ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 28/5025.03.10
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародне культурне агентство України”
до державного територіально-галузевого об'єднання „Південно -західна залізниця” в особі „Галузевої служби будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд”
про стягнення 37 310,91 грн.
Суддя Копитова О. С.
При секретарі судового засідання Гергардт Т.В.
За участю представників сторін:
від позивача: Кучинка Й.М. за дов. № 30/11-1 від 30.11.2009 року
від відповідача: Булега К.В. за дов. № 458-НЮ від 04.02.2010 року
Товариство з обмеженою відповідальністю „Міжнародне культурне агентство України” звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до державного територіально-галузевого об'єднання „Південно -західна залізниця” в особі „Галузевої служби будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд” про стягнення 37 310,91 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору №ПЗ/БМЕС-083073/НЮ від 27.10.2008 року щодо оплати виконаних робіт, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 30 804,35 грн. Також за порушення виконання грошового зобов'язання позивач, з посиланням на ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 3 627,32 грн., відсотки річних в розмірі 458,27 грн. та втрати від інфляції в розмірі 2 420,97 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.01.2010 року порушено провадження по справі та призначено розгляд справи на 16.02.2010 року.
Розгляд справи відкладався.
Ухвалою заступника голови господарського суду м. Києва від 05.03.2010 року продовжено строк вирішення спору.
Під час розгляду справи позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій фактично збільшив вимоги в частині стягнення витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката в розмірі 6 960,00 грн.
Відповідач в судовому засіданні заявив про визнання позовних вимог щодо стягнення суми основного боргу, відсотків річних, втрат від інфляції, пені в повному обсязі. Заперечував відповідач лише щодо стягнення вартості адвокатських послуг. На думку відповідача заявлена до стягнення сума є завищеною та неспіврозмірною по відношенню до суми позову.
25.03.2010 року представником позивача подано пояснення на обґрунтування адвокатських послуг, в яких позивач просить визначити суму витрат на послуги адвоката, що підлягає стягненню з відповідача на розсуд суду.
В судовому засіданні 25.03.2010 за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
27.10.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Міжнародне культурне агентство України” (Виконавець) (надалі по тексту позивач) та державним територіально-галузевим об'єднанням „Південно -західна залізниця” в особі „Галузевої служби будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд” (Замовник) (надалі по тексту відповідач) укладено Договір № ПЗ/БМЕС-083073/НЮ (надалі по тексту Договір), відповідно до п.1.1 якого замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобов'язання виготовити і змонтувати згідно узгодженого проекту систему візуальної інформації (СВІ), стенди безпеки руху та плани евакуації (ПЕ) залізничного вокзалу, будівель, платформ та виходів на платформи станції „Клавдієве”.
Відповідно до п.2.1 Договору, відповідач зобов'язався прийняти і оплатити виконані роботи у триденний термін після підписання актів приймання -здачі робіт згідно п.1.4 Договору.
Відповідно до п.4.2 Договору підставою для розрахунків є даний договір і акти приймання -здачі робіт підписані сторонами. Вартість робіт становить 34 804,35 грн. (з ПДВ) (п.4.3 Договору). Також п.4.4 Договору встановлено обов'язок відповідача здійснити попередню оплату в розмірі 50% від вартості робіт, а саме 17 402,18 грн. (в т.ч. ПДВ).
Сторони погодили, що остаточні розрахунки здійснюються по мірі виконання окремих видів робіт після підписання актів приймання -здачі робіт, не пізніше 3-х банківських днів після підписання відповідних актів.
Матеріалами справи встановлено, що на виконання зобов'язань, визначених договором, позивач здійснив роботи по виготовленню та монтажу носіїв візуальної інформації та планів евакуації об'єкта Вокзал ст. Клавдієве, про що сторонами 30.12.2008 року було підписано Акт №1 на суму 34 804,35 грн.
Відповідач у встановлені договором строки в повному обсязі не розрахувався, сплативши позивачеві 28.10.2008 року 4 000 грн.
16.02.2009 року позивач та відповідач підписали Акт звірки по виконанню та оплаті робіт по проектуванню, виготовленню та монтажу носіїв візуальної інформації, відповідно до якого заборгованість відповідача по оплаті робіт за договором № ПЗ/БМЕС-083073/НЮ становить 30 804,35 грн.
Позивач неодноразово звертався з вимогами погасити існуючу заборгованість, зокрема, листом №25/02-1 від 25.02.2009, №24/03-1 від 24.03.2009, №07/04-1 від 04.04.2009, №30/04-1 від 30.04.2009, №12/05-1 від 12.05.2009, №26/05-1 від 26.05.2009, №06/08-5 від 06.08.2009, №06/08-4 від 06.08.2009, №06/08-3 від 06.08.2009, №06/08-2 від 06.08.2009.
Відповідач, відповідаючи на листи повідомив, що заборгованість виникла через скрутний фінансовий стан та він планує погасити її в найкоротший термін по мірі надходження додаткових коштів.
На дату винесення рішення заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 30 804,35 грн., що підтверджується довідкою позивача за підписом генерального директора та головного бухгалтера компанії, не спростовується наявними в матеріалах справи доказами та в повному обсязі визнана представником відповідача в судовому засіданні.
Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Матеріалами справи встановлений факт укладання між сторонами договору, що за своєю правовою природою є договором підряду.
Частиною 1 ст. 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику (ч. 2 ст. 837 ЦК України).
Відповідно до ст. 843 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Згідно до ст. 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Відповідно до положень ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено вище, відповідно до п. 4.4, 4.5 Договору сторони погодили, що відповідач здійснює попередню оплату в розмірі 50% від вартості робіт, а саме 17 402,18 грн. (в т.ч. ПДВ), а остаточні розрахунки здійснюються по мірі виконання окремих видів робіт після підписання актів приймання -здачі робіт, не пізніше 3-х банківських днів після підписання відповідних актів.
Судом встановлено, що позивачем роботи виконані в повному обсязі, про що сторонами було підписано 31.12.2008 року Акт виконаних робіт на суму 34 804,35 грн.
Відповідач в строки встановлені договором в повному обсязі з позивачем не розрахувався.
За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення основного боргу у сумі 30 804,35 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.
Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.
Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством відповідальності.
Відповідно до п. 5.3 Договору в випадку прострочення платежів за виконані роботи, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Оскільки судом встановлено факт порушення відповідачем його грошових зобов'язань по Договору, враховуючи приписи діючого законодавства України та положення Договору, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 3 627,32 грн. за обраний позивачем період нарахування.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи викладені обставини, вимоги позивача про стягнення з відповідача втрат від інфляції та відсотків річних підлягають задоволенню за розрахунком позивача.
Щодо відшкодування витрат на послуги адвоката встановлено наступне.
Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.
Відповідно до частини 3 статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України “Про адвокатуру”.
Як встановлено матеріалами справи, позивач просить стягнути з відповідача в якості судових витрат по справі витрати пов'язані з оплатою послуг адвоката в розмірі 6 960 грн. На підтвердження понесення зазначених витрат позивачем додано Договір №211-10 від 21.01.2010 року про надання адвокатських послуг, укладений з адвокатом Кучинка Й.М., який діє на підставі Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №1262/10 від 25.09.1997 р., акт здачі -приймання виконаних послуг від 12.02.2010 року, а також видатковий касовий ордер №34 від 15.02.2010 р. на суму 5 916,00 грн. та платіжне доручення №40 від 15.02.2010 на суму 1 044,00 грн. (перерахування податку з винагороди адвокату до бюджету).
Відповідно до абзацу 3 пункту 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 № 01-8/973 “Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права” у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Згідно акту приймання-передачі послуг підписаним сторонами адвокатом надавались позивачу послуги пов'язані з підготовкою і подачею позовної заяви, судовим розглядом справи по поверненню дебіторської заборгованості в розмірі 34 804,35 грн.
При цьому, позивачем суду не додано доказів на підтвердження обґрунтованості, доцільності та фактичного надання всіх передбачених актом послуг, зокрема актом визначено, що адвокатом надавались послуги щодо підготовки та подачі позовної заяви до суду, однак, як вбачається з матеріалів справи, позовна заява була складена 22.12.2009 року та подана до суду 24.12.2009 року, тоді як договір з адвокатом укладений лише 21.01.2010 року.
Пунктом 12 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 № 02-5/78 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
Враховуючи зазначене та наявні в матеріалах справи документи, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, а також, враховуючи ціну позову, розумну необхідність у здійсненні таких витрат, обсяг проробленої роботи та приймаючи до уваги розрахунок наданих послуг суд вважає за доцільне обмежити розмір витрат на оплату послуг адвоката, що підлягають стягненню з відповідача до 2 000 грн.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з державного територіально-галузевого об'єднання „Південно -Західна залізниця” в особі „Галузевої служби будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд” (01034, м. Київ, вул. Лисенка,6, р/р 26000100742 в АБ «Експресбанк», МФО 322959, код ЄДРПОУ 01097065 або з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнаціональне культурне агентство України” (03039, м. Київ, провул. Деміївський,5-а, 03068, м. Київ, пр-т Перемоги, 49/2, р/р 2600501284194 в АТ „Укрексімбанк”, МФО 322313, код ЄДРПОУ 16481214) 37 310,91 грн. (тридцять сім тисяч триста десять гривень дев'яносто одну копійку), з яких 30 804,35 грн. (тридцять тисяч вісімсот чотири гривні тридцять п'ять копійок) -основний борг, 3 627,32 грн. ( три тисячі шістсот двадцять сім гривень тридцять дві копійки) -пеня, 2 649,17 грн. (дві тисячі шістсот сорок дев'ять гривень сімнадцять копійок) -втрати від інфляції, 458,27 грн. (чотириста п'ятдесят вісім гривень двадцять сім копійок) - відсотки річних, а також 373,11 грн. (триста сімдесят три гривні одинадцять копійок) -державне мито, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень) -витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу та 2 000 грн. (дві тисячі гривень) -витрат, пов'язаних з оплатою адвокатських послуг.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складання та підписання в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.
Суддя О. С. Копитова