ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 32/7231.03.10
За позовом:Державного підприємства Міністерства оборони України «Українська авіаційна транспортна компанія»
доПублічного акціонерного товариства «Банк «Кліринговий дім»
про визнання договору недійсним
Суддя Хрипун О.О.
Представники:
від ПозивачаГайсин Р.К.-предст., Шаповал С.М.-предст.
від ВідповідачаСиниця Я.Л.-предст.
Державне підприємство Міністерства оборони України «Українська авіаційна транспортна компанія»(далі -Позивач, ДП «Українська авіаційна транспортна компанія») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства «Банк «Кліринговий дім»(далі -Відповідач), в якому просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів № 19 Д-О від 22.10.2008, укладений між Позивачем та Відповідачем.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позивач як емітент облігацій, які є об'єктом договору купівлі-продажу цінних паперів № 19 Д-О від 22.10.2008, не мав права купувати у Відповідача зазначені облігації поза як процедурою дострокового погашення. Проте, спірний договір укладений на умовах купівлі-продажу цінних паперів, а не викупу. До того ж, ряд умов договору не відповідають вимогам законодавства. Зокрема, положення, викладені в пп. 2.2.2-2.2.4 спірного договору, передбачають покладення на Позивача обов'язків із забезпечення виконання ним свого зобов'язання з оплати облігацій, що не передбачено законодавством, яким регулюється порядок випуску та обігу облігацій підприємств. Також підставою для визнання спірного договору недійсним, за твердженням Позивача, є те, що облігації, які передаються за договором, не ідентифіковані, оскільки відсутнє зазначення їх номерів.
Відповідач у поданому до суду відзиві заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що чинним законодавством не заборонено емітенту купувати облігації власної емісії під час їх обігу; пп. 2.2.2-2.2.4 спірного договору не суперечать чинному законодавству, оскільки є способами забезпечення виконання зобов'язання, обмеження для застосування яких не передбачене; номерна ідентифікація облігацій в договорі не визначена, оскільки зазначені облігації випущені в бездокументарній формі, а відтак відповідно до законодавства зберігаються колективним способом без зазначення їх номерів.
10.03.2010 в судовому засіданні оголошувалася перерва згідно з ч. 3 ст. 77 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва
Як вбачається з Інформації про випуск облігацій ДП «Українська авіаційна транспортна компанія»(далі - Проспект емісії), Позивач випустив 75 000 штук простих іменних відсоткових облігацій в бездокументарній формі, номінальною вартістю 1 000,00 грн., з терміном розміщення -з 23.10.2006 по 23.10.2007 та з терміном обігу -з 23.10.2006 по 16.10.2011 включно, спосіб розміщення -відкритий (публічний), тобто передбачає можливість їх первинного придбання та подальшого обігу серед необмеженого кола осіб.
Пунктом 11.10 Проспекту емісії передбачене, зокрема, право власників облігацій подавати емітенту облігації для дострокового викупу відповідно до умов їх обігу.
Порядок дострокового викупу облігацій Позивачем визначений в п. 14.3 Проспекту емісії, відповідно до якого за бажанням власник облігацій має право надати облігації емітенту, а емітент зобов'язується їх прийняти для дострокового викупу. При цьому ціна викупу дорівнює номінальній вартості облігацій. Достроковий викуп здійснюється після закінчення четвертого, восьмого, дванадцятого, шістнадцятого процентних періодів протягом трьох робочих днів у строки, визначені проспектом емісії. Від імені емітента договори про викуп облігацій укладає ВАТ «Ощадбанк»- андеррайтер, оплата облігацій проводиться на наступний день, з моменту зарахування облігацій на рахунок в цінних паперах Позивача.
22.10.2008 між Позивачем та Відповідачем був укладений договір купівлі-продажу цінних паперів № 19 Д-О/UCA/Ф/293-08 (далі -Договір), відповідно до п. 1.1 якого покупець (Позивач) зобов'язується купити, а продавець (Відповідач) передати у власність покупця іменні відсоткові облігації у бездокументарній формі з наступними характеристиками (далі -облігації): вид -облігації іменні відсоткові; емітент облігацій -ДП «Українська авіаційна транспортна компанія»(Позивач); форма існування облігацій -бездокументарна, свідоцтво про реєстрацію випуску - № 886/2/07-з від 19.11.2007; серія облігацій -А; міжнародний ідентифікаційний номер облігацій -UA102665АА08, номінальна вартість однієї облігації -1000,00 грн., ціна однієї облігації -1035,42 грн., кількість облігацій -1 660,00 штук; загальна ціна -1 718 116,60 грн.
Покупець зобов'язаний згідно з п. 2.2.1 Договору забезпечити оплату облігацій у строк не пізніше 13-00 за Київським часом 30.10.2009, а продавець відповідно до п. 2.3 Договору зобов'язується не пізніше 18-00 за київським часом 29.09.2009 після виконання покупцем п. 2.2.1 Договору забезпечити надання зберігачу розпорядження про списання облігацій зі свого рахунку в цінних паперах на рахунок покупця.
Пунктами 2.2.2 -2.2.4 Договору на покупця (Позивач) покладаються зобов'язання відкрити в строк до 28.10.2008 поточного рахунку у продавця (Відповідач) в національній та іноземній валюті та щомісячно проводити по цьому рахунку операції у розмірі, не менше 25% щомісячного грошового обороту по всіх рахунках, що відкриті у покупця в банківських установах; надати в якості забезпечення зобов'язань по цьому Договору в заставу авіаційну техніку та/або інше майно на суму не менше 3 437 000,00 грн. та укласти відповідні договори, попередньо отримавши дозвіл Міністерства оборони України та Фонду державного майна України; надавати щомісячно продавцю довідки з банків про обороти на поточних і позичкових рахунках в інших банках.
Продавець відповідно до п. 2.3 Договору зобов'язаний не пізніше 29.09.2009, після виконання покупцем умов п. 2.2.1 Договору, забезпечити надання зберігачу розпорядження на списання цінних паперів рахунку в цінних паперах покупця № 30919 у депозитарії ВАТ «МФС».
З викладених умов вбачається, що на підставі Договору Позивач купив у Відповідача облігації власної емісії, однак така купівля не є викупом в розумінні п. 14.3 Проспекту емісії, оскільки Договір укладений Відповідачем безпосередньо з Позивачем, а не з адеррайтером, ціна облігацій, що є об'єктом купівлі-продажу, вища за їх номінальну вартість, а передбачені Договором умови розрахунків та перерахування облігацій відрізняються від тих, що визначені в Проспекті емісії.
Відтак, суд приходить до висновку, що спірний Договір укладений в рамках звичайного цивільного обороту, опосередковує обіг облігацій на вторинному позабіржовому ринку та не є викупом, що передбачений Проспектом емісії.
Спір між сторонами виник у зв'язку з тим, що Позивачем заперечується відповідність викладених вище умов Договору чинному законодавству та Проспекту емісії.
За результатами розгляду справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Судом встановлено, що між Позивачем та Відповідачем був укладений договір купівлі-продажу цінних паперів, а саме облігацій, емітентом яких є Позивач.
Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 4 ст. 656 ЦК України до договору купівлі-продажу цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Згідно з ч. 3 ст. 165 ГК України операції купівлі-продажу цінних паперів здійснюють їх емітенти, власники, а також торговці цінними паперами -посередники у сфері випуску та обігу цінних паперів. Види та порядок здійснення зазначеної діяльності визначаються цим Кодексом та іншими законами.
Юридична природа, порядок випуску, розміщення та обігу облігацій визначається, зокрема, Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок», Законом України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні», Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», а також нормативно-правовими актами, що приймаються у відповідності з зазначеними законами.
Облігація визначається в ч. 1 ст. 7 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»як цінний папір, що посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення.
Відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»облігації можуть розміщуватися з фіксованим строком погашення, єдиним для всього випуску. Дострокове погашення облігацій за вимогою їх власників дозволяється у разі, коли така можливість передбачена умовами розміщення облігацій, якими визначені порядок встановлення ціни дострокового погашення облігацій і строк, у який облігації можуть бути пред'явлені для дострокового погашення.
Умови розміщення та обігу облігацій, що випускаються підприємствами, визначені в Полженні про порядок випуску облігацій підприємств, затвердженому рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.07.2003 № 322 (далі -Положення).
Згідно з п. 1 розділу 1 Положення обіг облігацій -це перехід права власності на облігації, пов'язаний з укладанням та виконанням цивільно-правових угод (за винятком тих угод, що укладаються під час розміщення облігацій), та/або в інших випадках, передбачених чинним законодавством (спадкування, правонаступництво, на підставі рішення суду тощо); викуп облігацій -придбання емітентом у власників оплачених ними облігацій цього емітента, що здійснюється після закінчення строку розміщення та/або під час обігу облігацій;
Судом встановлено, що укладений між Позивачем та Відповідачем договір купівлі-продажу цінних паперів не опосердковує викуп випущених Позивачем облігацій, а укладений в межах обігу цінних паперів та вторинному позабіржовому ринку.
Будь-яких обмежень чи заборони щодо укладення емітентом після закінчення процедури розміщення договорів купівлі-продажу цінних паперів власної емісії чинне законодавство не передбачає.
Натомість, відповідно до абзацу 4 п. 3 Положення облігації, які пропонуються для відкритого (публічного) розміщення, є такими, що вільно обертаються. Першими та наступними власниками таких облігацій можуть бути будь-які юридичні та/або фізичні особи.
Згідно з пп. 12.2, 12.3 Проспекту емісії на вторинному ринку облігації продаються за договірною ціною та обертаються вільно на території України протягом всього терміну їх обігу, власниками облігацій можуть бути фізичні та юридичні особи, резиденти та нерезиденти України.
З огляду на наведене, необгрунтованим вбачається твердження Позивача про те, що він не мав права укладати з Відповідачем договору купівлі-продажу облігацій власної емісії, крім випадків викупу облігацій в порядку їх погашення чи дострокового погашення.
Також не заслуговують на увагу доводи Позивача про те, що спірний Договір передбачає способи забезпечення виконання зобов'язань Позивача щодо оплати облігацій, які не передбачені чинним законодавством та Проспектом емісії.
Так згідно з п. 5.3 Положення облігації можуть уважатися додатково забезпеченими, якщо емітентом укладаються відповідні договори поруки чи страхування ризиків непогашення основної суми боргу та/або невиплати доходу за облігаціями або якщо емітенту видається гарантія щодо погашення основної суми боргу та/або невиплати доходу за облігаціями.
З зазначеної норми слідує, що Положення регламентує види забезпечення виконання емітентом своїх зобов'язань щодо оплати вартості облігацій при їх погашенні та щодо виплати процентів, проте, як встановлено судом вище, спірний Договір не опосередковує погашення Позивачем облігацій, а укладений в рамках обігу зазначених облігацій на вторинному ринку, тому сторони згідно з положеннями ст. 6, 627 ЦК України є вільними у визначенні умов такого договору, зокрема, і способів забезпечення виконання зобов'язань, що виникають на підставі договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні»колективний спосіб зберігання цінних паперів -спосіб, згідно з яким депозитарій чи зберігач веде депозитарний облік цінних паперів без зазначення їх номерів чи інших індивідуальних ознак.
У розділі ІV Положення про депозитарну діяльність, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.10.2006 № 999, передбачено, що депозитарні установи зберігають цінні папери двома способами: відокремленим або колективним.
При відокремленому способі зберігання депозитарна установа зобов'язана вести облік цінних паперів із зазначенням індивідуальних ознак їх сертифікатів. До індивідуальних ознак сертифікатів цінних паперів належать їх серії та номери. Відокремленим способом можуть зберігатись тільки цінні папери у документарній формі існування на пред'явника (пп. 1.1, 1.2 Положення).
Знерухомлені іменні цінні папери документарної форми існування при розміщенні та цінні папери, розміщені в бездокументарній формі, зберігаються депозитарними установами виключно колективним способом (п. 1.3 Положення).
Судом встановлено, що процентнтні облігації, які є об'єктом спірного Договору купівлі-продажу, є іменними та випущені в бездокументарній формі.
Таким чином, зазначені облігаії зберігаються на рахунках у цінних паперах колективним способом без зазначення таких їх індивідуалізуючих ознак, як серія та номер.
Відтак, безпідставним є твердження Позивача про те, що спірний Договір не відповідає вимогам законодавства, оскільки зазначені в ньому цінні папери не індивідуалізовані з визначенням їх номерів.
Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.
Згідно з чч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України правочин є чинним за умови дотримання його сторонами наступних вимог: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч. 1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5); правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч. 6).
З огляду на те, що доводи Позивача про невідповідність змісту договору купівлі-продажу цінних паперів № 19 Д-О/UCA/Ф/293-08 від 22.10.2008 вимогам цивільного законодавства спростовуються дослідженням норм останнього в сукупності з матеріалами справи, а будь-яких інших невідповідностей зазначеного договору вимогам ст. 203 ЦК України судом не встановлено, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
У позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Хрипун О.О.
Дата підписання рішення: 12.04.2010