ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 20/8014.04.10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво
«АЛЬТКОМ»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП ЛІЗИНГ»
про визнання недійсним Договору фінансового лізингу №ОТРLUA\2008\F\USD\VEHICLE\5
від 26.12.2008р.
Суддя Палій В.В.
Секретар Молочна Н.С.
Представники:
Від позивача не з'явився
Від відповідача Зінькевич О.М.- предст. (дов. від 09.07.2009р.)
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним Договору фінансового лізингу №ОТРLUA\2008\F\USD\VEHICLE\5 від 26.12.2008р. Позовні вимоги мотивовані тим, що у договорі міститься підпис не особисто Генерального директора позивача Антощука А.В., а факсимільне відтворення підпису. Натомість, між сторонами не існувало згоди щодо застосування факсимільного відтворення підпису. Крім того, зі сторони відповідача договір підписаний не уповноваженими особами, які згідно договору діють на підставі довіреностей, проте, при укладенні договору відповідач не надав копії таких довіреностей.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.02.2010р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №20/80, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 02.03.2010р.
26.02.2010р. судом одержано клопотання від позивача про відкладення розгляду справи, у зв'язку з відрядженням представника позивача на невизначений строк.
У судовому засіданні 02.03.2010р. клопотання позивача судом не задоволено, оскільки до клопотання не додано доказів на підтвердження викладених у ньому обставин.
У судовому засіданні 02.03.2010р. представник відповідача надав суду витребувані ухвалою суду докази виконання сторонами умов договору фінансового лізингу (докази передачі об'єкта лізингу лізингоодержувачу, докази сплати лізингових платежів), довіреність від 11.09.2008р., яка видана на ім'я Кетана Джашапара, який підписав договір від імені відповідача.
Представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про витребування у позивача доказів наявності факсиміле у позивача, нотаріально засвідчену заяву директора позивача Антощука А.В. про те, що він особисто не підписував Договір фінансового лізингу №ОТРLUA\2008\F\USD\VEHICLE\5 від 26.12.2008р. Також відповідач просить суд зобов'язати позивача надати відповідачу належним чином засвідчену копію позовної заяви із якою позивач звернувся до суду, оскільки відповідачем одержано від позивача копію позовної заяви без підпису уповноваженої особи позивача.
Клопотання судом задоволено.
У зв'язку з неявкою у судове засідання представника позивача та з метою витребування додаткових документів, розгляд справи 02.03.2010р. відкладено.
12.03.2010р. на виконання вимог ухвали суду судом одержано заяву від відповідача із копією довіреності від 18.06.2008р. на підставі якої діяв представник лізингодавця Микола Мельник при підписання договору фінансового лізингу від 26.12.2008р.
У судовому засіданні 17.03.2010р. представник позивача надав суду докази направлення на адреси відповідача копії позовної заяви із копією довіреності представника, якій підписав позовну заяву.
Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, які наведені у відзиві. У відзиві відповідач також зазначає про те, що на підставі пп. 3, 6 ст. 63 ГПК України позовна заява підлягає поверненню позивачу, а справа підлягає закриттю, у зв'язку з недодержанням позивачем вимог процесуального законодавства.
Суд зазначає, що чинним Господарським процесуальним кодексом України не передбачено підстав для повернення позовної заяви відповідно до ст. 63 ГПК України, після того, як провадження у справі було порушено та позовна заява прийнята до розгляду. Крім того, суд звертає увагу, що під час прийняття позовної заяви до розгляду, підстави для її повернення були відсутні, оскільки до позовної заяви додані описи вкладення у цінні листи із фіскальними чеками на підтвердження відправлення копій позовної заяви на адреси відповідача. Щодо посилання відповідача на те, що до позовної заяви не додано доказів щодо застосування з боку позивача засобів факсимільного відтворення підпису уповноваженої особи позивача, то суд зазначає, що зазначена обставина не є підставою для повернення позовної заяви без розгляду, оскільки, якщо у процесі розгляду справи виявиться що доказів, які містяться у матеріалах справи недостатньо для всебічного, повного та об'єктивного вирішення спору, суд витребовує такі докази у сторін.
Представник позивача звернувся до суду з усним клопотанням про відкладення розгляду справи, для надання можливості позивачу виконати вимоги ухвали суду. Невиконання вимог ухвали суду від 02.03.2010р. представник позивача обґрунтовує тим, що генеральний директор позивача Антощук А.В. знаходиться у відпустці з 15.03.2010р. по 08.04.2010р., відповідно витребувані судом докази будуть надані після завершення відпустки генерального директора позивача.
Клопотання представника позивача судом задоволено.
Представники сторін звернулись до суду із спільною заявою про продовження строку вирішення спору у справі №20/80 до 16.04.2010р.
Клопотання, викладене у заяві, судом задоволено.
У зв'язку із задоволенням клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи та з метою витребування неподаних суду документів, розгляд справи 17.03.2010р. відкладено.
12.04.2010р. судом одержано клопотання від позивача про призначення у справі почеркознавчої експертизи підпису директора позивача Антощука А.В., вчиненого на Договорі фінансового лізингу №ОТРLUA\2008\F\USD\VEHICLE\5 від 26.12.2008р., а саме, позивач просить суд поставити перед експертом питання, чи здійснено підпис власноручно, чи на договорі наявне факсимільне відтворення підпису директора позивача Антощука А.В.
12.04.2010р. та 13.04.2010р. судом одержані клопотання від відповідача про долучення до матеріалів справи протоколу №18 від 26.01.2010р. загальних зборів учасників відповідача та виписки з поточного рахунку відповідача від 12.04.2010р., що підтверджує надходження коштів щодо оплати частини платежів позивачем за договором фінансового лізингу №ОТРLUA\2008\F\USD\VEHICLE\5 від 26.12.2008р.
У судовому засіданні 14.04.2010р. надані відповідачем документи долучені до матеріалів справи.
Представник відповідача в усних поясненнях заперечив проти задоволення клопотання позивача про призначення у справі почеркознавчої експертизи.
Клопотання позивача про призначення у справі почеркознавчої експертизи судом не задоволено, оскільки відповідь на питання щодо наявності факсимільного відтворення підпису на договорі, не потребує спеціальних знань.
Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши оригінали документів, суд, -
26.12.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП ЛІЗИНГ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «АЛЬТКОМ»укладено договір фінансового лізингу №ОТРLUA\2008\F\USD\VEHICLE\5, відповідно до умов якого лізингодавець (відповідач у справі) на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язався набути у власність і передати на умовах фінансового лізингу у тимчасове володіння та користування майно, наведене у специфікації, а лізингоодержувач (позивач у справі) зобов'язався прийняти Предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі та інші платежі згідно умовами цього договору.
Відповідно до п. 1.2 договору строк користування лізингоодержувачем предметом лізингу складається з періодів (місяців) лізингу, зазначених у Графіку сплати лізингових платежів та починається з дати підписання сторонами Акту приймання-передачі Предмета лізингу за формою, встановленою лізингодавцем, але в будь-якому випадку, такий строк не може бути менше одного року.
05.01.2009р. сторонами договору підписано Акт приймання-передачі автогрейдерів до договору фінансового лізингу №ОТРLUA\2008\F\USD\VEHICLE\5.
Також у додатках до договору сторонами погоджено графік сплати лізингових платежів, специфікацію до договору, загальні умови договору фінансового лізингу.
У позовній заяві позивач просить суд визнати договір фінансового лізингу №ОТРLUA\2008\F\USD\VEHICLE\5 від 26.12.2008р. недійсним. Позовні вимоги мотивовані тим, що у договорі міститься підпис не особисто Генерального директора позивача Антощука А.В., а факсимільне відтворення підпису. Натомість, між сторонами не існувало згоди щодо застосування факсимільного відтворення підпису. Крім того, зі сторони відповідача договір підписаний не уповноваженими особами, які згідно договору діють на підставі довіреностей, проте, при укладенні договору відповідач не надав копії таких довіреностей.
У відзиві на позовну заяву відповідач проти позовних вимог заперечив та зазначив про те, що позивачем не надано доказів, які свідчать про наявність засобу факсимільного відтворення зразків підпису у позивача. Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що посадова особа позивача, Генеральний директор Антощук А.В., особисто не підписував договір. На договорі та додаткових угодах до нього підпис з боку позивача проставлено різними кольорами 9 разів, кожен з яких візуально відрізняється від іншого. Крім того, позивачем не було зроблено запиту щодо підтвердження повноважень осіб, які підписали договір з боку відповідача. Тому такі документи позивачу не надавались. Договір з боку позивача належним чином не виконується.
За клопотанням відповідача ухвалами суду у позивача було витребувано докази наявності факсиміле у Генерального директора позивача Антощука А.В., нотаріально засвідчену заяву Генерального директора позивача Антощука А.В. про те, що він особисто не підписував Договір фінансового лізингу №ОТРLUA\2008\F\USD\VEHICLE\5 від 26.12.2008р.
Проте, витребувані судом докази позивачем не надані.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог, відповідно відмовляє у їх задоволенні, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Як вбачається із пп. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-числового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Позивач у позові посилається на те, на договорі фінансового лізингу наявне факсимільне відтворення підпису Генерального директора позивача Антощука А.В., хоча згоди між сторонами договору щодо використання факсимільного відтворення підпису не існує, як не існує і згоди Антощука А.В. на відтворення його підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання.
Проте, дослідивши наданий відповідачем оригінал договору, додатки до нього, а також, порівнявши підписи на примірниках договорів позивача та відповідача, суд прийшов до висновку, що кожний примірник договору фінансового лізингу від 26.12.2008р. підписаний Генеральним директором позивача особисто, без застосування засобів факсимільного відтворення підпису (для яких характерна повна тотожність підпису як за виконанням, так і за кольором чорнила). При цьому суд враховує, що на неодноразову вимогу ухвали суду позивач не надав докази наявності факсиміле у Генерального директора позивача Антощука А.В., нотаріально засвідчену заяву Генерального директора позивача Антощука А.В. про те, що він особисто не підписував Договір фінансового лізингу №ОТРLUA\2008\F\USD\VEHICLE\5 від 26.12.2008р.
Суд також приймає до уваги, що договір фінансового лізингу схвалено зі сторони позивача, про що свідчать банківські виписки відповідача про перерахування позивачем лізингових платежів на виконання умов договору фінансового лізингу №ОТРLUA\2008\F\USD\VEHICLE\5 від 26.12.2008р.
У позовній заяві позивач посилається на те, що зі сторони відповідача договір підписаний не уповноваженими особами, які згідно договору діють на підставі довіреностей, проте, при укладенні договору відповідач не надав копії таких довіреностей.
Проте, на вимогу суду відповідачем надано довіреності на підтвердження повноважень осіб, які підписали договір від імені відповідача, а саме, Кетана Джашапара та Мельника Миколи Васильовича. Відповідно до наданих довіреностей, зазначені особи уповноважені укладати від імені відповідача будь-які угоди, договори (правочини), у тому числі, договори (правочини) щодо лізингу. Таким чином, зі сторони відповідача договір фінансового лізингу підписаний уповноваженими особами.
Щодо посилання позивача на те, що при укладання договору відповідач не надав позивачу копій довіреностей, на підтвердження повноважень осіб, які підписали договір, то суд зазначає, що перевірка таких повноважень покладається на контрагента за договором. Відповідно, позивач мав право вимагати у відповідача надати докази на підтвердження повноважень осіб, які підписали договір від імені відповідача, у тому числі, вимагати надати копії довіреностей у розпорядження позивача. Проте, доказів здійснення позивачем такої вимоги та відмови відповідача надати довіреності, матеріали справи не містять.
Враховуючи вищевикладене, суд визнає позовні вимоги необґрунтованими та відмовляє у їх задоволенні.
Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.
Суддя В.В. Палій