ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 34/1915.03.10
За позовомВідкритого акціонерного товариства ВТБ Банк
доЗакритого акціонерного товариства «Форум - ДС»
простягнення 10 938 844,46 грн.
СуддяСташків Р.Б.
Представники сторін:
від позивача -Сімонова Є.О., пров. юр., дов. №569/11.5.2 від 14.11.2009;
від відповідача -не з'явився.
У грудні 2009 року Відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк (далі -позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва із позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Форум -ДС»(далі -відповідач) заборгованості за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №10-0504/180к від 04.11.2005 в сумі 10 938 844,46 грн., яка складається з:
- заборгованості за кредитом - 9 581 089,02 грн.;
- простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 812 687,24 грн.;
- пені за несвоєчасне погашення кредиту - 311 821,70 грн.;
- пені за несвоєчасне погашення процентів - 50 757,48 грн.;
- відповідальності за прострочення строків сплати кредиту, передбаченої частиною другою статті 625 ЦК України (3 проценти річних за весь час прострочення сплати відповідного грошового зобов'язання) - 45 282,43 грн.;
- відповідальності за прострочення строків сплати процентів, передбаченої частиною другою статті 625 ЦК України (3 проценти річних за весь час прострочення сплати відповідного грошового зобов'язання) - 7 206,59 грн.;
- штрафу - 130 000 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач свої договірні зобов'язання за Кредитним договором не виконав, у встановлений договором строк кредиту та відсотків за фактичні суми та строки користування кредитом, як визначено умовами цього договору не сплатив.
Ухвалою суду від 04.12.2009 було порушено провадження у справі № 34/19, розгляд справи було призначено на 20.01.2010.
У судове засідання 20.01.2010 представники сторін не з'явились, проте через канцелярію суду подали до суду клопотання, відповідно до якого просили суд відкласти розгляд справи.
Ухвалою суду від 04.02.2010 розгляд справи відкладено на 10.02.2010.
У судове засідання 10.02.2010 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Ухвалою суду від 10.02.2010 розгляд справи призначено на 15.03.2010.
10.03.2010 до загального відділу суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи до 05.04.2010, в зв'яжу з тим, що він перебуватиме у службовому відрядженні.
Розглянувши у судовому засіданні дане клопотання, заслухавши думку представника позивача, який проти задоволення цього клопотання заперечував, суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
- розгляд справи вже відкладався;
- у разі наявності наміру надати додаткові докази, відповідач мав можливість їх надати у письмовій формі через канцелярію суду до дати судового засідання;
- у разі неможливості участі певного представника, відповідач не був позбавлений можливості уповноважити іншу особу на представництво його інтересів у засіданні суду (направити іншого свого юриста).
Разом з тим, суд зазначає, що відповідач належних доказів на підтвердження перебування свого представника у відрядженні суду не надав.
За таких обставин відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України), справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
04.11.2005 між позивачем (Кредитор) та відповідачем (Позичальник) укладено Кредитний договір, за умовами якого Кредитор зобов'язується надати Позичальнику грошові кошти у тимчасове користування (далі -Кредит).
Надання Кредиту буде здійснюватися окремими частинами (далі -Транш(і)) зі сплатою 12,5 % річних в межах максимального ліміту заборгованості до 1 500 000 доларів США включно із зменшенням максимального ліміту заборгованості, згідно графіку наведеного у цьому підпункті та кінцевим терміном повернення заборгованості за Кредитом до 3 листопада 2008 року на умовах визначених цим договором.
Договором №1 про внесення змін та доповнень до Кредитного договору сторони збільшили максимальний ліміт заборгованості до 2 400 000 доларів США.
Договором №4 від 29.08.2008 про внесення змін до Кредитного договору, назва договору та Кредитний договір викладено в новій редакції, згідно з умовами якого позивач надав відповідачу грошові кошти на умовах не відновлювальної відкличної кредитної лінії в межах максимального ліміту заборгованості 1 198 999,99 доларів США, зі сплатою 15% річних, починаючи з 29.08.2008 та кінцевим терміном повернення заборгованості до 30 квітня 2009 року.
Договором № 6 від 30.04.2009 про внесення змін до Кредитного договору, встановлено кінцевий термін повернення заборгованості до 15 серпня 2009 року.
Згідно з умовами п. 3.3.8 Кредитного договору, відповідач зобов'язаний повернути кредит в повному обсязі в строк визначений Кредитним договором.
Відповідно до п.3.3.9. Кредитного договору відповідач зобов'язаний достроково повернути наявну заборгованість за Кредитом та сплатити нараховані відсотки, можливі штрафні санкції у випадках, визначених п.п.2.11.3, 3.2.7, 4.4, 4.6, 5.4 Кредитного договору.
Відповідно до п.п.4.2 Кредитного договору, у разі прострочення відповідачем строків сплати процентів визначених Договором кредиту, а також прострочення строків повернення кредиту, відповідач сплачує позивачу пеню розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що діяла у період невиконання зобов'язань за Кредитним договором.
Термін повернення кредиту вважається таким що настав, у разі не виконання відповідачем протягом більше 15 днів з моменту отримання ним письмової вимоги позивача про усунення порушень зобов'язань щодо сплати процентів за користування кредитом (п.п.4.4, 7.4 Кредитного договору).
В забезпечення виконання зобов'язань відповідачем за Кредитним договором було укладено:
Іпотечний договір, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Портновою Т.В. 04.11,2005, та зареєстрований в реєстрі за № 554.
Відповідно до умов Іпотечного договору відповідач передав в іпотеку позивачу недобудоване нерухоме майно - цех підготовки виробництва заводу залізобетонних виробів та склад готової продукції готовністю 81%, що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Відрадний, буд. № 95.
Предмет іпотеки належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Васютенко А.М. 13.07.2005, за реєстровим номером 1770.
Позивач, відповідно до умов Кредитного договору, в повному обсязі виконав своє зобов'язання та надав відповідачеві кредитні кошти в розмірі передбаченому Кредитним договором, що підтверджується наявними в матеріалах справи меморіальними валютними ордерами.
Всупереч вимогам Кредитного договору, відповідач з 01.05.2009 припинив виконувати свої зобов'язання за умовами Кредитного договору щодо погашення кредитної заборгованості.
Дотримуючись положень Кредитного договору позивач надіслав лист-вимогу відповідачеві за вих. №3719/100-08-02 від 18.09.2009 та вимагав виконання порушеного зобов'язання протягом 30 днів з моменту одержання вимоги про усунення порушення.
Даний лист був отриманий відповідачем 24.09.2009, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за №06146231.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).
Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК України).
Згідно з частиною 2 статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 2 статті 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Отже, проведений Банком станом на 15.03.2010 розрахунок заборгованості за кредитом та відсотками на користування кредитом визнається судом обґрунтованим та правомірним за розрахунком позивача в 1 300 701,58 доларів США, а саме заборгованість відповідача складається з:
- 1 198 999,99 доларів США -заборгованості за кредитом;
- 101 701,59 доларів США -заборгованість за відсотками за період з 01.05.2009 до 31.10.2009.
Беручи до уваги, що абзацом другим пункту 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року за № 14 «Про судове рішення у цивільній справі»передбачено, що у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення, суд зазначає, що станом на 15.03.2010 заборгованість в сумі 1 300 701,58 доларів США та за офіційним курсом НБУ (http://www.bank.gov.ua; 797 грн. за 100 доларів США) на цю дату складає 10 366 591,59 грн.
Додана до позовної заяви довідка за вих. №1071/100-08-2 від 15.03.2010 за підписом заступника директора з корпоративного бізнесу відділення «Київська регіональна дирекція»та заступника головного бухгалтера ВАТ ВТБ Банк, з якої слідує, що заборгованість відповідача станом на зазначену дату становить за відсотками складає 163 649,92 доларів США та 1 198 999,99 доларів США за кредитом, судом до розгляду не приймається, оскільки позивач фактично виявив бажання задовольнити свої вимоги у більшому розмірі, не подавши відповідного клопотання, в порядку ст.22 ГПК України.
Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 4.2 Кредитного договору сторони визначили, що у разі прострочення Позичальником строків сплати процентів визначених цим договором, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених п.п.1.1, 2.11.3, 3.2.7, 4.4, 4.6, 5.4 цього договору, Позичальник сплачує Кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що діяла у період невиконання зобов'язань за цим договором.
Перевіривши здійсненний позивачем розрахунок пені за прострочення повернення кредиту та несвоєчасну сплату процентів, суд дійшов висновку, що він відповідає вимогам законодавства, у т.ч. і вищезазначеним нормам, та умовам Кредитного договору, а відтак позовна вимога про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 6 351,91 доларів США, що за курсом НБУ станом на 15.03.2010 становить 50 624,72 грн. та пені за несвоєчасне погашення відсотків в сумі 39 022,10 доларів США, що за курсом НБУ станом на 15.03.2010 становить 311 006,13 грн. визнається судом законною та обґрунтованою, і такою, що підлягає задоволенню.
Частиною 2 статті 546 ЦК України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пунктом 4.3 Кредитного договору визначено, що у разі порушення відповідачем вимог, зокрема щодо несвоєчасного погашення Кредиту або процентів за користування кредитом, відповідач зобов'язаний сплатити на користь Позивача штраф у розмірі 1 000 (одна тисяча) гривень за кожен випадок.
При цьому, суд зазначає, що позивач помилково проводить нарахування штрафу з розрахунку 10 000 грн. за кожний випадок, в зв'язку з чим суд здійснює перерахунок штрафу за кожний випадок невиконання умов Кредитного договору -несплата процентів з 01.05.2009 до 18.11.2009 та з 01.06.2009 до 18.11.2009, який за розрахунком суду складає 13 000 грн.
Отже, штраф підлягає задоволенню в сумі 13 000 грн.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних за прострочення сплати кредиту та процентів підлягає задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача в сумі 45 282,43 грн. 3% річних за прострочення сплати кредиту та 7 206,59 грн. 3% річних за прострочення сплати процентів. Розрахунок 3% річних відповідає нормам законодавства, матеріалам справи та умовам Кредитного договору.
Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.
Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.
Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача в повному обсязі, оскільки спір виник саме з його вини.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Форум-ДС»(03148, м. Київ, вул. Жмеринська, 1, ідентифікаційний код 31777631) на користь відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк (01004, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка/вулиця Пушкінська, 8/26, МФО 321767, ідентифікаційний код 14359319) на рахунок відділення «Київської регіональної дирекції»ВАТ ВТБ Банк, ідентифікаційний код 14359319, рахунок №373918000323 у ВАТ ВТБ Банк, МФО 321767, ідентифікаційний код 14359319 заборгованість за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії №10-0504/180к від 04.11.2005 в сумі 10 793 711 (десять мільйонів сімсот дев'яносто три тисячі сімсот одинадцять) грн. 46 коп., яка складається з:
- 1 198 999,99 доларів США, що за курсом НБУ станом на 15.03.2010 становить 9 556 029 (дев'ять мільйонів п'ятсот п'ятдесят шість тисяч двадцять дев'ять) грн. 92 коп. -заборгованості за кредитом;
- 101 701,59 доларів США, що за курсом НБУ станом на 15.03.2010 становить 810 561 (вісімсот десять тисяч п'ятсот шістдесят одну) грн. 67 коп. -заборгованості за відсотками за період з 01.05.2009 до 31.10.2009;
- 6 351,91 доларів США, що за курсом НБУ станом на 15.03.2010 становить 50 624 (п'ятдесят тисяч шістсот двадцять чотири) грн. 72 коп. -пені за несвоєчасне погашення відсотків;
- 39 022,10 доларів США, що за курсом НБУ станом на 15.03.2010 становить 311 006 (триста одинадцять тисяч двадцять дві) грн. 13 коп. -пені за несвоєчасну сплату кредиту;
- 13 000 (тринадцять тисяч) грн. штрафу, передбаченого п.4.3 договору;
- 45 282 (сорок п'ять тисяч двісті вісімдесят дві) грн. 43 коп. -3% річних за прострочення сплати кредиту;
- 7 206 (сім тисяч двісті шість) грн. 59 коп. -3% річних за прострочення сплати процентів.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Форум-ДС»(03148, м. Київ, вул. Жмеринська, 1, ідентифікаційний код 31777631) на користь відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк (01004, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка/вулиця Пушкінська, 8/26, МФО 321767, ідентифікаційний код 14359319) 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. -витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
У решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.
Суддя Сташків Р.Б.
Повний текст рішення підписано 12.04.2010