать Довженко С.О., а не боржнику; 2) земельних ділянок із кадастровими номерами: 6323955700:02:000:0011; 6323955700:02:000:0002; 6323955700:02:000:0005; 6323955700:02:000:0008 із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які відповідно до пункту 15 Перехідних положень Земельного кодексу України не підлягають купівлі-продажу, а тому є майном, що вилучене з цивільного обороту та не може бути включено до складу ліквідаційної маси; 3) квартири за адресою: АДРЕСА_1, оскільки дана квартира є спільною власністю дружини банкрута та двох малолітніх дітей банкрута. У зв'язку з цим боржник просив суд усунути ліквідатора Гриценко І.І. від виконання обов'язків ліквідатора ФОП Довженко О.С. та призначити нового ліквідатора; виключити з ліквідаційної маси банкрута частку власності 4/5 комплексу будівель та земельні ділянки (т.3 а.с. 5-7).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.06.2018р. частково задоволено скаргу Довженко О.С. на дії ліквідатора; виключено зі складу ліквідаційної маси банкрута ФОП Довженко О.С. земельні ділянки, що належать Довженко О.С. з кадастровими номерами: 6323955700:02:000:0011; 6323955700:02:000:0002; 6323955700:02:000:0005; 6323955700:02:000:0008 загальною площею 4,86 га кожна. В іншій частині скарги боржника - відмовлено (т.7 а.с. 45-50).
Зі змісту вказаної ухвали вбачається, що під час вирішення скарги боржника, ліквідатор визнав, що ним помилково було включено до складу ліквідаційної маси частку власності 4/5 комплексу будівель за адресою: АДРЕСА_2, та зазначив, що зазначене майно належать іншій особі, а саме Довженко С.О. на підставі договору дарування від 07.11.2013, посвідченого приватним нотаріусом Лозівського районного нотаріального округу Харківської області, а тому підлягає виключенню з ліквідаційної маси банкрута.
Окрім того, місцевим господарським судом було встановлено, що квартира АДРЕСА_1 , належить виключно Довженко О.С. на підставі договору купівлі-продажу від 09.07.2004, посвідченого приватним нотаріусом Лозівського районного нотаріального округу Харківської області Завадою М.В та зареєстрованого в реєстрі за № 457 (т. 3 а.с. 156-157, 201-202), а тому визнав правомірним включення ліквідатором спірної квартири до складу ліквідаційної маси банкрута.
На виконання вимог Закону про банкрутство та постанови господарського суду Харківської області про визнання ФОП Довженко О.С. банкрутом під час здійснення ліквідаційної процедури ліквідатором вживалися заходи щодо реалізації майна банкрута.
Зокрема, ліквідатором розміщено оголошення в газеті "Жовта Газета" від 4- 6.06.2018р. №45/2259 щодо оголошення конкурсу з визначення організатора аукціону з продажу майна банкрута (т. 10 а.с. 9-10).
У встановлений в оголошенні строк надійшла одна пропозиція від торгівельної організації - Центральної Універсальної Біржі(код ЄДРПОУ 32996161, 36004, м. Полтава, вул. Пушкіна, 88, тел.(0532) 69-15-45) (т.7 а.с. 72-82, 232-255, т. 10 а.с. 11-12).
За результатами розгляду зазначеної пропозиції та запропонованих умов проведення аукціону з продажу майна, ліквідатором було вирішено визначити організатором аукціону з продажу майна ліквідаційної маси боржника - Фізичної особи-підприємця Довженко Олександра Сергійовича ( АДРЕСА_1 , код ІПН НОМЕР_1 ), справа № 922/3059/16 - Центральна Універсальна Біржа, м. Полтава (код ЄДРПОУ 32996161, 36004, м Полтава, вул. Пушкіна, 88, тел.(0532) 69-15-45). Вказані обставини підтверджуються протоколом проведення конкурсу на залучення організатора аукціону з продажу ліквідаційної маси ФОП Довженко О.С. від 18.06.2018 №1 (т.7, а.с. 83, 256-260).
На засіданні комітету кредиторів ФОП Довженко О.С. оформленому протоколом від 05.07.2018р. № 5, було прийнято рішення визнати порядок визначення ліквідатором Гриценком 1.1. організатора аукціону з продажу майна ліквідаційної маси ФОП Довженко О.С. таким, що відповідає вимогам IV розділу Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та погодити визначення організатора аукціону з продажу майна ліквідаційної маси банкрута а саме: Центральна Універсальна Біржа, м. Полтава (т.9 а.с. 195-198).
Окрім цього, зміст даного протоколу свідчить про те, що комітет погодив включення до ліквідаційної маси банкрута наступного майна ФОП Довженко О.С.. а саме: квартири АДРЕСА_1 ; майнові права, а саме: 100% статутного капіталу ФГ "Любава-2015" (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 39830422).
Разом з тим, 17.09.2018р. боржником було подано до господарського суду Харківської області клопотання про виключення з ліквідаційної маси майнових прав Довженко О.С. у статутному капіталі ФГ "Любава-2015", посилаючись на ч.9 ст.90 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) в редакції після 19.01.2013р., якою визначено, що господарський суд має право за вмотивованим клопотанням фізичної особи та інших учасників провадження у справі про банкрутство, виключити із складу ліквідаційної маси майно фізичної особи, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством може бути звернено стягнення, якщо майно є неліквідним чи дохід від реалізації якого істотно не вплине на задоволення вимог кредиторів (т.7 а.с. 122-123).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.10.2018р. відмовлено в задоволенні клопотання банкрута про виключення майна з ліквідаційної маси (т.7 а.с.176-180).
Таким чином, після вирішення спірних питань щодо складу ліквідаційної маси ліквідатором повторно було сформовано склад ліквідаційної маси та оголошено конкурс на визначення організатора аукціонів щодо продажу майна ФОП Довженко О.С. як передбачено розділом IV Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
04.12.2018р. в межах справи про банкрутство відбувся другий повторний аукціон з продажу майна боржника, який було проведено Центральною універсальною біржею у формі цілісного майнового комплексу, до складу якого увійшло: квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 76,9 кв.м.; корпоративні права у вигляді частки у статутному (складеному) капіталі Фермерського господарства "Любава-2015", розмірі частки 2,5 тис.грн. або частка у розмірі 100% від статутного (складеного) капіталу. Переможцем даного аукціону став громадянин ОСОБА_4 .
За результатами проведеного аукціону, 04.12.2018р. між ліквідатором ФОП Довженко О.С. арбітражним керуючим Гриценко І.І. та переможцем аукціону ОСОБА_4 було укладено договори купівлі-продажу, а також складено та підписано акти прийому-передачі зазначеного вище майна.
З протоколу про результати проведення торгів з продажу майна банкрута від 04.12.2018р. вбачається, що аукціон відбувся за участю ОСОБА_3 (учасник №1) та ОСОБА_4 (учасник №2), які погодились з початковою вартістю продажу лоту №3099АТ/18; ціна запропонована переможцем аукціону по цьому лоту - 528862,61грн. без урахування ПДВ (пропозиція учасника №2).
Вказаний протокол засвідчує право покупця на укладення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 та частки у статутному (складеному) капіталі Фермерського господарства "Любава-2015" у розмірі 100% статутного (складеного) капіталу (т.7 а.с. 227-229, т.10 а.с. 33-36).
За результатами проведення аукціону з продажу майна банкрута, 04.12.2018р. між ліквідатором ФОП Довженко О.С. (надалі - продавець) та переможцем аукціону ОСОБА_4 (надалі - покупець) було укладено договір купівлі-продажу майна на аукціоні, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупця частину лоту № 3099АТ/18, а саме: АДРЕСА_1 (т.10 а.с. 57-59, 199-200).
Також, 04.12.2018р. між ліквідатором ФОП Довженко О.С. (продавець) та переможцем аукціону ОСОБА_4 (покупець) укладено договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному (складеному) капіталі Фермерського господарства "Любава-2015", відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупця частину лоту № 3099АТ/18, а саме: корпоративні право у вигляді частки у статутному (складеному) капіталі Фермерського господарства "Любава-2015" у порядку та на умовах, передбачених договором (т.10 а.с. 60-62, 197-198).
04.12.2018р. арбітражним керуючим Гриценко І.І. та ОСОБА_4 у відповідності з вказаними договорами купівлі-продажу від 04.12.2018р. щодо об'єкта аукціону складено та підписано акт прийому-передачі частки у статутному (складеному) капіталі Фермерського господарства "Любава-2015" та акт прийому-передачі права на нерухоме майно (т.10 а.с. 198, зворотна частина, а.с. 200 зворотна частина).
На виконання приписів статті 75 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" переможець аукціону гр. ОСОБА_4 звернувся до в.о. державного нотаріуса Лозівської державної нотаріальної контори Мірошниченко О.М. як державного реєстратора про видачу нотаріусом свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні призначеного в рамках провадження у справі про банкрутство.
Проте, нотаріус Мірошніченко О.М. відмовив гр. ОСОБА_4 у вчиненні нотаріальної дії, з підстав, викладених в постанові від 17.12.2018р., а саме: не надання договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 09.07.2004р.; відсутності згоди другого з подружжя; відсутності дозволу органів опіки і піклування; в протоколі визначено цілісний майновий комплекс ФОП Довженка О.С., але чинним законодавством використовується поняття "єдиний майновий комплекс", у зв'язку з чим надані документи гр. ОСОБА_4 не відповідають поняттю "єдиний майновий комплекс" (т.18 а.с.106-108).
Вважаючи свої права порушеними, переможець аукціону - ОСОБА_4 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з відповідним позовом про визнання протиправними відповідних дій нотаріуса та зобов'язання нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу майна на аукціоні від 04.12.2018р. в провадженні у справі про банкрутство та видати свідоцтво про придбання нерухомого майна.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2019р. у справі №520/3688/19 було відмовлено у відкритті провадження з розгляду позову гр. ОСОБА_4 з тих підстав, що між сторонами відсутній публічно-правовий спір (т.18 а.с.13-15).
З метою відновлення порушеного права власності в частині права вільно володіти придбаним майном, гарантованого статтями 316 Цивільного кодексу України, переможець аукціону ОСОБА_4 звернувся до Лозівського міськрайонного суду Харківської області, з аналогічним позовом.
Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 05.08.2019р. року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено.
Зобов'язано в.о. державного нотаріуса Лозівської державної нотаріальної контори Мірошниченко О.М. нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу майна на аукціоні від 04.12.2018р. в провадженні у справі про банкрутство ФОП Довженко О.С. у вигляді квартири у складі цілісного майнового комплексу ФОП Довженко О.С. та видати свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні при продажі майна в провадженні у справі про банкрутство ФОП Довженко О.С. у вигляді цілісного майнового комплексу.
Проте, постановою Харківського апеляційного суду від 25.02.2020р. у справі №629/1920/19 апеляційну скаргу Довженко О.С. задоволено, рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 05.08.2019 скасовано, в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено з підстав неналежно обраного способу захисту (т.18 а.с.16-27).
Одночасно з розглядом вищевказаних справи, 13.12.2018р. боржником було подано до господарського суду Харківської області заяву про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна ФОП Довженко О.С., в якій заявник просив суд визнати недійсними результати другого повторного аукціону з продажу майна банкрута, який проведено 04.12.2018 Центральною універсальною біржою (т.9 а.с. 4-13).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.07.2019р. у справі №922/3059/16 залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.12.2019р. та Верховного Суду від 07.05.2020р. відмовлено у задоволенні заяви представника банкрута Розумної О.О. про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна ФОП Довженко О.С., який проведено 04.12.2018 Центральною універсальною біржою (т.11 а.с.104-118, т.11а а.с.160-192, т.13 а.с.51-86).
Таким чином, судовим рішенням, яке набрало законної сили встановлено правомірність реалізації майна боржника у складі цілісного майнового комплексу, до складу якого було включено, квартиру АДРЕСА_1 та частку у статутному (складеному) капіталі Фермерського господарства "Любава-2015".
Проте, на протязі двох років з моменту проведення аукціону з продажу майна банкрута переможець аукціону ОСОБА_4 не мав можливості зареєструвати за собою право власності на майно, у зв'язку із чим, 06.08.2020р. ліквідатором боржника арбітражним керуючим Гриценко І.І. подано до господарського суду Харківської області скаргу на дії (бездіяльність) державного реєстратора, в якій ліквідатор просив суд: визнати незаконною та скасувати постанову, винесену в.о. державного нотаріуса Лозівської державної нотаріальної контори Мірошниченко О.М. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17 грудня 2018 року щодо нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу майна на аукціоні від 04.12.2018 в провадженні у справі про банкрутство ФОП Довженко О.С. у вигляді квартири АДРЕСА_1 , у складі цілісного майнового комплексу ФОП Довженко О.С. та видачі свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні при продажу майна в провадженні у справі про банкрутство у вигляді ЦМК, а саме: квартири АДРЕСА_1 (т.18 а.с.3-27).
17.12.2020р. місцевим господарським судом постановлено оскаржувану ухвалу, якої скаргу ліквідатора на дії (бездіяльність) державного реєстратора задоволено повністю, з підстав викладених вище (т.18 а.с.169-180).
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню враховуючи наступне.
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи вимоги процесуального законодавства, суд апеляційної інстанції здійснює перегляд ухвали господарського суду Харківської області від 17.12.2020р. у справі №922/3059/16 виключно в межах доводів та вимог апеляційної скарги фізичної особи - підприємця Довженко Олександра Сергійовича, а саме в частині дотримання місцевим господарським судом при постановленні оскаржуваної ухвали норм процесуального права.
Щодо доводів апелянта про те, що скарга ліквідатора на дії (бездіяльність) державного реєстратора не підлягає розгляду в межах справи про банкрутство, оскільки вимоги ліквідатора не підлягають вартісній оцінці та є немайновими, а результати їх розгляду не плинуть на обсяг ліквідаційної маси, судова колегія зазначає наступне.
Так, згідно з частиною 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
В статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006р. "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (надалі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.
Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин.
Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Як вбачається з матеріалів справи, 10.10.2016р. було порушено провадження у справі про банкрутство ФОП Довженко Олександра Сергійовича, за редакцією Закону України від 22.12.2011р. №4212-VI "Про внесення змін до Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон № 2343-XII) (за винятком окремих його положень) (надалі - Закон №4212-VI), який набрав чинності 19.01.2013р..
Постановою господарського суду Харківської області від 22.11.2016р. ФОП Довженко О.С. було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Гриценко Ігоря Івановича.
21.10.2019р. набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII (надалі - Кодекс).
В пункті 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону про банкрутство.
Відповідно до частини 1 статті 7 Кодексу спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб'єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи (частина друга вказаної статті).
Згідно з частинами першою - третьою статті 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Тобто законодавець вказав, що в Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" містяться процесуальні норми, які передбачають особливості розгляду справ указаної категорії.
Закон про банкрутство втратив чинність з 21.10.2019р., з набранням чинності Кодексу України з процедур банкрутства.
Отже, з наведеного випливає, що вказаний Кодекс передбачає також особливості розгляду справ про банкрутство, що і підтверджено у статті 7 цього Кодексу.
Оскільки суд має застосовувати відповідно до частини третьої статті 3 Господарського процесуального кодексу України норму, чинну на час вчинення окремої процесуальної дії, до спірних правовідносин підлягають застосовуванню положення Кодексу України з процедур банкрутства.
Зі змісту вказаних вище норм Кодексу випливає, що законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута або до його майна.
Захист прав таких осіб полягає у тому, що розгляд спорів, заяв, скарг по суті здійснює виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство боржника.
Таке правове регулювання процедури розгляду спорів, заяв тощо до божника та його майна, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до банкрута та його майна , щодо якого застосовані відповідні процедури банкрутства.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020р. у справі № 607/6254/15-ц (провадження № 14-404цс19).
Як було зазначено вище, іншим критеріям розмежування судової юрисдикції, є також суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин.
У відповідності до статті 60 Кодексу з процедур банкрутства визначено, що в ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора та здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом, до яких можливо віднести норми, що передбачені розділом IV Кодексу при визнанні фізичної особи або ФОП банкрутом і введенні процедури погашення боргів.
Ліквідатор (керуючий реалізацією) як особа, яка здійснює ліквідаційну процедуру (процедуру погашення боргів відповідно до розділу IV Кодексу України з процедур банкрутства) має всі права володіння та розпорядження майном банкрута, яке включається до складу ліквідаційної маси банкрута (стаття 131 Кодексу з процедур банкрутства) і, як наслідок, така особа має право відповідно до повноважень арбітражного керуючого, що визначені статтями 12, 130-135 Кодексу звертатися до суду в межах справи про банкрутство з заявами та скаргами, що направлено на захист інтересів банкрута, кредиторів та інших учасників справі про банкрутство (ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства).
Як свідчать матеріали поданої скарги, ліквідатор обґрунтовував свої вимоги до державного реєстратора (нотаріуса) тим, що нотаріусом Лозівської державної нотаріальної контори Мірошниченко О.М. було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії від 17.12.2018р., щодо нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу майна з аукціону від 04.12.2018р. в провадженні у справі про банкрутство, у вигляді квартири АДРЕСА_1 у складі цілісного майнового комплексу ФОП Довженко О.С. та відмови у видачі свідоцтва про придбання вказаного нерухомого майна.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.07.2019р. у справі №922/3059/16 залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.12.2019р. та Верховного Суду від 07.05.2020р. було відмовлено у задоволенні заяви представника банкрута Розумної О.О. про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна ФОП Довженко О.С., який проведено 04.12.2018 Центральною універсальною біржою (т.11 а.с.104-118, т.11а а.с.160-192, т.13 а.с.51-86).
Таким чином, судовим рішенням, яке набрало законної сили, було встановлено правомірність реалізації майна боржника у складі цілісного майнового комплексу, до складу якого було включено, АДРЕСА_1 та частку у статутному (складеному) капіталі Фермерського господарства "Любава-2015".
Проте, на протязі двох років з моменту проведення аукціону з продажу майна банкрута переможець аукціону ОСОБА_4 не мав можливості зареєструвати за собою право власності на майно.
Судова колегія зазначає, що відповідно до статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом. Частиною 4 статті 334 Цивільного кодексу України визначено, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Імперативними нормами Цивільного кодексу України визначено, що право власності включає в себе три складові - право володіння, користування і розпорядження майном. З чого випливає, що закон пов'язує володіння з користуванням та розпорядженням цим майном, як невід'ємних складових права власності, а тому користування і володіння, як складові права власності, теж виникають лише з моменту державної реєстрації речового права.
Статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено поняття державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень як офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Оскільки право власності у набувача (покупця) майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом, а права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону, тому право власності (користування, володіння, розпорядження) виникає лише з моменту здійснення державної реєстрації цього права і це право не може виникнути раніше, оскільки норма закону щодо державної реєстрації права власності є імперативною.
З аналізу вказаних правових норм випливає, що на час розгляду скарги на дії державного нотаріуса право власності на квартиру АДРЕСА_1 належить банкруту ФОП Довженко О.С., а отже ліквідатор має всі права володіння та розпорядження майном банкрута, що визначено в частини 5 статті 131 Кодексу України з процедур банкрутства, яка передбачає, що реєстрація переходу права власності від/до боржника та обтяжень майна боржника, включаючи нерухоме майно, відбувається виключно на підставі заяви керуючого реалізацією.
Частиною 3 статті 87 Кодексу України з процедур банкрутства визначено що протокол про проведення аукціону та акт про придбання майна на аукціоні є підставою для видачі нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та державної реєстрації права власності або іншого майнового права на нерухоме майно в порядку, передбаченому законодавством.
Таким чином, ліквідатор був вимушений звернувся зі скаргою на дії державного нотаріуса, який є суб'єктом владних повноважень.
Аналіз змісту статей 15, 19 Цивільного кодексу України, пунктів 8, 13 частини 20 Господарського процесуального кодексу України в їх сукупності дає підстави для висновку про те, що для розгляду скарги в межах господарської юрисдикції є не тільки наявний суб'єктивний склад спірних правовідносин, а й характер правовідносин, з яких виник спір.
Так, в поданій ліквідатором скарзі об'єктом спору є житлове приміщення (квартира) АДРЕСА_1 , що належить банкруту ФОП Довженко О.С. на праві власності, і яка була реалізована з прилюдних торгів в межах процедури банкрутства ФОП Довженко О.С. для задоволення вимог його кредиторів.
Ліквідатор вважав, що відмова державного нотаріуса у внесенні відповідних відомостей щодо реєстрації права власності на покупця АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_4 та відмова у видачі свідоцтва на право власності на майно перешкоджає ліквідатору закінчити ліквідаційну процедуру у встановлений судом та законом термін, оскільки не закінчення стадії оформлення результатів продажу майна банкрута з аукціону в межах справи про банкрутство та не забезпечення переходу права власності на покупця - переможця торгів створює підстави, які унеможливлюють завершення процедури погашення боргів та закриття провадження у справі.
Отже, особливості процесу, передбачені законодавством щодо проведення аукціону, полягають у сукупності дій його учасників, у тому числі і дій державного реєстратора, який видає свідоцтво з прилюдних торгів та державної реєстрації права власності на майно, що в цілому спрямовано на досягнення певного результату, з настанням якої пов'язується виникнення, зміна або припинення цивільних або господарських правовідносин у межах справи про банкрутство.
Судова колегія звертає увагу на те, що приватноправовим відносинам характерна наявність майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (надалі - Закон №1952-IV).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону №1952-IV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру прав.
Частиною першою статті 9 Закону № 1952-IV встановлено, що у випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.
Відповідно до частини 4 статті 9 Закону № 1952-IV, державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.
Отже, оскільки ліквідатор вважав, що державний реєстратор (нотаріус) безпідставно відмовив у внесенні відомостей щодо реєстрації права власності на покупця АДРЕСА_1 та відмовив у видачі свідоцтва про право власності на майно переможцю аукціону гр. ОСОБА_4 , що перешкоджає ліквідатору закінчити ліквідаційну процедуру, даний спір, на думку судової колегії має приватноправовий характер, незважаючи на участь у спорі суб'єкта владних повноважень і підлягає розгляду у господарському судочинстві, враховуючи приписи пунктів 8, 13 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України, статті 7 та розділу IV Кодексу України з процедур банкрутства.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що звернення ліквідатора до суду зі скаргою на дії державного реєстратора відповідає ефективному способу захисту і захищає права та інтереси учасників провадження у справі про банкрутство ФОП Довженко О.С.
Щодо доводів апелянта про те, що при постановленні оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд вийшов за межі позовних вимог, оскільки з прохальної частини скарги ліквідатора на дії (бездіяльність) державного реєстратора вбачається, що останній просив суд: визнати незаконною та скасувати постанову, винесену в.о. державного нотаріуса Лозівської державної нотаріальної контори Мірошниченко О.М. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17 грудня 2018 року щодо нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу майна на аукціоні від 04.12.2018 в провадженні у справі про банкрутство ФОП Довженко О.С.
Натомість, судом в резолютивній частині оскаржуваної узвали, окрім визнання незаконною та скасування постанови в.о. державного нотаріуса, також було зобов'язано державного нотаріуса Лозівської державної нотаріальної контори виконати приписи діючої редакції частини 3 статті 87 Кодексу України з процедур банкрутства, незважаючи на те, що заяви про зміну предмету позову чи про збільшення позовних вимог ліквідатором не подавалось.
Судова колегія зазначає, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018р. у справі № 338/180/17, від 11.09.2018р. у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019р. у справі № 569/17272/15-ц.
Отже, без відповідної дії щодо зобов'язання державного нотаріуса Лозівської державної нотаріальної контори виконати приписи діючої редакції частини 3 статті 87 Кодексу України з процедур банкрутства» захист та відновлення порушених прав не буде відповідати критерію "ефективності".
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що вказівка суду на подальші необхідні дії державного нотаріуса після скасування незаконної постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій не є виходом суду за межі позовних вимог, а є необхідними діями щодо конкретизації подальших дій державного нотаріуса з посиланням на норму закону чинного Кодексу України з процедур банкрутства для ефективного відновлення порушених прав.
Колегія суддів також відхиляє доводи апелянта про те, що місцевим господарським судом при постановленні оскаржуваної ухвали було проігноровано наявність судового рішення ухваленого Харківським апеляційним судом від 25.02.2020р. у справі №629/1920/19 між тими ж сторонами, про той же самий предмет спору і з тих же підстав, за результатами якого було встановлено, що дії в.о. державного нотаріуса Лозівської державної нотаріальної контори Мірошниченко О.М. при винесенні постанови про відмову у вчинення нотаріальної дії від 17.12.2018р. є правомірними та відповідали вимогам чинного законодавства.
Так, зі змісту постанови Харківського апеляційного суду від 25.02.2020р. у справі №629/1920/19 вбачається, що судом було скасовано рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 05.08.2019р. з тих підстав, що позивачем - переможцем аукціону ОСОБА_4 було обрано неналежний спосіб захисту (т.18 а.с.16-27).
Натомість, як було зазначено вище, звернення ліквідатора до суду з відповідною скаргою на дії (бездіяльність) державного реєстратора в межах справи про банкрутство, відповідає ефективному способу захисту і захищає права та інтереси учасників провадження у справі про банкрутство ФОП Довженко О.С.
Щодо доводів апелянта про те, що при зверненні до суду з відповідною скаргою ліквідатором було визначено суб'єктний склад, який не відповідає ані положенням Господарського процесуального кодексу України ані Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема, ліквідатором визначено наступний склад учасників: особа, що подала скаргу - Довженко О.С. в особі Гриценко І.І. та три "зацікавлені особи": в.о. державного нотаріуса Мірошниченко О.М., ОСОБА_4 та Довженко О.С. судова колегія зазначає наступне .
Так, частиною 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачає, шо господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". На сьогодні на зміну вказаному Закону діє Кодекс України з процедур банкрутства, який є спеціальним законом поряд з Господарським процесуальним кодексом України.
Норми як спеціального законодавства Кодексу України з процедур банкрутства так і загального процесуального законодавства Господарського процесуального кодексу України загалом не мають ознак імперативності та характеризуються гнучкістю регулювання відносин учасників розгляду справ.
Зокрема, норми, які регулюють питання щодо складу учасників справи у процедурі банкрутства, а саме стаття 1 Кодексу України з процедур банкрутства, нормативно визначає, що учасниками у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір.
Дана стаття не є імперативною нормою та не визначає вичерпний перелік осіб, які можуть бути учасниками у справі про банкрутство.
Отже, формулювання законодавця "інші учасники справи про банкрутство" дає певну свободу правозастосування у даній сфері.
Таким чином, навіть за відсутності чіткого нормативного закріплення складу учасників у випадках розгляду судом скарг, законодавство не містить імперативних заборон такого найменування, у зв'язку із чим, колегія суддів вважає вказані вище доводи апелянта є безпідставними.
Судова колегія також відхиляє як безпідставні доводи апелянта про те, що місцевий господарський суд скасував постанову в.о. державного нотаріуса Мірошниченко О.М., яка не була відповідачем у справі та зобов'язав здійснити конкретні дії невстановлену особу, враховуючи наступне.
Так, частиною 5 статті 41 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
21.10.2019р. почав свою дію новий Кодекс України з процедур банкрутства, частина 4 Прикінцевих та Перехідних положень якого визначає, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство.
Тобто, склад учасників після 21.10.2019р. визначається Кодексом України з процедур банкрутства.
Судова колегія наголошує, що Кодекс України з процедур банкрутства визначає склад учасників справи у процедурі банкрутства, до якого не відносяться позивач чи відповідач, які визначені сторонами в судовому процесі у відповідності до приписів Господарського процесуального кодексу України.
Отже, за наведених обставин, в.о. державного нотаріуса Мірошниченко О.М. не міг набути статусу відповідача в межах провадження у справі про банкрутство.
Натомість, відповідно до ухвали господарського суду Харківської області від 11.08.2020р. у даній справі, місцевим господарським судом було залучено в.о. державного нотаріуса Мірошніченко О.М. до участі у справі про банкрутство в межах розгляду скарги ліквідатора (т.18 а.с.1-2).
Крім того, недоречними є посилання апелянта на правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 17.04.2018р. у справі №523/9076/16-ц, оскільки предметом дослідження в межах вказаної справи було питання розмежування цивільного та господарського судочинства з огляду на суб'єктний склад учасників справи.
Щодо доводів апелянта про те, що подана ліквідатором скарга за своєю правовою природою є позовною заявою, проте місцевим господарським судом не було враховано, що за подання позовів в межах справи про банкрутство має справлятись судовий збір у відповідності до вимог Закону України "Про судовий збір", який ліквідатором сплачено не було.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовані в Україні Законом України "Про судовий збір".
Даний Закон містить норми спеціального характеру, які підлягають застосуванню при вирішенні питання стосовно дотримання вимог сплати збору при подачі заяв/скарг до суду.
Проте, норми вказаного Закону не містять в собі вимоги стосовно сплати судового збору при поданні скарги на дії/рішення державного реєстратора у справах про банкрутство.
Аналогічного обов'язку не містять ані норми Господарського процесуального кодексу України ані норми Кодексу України з процедур банкрутства.
Судова колегія зазначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).
Колегія суддів також враховує, що в пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини Справа "Проніна проти України" (Заява №63566/00) Суд нагадує, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, N 303-A, параграф 29).
Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвалу господарського суду Харківської області від 17.12.2020р. у справі №922/3059/16 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянта.
Керуючись ст.ст. 254, 255, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,
Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Довженко Олександра Сергійовича залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 17.12.2020р. у справі №922/3059/16 залишити без змін.
Повний текст постанови складено 15 березня 2021р.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Головуючий суддя О.В. Плахов
Суддя Т.Д. Геза
Суддя О.В. Шевель