ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 14/40403.03.10
Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,
розглянувши справу№ 14/404
за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»
до Закритого акціонерного товариства «Ніколь Моторс»
про
зустрічний позов
до
простягнення заборгованості
Закритого акціонерного товариства «Ніколь Моторс»
Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»
визнання договору недійсним
за участю представників сторін:
від позивача- Куликов І.А.
від відповідача - Мозолевський О.
Закрите акціонерне товариство «Альфа-Банк» (надалі -ЗАТ «Альфа-Банк») звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Ніколь Моторс»(надалі - ЗАТ «Ніколь Моторс») відповідно до якого просить суд стягнути з ЗАТ «Ніколь Моторс» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 98-МВ/08 від 27.03.2008 р.:
- в сумі 7414683,12 дол. США, з них: 4700000 доларів США - строкова заборгованість за кредитом; 2000000 доларів США - прострочена заборгованість за кредитом; 153534,25 доларів США - заборгованість по пені за несвоєчасне повернення кредиту; 534322,04 доларів США - прострочена заборгованість по процентам за користування кредитом; 26826,83 доларів США - заборгованість по пені за прострочення сплати процентів;
- в сумі 7094146,95 грн. з них: 5500000 грн. - строкова заборгованість за кредитом; 1000000 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 21698,63 грн. - заборгованість по пені за несвоєчасне повернення кредиту; 550409,15 грн. - прострочена заборгованість по процентам за користування кредитом; 22039,17 грн. - заборгованість по пені за прострочення сплати процентів.
В обґрунтування пред'явлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за Договором про відкриття кредитної лінії № 98-МВ/08 від 27.03.2008 р., укладеного між ЗАТ «Альфа-Банк»та ЗАТ «Ніколь Моторс».
Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.08.2009 р. порушено провадження у справі, призначено розгляд справи у судовому засіданні з викликом представників сторін, яких зобов'язано виконати певні дії.
Ухвалами господарського суду міста Києва від 04.09.2009 р., 11.09.2009 р., 09.10.2009 р. розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.
Поряд з цим, ухвалою від 11.09.2009 р. суд здійснив процесуальне правонаступництво позивача в порядку ст. 25 ГПК України: замінив Закрите акціонерне товариство «Альфа-Банк»його правонаступником - Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк»(надалі -ПАТ «Альфа-Банк»).
11 вересня 2009 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява ЗАТ «Ніколь Моторс»до ПАТ «Альфа-Банк»(правонаступник ЗАТ «Альфа-Банк») про визнання договору про відкриття кредитної лінії № 98 - МВ/08 від 27.03.2008 р. недійсним.
Зустрічна позовна заява вмотивована тим, що особа, яка підписала оспорюваний договір зі сторони ЗАТ «Ніколь Моторс», не мала повноважень на його укладення та підписання.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.09.2009 р. суд прийняв зустрічну позовну заяву ЗАТ «Ніколь Моторс»до ПАТ «Альфа -Банк»про визнання недійсним договору про відкриття кредитної лінії № 98 -МВ/08 від 27.03.2008 р. для сумісного розгляду з первісним позовом.
Поряд з цим, строк вирішення спору у даній справі продовжений відповідно до ст. 69 ГПК України ухвалою суду від 09.10.2009 р.
11 листопада 2009 року ПАТ «Альфа -Банк»звернулось до господарського суду міста Києва із заявою про призначення колегіального розгляду справи № 14/404 та з заявою про відвід судді.
Ухвалою виконуючого обов'язки Голови господарського суду міста Києва від 12.11.2009 р. заяву ПАТ «Альфа - Банк»про призначення колегіального розгляду справи № 14/404 відхилено; а заяву про відвід судді залишено без задоволення.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.11.2009 р. призначено розгляд справи на 11.12.2009 р.
Через канцелярію господарського суду міста Києва до суду 11.12.2009 р. надійшла заява ПАТ «Альфа-Банк»в порядку ст. 22 ГПК України про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої ПАТ «Альфа-Банк»просить суд стягнути з ЗАТ «Ніколь Моторс»заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 98-МВ/08 від 27.03.2008 р.
- в сумі 8030771,73 дол. США, з них: 2800000 доларів США - строкова заборгованість за кредитом; 3900000 доларів США - прострочена заборгованість за кредитом; 363278,08 доларів США - заборгованість по пені за несвоєчасне повернення кредиту; 894472,78 доларів США - прострочена заборгованість по процентам за користування кредитом; 73020,87 доларів США - заборгованість по пені за прострочення сплати процентів;
- в сумі 7740935,06 грн. з них: 5000000 грн. - строкова заборгованість за кредитом; 1500000 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 111041,10 грн. - заборгованість по пені за несвоєчасне повернення кредиту; 1057295,22 грн. - прострочена заборгованість по процентам за користування кредитом; 72598,75 грн. - заборгованість по пені за прострочення сплати процентів.
Суд прийняв вказану заяву до розгляду.
Поряд з цим, в судовому засіданні 11.12.2009 р. ПАТ «Альфа-Банк»подало суду відзив на зустрічну позовну заяву, відповідно до якого проти зустрічної заяви заперечує, просить суд відмовити в її задоволенні.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.12.2009 р. розгляд справи було відкладено на 03.03.2010 р.
В судове засідання 03.03.2010 р. представники сторін з'явились.
Представник ПАТ «Альфа-Банк»в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить суд їх задовольнити. Проти зустрічного позову заперечує, просить суд відмовити в його задоволенні.
Представник ЗАТ «Ніколь Моторс»проти первісного позову заперечив та підтримав свої позовні вимоги.
Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Як вбачається з матеріалів справи, 27.03.2008 р. між ЗАТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є ПАТ «Альфа Банк»(Банк), та ЗАТ «Ніколь Моторс»(Позичальник) укладено договір про відкриття кредитної лінії № 98-МВ/08 (надалі - Договір), відповідно до умов якого банк відкриває позичальнику мультивалютну відновлювальну кредитну лінію та на підставі додаткових угод до нього окремими частинами (траншами) надає позичальнику кредит у порядку і на умовах, визначених цим Договором. Позичальник, в свою чергу, зобов'язується використати кредит з метою, визначеною Договором, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, виконати інші умови цього Договору та повернути банку кредит у терміни, встановлені цим Договором (п. 1.1. Договору).
Договір зі сторони ЗАТ «Альфа Банк»підписано заступником директора з корпоративного бізнесу Соломієнко Т.І., яка діяла на підставі довіреності № 1231/07, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. 23.11.2007 р. та реєстрованої в реєстрі за реєстровим номером № 8934, а зі сторони ЗАТ «Ніколь Моторс»генеральним директором Мошкіним І.Г., який діяв на підставі Статуту. Поряд з цим, Договір скріплений печатками ЗАТ «Альфа Банк»та ЗАТ «Ніколь Моторс».
ЗАТ «Ніколь Моторс»звернулось до суду з позовною заявою про визнання Договору недійсним з тих підстав, що генеральний директор ЗАТ «Ніколь Моторс» Мошкін І.Г, який підписав оспорюваний договір, не мав повноважень на його укладення та підписання, оскільки, як стверджує позивач за зустрічним позовом, відповідно до п. п. 8.1., 8.2 Статуту ЗАТ «Ніколь Моторс»та ст. 98 ЦК України відсутнє рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ «Ніколь Моторс»про надання згоди на укладення Договору.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги за зустрічним позовом не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 2 постанови «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»від 06.11.2009 р. № 9, судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України). Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
В силу положень ст. 4 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Згідно положень ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Відповідно до приписів ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Як вбачається з матеріалів справи, Договір зі сторони ЗАТ «Ніколь Моторс»підписано генеральним директором Мошкіним І.Г. та скріплено печаткою ЗАТ «Ніколь Моторс».
Відповідно до протоколу загальних зборів акціонерів ЗАТ «Ніколь Моторс»№ 6/03/06 від 06.03.2006 р. генеральним директором ЗАТ «Ніколь Моторс»було одноголосно обрано Мошкіна І.Г.
Згідно п. 13.2 Статуту ЗАТ «Ніколь Моторс» генеральний директор товариства призначається зборами акціонерів строком на 3 (три) роки та у відносинах з вітчизняними і зарубіжними юридичними особами та громадянами підписує від особи товариства у Україні та за її межами договори.
Таким чином, на час укладення спірного Договору генеральним директором була безпосередньо особа, яка підписала Договір -Мошкін І.Г.
Поряд з цим, у відповідності до протоколу загальних зборів ЗАТ «Ніколь Моторс»№ 21/03/2008 від 21.03.2008 р. акціонери Товариства, а саме: ТОВ «Прага Авто», яка володіє 49 % голосів та фізична особа ОСОБА_6, який володіє 51 % голосів прийняли рішення про укладення договору між ЗАТ «Ніколь Моторс» та ЗАТ «Альфа Банк», правонаступником якого є ПАТ «Альфа Банк», про відкриття кредитної лінії та уповноважили генерального директора підписати договір про відкриття кредитної лінії від імені товариства, а також всі додаткові угоди до нього, що будуть укладатися в майбутньому.
Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що генеральний директор Мошкін І.Г., підписуючи договір від імені ЗАТ «Ніколь Моторс», мав необхідний обсяг цивільної дієздатності, володів необхідним обсягом повноважень для укладення та підписання Договору.
Також, ЗАТ «Ніколь Моторс»в обґрунтування недійсності оспорюваного договору посилається на відсутність рішення загальних зборів учасників ЗАТ «Ніколь Моторс»про надання згоди на укладення Договору. Оскільки, як стверджує ЗАТ «Ніколь Моторс», відповідно до положень його Статуту (п. п. 8.1., 8.2) до компетенції загальних зборів акціонерів ЗАТ «Ніколь Моторс»входить надання згоди на укладення договорів, сума якого перевищує п'ятдесят і більше відсотків майна ЗАТ «Ніколь Моторс».
Вказані твердження спростовуються матеріалами справи, оскільки положення п. п. 8.1., 8.2 Статуту охоплюють інші питання, а саме: статутний фонд та акції товариства.
Відповідно до статуту ЗАТ «Ніколь Моторс»до компетенції загальних зборів акціонерів не належить прийняття рішення з вищезазначеного питання (копія статуту міститься в матеріалах справи).
Поряд з цим, відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено ряд додаткових угод до Договору (№ № 1 - 32), які підписані зі сторони ЗАТ «Ніколь Моторс»генеральним директором Мошкіним І.Г. Вказані додаткові угоди скріплені печатками сторін, зокрема, печаткою ЗАТ «Ніколь Моторс».
Виходячи з матеріалів справи, оспорюваний договір та додаткові угоди до нього скріплені печатками сторін. При цьому, суд приймає до уваги, що ЗАТ «Ніколь Моторс»не посилається на незаконне використання печатки ЗАТ «Ніколь Моторс», на наявність службового розслідування за фактом незаконного використання печатки. Відсутні також докази його звернення до правоохоронних органів стосовно обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог.
Відповідно до положень ст. 241 ЦК України наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновків про те, що ЗАТ «Ніколь Моторс»в порядку ст. 33 ГПК України не доведено обставин, на які воно посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Зважаючи на встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання оспорюваного договору недійсним.
Поряд з цим, розглядаючи вимоги за первісним позовом суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог ПАТ «Альфа Банк».
Як вже було зазначено вище, 27.03.2008 р. між ЗАТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є ПАТ «Альфа Банк», (Банк) та ЗАТ «Ніколь Моторс»(Позичальник) було укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 98-МВ/08.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Укладений Договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)
Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до умов Договору банк відкрив позичальнику мультивалютну невідновлювану кредитну лінію та на підставі додаткових угод, окремими траншами, надав позичальнику кредит у порядку і на умовах, визначених Договором про відкриття кредитної лінії. Позичальник, у свою чергу, зобов'язався використовувати кредит з метою, зазначеною у п. 1.5. Договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування кредитом, виконувати інші умови Договору та повернути Банку кредит у терміни, встановлені Договором (п. 1.1 Договору).
Ліміт кредитної лінії (граничний розмір кредиту) встановлений п. 1.2. Договору.
Відповідно до п. 1.3. Договору розмір процентів за користування кредитом складає:
- за користування частиною кредиту, наданою у гривнях, - 17,55 % річних;
- за користування частиною кредиту, наданою у доларах США, - 13,5 % річних;
- за користування частиною кредиту, наданою у євро, - 16,2 % річних;
- за користування частиною кредиту, наданою у російських рублях, - 18 % річних.
Згідно п. 1.4. Договору строк дії кредитної лінії закінчується 27.03.2014 р.
Так, сторонами було укладено наступні додаткові угоди до Договору про відкриття кредитної лінії № 98-МВ/08 від 27.03.2008 р.:
- додаткова угода № 1 від 28 березня 2008 року, згідно якою відповідачу було надано 5000000,00 грн., розмір процентів за користування наданою частиною кредиту складав 17 % річних;
- додаткова угода № 2 від 31 березня 2008 року, згідно якою відповідачу було надано 5000000,00 грн., розмір процентів за користування наданою частиною кредиту складав 17 % річних;
- додаткова угода № 3 від 07 квітня 2008 року, згідно якою відповідачу було надано 500000,00 дол. США., розмір процентів за користування наданою частиною кредиту складав 13,5 % річних;
- додаткова угода № 4 від 08 квітня 2008 року, згідно якою відповідачу було надано 500 000,00 дол. США, розмір процентів за користування наданою частиною кредиту складав 13,5 % річних;
- додаткова угода № 5 від 10 квітня 2008 року, згідно якою відповідачу було надано 500000,00 дол. США, розмір процентів за користування наданою частиною кредиту складав 13,5 % річних;
- додаткова угода № 6 від 15 квітня 2008 року, згідно якою відповідачу було надано 500000,00 дол. США, розмір процентів за користування наданою частиною кредиту складав 13,5 % річних;
- додаткова угода № 7 від 14 травня 2008 року, згідно якою відповідачу було надано 1100000,00 дол. США, розмір процентів за користування наданою частиною кредиту складав 13 % річних;
- додаткова угода № 8 від 14 травня 2008 року, згідно якою відповідачу було надано 11100000,00 дол. США, розмір процентів за користування наданою частиною кредиту складав 13 % річних;
- додаткова угода № 9 від 15 травня 2008 року, згідно якою відповідачу було надано 100000,00 дол. США, розмір процентів за користування наданою частиною кредиту складав 15,5 % річних;
- додаткова угода № 10 від 19 травня 2008 року, згідно якою відповідачу було надано 200000,00 дол. США, розмір процентів за користування наданою частиною кредиту складав 15,95 % річних;
- додаткова угода № 11 від 23 травня 2008 року, згідно якою відповідачу було надано 200000,00 дол. США, розмір процентів за користування наданою частиною кредиту складав 16,08 % річних;
- додаткова угода № 12 від 27 травня 2008 року, згідно якою відповідачу було надано 500000,00 дол. США, розмір процентів за користування наданою частиною кредиту складав 16,08 % річних;
- додаткова угода № 13 від 28 травня 2008 року, згідно якою відповідачу було надано 1100000,00 дол. США, розмір процентів за користування наданою частиною кредиту складав 17,11 % річних;
- додаткова угода № 14 від 29 травня 2008 року, згідно якою відповідачу було надано 200000,00 дол. США, розмір процентів за користування наданою частиною кредиту складав 17,11 % річних;
- додаткова угода № 15 від 29 травня 2008 року, згідно якою відповідачу було надано 200000,00 дол. США, розмір процентів за користування наданою частиною кредиту складав 14,5 % річних;
- додаткова угода № 16 від 02 червня 2008 року, згідно якою відповідачу було надано 200000,00 дол. США, розмір процентів за користування наданою частиною кредиту складав 17,11 % річних;
- додаткова угода № 17 від 03 червня 2008 року, згідно якою відповідачу було надано 100000,00 дол. США, розмір процентів за користування наданою частиною кредиту складав 17,11 % річних;
- додаткова угода № 18 від 05 червня 2008 року, згідно якою відповідачу було надано 100000,00 грн., розмір процентів за користування наданою частиною кредиту складав 17,21 % річних;
- додаткова угода № 19 від 06 червня 2008 року, згідно якою відповідачу було надано 200000,00 дол. США, розмір процентів за користування наданою частиною кредиту складав 17,21% річних;
- додаткова угода № 20 від 10 червня 2008 року, згідно якою відповідачу було надано 100000,00 дол. США, розмір процентів за користування наданою частиною кредиту складав 17,21 % річних;
- додаткова угода № 21 від 11 червня 2008 року, згідно якою відповідачу було надано 500000,00 дол. США, розмір процентів за користування наданою частиною кредиту складав 17,21 % річних;
- додаткова угода № 22 від 11 червня 2008 року, згідно якою відповідачу було надано 500 000,00 дол. США, розмір процентів за користування наданою частиною кредиту складав 14,5 % річних;
- додаткова угода № 23 від 13 червня 2008 року, згідно якою відповідачу було надано 100000,00 дол. США, розмір процентів за користування наданою частиною кредиту складав 17,21 % річних;
- додаткова угода № 24 від 17 червня 2008 року, згідно якою відповідачу було надано 200000,00 дол. США, розмір процентів за користування наданою частиною кредиту складав 17,26 % річних;
- додаткова угода № 25 від 19 червня 2008 року, згідно якою відповідачу було надано 100000,00 дол. США, розмір процентів за користування наданою частиною кредиту складав 17,35 % річних;
- додаткова угода № 26 від 23 червня 2008 року, згідно якою відповідачу було надано 200000,00 дол. США, розмір процентів за користування наданою частиною кредиту складав 17,35 % річних;
- додаткова угода № 27 від 26 червня 2008 року, згідно якою відповідачу було надано 4000000,00 грн., розмір процентів за користування наданою частиною кредиту складав 24 % річних;
- додаткова угода № 28 від 27 червня 2008 року, згідно якою відповідачу було надано 200000,00 дол. США, розмір процентів за користування наданою частиною кредиту складав 17,5 % річних;
- додаткова угода № 29 від 02 липня 2008 року, згідно якою відповідачу було надано 100000,00 дол. США, розмір процентів за користування наданою частиною кредиту складав 17,5 % річних;
- додаткова угода № 30 від 04 липня 2008 року, згідно якою відповідачу було надано 1000000,00 грн., розмір процентів за користування наданою частиною кредиту складав 23,5 % річних;
- додаткова угода № 31 від 08 вересня 2008 року, згідно якою відповідачу було надано 1000000,00 грн., розмір процентів за користування наданою частиною кредиту складав 24,72 % річних;
- додаткова угода № 32 від 24 вересня 2008 року, згідно якою відповідачу було надано 500000,00 грн., розмір процентів за користування наданою частиною кредиту складав 25,7 % річних.
На виконання умов Договору та додаткових угод до нього, позивачем було надано відповідачу кредитні кошти у розмірі 8500000 дол. США та 16500000,00 грн., доказом отримання яких є меморіальні ордери, що засвідчують факт списання зазначених коштів позивачем на користь відповідача (копії меморіальних ордерів містяться в матеріалах справи).
Враховуючи викладене, позивач свої зобов'язання щодо кредитування за Договором про відкриття кредитної лінії виконав належним чином.
Відповідно до п. 9.1. Договору позичальник зобов'язаний повернути банку Кредит шляхом повернення кожного траншу у останній день строку, що складає 72 (сімдесят два) місяці з дати укладення додаткової угоди, на підставі якої цей транш наданий, а траншів, наданих менше ніж за 72 (сімдесят два) місяці до дня закінчення строку дії Кредитної лінії, зазначеного у пункті 1.4. цього Договору, - шляхом їх повернення у день закінчення строку дії Кредитної лінії.
Поряд з цим, відповідно до п. 9.3. Договору визначені частини грошових коштів, які повинен був повернути позичальник, незалежно від того чи настав термін повернення траншів визначений п. 9.1. кредитного договору таким чином, щоб він не перевищував еквіваленту визначеного п. 9.3. кредитного договору.
Згідно п. 6.1. Договору проценти нараховуються щомісяця на суму кредиту протягом усього строку користування ним, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році (для частини кредиту у гривні чи у російських рублях) або фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році (для частини кредиту у іноземних валютах, інших ніж російські рублі).
Враховуючи викладене, позивачем нараховані проценти за користування кредитом, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, в розмірі 894472,78 доларів США. та 1057295,22 грн.
Також, умовами Договору передбачено, що повне або часткове прострочення повернення будь-якого траншу у термін, визначений п. 9.1. кредитного договору, повне або часткове прострочення повернення частини кредиту згідно п. 9.3. кредитного договору, повне або часткове прострочення сплати процентів за користування кредитом хоча б за один місяць, якщо таке прострочення складає 20 (двадцять) і більше днів є суттєвим порушенням кредитного договору (п. 11.5 Кредитного договору).
В свою чергу Банк, у разі допущення суттєвого порушення кредитного договору, має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування ним, і виконання усіх інших зобов'язань Позичальника за цим договором у строк не пізніше 10 (десяти) днів з дати пред'явлення Позичальнику відповідної вимоги (п. 11.6 Договору).
Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Враховуючи те, що відповідачем було допущено прострочення повернення кредиту та сплати відсотків за його користування, ПАТ «Альфа Банк»направив
15.07.2009 р. ЗАТ «Ніколь Моторс»вимогу відповідно до якої вимагав дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, а також виконання відповідачем інших зобов'язань за кредитним договором, загальна сума вимог позивача до відповідача (яка включала в себе суму строкової та простроченої заборгованості, суму штрафних санкцій), на момент направлення відповідної вимоги складала 7166708,14 дол. США (за частину кредиту отриманого у дол. США), а також 7059974,65,00 грн. (за частину кредиту отриманого в національній валюті).
Однак, не зважаючи на викладене, відповідач своїх зобов'язань по кредитному договору не виконав.
У відповідності з п. 11.1. Договору - за прострочення повернення Кредиту чи його частини та/або сплати процентів та/або комісії за управління Кредитом відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню у розмірі 0,2 % (нуль цілих дві десятих відсотка) від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який стягується пеня.
Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Виходячи зі змісту ст. ст. 546, 548, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.
Крім того, відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Враховуючи несвоєчасне виконання позичальником договірних зобов'язань, позивачем заявлено до стягнення 363278,08 доларів США та 111041,10 грн. - пені за несвоєчасне повернення кредиту; 73020,87 доларів США та 72598,75 грн. - пені по простроченій сплаті процентів.
Здійснивши перерахунок розміру заявленої до стягнення пені, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з ЗАТ «Ніколь Моторс»пені за несвоєчасне повернення кредиту та пені по простроченій сплаті процентів в заявленому розмірі.
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
ЗАТ «Ніколь Моторс»в установленому порядку заявлених до нього вимог не спростувало.
Таким чином, позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню частково.
Поряд з цим, позовні вимоги за зустрічним позовом є незаконними та необґрунтованими, а тому вони не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -
Первісний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Ніколь Моторс»(04073, м. Київ, пр-т. Московський, 8, корпус 1, ЄДРПОУ 33694070) на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»(01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, код ЄДРПОУ 23494714) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 2800000 доларів США - строкова заборгованість за кредитом, 3900000 доларів США - прострочена заборгованість за кредитом, 894472,78 доларів США - прострочена заборгованість по процентам за користування кредитом, 363278,08 доларів США - заборгованість по пені за несвоєчасне повернення кредиту, 73020,87 доларів США - заборгованість по пені за прострочення сплати процентів, 5000000 грн. - строкова заборгованість за кредитом, 1500000 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 1057295,22 грн. - прострочена заборгованість по процентам за користування кредитом, 111041,10 грн. - заборгованість по пені за несвоєчасне повернення кредиту; 72598,75 грн. - заборгованість по пені за прострочення сплати процентів, 2815,20 грн. державного мита, 2942,26 доларів США державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В зустрічному позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
СуддяМ.М. Нарольський
Дата підписання рішення: 02.04.2010 р.