Рішення від 12.04.2010 по справі 53/71

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/7112.04.10

За позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія з надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам»; скорочена назва АТ «Просто-страхування»

до Концерну «Макротех»

про стягнення 3 800,12 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Брусник А.М. -представник по довіреності № 193/2010 від 14.01.2010р.

від відповідача: не з'явились

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Концерну «Макротех»в порядку регресу 3 800,12 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини працівника відповідача при виконанні ним службових обов'язків було завдано майнової шкоди позивачу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2010р. порушено провадження по справі № 53/71, розгляд справи призначено на 22.03.2010р.

У зв'язку з нез'явленням в засідання суду повноважного представника відповідача, а також невиконанням сторонами вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 18.02.2010р. ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2010р. розгляд справи було відкладено на 12.04.2010р.

В судове засідання з'явився представник позивача та надав суду пояснення по суті позовних вимог, а також порушив перед судом клопотання про заміну назви позивача. Як вбачається з довідки АА № 340153 Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві, Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія з надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам»; скорочена назва АТ «Просто-страхування»(код ЄДРПОУ 24745673) перейменоване на Приватне акціонерне товариство «Просто-Страхування»(код ЄДРПОУ 24745673).

Як зазначено в ст. 25 Господарського процесуального кодексу України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив.

Таким чином, суд здійснює заміну назви позивача по справі на Приватне акціонерне товариство «Просто-Страхування»

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі, відповідач в жодне судове засідання не з'явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимоги ухвал суду від 18.02.2010р. та від 22.03.2010р. не виконав.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(пункт 4), від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15), від 18.03.2008р. № 01-8/164 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році»(пункт 23).

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до вимог ст. 87 ГПК України суд належним чином повідомив сторін про розгляд справи ухвалами суду від 18.02.2010р. та від 22.03.2010р., про що свідчить відмітка про відправку на зворотній стороні вказаних ухвал, повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання та реєстри відправки поштової кореспонденції.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 12.04.2010р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

20 липня 2006 року між позивачем (страховик) та Концерном «Макротех»(страхувальник) було укладено поліс страхування № ВА/3820696 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, далі по тексту -Договір страхування).

Об'єктом Договору страхування є, зокрема, автомобіль «ВАЗ 21043», державний номер 6878 КИЕ.

Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування на випадок пошкодження внаслідок страхових подій, зокрема -пошкодження чи знищення внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідний страховий випадок настав 12.12.2006р. на Чоколівському бульварі в м. Києві, а саме: відбулося зіткнення автомобіля «ВАЗ 21043», державний номер 6878 КИЕ, під керуванням Радіонова Леоніда Михайловича, який на момент скоєння ДТП був працівником Концерну «Макротех», що підтверджується постановою Солом'янського районного суду м. Києва, а також автомобіля «Volkswagen Passat», державний реєстраційний номер АА 3887 ВА, під керуванням Костенка Олександра Григоровича.

Відповідно до постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 16.01.2007р. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи) дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм Радіоновим Л.М. п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306. Останнього визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.

Матеріали справи свідчать, що 09.11.2006р. між ЗАТ «Страхова компанія «Українська страхова група»та Костенко Іриною Олегівною був укладений договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0103-0253, предметом якого є страхування транспортного засобу «Volkswagen Passat», державний реєстраційний номер АА 3887 ВА (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Платіжним дорученням № 1702 від 17.04.2007р. ЗАТ «Страхова компанія «Українська страхова група»відшкодувало шкоду Костенко І.А. в розмірі 3 800,11 грн.

10.08.2007р. ЗАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» звернулося до позивача з регресною вимогою про сплату 3 800,11 грн. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

20.08.2007р. позивачем було складено розрахунок № 8389 страхового відшкодування. Згідно з даним розрахунком страхове відшкодування складає 3 800,12 грн.

Зазначена вище подія була визнана страховим випадком, про що 21.08.2007р. було складено страховий акт № 6726-ОЦВ (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи)

Відповідно до платіжного доручення № 11959 від 21.08.2007р. позивач перерахував на поточний рахунок ЗАТ «Страхова компанія «Українська страхова група»страхове відшкодування за ремонт автомобіля «Volkswagen Passat», державний реєстраційний номер АА 3887 ВА 3 800,12 грн. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи)

Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Виходячи з положень ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Пунктом 33.1. ст. 33 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачено, що учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди (пп. 33.1.2.).

Відповідно до ст. 38 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду (п. 38.1.1), зокрема, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 ст. 33 цього Закону (п. ґ).

Господарським судом встановлено, що ні страхувальник ні водій, що спричинив ДТП, не повідомили позивача у строки, визначені у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 вищезгаданого Закону про настання ДТП.

За таких обставин, відповідно до приписів п.п. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач набув право регресного позову до відповідача.

Частиною 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно з ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, хімічних радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор і та ін.).

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Зважаючи на встановлені постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 16.01.2007 р. № 3-26869/2006 обставини, якими стверджується вина громадянина Радіонова Л.М. у скоєні дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 12.12.2006 р., внаслідок порушення Правил дорожнього руху України, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову, з огляду на те, що до позивача перейшло право вимоги до відповідача щодо сплаченого страхового відшкодування.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі в розмірі 3 800,12 грн.

Судові витрати позивача у розмірі 338,00 грн. (102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Концерну «Макротех»(04050, м. Київ, вул. Студентська, 5-А, ідентифікаційний код 14365231, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування»(01601, МСП, м. Київ, вул. О.Гончара, 65, ідентифікаційний код 24745673) грошові кошти в сумі 3 800,12 грн. (три тисячі вісімсот гривень 12 копійок) та судові витрати у розмірі 338,00 грн. (триста тридцять вісім гривень 00 копійок).

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Грєхова О.А.

Попередній документ
9549575
Наступний документ
9549578
Інформація про рішення:
№ рішення: 9549577
№ справи: 53/71
Дата рішення: 12.04.2010
Дата публікації: 01.06.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Інший майновий спір