ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 39/5512.04.10
За позовом Аугуст Шторк КГ
до 1) Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і
науки України
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕРСІ ЛТД"
про визнання недійсним свідоцтва України № 112903 на знак для товарів і послуг
"merci" та заборону його використання
Суддя Гумега О.В.
Представники :
Від позивача: Приходько А.О.
Від відповідача 1: Саламов О.В.
Від відповідача 2: Кордулян Г. П. - директор
Аугуст Шторк КГ (позивач) звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України (відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕРСІ ЛТД" (відповідач 2) про визнання недійсним свідоцтва України № 112903 на знак для товарів і послуг "merci", зобов'язання відповідача 1 внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо визнання недійсним зазначеного свідоцтва та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність», заборону відповідачу 2 використовувати позначення, що наведено у свідоцтві України № 112903 на знак для товарів і послуг.
Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що він є власником знаку для товарів і послуг »за свідоцтвом України № 3073 від 30.12.1993 року; знаку для товарів і послуг «мерси»за міжнародною реєстрацією № 648133 (дата реєстрації -16.11.1995 року); знаку для товарів і послуг »за міжнародною реєстрацією № 728855 (дата реєстрації -15.02.2000 року); знаку для товарів і послуг «merci Bon»за міжнародною реєстрацією № 605581 (дата реєстрації -20.07.1993 року); знаку для товарів і послуг Petits»за міжнародною реєстрацією № 875158 (дата реєстрації -23.08.2005 року). Вказані знаки зареєстровані для товарів 30 класу МКТП.
Позивач зазначає, що 20.05.2006 року Кордуляном Геннадієм Петровичем була подана до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України (відповідач 1) заявка m200607472 про реєстрацію знаку для товарів і послуг », на підставі якої Кордулян Г. П. отримав свідоцтво України № 112903 на знак для товарів і послуг erci». Позивач вважає, що належні позивачу знаки для товарів і послуг одержали правову охорону в Україні до подачі Кордуляном Г. П. заявки до Державного департаменту інтелектуальної власності про реєстрацію позначення ci», а тому, відповідно до п. 3 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 112903 не міг одержати правову охорону. Позивач вказує, що відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»не можуть одержати правову охорону також позначення, які є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуг або особи, що виробляє товар або надає послуги. Позивач вважає, що свідоцтво України № 112903 повинно бути визнане недійсним повністю, оскільки не відповідає умовам надання правової охорони.
Крім того, позивач зазначає про те, що йому стало відомо про використання відповідачем 2 знаку для товарів і послуг за свідоцтвом України № 112903.
Ухвалою суду від 02.03.2010 р. порушено провадження у справі № 39/55 та призначено справу до розгляду на 22.03.2010 р. о 11:40 год. При порушенні провадження у справі судом було встановлено, що в позовній заяві об'єднано кілька позовних вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення і поданими доказами, що передбачено ст. 58 ГПК України.
22.03.2010 року представник позивача через відділ діловодства суду подав пояснення по справі та витяг з ЄДРПОУ на виконання вимог ухвали суду.
Представник відповідача 1 в судовому засіданні подав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечував.
Представник відповідача 1 подав клопотання про припинення провадження у справі у зв'язку з тим, що спір у справі № 39/55 не підлягає вирішенню в господарських судах України. Клопотання про припинення провадження у справі відповідач 1 обгрунтовує тим, що власником свідоцтва України № 112903 є фізична особа Кордулян Г. П., а тому він повинен бути залученим до участі у справі в якості відповідача і зазначений спір повинен розглядатися у судах загальної юрисдикції.
Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду від 02.03.2010 р. не виконав.
Ухвалою суду від 22.03.2010 року розгляд справи відкладено на 09.04.2010 року.
В судовому засіданні, призначеному на 09.04.2010 року, позивач надав заперечення на клопотання відповідача 1 про припинення провадження у справі та, зокрема, зазначив, що власник свідоцтва України № 112903 на знак для товарів і послуг фізична особа Кордулян Г. П. не повинен бути залучений до участі у справі у якості відповідача.
Позивач звернувся до суду з клопотанням про залучення додаткових доказів до матеріалів справи. Клопотання позивача судом задоволено.
Відповідач 1 підтримав клопотання про припинення провадження у справі. Відповідач 1 звернувся до суду з клопотанням про залучення додаткових доказів. Клопотання відповідача 1 судом задоволено.
Відповідач 2 доказів на виконання вимог ухвал суду не надав. В судовому засіданні, призначеному на 09.04.2010 року, підтримав клопотання відповідача 1 про припинення провадження у справі.
Відповідач 2 звернувся до суду з клопотанням про встановлення адреси для направлення кореспонденції. Клопотання відповідача 2 судом задоволено.
ВРАХОВУЮЧИ, ЩО:
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним свідоцтва України № 112903 на знак для товарів і послуг "merci", зобов'язання відповідача 1 внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо визнання недійсним зазначеного свідоцтва та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність», заборону відповідачу 2 використовувати позначення, що наведено у свідоцтві України № 112903 на знак для товарів і послуг. Зазначені позовні вимоги зв'язані між собою підставою виникнення і поданими доказами, що передбачено ст. 58 ГПК України.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.
З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.
Позивач обрав спосіб захисту порушеного права та інтересу та звернувся до суду з позовом про визнання недійсним свідоцтва України № 112903 на знак для товарів і послуг "merci", зобов'язання відповідача 1 внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо визнання недійсним зазначеного свідоцтва та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність», заборону відповідачу 2 використовувати позначення, що наведено у свідоцтві України № 112903 на знак для товарів і послуг. Судом встановлено, що всі заявлені позовні вимоги зв'язані між собою підставою виникнення і поданими доказами. При цьому судом враховано, що в якості обґрунтування позовних вимог про зобов'язання відповідача 1 внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо визнання недійсним зазначеного свідоцтва (свідоцтва України № 112903 на знак для товарів і послуг "merci") та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність», заборону відповідачу 2 використовувати позначення, що наведено у свідоцтві України № 112903 на знак для товарів і послуг, позивач вказує саме на невідповідність свідоцтва України № 112903 умовам надання правової охорони.
В ході розгляду справи судом встановлено, що свідоцтво України № 112903 на знак для товарів і послуг "merci" належить фізичній особі Кордуляну Геннадію Петровичу.
Суд прийшов до висновку, що подаючи заявку, необхідну для видачі свідоцтва України № 112903 на знак для товарів і послуг "merci", та отримавши відповідне свідоцтво, Кордулян Г. П. діяв саме як фізична особа. При цьому суду не надано доказів, що отримання фізичною особою Кордуляном Г. П. свідоцтва України № 112903 на знак для товарів і послуг "merci" пов'язано саме зі здійсненням останнім підприємницької діяльності.
Відповідно до ст. 418 ЦК України, право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.
Згідно з ст. 429 УК України, до об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать торговельні марки (знаки для товарів і послуг).
Відповідно до ст. 492 ЦК України, торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.
Суб'єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору (ст. 421 ЦК України).
Суб'єктами права інтелектуальної власності на торговельну марку є фізичні та юридичні особи (ч. 1 ст. 493 ЦК України).
Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом (ч. 1 ст. 494 ЦК України).
Оскільки фізична особа Кордулян Геннадій Петрович є власником свідоцтва України № 112903 на знак для товарів і послуг "merci", а предметом спору у справі № 39/55 є, зокрема, визнання недійсним свідоцтва України № 112903 на знак для товарів і послуг "merci", відповідно фізична особа Кордулян Геннадій Петрович повинен бути залучений до участі у справі у якості відповідача під час розгляду даного спору.
Частиною 3 ст. 22 Закону України “Про судоустрій України” передбачено, що місцеві господарські суди розглядають справи, які виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Таким чином, господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає статті 1 ГПК України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер.
Відповідно до ст. 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі -позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 ГПК України.
З урахуванням того, що одним із учасників спору повинна виступати фізична особа, відповідно, спір у справі № 39/55 підлягає розгляду судом загальної юрисдикції, а не господарським (спеціалізованим) судом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
З урахуванням наведеного, суд припиняє провадження у справі 39/55 у зв'язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Відповідно до ч. 3 ст. 80 ГПК України про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення державного мита з бюджету.
Частина 1 ст. 47 ГПК України містить відсилочну норму, яка визначає, що державне мито підлягає поверненню у випадках і порядку, встановлених законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю, зокрема, у випадку припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду, якщо справа не підлягає розглядові в суді чи в господарському суді.
Відповідно до п. 13 Порядку оплати витрат з інформаційно -технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ (затв. Постановою Кабінету Міністрів України № 1258 від 21.12.2005 р.) повернення оплати витрат з інформаційно -технічного забезпечення судових процесів здійснюється в порядку, передбаченому для повернення державного мита.
За таких обставин, з Державного бюджету України на користь позивача підлягає поверненню сплачене державне мито в розмірі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.
Керуючись ст. ст. 47, п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України
1. Припинити провадження у справі № 39/55, у зв'язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
2. Повернути Аугуст Шторк КГ (Німеччина, 13403, м. Берлін, Вальдштрасе, 27) з Державного бюджету України 85,00 грн. (вісімдесят п'ять грн. 00 коп.) державного мита, перерахованого квитанцією № 13201/з109 від 22.02.2010 року та 236, 00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, перерахованого квитанцією № 1323/з259 від 08.02.2010 року, оригінали квитанції № 13201/з109 від 22.02.2010 року та квитанцію № 1323/з259 від 08.02.2010 року залишити в матеріалах справи № 39/55.
3. Ухвалу направити сторонам у справі та Кордуляну Геннадію Петровичу (02068, м. Київ, вул. Драгоманова, 31 Б, кВ. 130).
Суддя Гумега О.В.