ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
01 березня 2021 року Справа №906/1410/14
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Савченко Г.І. , суддя Павлюк І.Ю.
при секретарі судового засідання - Єфімчук А.І.
за участю представників сторін:
позивача - Черниш О.М., ліквідатор, посвідчення №1734 від 10.09.2017 р.
відповідача - не з'явився
ТзОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" - Астахов Р.М., довіреність № 105 від 04.08.2020 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на рішення Господарського суду Житомирської області від 02.12.2014 р. у справі № 906/1410/14 (суддя Лозинська І.В., повний текст рішення складено 02.12.2014 р.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Будівництво. Матеріали. Технології"
до Приватного підприємства "Альянс"
про повернення майна в натурі
Відкрите акціонерне товариство "Будівництво. Матеріали. Технології" (м. Житомир) подало до господарського суду позов про зобов'язання Приватного підприємства "Альянс" (м. Київ) повернути позивачу за правилами реституції майно на загальну суму 130000,00 грн., переданого на виконання недійсного Договору № 23/12-02 купівлі-продажу від 23.12.2002, яке складається з: приміщення прохідної - літ. І, майстерні - літ. Е, адмінбудівлі - літ. Д, котельні - літ. В1, погонажного цеху - літ. В,В2-4,В5,В0,1,3,В-2, технологічного накриття - літ. К, а також обладнання та устаткування.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 02.12.14 у справі №906/1410/14 позов задоволено. Ухвалено Приватному підприємству "Альянс" повернути Відкритому акціонерному товариству "Будівництво. Матеріали. Технології" за правилами реституції майно на загальну суму 130000,00 грн., переданого на виконання недійсного Договору № 23/12-02 купівлі - продажу від 23.12.2002, згідно переліку.
В обґрунтування рішення, суд з посиланням на рішення господарського суду Житомирської області від 29.05.2014 у справі № 906/325/14, ст.ст. 207, 216, 236 ЦК України, п. 2.5. постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.2013 №11, п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 вказав, що Договір купівлі - продажу №23/12-02 від 23.12.2002 на підставі якого позивачем було передано відповідачу майно господарським судом було визнано недійсним, тому законною і обґрунтованою є вимога власника про повернення майна за правилами реституції як способу захисту цивільного права. Крім того, відповідач позовні вимоги визнав, доказів повернення майна станом на день розгляду справи в суді не надав, а тому, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Не погодившись із винесеним рішенням, апелянт звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Житомирської області від 02.12.2014 у справі №906/1410/14. Скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 02.12.2014 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Апелянт вважає, що господарським судом Житомирської області неправомірно задоволено вимоги позивача і судовим рішенням вирішено повернути ВАТ "БМТ" за правилами реституції майно, яке належало ПП "Альянс" з огляду на наступне.
Зазначає, що у зв'язку із не незалученням третьою особою у справі №906/1410/14 іпотекодержателя ПАТ "Банк Форум" (новий кредитор ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохілс Веста") були порушені його права, оскільки майно перебувало в іпотеці.
Також апелянт вважає, що справа №906/325/14 на яку посилається у своєму рішенні суд першої інстанції, повинна була розглядатися в межах справи №1/36"Б" про банкрутство ВАТ "БМТ", а не відокремлено, оскільки оскаржувався договір купівлі-продажу майна боржника під час процедури банкрутства ВАТ "БМТ".
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.20 поновлено особі, яка не брала участі у справі ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" строк для подання апеляційної скарги на рішення суду. Зупинено дію рішення господарського суду Житомирської області від 02.12.2014 року у справі №906/1410/14. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на рішення господарського суду Житомирської області від 02.12.14р. у справі №906/1410/14. Розгляд апеляційної скарги призначено на 24.03.2020 р. об 09:30год. Залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста".
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2020 р. апеляційну скаргу ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" на рішення Господарського суду Житомирської області від 02.12.2014 у справі №906/1410/14 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Житомирської області від 02.12.2014 у справі №906/1410/14 залишено без змін.
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Житомирської області від 02.12.2014 та постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2020 у справі №906/1410/14, ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування оскаржених судових рішень, з вимогою направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.12.2020 р. касаційну скаргу ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" задоволено частково. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2020 у справі № 906/1410/14 скасовано. Справу №906/1410/14 передано на новий апеляційний розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив, що залучивши ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, і тим самим погодившись із доводами заявника апеляційної скарги, що прийнятим рішенням суд першої інстанції без залучення особи вирішив питання про права, інтереси та (або) обов'язки скаржника у справі, що своєю чергою є самостійною обов'язковою підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, в той же час суд апеляційної інстанції залишив рішення Господарського суду Житомирської області від 02.12.2014 без змін.
Водночас, як зі змісту ухвали від 12.02.2020, так і постанови від 18.06.2020 апеляційного господарського суду не вбачається дослідження судом наданих скаржником доказів на обґрунтування того, що оскаржуване рішення прийнято про права та обов'язки його, як особи, яка не була залучена до участі у справі, не вбачається відповідної правової оцінки таких доказів та відсутнє відповідне мотивування.
Відтак, колегія суддів Верховного Суду вважає, що без належного дослідження та встановлення обставин та відповідного мотивування щодо наявності права ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на апеляційне оскарження, перегляд судового рішення по суті справи є передчасним.
Під час нового розгляду, суду апеляційної інстанції належить врахувати вище викладене, на підставі поданих ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" доказів встановити чи вирішував суд першої інстанції питання про права, інтереси та (або) обов'язки скаржника і які конкретно.
11.01.2021 року до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла справа №906/1410/14.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №906/1410/14 у складі: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Павлюк І.Ю., суддя Савченко Г.І.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.01.2021 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТзОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на рішення господарського суду Житомирської області від 02.12.2014 р. у справі №906/1410/14. Розгляд апеляційної скарги призначено на 08.02.2021 р. об 11:00год.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.01.2021 р. задоволено клопотання ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Будівництво. Матеріали. Технології" Черниша О.М. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 906/1410/14.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.02.2021 р. усне клопотання ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Будівництво. Матеріали. Технології" Черниша Олександра Миколайовича про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 906/1410/14 задоволено, розгляд апеляційної скарги відкладено на 01 березня 2021 р.
В судове засідання від 01.03.2021 року до Північно-західного апеляційного господарського суду з'явився представник апелянта, ліквідатор ВАТ "БМТ" Черниш О.М. приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою додатку EASYCON.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
В судовому засіданні 03.03.2021 року представник ТзОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, ліквідатор ВАТ "БМТ" Черниш О.М. апеляційну скаргу заперечив.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представника ТзОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" та ліквідатора ВАТ "БМТ" Черниш О.М., розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Відкрите акціонерне товариство "Будівництво. Матеріали. Технології" (далі - позивач) створене та зареєстроване згідно з Декретом Кабінету Міністрів України Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств та їхніх структурних підрозділів, зданих в оренду виконавчим комітетом Житомирської міської ради 19.08.1993.
Постановою господарського суду Житомирської області від 14.12.2007 у справі №1/36"Б" позивача визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.
23.12.2002 між позивачем в особі в.о. голови правління Котова С.І. (продавець) та відповідачем (ПП "Альянс") в особі директора Єрмоленка В.В. (покупець) був укладений Договір №23/12-02 купівлі - продажу (далі - Договір, копія на а. с. 16), згідно з п.1.1 якого продавець зобов'язався продати покупцю споруди, виробничі приміщення, обладнання та устаткування, згідно додатку №1, які є власністю позивача, а покупець зобов'язався купити вказане майно і сплатити ціну відповідно до умов, що визначені в договорі.
Сторони погодили, що договірна ціна вказаного майна становить 130 000,00 грн. та ПДВ 26 000,00 грн. (п.1.2 Договору); передача зазначеного майна від продавця покупцю здійснюється в триденний термін з моменту підписання Договору (п. 2.2 ).
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов вказаного Договору, в.о. голови правління позивача передав, а відповідач прийняв у власність майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, серед якого, зокрема: приміщення Прохідна - літ. И; приміщення Майстерні - літ. Е; приміщення Адмінбудівлі - літ. Д; приміщення Котельні - літ. В1; приміщення Погонажного цеху - літ. В,В2-4,В5,В0,1,3,В-2; технологічне накриття - літ. К, а також обладнання, устаткування та матеріальні цінності, що підтверджується актами прийому - передачі від 20.01.2003 до Договору купівлі - продажу №23/12-02 від 23.12.2002 (а. с.17 - 27).
Оскільки рішенням Господарського суду Житомирської області від 29.05.2014 р. у справі №906/325/14 було встановлено, що Договір купівлі - продажу №23/12-02 від 23.12.2002, укладений між ВАТ "Будівництво. Матеріали. Технології." та Приватним підприємством "Альянс" був підписаний не уповноваженою особою, яка не мала права на укладення вказаного договору від імені товариства, суд визнав вказаний Договір недійсним та стягнув з ПП "Альянс" (м. Київ) в дохід Державного бюджету України 1218,00 грн. судового збору (а. с. 8 - 10).
За наведеного, позивач керуючись ст. 216 ЦК України звернувся до господарського суду Житомирської області даним із позовом.
Судом першої інстанції встановлено, що 26 квітня 2018 року, ухвалою господарського суду Запорізької області було відкрито провадження у справі про банкрутство ПП "Альянс" (справа №908/439/18).
26 червня 2018 року, ухвалою Господарського суду Запорізької області було затверджено реєстр вимог конкурсних кредиторів ПП "Альянс", зокрема, до нього включено ПАТ "Банк Форум" з грошовими вимогами до боржника на суму 94 961 945,17 грн., як вимоги, забезпечені заставою майна боржника та 3 524,00 грн. - судового збору з першою чергою задоволення.
Також, встановлено, 26 березня 2019 року, між ПАТ "Банк Форум" та ТОВ "ФК "Веста" (нова назва - ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста") було укладено Договір №0002/19/5 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ " Банк Форум " відступило ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста", а ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" набуло право вимоги банку до позичальників, заставодавців, іпотекодавців та поручителів, зазначених у Додатку №1, Додатку №1.1, Додатку №1.2 та Акті №1 приймання-передачі документації до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників, за кредитними договорами, договорами поруки та договорами іпотеки (іпотечними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно Додатку №1, Додатку №1.1, Додатку №1.2 та Акту №1 приймання-передачі документації до цього Договору.
Відповідно до Додатку №1 Договору №0002/19/5 про відступлення прав вимоги, права вимоги до боржників за якими банк відступає ТОВ "ФК "Веста" зазначається, зокрема, боржник ОСОБА_1 на підставі Кредитного договору №168/05/01-Z від 21 жовтня 2005 року.
26 березня 2019 року, на виконання умов Кредитного договору №0002/19/5, між ПАТ "Банк Форум" та ТОВ "ФК "Веста" (нова назва - ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста") було укладено нотаріально посвідчений Договір про відступлення прав за Договорами іпотеки (Іпотечними договорами) від 26 березня 2019 року, де в Додатку №1 до цього Договору зазначається іпотекодатель ПП "Альянс" нерухомого майна - комплекс загальною площею 3 677,20 м2, який знаходиться по АДРЕСА_1, на підставі Договору іпотеки №8268 від 21 жовтня 2005 року.
Відповідно до п.2 цього Договору про відступлення прав, перехід прав вимоги від первісного кредитора і набуття їх новим кредитором у власність відбувається на дату відступлення прав вимоги, після повної оплати новим кредитором первісному кредитору вартості прав вимоги відповідно до п.4 Договору.
20 березня 2019 року, ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" було проведено повну оплату вартості прав вимоги і таким чином право вимоги первісного кредитора - ПАТ "Банк Форум" за Кредитним договором №168/05/01-Z від 21 жовтня 2005 року та договорами застави та іпотеки.
06 червня 2019 року, ухвалою Господарського суду Запорізької області у справі про банкрутство ПП "Альянс" було здійснено процесуальну заміну кредитора - ПАТ "Банк Форум" його правонаступником - ТОВ "ФК "Веста".
06 серпня 2019 року, рішенням загальних зборів учасників ТОВ "ФК "Веста", протокол №06/08-2019, дане товариство перейменоване на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста".
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна, станом на 25 жовтня 2019 року, ТОВ "ФК "Веста" є іпотекодержателем майнового комплексу загальною площею 3 677,20 м2, що включає: котельню (літ. В1), площею - 382,0 м2, адмінбудівлю (літ. Д), площею - 286,2 м2, погонажний цех (літ. В), площею - 2 610,6 м2, прохідну (літ. И), площею - 23,3 м2, технологічне накриття (літ. К) на підставі Договору іпотеки №8268 від 21 жовтня 2005 року, майновим поручителем якого є ПП "Альянс".
Розглянувши позовні вимоги господарський суд Житомирської області дійшов висновку про задоволення позову та зобов'язав Приватне підприємство "Альянс" повернути Відкритому акціонерному товариству "Будівництво. Матеріали. Технології" за правилами реституції майно на загальну суму 130000,00 грн., переданого на виконання недійсного Договору №23/12-02 купівлі - продажу від 23.12.2002.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що Договір купівлі - продажу №23/12-02 від 23.12.2002 р. на підставі якого позивачем було передано відповідачу майно господарським судом було визнано недійсним рішенням господарського суду Житомирської області від 29.05.2014 р. у справі №906/325/14, а тому вимога власника про повернення майна за правилами реституції як способу захисту цивільного права є законною і обґрунтованою, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 2 статті 216 ЦК України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
В пункті 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 визначено, що правочини, які не відповідають вимогам закону, не породжують будь-яких бажаних сторонами результатів, незалежно від волі сторін та їх вини у вчиненні незаконного правочину. Правові наслідки таких правочинів настають лише у формах, передбачених законом, - у вигляді повернення становища сторін у початковий стан (реституція) або в інших.
Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним (абзац 3 пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9).
У частині 1 статті 236 ЦК України визначено, що правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. За змістом частини 3 статті 207 ГК України господарське зобов'язання, визнане судом недійсним, також вважається недійсним з моменту його виникнення.
Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Як вже зазначалося вище, рішенням господарського суду Житомирської області від 29.05.2014 у справі № 906/325/14 було встановлено, що Договір купівлі - продажу №23/12-02 від 23.12.2002, укладений між ВАТ "Будівництво. Матеріали. Технології." та Приватним підприємством "Альянс" був підписаний не уповноваженою особою, яка не мала права на укладення вказаного договору від імені товариства, суд визнав вказаний Договір недійсним та стягнув з ПП "Альянс" в дохід Державного бюджету України 1218,00 грн. судового збору (а. с. 8 - 10).
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2020 року у справі №906/325/14 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестохіллс Веста" - задоволено. Рішення господарського суду Житомирської області від 29 травня 2014 року у справі №906/325/14 - скасовано. Прийнято нове судове рішення, яким у задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства "Будівництво. Матеріали. Технології" до Приватного підприємства "Альянс" про визнання недійсним Договору купівлі-продажу №23/12-02 від 23 грудня 2002 року - відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.06.2020 у справі №906/325/14 касаційну скаргу ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Будівництво. Матеріали. Технології" арбітражного керуючого Черниша Олександра Миколайовича задоволено. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2020 у справі №906/325/14 скасовано. Рішення господарського суду Житомирської області від 29.05.2014 по справі №906/325/14 залишено в силі.
З вище викладеного вбачається, що рішення Господарського суду Житомирської області від 29 травня 2014 року у справі №906/325/14 на момент винесення господарським судом рішення у даній справі було чинне.
У відповідності до ч.4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи, що Договір купівлі - продажу №23/12-02 від 23.12.2002 р. на підставі якого позивачем було передано відповідачу майно господарським судом було визнано недійсним, тому колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що законною і обґрунтованою є вимога власника про повернення майна за правилами реституції як способу захисту цивільного права.
Згідно із ч. 5 ст. 269 ГПК України у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
А тому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення позову.
Посилання апелянта на те, що на час розгляду справи ВАТ "Б.М.Т." перебувало на стадії банкрутства і справа повинна була розглядатись у межах провадження справи про банкрутство колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції від 01.08.2014, яка була чинною станом на 02.12.2014, суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, зокрема, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що на момент прийняття рішення господарського суду Житомирської області від 02.12.2014 р. у справі №906/1410/14 майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, серед якого, зокрема: приміщення Прохідна - літ. И; приміщення Майстерні - літ. Е; приміщення Адмінбудівлі - літ. Д; приміщення Котельні - літ. В1; приміщення Погонажного цеху - літ. В,В2-4,В5,В0,1,3,В-2; технологічне накриття - літ. К, а також обладнання, устаткування та матеріальні цінності знаходилось у власності ПП "Альянс".
А тому, твердження апелянта про те, що справа №906/1410/14 повинна була розглядатись у межах провадження справи №1/36"Б" про банкрутство ВАТ "Б.М.Т.", колегія суддів вважає безпідставними.
Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що 26 квітня 2018 року, ухвалою господарського суду Запорізької області було відкрито провадження у справі про банкрутство ПП "Альянс" відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (справа №908/439/18).
26 червня 2018 року, ухвалою Господарського суду Запорізької області було затверджено реєстр вимог конкурсних кредиторів ПП "Альянс", зокрема, до нього включено ПАТ "Банк Форум" з грошовими вимогами до боржника на суму 94 961 945,17 грн., як вимоги, забезпечені заставою майна боржника та 3 524,00 грн. - судового збору з першою чергою задоволення.
Відповідно до ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, зокрема, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.
Ця норма кореспондується з положеннями пункту 7 частини першої статті 12 ГПК України в редакції, чинній на момент розгляду справи судами попередніх інстанцій, згідно з якими господарським судам підвідомчі справи у всіх майнових спорах з вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство.
Крім вказаних у статті 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справ у спорах, до пов'язаних з майновими вимогами до боржника, слід відносити також спори про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, а також спори, пов'язані з майновими вимогами учасників (акціонерів) до боржника.
Справи у відповідних спорах належать до виключної підсудності того господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (частина дев'ята статті 16 ГПК України).
Такі майнові спори розглядаються та вирішуються господарським судом за правилами позовного провадження, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, установлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у межах провадження у справі про банкрутство, тобто без порушення нових справ.
ГПК України в редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції, установлено для господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, підвідомчість усіх майнових спорів з вимогами до боржників у такій справі.
Як свідчать матеріали справи, ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Житомирської області від 02.12.2014 р. у справі №906/1410/14 02.01.2020 року.
Із змісту апеляційної скарги, вбачається, що ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Житомирської області від 02.12.2014 р. у справі №906/1410/14 було подано як кредитором ПП "Альянс".
Представник ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" в судовому засіданні 01.03.2021 також підтвердив, що ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Житомирської області від 02.12.2014 р. у справі №906/1410/14 було подано як кредитором ПП "Альянс".
Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (правонаступник ПАТ "Банк Форум"), як кредитор ПП "Альянс" мав звернутися з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Житомирської області від 02.12.2014 р. у справі №906/1410/14 в межах справи №908/439/18 про банкрутство ПП "Альянс".
Окрім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що рішенням Господарського суду Житомирської області від 29.05.2014 у справі №906/325/14 було визнано недійсним Договір купівлі - продажу №23/12-02 від 23.12.2002, укладений між ВАТ "Будівництво. Матеріали. Технології." та Приватним підприємством "Альянс".
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2020 року у справі №906/325/14 залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" - третьою особою, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестохіллс Веста" - задоволено. Рішення господарського суду Житомирської області від 29 травня 2014 року у справі №906/325/14 - скасовано. Прийнято нове судове рішення, яким у задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства "Будівництво. Матеріали. Технології" до Приватного підприємства "Альянс" про визнання недійсним Договору купівлі-продажу №23/12-02 від 23 грудня 2002 року - відмовлено.
При цьому, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.06.2020 у справі №906/325/14 постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2020 у справі №906/325/14 скасовано. Рішення господарського суду Житомирської області від 29.05.2014 по справі №906/325/14 залишено в силі.
Суд касаційної інстанції у справі №906/325/14 зазначив, що предметом позову Відкритого акціонерного товариства "Будівництво. Матеріали. Технології" до Приватного підприємства "Альянс" є визнання недійсним договору купівлі-продажу №23/12-02 від 23.12.2002, тобто предмет позову є немайнова вимога про визнання правочину недійсним, який був укладений до моменту передання нерухомого майна в іпотеку, відповідно до договору іпотеки від 21 жовтня 2005 року.
Результатом розгляду справи у суді першої інстанції було визнання недійсним правочину (договору купівлі - продажу №23/12-02 від 23.12.2002), жодних рішень щодо майна, яке є предметом іпотеки за договором від 21 жовтня 2005 року, суд першої інстанції у справі №906/325/14 не постановляв.
Як свідчать матеріали справи, вимоги ВАТ "Б.В.Т." до ПП "Альянс" про повернення майна (застосування наслідків реституції) у даній справі є похідними, що виникли у зв'язку з визнанням недійсним договору купівлі-продажу №23/12-02 від 23.12.2002 по справі №906/325/14.
Згідно із частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
У статті першій Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року №475/97?ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Матеріали справи свідчать, що предметом позову у справі №906/1410/14 є майнова вимога про повернення майна, у зв'язку із визнанням недійсним договору, який був укладений до моменту передання нерухомого майна в іпотеку.
З матеріалів справи вбачається, що Договір іпотеки між ПАТ "Банк Форум" та ПП "Альянс" був укладений 21 жовтня 2005 року, тобто через 2 роки і 10 місяців після укладення договору купівлі - продажу №23/12-02 від 23.12.2002 між ВАТ "Б.В.Т." та ПП "Альянс".
Оскільки, Господарський суд Житомирської області в оскаржуваному рішенні не вирішував питання про права, інтереси чи обов'язки ПАТ "Банк Форум" як іпотекодержателя за договором іпотеки від 21 жовтня 2005 року, колегія суддів вважає, що незалучення Господарським судом Житомирської області при прийнятті оскаржуваного рішення у справі №906/1410/14 третьою особою ПАТ "Банк Форум" не може бути підставою для його скасування.
Доводи апелянта викладені ним в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.
Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ч.1, ч.2 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Апелянтом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції в зв'язку з чим, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи все вище викладене в сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Житомирської області від 02.12.2014 р. у справі №906/1410/14 прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права та з врахуванням всіх обставин справи, а тому відсутні правові підстави для його скасування.
За результатами розгляду апеляційної скарги Північно-західним апеляційним господарським судом після виходу із нарадчої кімнати проголошено вступну та резолютивну частину процесуального рішення в порядку статті 283 ГПК України.
Судом апеляційної інстанції роз'яснено сторонам, що враховуючи складність справи, як виняткового випадку, та враховуючи участь судді у інших справах, що впливає на навантаженість, складання повної постанови у даній справі буде відкладено на строк не більше 10 днів із дня закінчення розгляду справи на підставі частини 6 статті 233 ГПК України.
Керуючись ст.ст.269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на рішення Господарського суду Житомирської області від 02.12.2014 р. у справі № 906/1410/14 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 02.12.2014 р. у справі № 906/1410/14 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Справу 906/1410/14 повернути до Господарського суду Житомирської області.
Повний текст постанови складений "11" березня 2021 р.
Головуючий суддя Демидюк О.О.
Суддя Савченко Г.І.
Суддя Павлюк І.Ю.