ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
№ 27/12729.03.10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Будлайн Груп»
доПублічного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Богдан Моторс»
протлумачення змісту договору підряду в капітальному будівництві № 131-08/06 від 29.12.2006 року
Суддя Дідиченко М.А.
Секретар Приходько Є.П.
Представники сторін:
Від позивача: не з'явились
Від відповідача:не з'явились
Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Будлайн Груп »звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Богдан Моторс»про тлумачення змісту договору підряду в капітальному будівництві № 131-08/06 від 29.12.2006 року, а саме:
- п. 6.3 -роз'яснити зміст поняття “окремий договір”;
- п. 7.1 -роз'яснити зміст поняття “право залучати до виконання робіт субпідрядні організації”, зокрема визначити, чи погодили сторони право генпідрядника самостійно вирішувати усі питання залучення субпідрядників;
- п. 14.1 - роз'яснити зміст поняття “інші нормативні акти, які регламентують прийняття закінчених об'єктів в експлуатацію”, зокрема визначити, чи охоплюють цим поняттям чинні нормативні акти, які регламентують прийняття закінчених об'єктів в експлуатацію;
- п. 14.2 - роз'яснити зміст поняття “комісія, що приймає об'єкт”.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2010 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 29.03.2010 року.
24.03.2010 року Господарський суд міста Києва отримав касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Богдан Моторс»на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2010 року про порушення провадження у справі № 27/127.
Листом від 26.03.2010 року Господарський суд міста Києва повернув скаржнику касаційну скаргу без розгляду, оскільки Господарським процесуальним кодексом України не передбачена можливість оскарження ухвали про порушення провадження у справі.
Представники сторін у судове засідання 29.03.2010 року не з'явилися, вимоги ухвали суду від 12.03.2010 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується реєстром відправлення рекомендованої кореспонденції Господарського суду міста Києва за 15.03.2010 року.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
29.12.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Будлайн Груп»(далі -генпідрядник) та Відкритим акціонерним товариством «Луцький автомобільний завод»(26.11.2009 року змінило назву на Публічне акціонерне товариство «Автомобільна компанія «Богдан Моторс», далі - замовник) був укладений договір підряду в капітальному будівництві № 131-08/06 (далі - договір), відповідно до якого замовник доручає, а генпідрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання всього комплексу будівельно-монтажних робіт.
Звертаючись з позовом до суду позивач зазначає, що між сторонами містяться обставини щодо різного тлумачення ними договору підряду в капітальному будівництві № 131-08/06 від 29.12.2006 року, що підтверджується існуванням на момент подання даної позовної заяви господарської справи № 09/1209, яка розглядається Господарським судом Черкаської області, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Будлайн Груп»до Дочірнього підприємства «Автоскладальний завод № 2»Відкритого акціонерного товариства «Луцький автомобільний завод»та Публічного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Богдан Моторс», третя особа на стороні відповідача -Черкаська міська рада, про стягнення 3 289 317, 55 грн. боргу за виконані підрядні роботи по договору підряду у капітальному будівництві № 131-08/06 від 29.12.2006 року, пені у сумі 384 852, 67 грн., 3% річних у розмірі 51 600, 97 грн. та збитків від інфляції у сумі 385 948, 51 грн. Позовні вимоги у справі № 09/1209 мотивовані тим, що у порушення умов договору підряду відповідач порушив строки оплати за виконані роботи.
Серед причин виникнення зазначеного спору, як зазначає позивач, є те, що відповідач не визнає встановлені п.п. 6.3, 7.1, 14.1 та 14.2 договору права та обов'язки сторін.
Враховуючи зазначене, позивач просить суд розтлумачити зміст договору підряду в капітальному будівництві № 131-08/06 від 29.12.2006 року, а саме:
- п. 6.3 -роз'яснити зміст поняття “окремий договір”;
- п. 7.1 -роз'яснити зміст поняття “право залучати до виконання робіт субпідрядні організації”, зокрема визначити, чи погодили сторони право генпідрядника самостійно вирішувати усі питання залучення субпідрядників;
- п. 14.1 - роз'яснити зміст поняття “інші нормативні акти, які регламентують прийняття закінчених об'єктів в експлуатацію”, зокрема визначити, чи охоплюють цим поняттям чинні нормативні акти, які регламентують прийняття закінчених об'єктів в експлуатацію;
- п. 14.2 - роз'яснити зміст поняття “комісія, що приймає об'єкт”.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Згідно з ст. 637 Цивільного кодексу України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу.
Відповідно до ст.213 Цивільного кодексу України на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.
Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 213 ЦК України тлумаченню підлягає саме зміст правочину, а не його конкретні терміни в окремих пунктах договору, зміст та поняття яких закріплені чинним законодавством України.
Укладаючи договір підряду в капітальному будівництві № 131-08/06 від 29.12.2006 року, сторони чітко виразили своє волевиявлення щодо пунктів 6.3, 7.1, 14.1 та 14.2 його умов і жодних передумов для різного тлумачення вказаних пунктів не вбачається.
Тлумачення змісту правочину, за своєю суттю, не може зводитись до тлумачення законодавства, а є встановленням змісту волі його сторін, який має відбуватись в межах того обсягу умов, що знайшли своє відображення у тексті самого правочину.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що за своєю суттю позовні вимоги суперечать правилам тлумачення змісту правочину, встановленими статтею 213 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 49 ГПК України при відмові у позові позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 16, 213, 637 ЦК України, ст. 20 ГК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Дідиченко М.А.
Дата підписання 15.04.2010 року